БУДАПЕШТСЬКА ІНІЦІАТИВА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ: 20 РОКІВ РОЗВИТКУ ТА ДОСЯГНЕНЬ
Заявник | Пономаренко Зінаїда Олексіївна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022) |
Захід | Секція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: сучасні пріоритети організації та управління |
Назва доповіді | БУДАПЕШТСЬКА ІНІЦІАТИВА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ: 20 РОКІВ РОЗВИТКУ ТА ДОСЯГНЕНЬ |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
УДК 001.92
Пономаренко Зінаїда Олексіївна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-1782-8985,
молодша наукова співробітниця,
сектор з охорони інтелектуальної власності,
відділ науково-методичної роботи,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: zinaida8591@ukr.net
БУДАПЕШТСЬКА ІНІЦІАТИВА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ:
20 РОКІВ РОЗВИТКУ ТА ДОСЯГНЕНЬ
Розглянуто становлення та двадцятирічний розвиток Будапештської ініціативи відкритого доступу через цифрові онлайн-версії до наукових статей, відкритих освітніх ресурсів, відкритих державних даних та політик доступу для галерей, бібліотек, архівів та музеїв.
Ключові слова: відкритий доступ, Будапештська ініціатива відкритого доступу, пріоритетні рекомендації.
Цифрова трансформація кінця ХХ ст. глибоко вплинула на взаємодію в сучасному науковому та освітньому середовищі. Зацікавленість та необхідність дослідників у комунікаціях зі своїми колегами щодо результатів своїх робіт починалася ще в аналоговому світі з листування та спілкування телефоном. Сьогодні кардинально змінилися і форми поширення публікацій наукових та академічних досягнень від книг та періодичних видань через Інтернет та інші інформаційні технології до нових інноваційних формул доступу до знань. У цьому контексті народилася концепція «відкритого доступу» (Open Access, OA) для забезпечення вільного і відкритого доступу через цифрові онлайн-версії до наукових статей, за умови, що інформація може бути повторно використана лише з некомерційною метою у законний спосіб та з визнанням авторства творців. Потім ініціатива була розширена за рахунок включення відкритих освітніх ресурсів, відкритих державних даних та політик доступу для галерей, бібліотек, архівів та музеїв.
Першим результативним об’єднавчим кроком на міжнародному рівні стала «Будапештська ініціатива відкритого доступу» (Budapest Open Access Initiative, BOAI), підписана 14 лютого 2002 р. у м. Будапешт (Угорщина) за результатами конференції, скликаної Інститутом відкритого суспільства 1–2 грудня 2001 р. Учасники з різних країн, багатьох наукових напрямів і різних поглядів, вже маючи суттєвий досвід роботи з такими починаннями, досліджували як окремі ініціативи можуть працювати разом для досягнення глобального успіху задля прискорення прогресу в міжнародних зусиллях із публікацій у вільному доступі в Інтернеті дослідницьких статей у всіх академічних галузях. Вони розглядали найбільш доступні та ефективні стратегії для дослідників та їх робіт, для установ, які підтримують ці дослідження, вивчали можливості підтримки різних фондів переходу до відкритого доступу та способи зробити такі публікації самоокупними.
На ознаменування десятої річниці ініціативи в 2012 р. вона була доповнена набором конкретних рекомендацій для досягнення «нової мети, що полягає в тому, що упродовж наступних десяти років OA за замовчуванням стане методом для поширення нових результатів рецензованих наукових досліджень у кожній галузі та у кожній країні». Документ також містить одне з найбільш широко використовуваних визначень відкритого доступу: «Під «відкритим доступом» до цієї літератури ми маємо на увазі її безкоштовну доступність у загальнодоступній мережі Інтернет, що дозволяє будь-якому користувачеві читати, завантажувати, копіювати, розповсюджувати, роздруковувати, шукати або посилатися на повні тексти цих статей, сканувати для індексації, передавати їх як дані програмного забезпечення або використовувати їх для будь-яких інших законних цілей без фінансових, правових чи технічних бар’єрів, крім тих, які невіддільні від доступу до Інтернету. Єдиним обмеженням на відтворення та розповсюдження та єдиною функцією авторського права в цій галузі має бути надання авторам контролю над цілісністю їхньої роботи та право на належне визнання та цитування».
