Щоденники польових досліджень Катерини Іванівни Матейко в архіві Інституту народознавства НАН України
Заявник | Куцир Тетяна Василівна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022) |
Захід | Секція 5. Архівна та рукописна наукова спадщина: традиції та перспективи формування, дослідження, цифровізаційні виклики |
Назва доповіді | Щоденники польових досліджень Катерини Іванівни Матейко в архіві Інституту народознавства НАН України |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
УДК 930.2:391(=161.2)«195/197»(0:82-94)
Куцир Тетяна Василівна,
ORCID 0000-0002-6522-0640,
кандидат мистецтвознавства,
науковий співробітник,
відділ народного мистецтва,
Інститут народознавства НАН України,
Львів, України
e-mail: sonechko_29@ukr.net
ЩОДЕННИКИ ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ КАТЕРИНИ МАТЕЙКО В АРХІВІ ІНСТИТУТУ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ
Наукова розвідка присвячена вивченню щоденників К. І. Матейко із досліджень українського традиційного вбрання, проведених у 50–70-х рр. ХХ ст. Виділяємо записи у процесі експедицій, а також здані у архів після опрацювання польових матеріалів.
Ключові слова: К. І. Матейко, щоденник, польові дослідження, рукопис.
Катерина Іванівна Матейко усе своє наукове життя провела у стінах сучасного Інституту народознавства НАН України. У 1939 р. вона прийшла на посаду наукового співробітника у Державний етнографічний музей. У 1951 р. відбулося об’єднання цієї установи з Музеєм художніх промислів з утворенням Музею етнографії та художнього промислу АН УРСР (тепер у складі Інституту народознавства НАН України). З 1947 по 1980 рр. Катерина Матейко була науковим співробітником відділу етнографії та охоронцем фонду народної кераміки. Крім кераміки, значну частину своєї уваги вчена присвятила дослідженню українського традиційного вбрання, результатом чого стала публікація актуальної до сьогодні монографії «Український народний одяг» (1977). Важливим підґрунтям цієї фундаментальної праці стали польові дослідження К. І. Матейко, проведені у 50–70-х рр. ХХ ст. територією західних, східних та південних районів України.
Щоденники цих досліджень, збережені в архіві Інституту народознавства НАН України, є важливою частиною рукописної спадщини видатної вченої. Зазвичай це звичайні шкільні зошити найчастіше на 60 сторінок. У процесі дослідження було опрацьовано, зокрема, щоденники польових досліджень у Донецькій (1955), Запорізькій (1960), Дніпропетровській (1960, 1963), Сумській та Полтавській (1961) й Житомирській областях (1964), а також Яворівському (1966), Турківському та Сколівському (1967), Радехівському та Сокальському (1969) р-нах Львівської області. Виділяємо два типи записів:
1. «Щоденники роботи», які К. І. Матейко вела у процесі роботи та поїздок. Вони містять нотатки про поточну роботу, відрядження, про респондентів (у тому числі й про те, у що вони були вбрані під час інтерв’ю), їхні відповіді на запитання дослідниці, згадки про населені пункти та об’єкти (зокрема, музеї та підприємства), які вчена планувала відвідати, та ті, які їй вдалося відвідати, кількість опрацьованих експонатів, нерідко – їхні описи, а також цитати з архівних та літературних джерел;
2. Записи після опрацювання польових матеріалів («Щоденники експедиції»). На відміну від щоденників поїздок, які мають інколи фрагментарний характер не пов’язаної між собою інформації, ці матеріали значно цільніші. На початку записів вказано села, які К. І. Матейко відвідала. Основний матеріал викладено за принципом: жіноче та чоловіче вбрання – сорочка, поясний, верхній одяг, додатки, головні убори, взуття. Вчена ретельно фіксувала особливості матеріалів, крою та пошиття, основні принципи оздоби, використані техніки та орнаментальні схеми.
