Радянські моделі біографічної реконструкції життєпису дитячого письменника у репертуарі видавництва «Веселка» за 1934–1984 рр.

ЗаявникМарченко Наталія Петрівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 7. Сучасна біографіка та біобібліографія: нові форми і методи дослідницької та інформаційної роботи, інтеграції та поширення біографічних знань
Назва доповідіРадянські моделі біографічної реконструкції життєпису дитячого письменника у репертуарі видавництва «Веселка» за 1934–1984 рр.
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 929:087.5:821.161.2
Марченко Наталія Петрівна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-9814-0826,
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
старша наукова співробітниця,
відділ теорії та методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: np_marchenko@ukr.net

РАДЯНСЬКІ МОДЕЛІ БІОГРАФІЧНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ ЖИТТЄПИСУ ДИТЯЧОГО ПИСЬМЕННИКА В РЕПЕРТУАРІ ВИДАВНИЦТВА «ВЕСЕЛКА» ЗА 1934–1984 РР.

На основі репертуару видавництва «Веселка» за 1934–1984 рр. розглянуто типові радянські моделі біографічної реконструкції життєпису дитячого письменника. Встановлено їхні основні риси й ступінь відтворення в подальших біографічних практиках.
Ключові слова: біографістика, книга для дітей і юнацтва, біографія дитячого письменника, видавництво «Веселка», біографія XX ст., книговидання в Україні XX ст.

