Фундація для дослідів життя та діяльності Євгена Коновальця.

Тези доповіді

УДК 94(447,8)К65
Черченко Юрій Анатолійович,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2375-8127,
кандидат історичних наук,
старший науковий співробітник,
відділ джерелознавства новітньої історії України,
Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України,
м. Київ, Україна
e-mail: iurcher@ukr.net

ФУНДАЦІЯ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ЄВГЕНА КОНОВАЛЬЦЯ

В тексті подано огляд історії створення та головних напрямків діяльності дослідної Фундації Є. Коновальця, яка виникла в результаті спільних зусиль українських емігрантів з різних континентів. Фундація стала гарним прикладом подолання політичних розбіжностей українських організацій на еміграції заради єдиної мети.
Ключові слова: ОУН, Євген Коновалець, фундація, українська еміграція.

Фундація для дослідження життя та діяльності Євгена Коновальця розпочала свою роботу на початку 1960-х років. Документи цієї установи зберігаються в окремому фонді Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ), а також у фонді Є. Коновальця в Архіві ОУН у Києві. Створення і діяльність фундації є прикладом того як три політичні сили, що були колись єдиною ОУН, а після розколу поборювали одна одну, все ж таки зуміли об`єднати свої зусилля для вшанування одного з керівників українського національно-визвольного руху. В червні 1958 р. виповнювалося 20 років від дня трагічної загибелі Є. Коновальця. Напередодні, восени 1957 р. відбулося листування з цього приводу між А. Мельником та С. Бандерою. Зокрема, С. Бандера в листі до А. Мельника від 25 жовтня 1957 писав наступне: «Щиро підтримуємо Ваші думки щодо достойного вшанування славної пам’яті полк. Євгена Коновальця, Основоположника і Провідника українського революційно-визвольного руху – Української Військової Організації й Організації Українських Націоналістів – у двадцятиріччя йoгo смерти». Далі в листі Бандера висунув умову що його організація долучиться по підготовки вказаних заходів в разі якщо в них не братиме участь ОУН закордоном, ОУН(з) або т. з. «двійкарі». А. Мельник знайшов вихід з цієї складної ситуації. Він запропонував генералові М. Капустянському скликати нараду колишніх військовиків побратимів Є. Коновальця та його співробітників. На цій нараді 4 лютого 1958 р. було утворено Роттердамський комітет. До Президії комітету увійшли: А. Мельник (голова), С. Бандера, Р. Дашкевич, Д. Ребет, В. Татарський і Ю. Студинський. Наступного дня було обрано Діловий секретаріат у такому складі: Я. Маковецький, М. В. Борис, Р. Дебрицький і М. Семирозум. Діловий секретаріат зайнявся технічною підготовкою цих урочистостей. Роттердамський комітет згодом сформував Комісію трьох, до якої увійшли представники трьох гілок ОУН: Д. Андрієвський від «мельниківців», Д. Ребет від «двійкарів» та Я. Бенцаль від «бандерівців». Комісія трьох була покликана для збирання матеріалу про життя та діяльність Євгена Коновальця. 21 червня 1958 р. комісія надіслала до комітету свій звіт, в якому серед іншого було запропоновано створити при Науковому Товаристві ім. Шевченка спеціальну Фундацію для студій життя і діяльності полковника Коновальця.
На засіданні Роттердамського комітету 27 вересня 1958 р. А. Мельник розповів, що він разом з Д. Андрієвським мав в Парижі зустріч з представниками НТШ В. Кубійовичем та В. Яневим. В результаті розмови було досягнуто угоду. На цьому ж засіданні комітету 27 вересня 1958 р. було розглянуто й проєкт угоди з НТШ, але виникли суперечки і питання було передане на розгляд Президії комітету. Президія мала зайнятися підготовкою створення фундації, а комітет після створення фундації повинен був самоліквідуватися. Процес підготовки створення Фундації для дослідів життя і діяльності полковника Є. Коновальця тривав протягом 1959 р. Цим займалася відповідна Підготовча комісія. Її секретарем був Я. Маковецький. Серед організацій, що стали членами фундації, були: Українське товариство «Відродження» з Аргентини, Українсько-Бразильський Клюб (Бразилія, Курітіба), Українська видавнича спілка в Лондоні, Відділ Союзу українців у Британії (СУБ) в Бредфорді, Відділ СУБ в Олдгемі, Відділ СУБ в Ноттінгемі, Спілка української молоді у Великій Британії, Ліга визволення України (Канада, Торонто), Українська національна єдність (Франція), Українська стрілецька громада в Канаді, торонтська філія Українського національного об’єднання в Канаді, Організація українок Канади імені Ольги Басарабової в Торонто, Український золотий хрест в США. На 10 травня 1962 р. фундація нараховувала 32 дійсних члени. В проєкті статуту фундації мета її діяльності була сформульована таким чином: «Фундація має завдання провадити досліди життя і діяльности полк. Євгена Коновальця. В тій цілі Фундація збирає належні матеріяли й опрацьовує їх для видання друком, сприяє звеличенню його пам’яти літературними і мистецькими творами, добуває матеріяльні засоби потрібні для виконання повищих завдань». Відповідно до статуту Загальні збори фундації мали скликатися в міру потреби, щонайменше раз на два роки.