Для прикладу розглянемо «Щоденник роботи» К. І. Матейко за 1960 р. та «Щоденник експедиції у Яворівський р-н Львівської обл. Відрядження 25.05. – 2.06.1966 р.». Із першого з них довідуємося про проведену вченою роботу за 1960 р. Відповідно до опрацьованих записів, можемо виділити декілька напрямків роботи Катерини Іванівни, а саме: робота у фонді народної кераміки (описування інвентарних карток та ведення інвентарної книги, робота з експонатами, упорядкування інвентарних карток фонду); робота на експозиції (проведено 16 лекцій); наукова робота (відрядження до Київа на об’єднану сесію відділення історичних наук АН СРСР і відділу суспільних наук АН УРСР 10 травня 1960 р.; робота у Львівському історичному музеї над українським одягом до атласу («Атлас матеріальної культури українців»); виправлення гранок другого макету «Українців: особливості робітничого одягу» (неопублікована праця); відрядження до музею в м. Стрий (зроблено 70 фото, описано 56 одягів); відрядження до Дніпропетровська та Запоріжжя. Зошит також містить інформацію про вчену раду 11 листопада 1960 р., на якій обговорювали експозицію першого поверху музею, а також перелік бібліографічних джерел для дослідження традиційного гуцульського мистецтва здебільшого польською та німецькою мовами.
Із «Щоденника експедиції у Яворівський р-н Львівської обл. Відрядження 25.05. – 2.06.1966 р.» довідуємося, що Катерина Іванівна під час експедиції відвідала сс. Вільшаниця, Ліс, Цетуля та Новий Яр. Ілюстрація із жіночим вбранням першого з них вміщена у монографії К. І. Матейко (с. 195). Проте, інформацію про одяг цієї території у щоденнику значно ширша та розлогіша, аніж в опублікованій монографії, текст якої, зі слів дослідниці, був скорочений у видавництві чи не вдвічі. Наприклад, в «Українському народному одязі» про жіночі сорочки цієї території сказано, що «жінки шили короткі сорочки із стоячим коміром, оздоблювали їх вишивкою», тоді як у щоденнику зазначено поширену на цих теренах місцеву назву («кошуля»), її складові частини: «стан», «вобшивки» (комір), «вуставки» (полики), рукав, «цвіклі» (ластка), «дуди» (манжети), пазуха. К. І. Матейко пише про сорочку, що вона була «довжиною до колін. Комір виложистий, застібався як і дуди на два, інколи і три фіолетового кольору скляні ґудзики. Орнамент розміщений на обшивці, поликах, верхній частині рукава і дудах. Кольори вишивок у давніх сорочках до 1917 р. двобарвні червоні і чорні, з перевагою червоного кольору. На початок ХХст. колорит поліхромний, до червоного і чорного добавляються жовтий, зелений і темносиній кольори».
Отже, опрацювання рукописної спадщини, зокрема щоденників, Катерини Іванівни Матейко, що зберігаються в архіві Інституту народознавства НАН України, значно розширює наше уявлення про вчену. Ці записи містять не лише цінні польові матеріали, зібрані у другій половині ХХ ст. ретельною та уважною дослідницею, яка помічала та фіксувала найдрібніші деталі традиційного та сучасного їй вбрання, а й допомагають відтворити її робочий графік, основні заняття, поїздки, відрядження. Перед нами постає діяльна та захоплена своєю справою жінка, яка з успіхом поєднувала наукову діяльність із музейною, збирала та аналізувала зібраний матеріал, розширюючи існуючі уявлення про українське традиційне вбрання. Записи К. І. Матейко особливо цінні зараз, коли народний одяг вийшов із ужитку, а цікавість до його особливостей з кожним роком зростає.
UDC 930.2:391(=161.2)«195/197»(0:82-94)
Tetiana Kutsyr,
ORCID 0000-0002-6522-0640,
Candidate of Art Studies (Ph.D.),
Research Associate,
Folk Art Department,
Ethnology Institute of NAS of Ukraine,
Lviv, Ukraine
e-mail: sonechko_29@ukr.net
FIELD RESEARCH DIARIES BY KATERYNA MATEIKO IN THE ARCHIVES OF THE ETHNOLOGY INSTITUTE OF NAS OF UKRAINE
The research is devoted to the study of K. I. Mateiko diaries from studies of Ukrainian traditional clothing conducted by her in the 1950s and 1970s. There were two types of notes: done during the expeditions and submitted to the archive after field materials have been processed.
Keywords: K. I. Mateiko, diary, field research, manuscript.
Ми в соціальних мережах