Упродовж XX ст. українська культура загалом і книговидання для дітей зокрема значною мірою перебували під впливом і контролем радянських державних структур та ідеології. Негативний вплив цієї ситуації на дитячих письменників України відкрито визнавали в мистецьких колах уже наприкінці 60-х рр. минулого століття. Так, у вступній статті «Важка і почесна роль» до літературного портрета Наталі Забіли В. Бичко писав, що дитячим письменникам доводиться відбиватися від тих недолугих теоретиків, котрі часто «…підтримували деякі керівні “наркомосівські” і комсомольські працівники, наївно вбачаючи у їхніх “відкриттях” “щонайпролетарськіші” і “щонаймарксистськіші” погляди», та що дитячих письменників прямо орієнтували на недолуге письмо «…горе-критики, розхвалюючи явно недосконалі твори, усякі “лобові агітки” та всіляко поносячи кожну серйозну спробу створити якусь художню цінність» (1968) (Бичко В. Наталя Забіла : риси літературного портрета, 1968, с. 11, 13).
Одним із найстаріших у створеному радянськими владними структурами книговидавничому просторі України та довгий час єдиним, орієнтованим саме на видання книжок для дітей, було Національне видавництво дитячої літератури «Веселка», що веде свою тяглість від заснованого 1934 р. першого радянського спеціалізованого видавництва «Дитвидав», основним завданням якого було продукувати такі книжки для дітей, які «поєднують цікавість та приступність викладу з принциповістю та високим ідейним рівнем» і прищеплюють дітям «інтерес до робітничого класу та партії» («Пояснювальна записка до темплану “Дитвидаву” на 1934 рік»). Саме навколо цього видавничого центру впродовж десятиліть гуртувалися всі українські дитячі письменники (друкувалися, входили до різних редакційних рад, виступали в ролі рецензентів, укладачів збірників, авторів передмов тощо, чимало хто в різні роки працював у штаті видавництва).
Природно, що саме у «Веселці» були створені на той час перші (до років незалежності єдині!) біографічні моновидання, присвячені письменникам, які пишуть саме для дітей: Олександрові Копиленку (1962), Іванові Багмуту (1964), Наталі Забілі (1968), Оксані Іваненко (1969), Валентинові Бичкові (1970), Олесеві Донченку (1972), Платону Вороньку (1973), Богданові Чалому (1977) та Миколі Трублаїні (1977).
Усі книжки (за винятком збірки спогадів про М. Трублаїні та російськомовної, з передмовою С. Михалкова, про Б. Чалого) хоча й не означувалися як серійне видання, мали ознаки серії (єдиний формат і стиль оформлення, подібна структура викладу (зазвичай лінійна), наявність світлин, чорно-білих зображень обкладинок окремих видань та ілюстрацій, короткої персональної бібліографії творів письменника й літературно-критичних статей про його творчість), і попри явну зорієнтованість на дорослого фахового читача були позначені як видання «для середнього шкільного віку». Авторами цих розвідок були зазвичай друзі по «цеху» дитячих письменників із більшим чи меншим публіцистичним і редакторським досвідом: В. Бичко, Л. Горлач, В. Малик, І. Шкаровська, Б. Чайковський, а також літературознавці І. Я. Заєць, О. В. Килимник і В. Л. Разумневич. Невизначеність тогочасної моделі біографічної реконструкції біографії дитячого письменника засвідчує жанрова невпорядкованість в означенні видань («риси літературного портрета», «літературно-критичний нарис», «літературний портрет», «нариси життя і творчості»), неспівмірність біографічної та літературно-критичної складової, значні публіцистичні та навіть художні вкраплення тощо.
Також різножанрові біографічні друки постійно з’являлися в літературно-критичному альманасі «Весняні обрії» (1968, 1969, 1971, 1972) і щорічному збірнику літературно-критичних статей про дитячу літературу «Література. Діти. Час» (1976–1990). Як засвідчує укладений бібліографами НБУ для дітей у 2014 р. системний покажчик змісту цих видань, вони містили серед іншого: понад сотню рідкісних світлин письменників і художників, які працювали в царині дитячої книжки; дослідження життя й творчості дитячих письменників (як ось «Джерела: штрихи до біографії О. Донченка» В. Малика (1969) чи «Дмитро Білоус – дітям» П. Гаврилова (1971); ґрунтовні ювілейні статті (як ось «Лагідне серце письменника: до 50-річчя від дня народження П. З. Висікана» В. Кави (1972) чи «Першовідкриття художнього слова : до 80-річчя від дня народження Н. Л. Забіли» В. Неділька (1983); значні масиви роздумів власне дитячих письменників над специфікою, особливістю проблематики, актуальною тематикою тощо видань для дітей (як ось «Чи потрібні дітям книги з нещасливим кінцем» І. Багмута (1969); відгуки дитячих письменників щодо творчості колег (як ось рецензія О. Іваненко «Наша перша» (1972) на «Троянові діти» Н. Забіли; дослідження творчості окремих дитячих письменників (як ось «Стежки до юних сердець : проза Б. Комара» В. Моренця (1984) чи «Творчість, віддана дітворі» В. Неділька про В. Нестайка (1982)).
Попри відчутний вплив встановлених радянським режимом ідеологічних обмежень і рамок типових на той час моделей біографічної реконструкції життєпису митця, біографічні видання про дитячих письменників України з репертуару видавництва «Веселка» за 1934–1984 рр. є важливим (часто єдиним!) джерелом інформації щодо історії вітчизняного книговидання для дітей і літератури для дітей.

UDC 929:087.5:821.161.2
Nataliia Marchenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-9814-0826,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Department of Theory and Methods of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi Nаtional Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: np_marchenko@ukr.net
SOVIET MODELS OF THE BIOGRAPHICAL RECONSTRUCTION OF THE BIOGRAPHY OF A CHILDREN'S WRITER IN THE REPERTORY OF THE "VESELKA" PUBLISHING HOUSE FOR THE YEARS 1934–1984
Based on the repertoire of the "Veselka" publishing house for 1934–1984, it was considered typical Soviet models of biographical reconstruction of the biography of a children's writer. Their main features are established and the degree of reproduction in subsequent biographical practices.
Keywords: biography, books for children and youth, children's reading, biography of a children's writer, "Veselka" publishing house, biography of the 20th century, book publishing in Ukraine of the 20th century.