12 травня 1961 р. в приміщенні ЦПУЕН в Мюнхені відбулися Основоположні збори Фундації для дослідів життя і діяльности полк. Є. Коновальця. Було ухвалено Статут фундації й обрано керівні органи. Управа фундації: Ю. Бойко (голова), Я. Бенцаль (заступник), О. Вінтоняк (секретар), Г. Васькович, Є. Мацях, Р. Дебрицький, Я. Маковецький. Контрольна комісія: А. Мельник (голова), С. Ленкавський, Б. Кордюк, М. Коновалець, В. Орелецький. Результатом роботи фундації мала стати підготовка та публікація збірника матеріалів про життя та діяльність Є. Коновальця. Фундація сформувала редакцію цього збірника, до якої увійшли Ю. Бойко, Г. Васькович і М. Борис. 8-го березні 1963 р. редакція опублікувала «Інформації і побажання до шановних авторів збірника». В інформації визначалася структура збірника, наголошувався його науковий характер. «Характер збірника – дослідчо-науковий. Він має стояти на високому рівні під оглядом змісту, форми подання матеріялу і стилю. Статті в ньому повинні бути оперті на документи і джерела; останні мають бути піддані суворій перевірці. Абсолютно виключається пропаґандивно-ґльорифікаційний підхід і стиль». В інформації вже була також запропонована назва майбутнього збірника – «Євген Коновалець та його доба. Збірник статей, спогадів, документів». Редакція не обмежувала розмір статей-матеріалів. Величина їх могла бути 10-40 сторінок і більше. Передбачалася виплата гонорарів авторам статей «за тарифою наукових праць». Всю роботу планувалося провести протягом року з тим, щоби «ще цього року… матеріяли повинні бути здані друкарні до складання». Насправді ж цей збірник побачив світ аж в 1974 р.
У процесі роботи над підготовкою збірника фундація скликала спеціальні студійні конференції, на яких обговорювалися теоретичні питання, пов’язані з написанням матеріалів для книги. В Архіві ОУН у Києві є документ про першу таку конференцію, що відбулася в Мюнхені 19 грудня 1963 р. в приміщенні Дому української науки. Було заслухано та обговорено такі доповіді: Б. Кордюк «Євген Коновалець як політичний організатор», М. Філь «Роля полк[овника] Євгена Коновальця у творенні Організації Українських Націоналістів», Д. Андрієвський «Обставини 30-х років і Провід Українських Націоналістів», М. Борис «Інформація про підготовку збірникамонографії». М. Борис у своїй доповіді серед іншого розказав, що інформація редакції збірника з окремим листом-запрошенням до співпраці були відправлені на 129 адрес. «Воно, на перший погляд, може видаватися, надто високе число співробітників? Тут потрібний короткий коментар: у цьому випадку під окресленням «співпраця», я розумію не лише опрацювання статей-матеріялів, а якнайширше співробітництво: складання бібліографії, розшуки за фотографіями, документами, рідкісними виданнями тощо. Самих авторів є на увазі не більше 70…»
У передньому слові до видання з цього приводу зазначалося наступне: «По довгих роках праці випускаємо у світ Божий оцей збірник. Є він плодом зусиль не якогось вузького гурту людей, в ньому виявляє себе українство в діяспорі, виявляє своїми позитивами власну духову пружність і матеріальну спроможність, а коли є у цьому неґативи (а де ж без них обійшлося!), то вони відображують собою наші колективні спроможності».

UDC 94(447,8)К65
Yurii Cherchenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-2375-8127,
Candidate of Historical Sciences,
Senior Research Associate
Department of Source Studies of Contemporary History of Ukraine,
M. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: iurcher@ukr.net
FOUNDATION FOR RESEARCHING OF THE LIFE AND ACTIVITIES OF YEVHEN KONOVALETS
An overview of the history of creation and the main directions of activity of Konovalets Research Foundation provides this text. Foundation arose as a result of joint efforts of Ukrainian emigrants from different continents. It became the good example of Ukrainian organization’s political contradictions overcoming for the sake of common goal.
Keywords: OUN, Yevhen Konovalets, foundation, Ukrainian emigration.