МАЛОВІДОМІ БІОГРАФІЧНІ ДОКУМЕНТИ ПРО ІСТОРИКА НАУКИ ОЛЕКСІЯ БОГОЛЮБОВА
Заявник | Ємчук Оксана Ігорівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022) |
Захід | Секція 5. Архівна та рукописна наукова спадщина: традиції та перспективи формування, дослідження, цифровізаційні виклики |
Назва доповіді | МАЛОВІДОМІ БІОГРАФІЧНІ ДОКУМЕНТИ ПРО ІСТОРИКА НАУКИ ОЛЕКСІЯ БОГОЛЮБОВА |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 930.253:929 (477) (Боголюбов О. М.)
Ємчук Оксана Ігорівна,
ORCID 0000-0002-5096-7231,
кандидатка історичних наук,
старша наукова співробітниця,
відділ археографії,
Інститут архівознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: vio@ukr.net
МАЛОВІДОМІ БІОГРАФІЧНІ ДОКУМЕНТИ ПРО ІСТОРИКА НАУКИ ОЛЕКСІЯ БОГОЛЮБОВА
Розглянуто маловідомі біографічні документи особової справи члена-кореспондента HAH України, доктора технічних наук, професора О. М. Боголюбова, що зберігаються в Архіві Президії НАН України. Аналіз документів дозволив підтвердити та розширити знання про складні моменти життя вченого.
Ключові слова: О. М. Боголюбов, Архів Президії НАН України, особова справа,
біографічні документи.
Олексій Миколайович Боголюбов (1911–2004) – відомий український вчений, член-кореспондент Національної академії наук України (далі – НАН України) за спеціальністю «механіка» (1969), доктор технічних наук (1966), професор (1972), видатний дослідник історії науки, організатор наукової школи з історії математичних наук. Багато років вчений працював в Інституті математики НАН України та у секторі історії природознавства і техніки Інституту історії АН УРСР, викладав у Київському інженерно-будівельному інституті. О. Боголюбов прожив довге, наповнене драматичними подіями життя, залишив велику наукову та архівну спадщину.
В Інституті архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – ІА НБУВ) розпочато опрацювання великого за обсягом особового фонду О. Боголюбова. Раніше в ІА НБУВ був сформований і введений до наукового обігу особовий архівний фонд його старшого брата, видатного математика і фізика-теоретика, академіка НАН України Миколи Боголюбова (1909–1992). Життю та діяльності О. Боголюбова присвячено декілька праць: автобіографічні спогади, біографічні нариси до ювілейних дат, біобібліографія. Життєпис О. Боголюбова відомий й у зв’язку з дослідженням біографій членів його родини, особливо Миколи Боголюбова.
Робота над науковим описом архівного фонду О. Боголюбова в ІА НБУВ спонукала до уточнення, доповнення окремих маловідомих сторінок його життя, у тому числі й на підставі документів особової справи вченого, що зберігається в Архіві Президії НАН України. Видовий склад цих документів типовий, а саме: автобіографії, особові листи з обліку кадрів, доповнення до них, витяг з трудової книжки, копія диплома доктора технічних наук, довідки, фотопортрети тощо. Крайні дати документів 1956–2005 рр.
Олексій Боголюбов народився 25 березня 1911 р. в м. Ніжині Чернігівської області в родині професора богослов’я та вчительки музики. В особових листах з обліку кадрів О. Боголюбов вказував свій соціальний стан як «син професора (священнослужителя)». Батьки мали російське походження, проте О. Боголюбов вважав себе українцем, про що свідчать автографи в особових листах. Україну, як свою батьківщину, юний Олексій уперше відчув під час навчання в 7-річній школі с. Велика Круча, що в Полтавської області, де захопився творами Т. Шевченка, П. Куліша, М. Грушевського.
Як відомо з біографічних нарисів про О. Боголюбова та документів особової справи, перший складний етап життя почався у 1928 р., коли заарештували його батька і він потрапив до списку «лишенців», тому не мав права на подальше навчання. Три роки він працював на посадах механіка радгоспу, механіка будівельної бригади, слюсаря заводу. У 1931 р. батька звільнили з-під арешту й Олексій, зрештою, поступив до Харківського державного університету на фізико-математичний факультет, відділення математики і механіки, який закінчив у 1936 р. Того ж року він успішно склав іспити до аспірантури, до якої його, як сина священнослужителя, не прийняли. Тоді О. Боголюбов поступив на 3-й курс механічного факультету Харківського механіко-машинобудівного інституту, який у 1938 р. закінчив за спеціальністю «динаміка машин». Під час навчання О. Боголюбов працював у різних установах інструктором, виконробом, інженером, науковим секретарем, викладачем. Згодом йому бракувало офіційних підтверджень стажу роботи до 1937 р., про що свідчить витяг з трудової книжки. Подальший трудовий шлях О. Боголюбова до 1941 р. був пов’язаний з педагогічною діяльністю як вчителя математики і фізики, організатора Харківської середньої школи для іспанських дітей. Варто згадати не тільки його досконале знання іспанської мови, але й володіння більшістю основних європейських мов.
Під час Другої світової війни О. Боголюбов залишився на окупованій території в Харківській області. У 1944 р. німецькі окупанти змусили чоловіків відступати з ними. О. Боголюбова на кордоні з Молдовою затримали радянські війська та засудили за антирадянську діяльність та націоналізм до 15 років виправно-трудових робіт. До 1954 р. він перебував у Норильську (РФ). В особовій справі відклалася довідка Військового трибуналу Київського військового округу від 01.02.1956 р. про те, що з громадянина О. Боголюбова знімається судимість та позбавлення прав за вироком Військового трибуналу військ НКВС Харківської області від 17.07.1945 р.
В особовій справі О. Боголюбова вміщено ще низку змістовних документів, серед яких перелік наукових праць, що станом на 21 червня 1986 р. налічував 250 позицій, а також рекомендація до присудження почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України», де наголошено на досить широкому діапазоні досліджень вченого з історії науки. Нині його внесок в історію науки визнано і вшановано як в Україні, так й за її межами.
О. Боголюбов пішов з життя 2 листопада 2004 р. у Києві, де й похований. У різних публікаціях є розбіжності щодо дати смерті вченого, 1-е чи 2-е листопада, але в особовій справі зафіксовано дату смерті 2 листопада 2004 р.
Таким чином, аналіз документів особової справи О. Боголюбова, що зберігається в Архіві Президії НАН України, дозволив підтвердити та розширити знання про маловідомі, складні моменти життя вченого. Виявлені документи є цінним джерелом історичного та біографічного характеру для роботи над архівною та науковою спадщиною О. Боголюбова.
UDC 930.253:929 (477) (Bogolyubov O. M.)
Oksana Yemchuk,
ORCID 0000-0002-5096-7231
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Associate,
Department of Archeography,
Institute of Archival Studies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: vio@ukr.net
LITTLE-KNOWN BIOGRAPHICAL DOCUMENTS ABOUT THE HISTORIAN OF SCIENCE OLEKSIY BOGOLYUBOV
Little-known documents of the personal unite of the corresponding member of the HAS of Ukraine, Doctor of Technical Sciences, Professor O. M. Bogolyubov from the Archives of the Presidium of the NAS of Ukraine, are considered. The analysis of documents allowed to confirm and expand knowledge about difficult moments of the scientist's life.
Keywords: O. M. Bogolyubov, Archive of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine, personal unite, biographical documents.
Ми в соціальних мережах