ЕЛЕМЕНТИ ХУДОЖНЬОГО ОЗДОБЛЕННЯ ВИДАНЬ ДРУКАРНІ ЛЬВІВСЬКОГО ЄЗУЇТСЬКОГО КОЛЕГІУМУ

Тези доповіді

Представлено результати дослідження елементів художнього оздоблення друкарні Львівського єзуїтського колегіуму за примірниками фонду відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ. Схарактеризовано заставки, кінцівки та ініціали, останні систематизовано за визначеними параметрами на 10 груп.
Ключові слова: художнє оздоблення стародруків, заставка, кінцівка, ініціал, атрибуція

Постійна практична робота з великими масивами стародруків дає можливість скласти уявлення про поліграфічні особливості видань того чи іншого регіону чи друкарського осередку. Систематизовані відомості про шрифти, елементи оздоблення та принципи оформлення видань розширюють можливості бібліографа при проведенні атрибуції та зрештою дозволяють доповнити бібліографічну інформацію різного рівня.
Одним із об’єктів наших досліджень є видання друкарні Львівського єзуїтського колегіуму (1642–1773), яких у фонді відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ майже 200, що становить близько четвертої частини всього репертуару друкарні. Перегляд de visu примірників дозволив виявити зображення використаних для їх оздоблення художніх елементів – заставок, кінцівок, ініціальних літер, форт, гравюр, виливних прикрас тощо.
Вивченням історії та репертуару друкарні Львівського єзуїтського колегіуму займалась львівська колега Н. Швець. Зокрема, в її публікації «О некоторых аспектах атрибуции изданий львовских иезуитов (по материалам каталога типографии Львовского иезуитского коллегиума. 1615–1773)» (Книга. Исследования и материалы. Москва, 2012. Сб. 95. С. 63–84) представлено результати дослідження елементів художнього оформлення видань друкарні, подано класифікацію та зображення пів сотні гравірованих ініціалів. Авторка виявила 70 віньєток і заставок, крім тих, які львівським єзуїтам, як вважають дослідники, продала разом із шрифтами вдова М. Віжбєнти, краківського видавця в 1554–1605 рр., і які відображені у профільній польській літературі.
У примірниках НБУВ ми зафіксували 84 зображення заставок і кінцівок, із яких 22 використано як заставки, 57 – як кінцівки та 5 у обох позиціях. Крім того, серед заставок одне зображення має три варіації за рахунок змінної середини, три відбитка найвірогідніше є фрагментами гравірованих рамок, укомпонованих на позиціях заставок. Декілька художніх елементів походять із друкарні М. Віжбєнти, зокрема і одна з кінцівок, яка насправді була його друкарською маркою – «коза, що стрибає на вербу».
За примірниками НБУВ спостерігається досить чіткий хронологічний розподіл у використанні зазначених елементів оздоблення. Художні елементи XVII – початку XVIII ст. практично не трапляються у виданнях подальших років. У 1725 р. у Лейпцизі для друкарні було втретє закуплено шрифти та, як припускають, комплекти гравірованих ініціалів та інших поліграфічних матеріалів. Хоча характерні для XVIII ст. квіткові композиції ми фіксуємо трохи раніше – з 1723 р. Згодом у виданнях 1730-го р. як одиничний випадок, 1740-х і подальших років налічується щонайменше 13 стилістично подібних зображень, переважно на позиціях кінцівок. У 1760–1770-х рр. з’являються рококові композиції, котрих фіксуємо одну заставку та чотири кінцівки.
Як вважають дослідники, в другій половині XVIII ст. друкарні Львова, а також єзуїтські друкарні різних міст підтримували між собою тісні контакти, що втілилося, зокрема, в запозиченні різних поліграфічних елементів. Так, ми виявили одну заставку та дві кінцівки, ідентичні тим, які широко представлені у виданнях львівської друкарні братства Трійці, а також ряд ініціалів: щонайменше п’ять літер із різних комплектів друкарні єзуїтського колегіуму з’являються у виданнях друкарні братства Трійці, натомість окремі літери з комплекту дрібних ініціалів з квітковим орнаментом друкарні братства Трійці фіксуються у друках єзуїтів.
Загалом у примірниках НБУВ видань друкарні Львівського єзуїтського колегіуму виявлено 69 ініціалів. Із них зафіксовано два зображення, які, перевернуті, використано замість інших літер: повернута на бік Z – замість N, перевернута T із затіненою половинкою поперечини – замість L. Перевертання ініціалів H, I, N, O, S, Z, зрештою як і інших художніх елементів, у сюжетному оздобленні яких верх-низ неочевидний, було типовим явищем.
Ми визначили 10 груп ініціалів, які за розмірами (висота–ширина), характером зображення та часом використання можуть складати комплекти (не враховуючи трьох ініціалів різних розмірів, які не увійшли до жодної групи).
