Книжкова спадщина Богдана Лепкого у видавничих проектах української діаспори Європи і США

Тези доповіді

УДК (081)Лепкий:(73+4-15:477)
Супронюк Оксана Костянтинівна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1435-5913,
кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
старша наукова співробітниця,
відділ зарубіжної україніки,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: odudko@ukr.net

КНИЖКОВА СПАДЩИНА БОГДАНА ЛЕПКОГО У ВИДАВНИЧИХ ПРОЕКТАХ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ ЄВРОПИ І США

Досліджується книжковий спадок Богдана Лепкого в галузі українознавства, створений ним під час праці в країнах Європи – в Польщі, Австрії, Німеччині, а також надруковані його твори в США в 1950-х, як важлива частина історії книжкової культури України.
Ключові слова: українська еміграція, видання, українознавство, книжкова культура.

Видавничий процес, книжкова продукція займають важливе місце в історії культурного розвитку кожного народу, оскільки вони є складовою частиною національно-політичного руху, впливають на розвиток освіти і національної свідомості, а також визначають соціокультурні процеси в суспільстві.
Видання, що зберігаються у відділі зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, акумулюють альтернативну радянській українську версію історії, яка стала актуалізуватися у 1991 р., зі здобуттям Україною незалежності. Вони дають можливість по-новому осмислити історію і реальність, в якій ми зараз перебуваємо, і допомагають створювати нові перспективні напрямки розвитку суспільства.
Серед заборонених авторів, чиї твори зберігалися в радянський період в спецфондах, Богдан Лепкий (1872–1941 рр.), – поет, прозаїк і драматург, перекладач і популяризатор української та європейської класики, художник (малював картини й ікони), мистецтвознавець, науковець (філософ, філолог, етнолог), публіцист і редактор. Його творчість в повному обсязі ще достеменно не вивчена і не введена до наукового обігу. Головний масив його книжкової спадщини збережений завдяки українській діаспорі.
Під час Першої світової війни він майже 5 років працював в українських видавництвах і лектором українознавства в таборах військовополонених українців в Австрії і Німеччині (Фрайштадт, Раштат, Зальцведель, Вецляр). Був співробітником видавництва «Українська накладня» у Лейпцигу і у видавництві «Українське слово» в Берліні у 1920-х рр. У 1926 р. переїхав до Кракова, викладав українську літературу в Ягеллонському університеті. В 1932 р. був обраний професором цього університету. З 1938 р. був послом польського сейму від України.
Заслуга Б. Лепкого в розвитку української літератури і культури непересічна. Видатним видавничим досягненням є публікація в Берліні в 1922 р. "Енеїди" І. Котляревського з його вступним словом і коментарями. В нову епоху розвитку України її історія, накладена на римську, відкривала нові перспективи її розвитку. У 1922 р. «Українська накладня» видала в Німеччині (Київ – Лейпциг) до 50-річчя письменника двотомник його найкращих творів «Писання» з монографічною передмовою Василя Верниволі (Василя Сімовича).
В своїх творах Б. Лепкий відстоював думку, що українська культура і література є органічною частиною європейської, що українська література старша за польську, бо має, наприклад, такий шедевр як «Слово о полку Ігоревім». Переклад Лепким цього твору польською І. Франко вважав найкращим. У книзі «Незабутні» (Берлін: «Українське слово», 1922), Б. Лепкий висловив думку про те, що творчість В. Стефаника є явищем абсолютно унікальним за формою та змістом, якому немає аналогів у творах на аналогічні теми ні в російській, (Тургенєв, Чехов), ні в європейській літературах (Гі де Мопассан), ця творчість репрезентує глибину і велич української літератури.
Непересічним є внесок Б. Лепкого в розвиток шевченкознавства. Учасник табірної акції Союзу Визволення України, він у складних умовах війни та чужини (табору у Вецлярі ) спромігся створити наукову біографію Шевченка й репрезентувати його спадщину в 3-томних «Творах» (К., Лейпциг, 1918–19). Брав участь у підготовці 5-томного «Повного видання творів Т. Шевченка» (К.; Лейпциг; Коломия 1918–20). Б. Лепкому належить науковий апарат з примітками і коментарями. Він створив літературно-критичний портрет «Про життя і твори Тараса Шевченка», підготував також ряд окремих видань творів Т. Шевченка із коментарями («Три поеми Тараса Шевченка: Сон. Великий льох. Неофіти» (обидва видання – К.; Лейпциг, 1918).
Головним твором його життя була історична епопея-пенталогія «Мазепа». «Лейтмотив творчості письменника – Україна на роздоріжжях історії, її доля й недоля, перспективи батьківщини і її народу» (Погребенник В. Богдан Лепкий// Історія української літератури ХХ – початку ХХІ ст. У трьох томах / під ред. В.І. Кузьменка. Т.1. Київ: Академвидав, 2013. С. 60). Новаторським був образ І. Мазепи, який виступає у Лепкого як патріот України, який мріє про незалежну від Росії державу, й бореться за неї.
Однією з важливих думок письменника, висловлених ним у його творчості, є думка про роль еліти як творця духовних цінностей, аристократизм як домінанту культури, тоді як цивілізація має демократичний характер. Засадничою в його творчості є ствердження, що демократизація культури, відбувається шляхом поширення здобутків і цінностей духовної і культурної еліти серед широких мас. Елітарна культура, яка не демократизується, чужа народові, і він не дорожить нею (Н. Білик).
На думку В. Погребенника, Б. Лепкий «збагатив загальноукраїнське письменство інтернаціональним культурним кодом рафінованої художньої вмілості, багатством ідейно-естетичних "зустрічей" із європейською художньою практикою» (див.: Погребенник В. Вказ. праця. С. 68). Бібліографічний список творів Лепкого за підрахунками лепкознавця Р. Коритка, налічує понад 700 сторінок машинопису. Повного зібрання його творів не існує.
Книжковий масив видань Б. Лепкого, який акумульовано у відділі зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ, потребує подальшого дослідження як важливий інформаційний ресурс, покликаний бути базою для подальшого осмислення і введення в науковий обіг вагомого творчого спадку письменника вже на новому етапі нашого суспільного розвитку. Кожна книжка, видана ним (а деякі з них він ілюстрував сам), як комплекс, є цікавим оригінальним і багатогранним явищем історії книжкової культури України.

UDC (081)Lepky:(73+4-15:477)
Oksana Suproniuk,
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1435-5913,
Candidate of Philology Sciences, Senior Research Associate,
Senior Research Associate,
Department of Foreign Ukrainica,
Institute of Book Studies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: odudko@ukr.net
BOHDAN LEPKYS BOOK HERITAGE IN PUBLISHING PROGECTS OF THE UKRAINIAN DIASPORA IN EUROPE AND THE USA
This is a study of the book heritage of Bohdan Lepky in the field of Ukrainian studies, created by him during his work in European countries – in Poland, Austria, Germany, as well as his works printed in the USA in the 1950s, as an important part of the book culture history of Ukraine.
Keywords: Ukrainian emigration, publication, Ukrainian studies, book culture.