ІМІДЖЕВИЙ АСПЕКТ ІНСТИТУТУ ПРЕЗИДЕНСТВА В КРИЗОВІ ЧАСИ

Тези доповіді

УДК316.772.5
Рибаченко Віктор Федорович
ORCIDID 0000-0002-5808-2446
Доцент
Кафедра зв’язків з громадськістю, журналістики та кібербезпеки
Київський Національний університет культури та мистецтв
Київ, Україна
e-mail: r-viktor@ukr.net

ІМІДЖЕВИЙ АСПЕКТ ІНСТИТУТУ ПРЕЗИДЕНСТВА В КРИЗОВІ ЧАСИ

Розглянуто питання значення іміджевих аспектів інституту президентства, які можуть посилювати/послаблювати як його роль загалом, так і дію конституційних повноважень глави держави. Наведено використання негативних антропонімів в різних соціальних мережах як засобу ведення іміджевих атак на особистість президента. Зроблено висновок, що факт політичної та іміджевої боротьби підкреслює значимість репутаційно-іміджевого аспекту інституту президентства в умовах кризи, роль персонального іміджу в комунікації глави держави з цільовими аудиторіями сприйняття.
Ключові слова:інститут президентства, президент, імідж, репутація,криза.

Постановка проблеми. Інститут президентства є об’єктом численних досліджень вітчизняних вчених, зокрема Бурчака Ф., Кармазіної М., Кононенко Н., Кудряченка А., Погорілка В., Удовика В., Шаповала В. інших. Роль президента країни в кризові часи об’єктивно зростає. Але політичний вплив глави держави на перебіг подій залежить не тільки від інституційних, але й від іміджевих факторів. Об’єктом свого дослідження ми обрали іміджевий аспект інституту президентства в кризові часи.
Виклад матеріалу. Посада президента країни має різну іміджеву «вагу» в залежності від різних факторів. Ця вага містить два ключових аспекти: суто інституційний, залежний від форми правління, та іміджевий. Іміджевий потенціал президентства формується на основі його особистого репутаційно-іміджевого ресурсу і є фактором, який може посилювати або послаблювати вплив даного глави держави на перебіг подій, особливо в період кризи, і тим самим впливати на ефективність реалізації ним своїх конституційних повноважень. Інституційну легітимність законно обраного президента країни, що здійснює владу примусу та винагороди, має доповнювати його психологічна легітимність, яка залежить від міри суб’єктивного прийняття народом влади даного президента, від його авторитету, довіри до нього та позитивного іміджу.
Україна на даний час є парламентсько-президентською республікою з достатньо сталим інститутом президентства, що має законодавчо визначений набір конституційних важелів і обмежень своєї діяльності. Але ефективність виконання повноважень глави держави помітною мірою залежить від його персонального іміджу, який певним чином сформований за результатами його попередньої діяльності та продовжує формуватися під час війни і є потужним засобом комунікації президента з цільовими аудиторіями.
Основними цільовими аудиторіями президента України (кожна з яких складається із груп його прихильників, опонентів, осіб з невизначеним ставленням) є внутрішні (всередині України) та зовнішні (за її межами).
Змістовними складовими іміджу президента України, які постійно перебувають в зоні пильної уваги як прихильників, так і опонентів чи відвертих противників, є його кадрова політика, рішення, особливо безпекового спектру, його публічні меседжі, адресовані як внутрішнім, так і зовнішнім аудиторіям сприйняття для посилення комунікації з ними.
Незважаючи на війну та об’єктивну необхідність зміцнення єдності суспільства, політичні опоненти президента України та їх прибічники в тих чи інших формах продовжують кампанію критики, смислових та емоційних атак, що спрямовані на зниження його іміджу, підкреслення (об’єктивного чи суб’єктивного) недоліків і помилок (реальних чи надуманих), формування негативного персонального іміджу. Все це посилюється, а часто ініціюється, інспірованою ззовні інформаційною війною проти України та її керівництва.
У соцмережах різноманітні боти, а також опоненти президента, особливо такі, які криються за ніками і виступають фактично як аноніми, не стримують себе у образливих висловлюваннях, сповнених негативу і навіть відкритої ворожнечі. Однією з форм таких висловлювань серед подібних, переважно анонімних, спікерів є використання різного роду зневажливих, а то й принизливих антропонімів, серед яких відносно пристойними можна назвати, наприклад, «Зеля» чи «Бубочка».
