ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У БІБЛІОТЕЧНІЙ ПРАКТИЦІ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

Тези доповіді

УДК
Дем’янюк Людмила Миколаївна,
ORCID 00 00-0003-4242-8390,
кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник,
відділ міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: mila_dem@ukr.net

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У БІБЛІОТЕЧНІЙ ПРАКТИЦІ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД
Розглянуто стан впровадження систем штучного інтелекту у зарубіжних бібліотечно-інформаційних установах, висвітлені основні напрями використання інтелектуальних технологій та існуючі обмеження щодо їх інтенсивної інтеграції у бібліотечну практику.
Ключові слова: інноваційні технології, системи штучного інтелекту, бібліотечна практика, зарубіжний досвід.

Важливою ознакою сьогодення є стрімкий розвиток новітніх інформаційних технологій, їх всепрокникна потужність та вкорінення в усі сфери суспільної діяльності, зокрема й у бібліотечну галузь. В умовах інформаційного суспільства швидко відбуваються трансформації бібліотечної реальності – традиційні ролі змінюються, з’являються нові вимоги, нові можливості та нові виклики. Модернізація бібліотечної інфраструктури, реформування освіти, трансформація наукових комунікацій висувають нові стратегічні завдання перед бібліотеками, актуалізують питання стосовно того, як бібліотеки продовжуватимуть відповідати зростаючим вимогам сучасної цифрової інформаційної ери. Нагальності набувають дослідження стосовно визначальної ролі новітніх інформаційних технологій, що ґрунтуються на методах обробки неструктурованої великорозмірної інформації та моделях знань з використанням потужних обчислювальних ресурсів та спеціалізованих інструментальних засобів, зокрема систем штучного інтелекту.
ШІ більше не є футуристичною технологією, оскільки набуває все більшої популярності у повсякденній діяльності. Нейросети, штучний інтелект і машинне навчання, на думку американських дослідників, найближчим часом широко використовуватимуться у бібліотечній практиці. Варто наголосити, що інноваційні технології та інші концепції, пов’язані з ландшафтом науки про дані, є досить обговорюваною темою серед бібліотечної спільноти та інтенсивно «серфують» науковим світом. Серед найавторитетніших бібліотечних асоціацій та організацій, які вже почали визнавати роль ШІ у майбутньому бібліотечної галузі, необхідно назвати Міжнародну федерацію бібліотечних асоціацій та установ (IFLA), Американську бібліотечну асоціацію (ALA), Канадську федерацію бібліотечних асоціацій (CFLA), Австралійську бібліотечно-інформаційну асоціацію (ALIA).
За визначенням Міжнародної організації зі стандартизації ISO, штучний інтелект – це здатність інженерної системи отримувати, обробляти та застосовувати отримані знання та навички. Незважаючи на те, що ШІ є однією з нових тенденцій, деякі його елементи уже фрагментарно застосовуються в бібліотеках у вигляді модулів, вбудованих у бібліотечні програми, зокрема у вигляді чат-ботів у довідково-інформаційних службах, у процесах автоматичної каталогізації та класифікації за допомогою оптичного розпізнавання символів (OCR), автоматичного перекладу іншомовних матеріалів за допомогою обробки природної мови (NLP), автоматичного індексування за допомогою експертних систем, у системах інтелектуального управління бібліотечним книгосховищем із використанням надвисокочастотної технології RFID. Приклади їх успішного застосування у бібліотечній діяльності таких книгозбірень, як Бібліотека Конгресу США, Бібліотека Джеймса Б. Ханта Університету штату Північна Кароліна, Бібліотека Університету Джонса Гопкінса в США, Бібліотека Південно-західного університету Китаю, Бібліотека Берлінського університету імені Гумбольдта в Німеччині, свідчать про багатий потенціал і перспективність цифрових технологій.
Додавання інтелектуальних аспектів до всіх або будь-яких програм у бібліотеці може бути реальним шансом дізнатися моделі поведінки користувачів, адаптуватися до їхніх запитів. Наприклад, застосування експертної системи для управління бібліотечними ресурсами може сприяти еволюції класифікації бібліотечних ресурсів і методів зберігання. Технології машинного зору та біометрії можуть змінити систему охорони входу в бібліотеку, загалом традиційну систему безпеки. Крім того, книгозбірні можуть використовувати датчики RFID та електронні чіпи для полегшення передачі даних у режимі реального часу, інтелектуального доступу до послуг, послуг абонементу і моніторингу користувачів бібліотеки. Розпізнавання користувачів бібліотеки за допомогою машинного зору дає змогу пов’язати їх із інформацією, яку вони шукають. Ця компетентність може допомогти у вибірковому поширенні інформації, оскільки обмін інформацією можна персоналізувати.
Незважаючи на перспективність та переваги використання систем штучного інтелекту, аналіз найновіших зарубіжних публікацій дає змогу констатувати, що наразі більшість бібліотек мають обмежені можливості для впровадження систем штучного інтелекту і вони спричинені такими чинниками: відсутність технічних ноу-хау, знань щодо використання та роботи систем штучного інтелекту серед бібліотечного персоналу; відсутність належного фінансування в бібліотеках для розроблення чи закупівлі систем штучного інтелекту; висока вартість розроблення та обслуговування систем штучного інтелекту в бібліотеках; нестабільне електропостачання в бібліотеках, особливо в країнах, що розвиваються; внутрішні складнощі розроблення систем експертного/штучного інтелекту; обмежені можливості природної мови; обмежена кількість експертів зі штучного інтелекту серед постачальників систем автоматизації бібліотек. Варто зазначити, що мотивація бібліотек працювати з новими технологіями також варіюється від технічного оптимізму до страху, що машини перевершать бібліотекарів і викорінять людські цінності.
Отже, вивчення та аналіз зарубіжних публікацій за окресленою тематикою, дає змогу дійти висновків, що запровадження штучного інтелекту у бібліотечну практику є актуальним питанням сьогодення та дієвим засобом процвітання книгозбірень у новій економіці знань. Незважаючи на припущення, що ця технологія зробить бібліотекарів безробітними, штучний інтелект значно покращить роботу бібліотек та надання послуг, а також підвищить актуальність бібліотек у цифровому суспільстві, що постійно змінюється.

UDC
Liudmyla Demianiuk,
ORCID 0000-0003-4242-8390,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Associate,
International Information and Сooperation Department,
V. I. Vernadskyi Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: mila_dem@ukr.net

ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN LIBRARY PRACTICE: FOREIGN EXPERIENCE

The state of implementation of artificial intelligence systems in foreign library and information institutions is considered, the main directions of using intelligent technologies and the existing limitations regarding their intensive integration into library practice are highlighted.
Keywords: innovative technologies, artificial intelligence systems, library practice, foreign experience.