Приватне листування члена-кореспондента АН УРСР Еліе Співака у 1940-х рр. як джерело дослідження життя та діяльності видатного вченого

Тези доповіді

УДК 930:025(477) (Е. Г. Співак)
Папакіна Катерина Андріївна,
ORCID 0000-0002-5201-1102,
молодший науковий співробітник,
відділ історії академічної науки,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: katerynapapakina@gmail.com

ПРИВАТНЕ ЛИСТУВАННЯ ЧЛЕНА-КОРЕСПОНДЕНТА АН УРСР ЕЛІЕ СПІВАКА У 1940-Х РР. ЯК ДЖЕРЕЛО ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ВИДАТНОГО ВЧЕНОГО

Проаналізовано приватне листування видатного українського науковця єврейського походження Е. Г. Співака як джерело з вивчення його життя та наукової діяльності під час Другої світової війни та повоєнні роки.
Ключові слова: Еліе Гершович Співак, епістолярна спадщина, Кабінет єврейської мови, літератури та фольклору АН УРСР.

Дослідження життя та діяльності Еліе Гершовича Співака – мовознавця-їдишиста, члена-кореспондента АН УРСР, за період Другої світової війни – важливе завдання наукового вивчення його біографії. Опрацювання епістолярної спадщини вченого цього періоду допомагає з’ясувати та проаналізувати особливості перебування Е. Г. Співака в евакуації та повернення до Києва у 1944 р., напрями його наукової діяльності та коло приватного спілкування. Листування як спосіб невербального спілкування у роки війни мало велике значення для конкретної особи, адже воно надавало можливість вести діалог з колегами, підтримувати контакти з друзями та родичами.
Метою цього дослідження є розкриття особливостей епістолярної комунікації Еліе Гершовича Співака для подальшого аналізу його життя та діяльності у зазначений період.
Листування вченого у 1940 рр. є вагомою частиною його особового архівного фонду (ф. № 242), що зберігається в Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, як у кількісному (29 справ), так і у якісному співвідношенні. Зазначимо, що з 29 справ, 22 – їдишем, інші 7 – українською та російською мовами. Характерною особливістю є те, що листи з позначеними в них датами охоплюють період 1940–1949 рр. Інформаційна цінність епістолярної спадщини Е. Г. Співака полягає у тому, що вона містить інформацію про діяльність Кабінету єврейської мови літератури і фольклору АН УРСР (далі – Кабінет), демонструє коло спілкування вченого тощо. Характерною рисою листування як частини особового архіву вченого є те, що серед збережених листів, переважна більшість – це листи від кореспондентів і значно менше листів, де вчений є адресатом.
Приватне листування Е. Г. Співака – основна частина його епістолярної спадщини. Приватні листи містять інформацію про роботу вченого в Кабінеті напередодні Другої світової війни, у період евакуації та після повернення його до Києва.
Загалом, листування характеризується великим різноманіттям обговорюваних тем. Листи до мовознавця-їдишиста від його друзів та колег говорять про довіру та повагу до нього. Так, у 1940 рр. Еліе Співак листувався з відомими представниками єврейської інтелігенції, зокрема з режисером Мойсеєм Гольдблатом, літературознавцем Нахумом Ойслендером, сходознавцем Ісаком Лівшицом, а також із приватними особами, зокрема, з його подругою Р. Д. Ейфе та багатьма іншими.
Одним з прикладів листування Е. Г. Співака до евакуації є лист до нього у 1940 р. від колеги Ісака Лівшица – сходознавця, лінгвіста та мовознавця, котрий розповідає про підтримку зв’язку та їх дружніх відносин, оскільки поруч з робочими питаннями щодо видання та популяризації наукових видань їдишем, вони цікавилися станом справ у родинах один одного. В архівному фонді відклався один лист, що датується 13.06.1940 р.
Яскравим прикладом приватного листування Е. Г. Співака є листи від його давньої подруги Р. Д. Ейфе (1945 та 1948 рр.), де вона описує деталі свого життя у віддаленому регіоні СРСР, куди потрапила під час евакуації. Аналізуючи зміст її листів та характер звернення до адресата («Дорогий Ілля Григорович!»), бачимо, що Еліе Співак та Р. Д. Ейфе давно знайомі. Ймовірно, з цієї причини вона відверто ділиться з ним своїми враженнями про переїзд. Р. Д. Ейфе описує містечко, в якому вона проживала, її захоплення тамтешньою природою та працевлаштування. Також вона писала, що вже починає забувати свою рідну мову – їдиш. Незважаючи на втрату зв’язків з друзями та родичами, Р. Д. Ейфе не хоче повертатися у Київ. З контексту листа 1945 р., який Еліе Співак отримав перебуваючи у Києві, бачимо, що в евакуації він жалівся на відірваність від звичної обстановки та висловлював бажання як найскоріше повернутися до Києва та приступити до роботи. У своїх листах Р. Д. Ейфе підтримує вченого у його бажанні повернутися до Києва та продовжити повноцінну роботу в Кабінеті. В архівному фонді відклалося два листи, датовані 30.11.1945 р. та 28.02.1948 р.
Крім того, Еліе Співак постійно підтримував зв’язки та співпрацював з видатними діячами культури та науки. Зокрема, з академіком АН УРСР А. Булаховським (невизначене датування), а також з мовознавцем П. А. Арісте (1947 р.), драматургом І. М. Добрушиним (1944 р., 1947 р.) та іншими. Аналіз листів з респондентами показав, що предметом спілкування була діяльність Кабінету, обговорення процесу написання монографій, а також спільні наукові інтереси.
Лист від Ієзекеля Добрушина – драматурга, театрознавця, демонструє процес обговорення творчої співпраці, а також приклад наукових досягнень директора Кабінету (два листа датовані 16.07.1944 р. та 05.06.1947 р.).
Не менш цікавим є лист їдишем від Пауля Арісте з Тарту, датований 03.01.1941 р. Кореспондент був дослідником фіно-угорських мов, а не кваліфікованим фахівцем з мови їдиш, проте вивчав їдиш та перекладав у своєму регіоні. Він радився з Еліе Співаком щодо написання статті їдишем та вказував на певні нюанси перекладу з їдишу естонською мовою. Загалом, їхнє спілкування точилося довкола вивчення їдишу та наукових праць цією мовою.
Отже, вивчення епістолярної спадщини Е. Г. Співака розкриває деталі його життя та наукової діяльності під час Другої світової війни та у повоєнні роки, зокрема, дає свідчення про приватне коло спілкування – близьких друзів та друзів-колег з наукової царини. Також у листуванні з його колегами-мовознавцями та театрознавцями йшлося про процес підготовки наукових праць. Крім того, дослідження листування вченого є важливою частиною вивчення української єврейської інтелігенції у зазначений період.

UDC 930:025(477) (Spivak E. H.)
Kateryna Papakina,
ORCID 0000-0002-5201-1102,
Junior Researcher,
Department of History of the Academic Science,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: katerynapapakina@gmail.com

THE PRIVATE CORRESPONDENSE OF THE CORRESPONDENT MEMBER OF AS OF THE UKRSR ELIE SPIVAK IN 1940`S AS A SOURCE OF RESEARCH ON THE LIFE AND ACTIVITIES OF AN OUTSTANDING SCIENTIST
The private correspondence of the outstanding Ukrainian Jewish scientist – Elie Spivak was analysed as a source for studying his life and scientific activity during the Second World War and the postwar years.
Keywords: Elie Gershovich Spivak, epistolary heritage, Department of Hebrew Language, Literature and Folklore of the Academy of Sciences of the Ukrainian SR.