Іміджеві атаки за допомогою прізвиська взагалі є розповсюдженими в сфері вітчизняної політики. Але і тут у якості об’єкта для репутаційно-іміджевих атак президент впевнено тримає перше місце. За результатами одного із минулорічних досліджень за кількістю обзивань у традиційних ЗМІ (2.8 тис. – «Зеля», 869 – «Бубочка») В. Зеленський один переважає усіх інших вітчизняних політиків. До прикладу попередній очільник держави з прізвиськами «Шоколадний король» чи «Сивочолий гетьман» має в 5 разів менше згадувань у ЗМІ. Парадоксально, але подібне лідерство у прізвиськах також може бути індикатором значимості політика в інформаційному просторі.
Як відомо, президент України в день початку війни відмовився від пропозиції евакуюватися, що було надзвичайно високо оцінено як ініціаторами цієї пропозиції (президентом США Дж. Байденом та прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном), так і політикумом, ЗМІ та громадськістю західних країн-партнерів і значно підвищило персональний імідж президента України та імідж України загалом на Заході, посилило їх симпатії та установки на допомогу нашій країні, проукраїнські настрої.
Намагаючись і такий очевидний іміджевий успіх дискредитувати, боти та вітчизняні опоненти президента України запустили в інформаційний простір негативний антропонім «Боневтік», але він приживається погано – адже факт того, що глава держави дійсно залишився на посту і очолив спротив, сконсолідувавши підтримку зарубіжних партнерів, дуже складно принизити і дезавуювати в іміджевому плані.
Важливо відзначити, що саме переважна анонімність авторів породжує відчуття безкарності і робить соцмережі основною ареною іміджевих атак на президента. За даними вищезгаданого дослідження розподіл кількості обзивань В. Зеленського за типом соціальних мереж є наступною: фейсбук – 720 224 випадки; ютуб – 147307; твіттер – 126880; телеграм – 52 230. Цифри з часом можуть змінюватися, але тенденція зрозуміла.
Те, що активне використання негативних антропонімів (обзивань) є проявом в публічній площині політичної боротьби та інформаційної війни, і не відображають настроїв більшості громадськості, як всередині країни, так і поза її межами, підтверджують наступні дані.
За опитуванням соціологічної групи «Рейтинг» (26-27 лютого 2022 р.,) 91% респондентів підтримали дії президента В. Зеленського під час вторгнення Росії в Україну. Ця підтримка була в цілому схожою в усіх регіонах країни. Станом на 10 квітня 2022 р. за інформацією головного редактора видання «Новое Время» В.Сича рейтинг В. Зеленського – 81%.
Станом на 20 травня 2022 року Президент України В.Зеленський очолив рейтинг найвпливовіших людей 2022 року за версією 3.3 млн. читачів американського журналу «Time», що свідчить про його високий міжнародний імідж. Друге місце – І. Маск, третє — Б. Джонсон. Дж. Байден – п’ятий.
Навіть такі резонансні високоіміджеві акції міжнародного масштабу, як інтерв’ю з портретами на обкладинках престижних журналів «Time» і «Vogue» президента України та першої леді, навіть фотосесії зі всесвітньо знаменитою фотографинею Енні Лейбовіц опоненти намагалися дискредитувати, влаштовуючи штучний хейт в соцмережах щодо іміджевих компонентів цієї фотосесії (поза, одяг, вигляд тощо) та породивши у відповідь потужний флешмоб #sitlikeagirl на підтримку іміджу першої леді та президента.
Висновки. Вищесказане підтверджує факт політичної та іміджевої боротьби навіть в умовах війни; підкреслює значимість репутаційно-іміджевого аспекту інституту президентства в умовах кризи; роль персонального іміджу в комунікації глави держави з цільовими аудиторіями; засвідчує, що кон’юнктурні іміджеві атаки є малоефективними, у випадках, коли діяльність президента спрямована на захист базових потреб і цінностей суспільства.

UDC 316.772.5
ViktorRybachenko
ORCID ID 0000-0002-5808-2446
Docent
DepartmentofPublicRelations, JournalismandCyberSecurity
KyivNationalUniversityofCultureandArts
Kyiv, Ukraine
e-mail: r-viktor@ukr.net

IMAGE ASPECT OF THE PRESIDENCY INSTITUTION IN CRISIS

It was considered the issue of the importance of the image aspects of the institution of the presidency, which can strengthen/weaken both its role in general and the effect of the constitutional powers of the head of state.It was indicated the use of negative anthroponyms in various social networks as a means of conducting image attacks on the personality of the president.It was concluded that the fact of political and image struggle emphasizes the importance of the reputational and image aspect of the institution of the presidency in crisis conditions, the role of personal image in the communication of the head of state with target audiences of perception.
Keywords: presidential institute, president, image, reputation, crisis.