1. Білі барокові ініціали A, B, C, E, H, I, K, L, Q, R, T у подвійній рамці з листям папороті та квітками на горизонтально заштрихованому тлі, розміри коливаються в межах 46–49 x 46–49 мм, зафіксовані у виданнях 1724–1766 рр. За класифікацією Н. Швець, літери A, B, K належать до групи 2, літери C, H, L, R, T – до групи 3, літера І – до групи 1 разом із літерами V, W, які мають ті ж характеристики зображення, розміри та час використання, але за сюжетом, на наш погляд, не зовсім відповідають цій групі. Літеру Q із янголом Н. Швець об’єднала з літерою M (група 7), хоча остання, разом із незафіксованою у дослідниці літерою F, має характерною особливістю білу, незаштриховану частину тла. Під окремими номерами, відповідно 8 і 11, Н. Швець описала літери О, А, які за розмірами та часом використання цілком відповідають нашій групі 1, але ініціал О має біле тло, а ініціал А – чорне (крім того, в групі вже є літера А). Літера Е у Н. Швець не зафіксована. Зрештою, якщо прийняти деяку варіативність зображень, всі названі тут ініціали могли складати комплект.
2. Білі ініціали C, E, H, N, S, U, W у подвійній рамці, «квітучі кущі» на білому тлі, розміри 46–49 x 40–42 мм (літера W – шириною 44 мм), зафіксовані у виданнях 1758–1771 рр. Н. Швець зафіксувала для цієї групи (група 4) більш ранній початок використання – 1729 р. Не всі представлені в її дослідженні літери віднайдено в примірниках НБУВ, але трапилися також і нові – N, U.
3. Білі ініціали N, P, Z у подвійній рамці, «заштриховане листя» на білому тлі, розміри 47–48 x 47 мм, зафіксовані у виданнях 1725–1760 рр. Відповідають групі 5 за класифікацією Н. Швець.
4. Білі ініціали D, G, S у подвійній рамці, «орнаментальний рослинний зафарбований малюнок» на горизонтально заштрихованому тлі, розміри 48 x 47–48 мм, зафіксовані у виданнях 1725–1758 рр. Відповідають групі 6 за класифікацією Н. Швець. Сюди ж можна долучити ініціал С, який має трохи менші розміри – 45x45 мм і сюжетний малюнок – «пелікан, що годує своїх пташенят».
5. Чорні ініціали M, R, W без рамки з орнаментальним квітковим візерунком на білому тлі, розміри 18х18 мм, зафіксовані у виданнях 1738–1751 рр. Відповідають групі 13 за класифікацією Н. Швець із помилково значно ширшим періодом – 1696–1757 рр., оскільки літера Z із 1696 р. використання не відповідає цьому комплекту. Загалом ці ініціали ідентичні комплекту ініціалів друкарні братства Трійці, про що згадувалося вище.
6. Білі ініціали A, B, C, D, G, H, M, N, O, P, Q, S, V, Z у подвійній рамці з рослинним і тваринним орнаментом на заштрихованому під різними кутами тлі, розміри 24–26 x 24–27 мм, зафіксовані у виданнях 1701–1767 рр. Відповідають групі 14 за класифікацією Н. Швець, яка виявила також літери R, X, але загалом їй вдалося віднайти значно менше ініціалів цієї групи. Округлі літери C, D, G, O, Q містять всередині велику квітку. У цій групі ми зауважили два варіанти літери M, а також зазначений одиничний випадок використання Z замість N.
7. Білі ініціали L, N у подвійній рамці з орнаментальним рослинним візерунком на чорному тлі, розміри 40х36 і 38х32 мм відповідно, зафіксовані у виданнях 1695–1725 рр. У Н. Швець не описані.
8. Білі ініціали A, B, M, V у подвійній рамці з рослинами та пташками на білому тлі, також можливо F, V у подвійній рамці з рослинами та тваринами на білому тлі, розміри 30–31 x 29–31 мм, зафіксовані у виданнях 1646–1716 рр. У Н. Швець не описані.
9. Білі ініціали C, F, I, K, L, T у подвійній рамці з виноградом і пташками (літера С – з маскароном) на білому тлі, розміри 24–27 х 25–27 мм, зафіксовані у виданнях 1643–1767 рр. У Н. Швець не описані. Перевернуту літеру T із цієї групи зафіксовано замість L, вірогідно через поганий стан дошки з літерою L.
10. Білі ініціали C, E, R у подвійній рамці з рослинами та пташками на білому тлі, розміри 21–22 х 20–22 мм, зафіксовані у виданнях 1644–1701, 1768 рр. У Н. Швець не описані.
Широкий діапазон елементів художнього оздоблення демонструє добру оснащеність друкарні Львівського єзуїтського колегіуму, а отже і значні художньо-поліграфічні можливості оформлення власних видань. Їх подальше дослідження і публікація дадуть змогу скласти вичерпний перелік поліграфічних матеріалів друкарні для ідентифікації її продукції та порівняння з іншими виданнями.

UDC 002.2:75.056]:027.54.021(477.411-81)НБУВ:27-756-789.5(477.83-25-82)”1642/1773”
Yulia Rudakova,
ORCID 0000-0003-1159-9429,
Candidate of Historical Sciences, Senior Researcher,
Head of the Department of Ancient and Rare Books,
Institute of Book Science,
Vernadskyі National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,


ELEMENTS OF DECORATION OF LVIV JESUIT COLLEGE EDITIONS

The findings of a study on the decorative elements utilized by the printing house of Lviv Jesuit College are given. The research is based on copies from the Vernadsky National Library of Ukraine Old and Rare Books Department collection. The head-pieces, tail-pieces, and initials are characterized; the initials are systematized into 10 groups according to defined parameters.
Keywords: decoration of old-printed books, head-piece, tail-piece, initial, attribution.