Цього року Будапештська ініціатива відкритого доступу відзначає своє 20-річчя. З цього приводу керівний комітет ВОАІ запропонував новий набір рекомендацій, який ґрунтується на його базових принципах та вже напрацьованих стратегіях науковців з усіх академічних областей та регіонів світу.
Комітет лаконічно представив чотири макрорекомендації (рекомендації високого рівня):
1. Розміщувати результати досліджень у відкритій інфраструктурі. Розміщуйте та публікуйте текст, дані, метадані, код та інші результати цифрових досліджень у відкритих, контрольованих спільнотою інфраструктурах. Використовуйте інфраструктуру, яка мінімізує ризик майбутніх обмежень доступу або контролю з боку комерційних організацій. У тих випадках, коли відкрита інфраструктура ще не відповідає поточним потребам, її необхідно розвивати.
2. Реформувати систему оцінки та винагороди за дослідження, щоб покращити стимули. Скоригувати методи оцінки досліджень для прийняття рішень щодо фінансування та найму, просування по службі та сталості в університеті. Усуньте бар'єри для відкритого доступу та створіть нові позитивні стимули для відкритого доступу.
3. Надавати перевагу інклюзивним каналам публікації та розповсюдження, щоб автори ніколи не виключалися з економічних причин. Скористайтеся всіма перевагами репозиторіїв та журналів з відкритим доступом без APC («зелений» та «алмазний» відкритий доступ). Відмовтеся від журналів, за публікацію яких стягується плата (APC).
4. Вкладаючи гроші у публікацію досліджень у відкритому доступі, пам’ятати про цілі, для яких ОА є засобом, а не метою. Віддавати перевагу моделям, які приносять користь усім регіонам світу, які контролюються академічними установами та некомерційними організаціями, які не концентрують нову літературу відкритого доступу в комерційних журналах, які уникають створення моделей, що суперечать цим цілям. Не розглядайте угоди «прочитай та опублікуй» (перетворюючі угоди).
Повний текст рекомендацій можна прочитати на сторінці «Будапештська ініціатива відкритого доступу: рекомендації на сторінці її 20-річчя» (https://www.budapestopenaccessinitiative.org/boai20/), де детально описано передісторію Декларації та наведено конкретні 40 пріоритетних рекомендацій для дій на наступні 10 років.
Важливо підкреслити, що ВОАІ всі ці 20 років успішно спрямовує різні ініціативи з ОА, дозволяючи науковцям визначати, будувати та корегувати шляхи досягнення «справедливості, якості, корисності та стійкості досліджень». Щоб зберегти та збагатити ці переваги, науковий світ має і далі продовжувати працювати над розширенням цих принципів та усуненням бар’єрів на їхньому шляху. Чим більше буде тих, хто приєднається до таких зусиль, тим швидше настане час відкритого доступу та вільного обміну інтелектуальним капіталом людства.
UDC 001.92
Zinaida Ponomarenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-1782-8985,
Junior Research Associate,
Intellectual Property Protection Sector,
Department of scientifically-methodical activity,
Institute of Library Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: nbuvtender@ukr.net
BUDAPEST OPEN ACCESS INITIATIVE:
20 YEARS OF DEVELOPMENT AND ACHIEVEMENTS
The formation and twenty-year development of the Budapest Open Access Initiative through digital online versions of scholarly articles, open educational resources, open government data and access policies for galleries, libraries, archives and museums are examined.
Keywords: Open access, Budapest Оpen Аccess Іnitiative, priority recommendations.
Ми в соціальних мережах