Епістолярна спадщина вчених-геологів України як спосіб наукової комунікації та інформаційної культури

Тези доповіді

УДК 55.001.5:01
Осіння Наталія Володимирівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5620-5369,
молодша наукова співробітниця,
відділ механіки еластомерних конструкцій гірничих машин,
Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова НАН України,
Дніпро, Україна
e-mail: osennjaja@ukr.net

ЕПІСТОЛЯРНА СПАДЩИНА ВЧЕНИХ-ГЕОЛОГІВ УКРАЇНИ
ЯК СПОСІБ НАУКОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ
ТА ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ

Епістолярна спадщина вчених-геологів має великий інформаційний потенціал і є зразком високої інформаційної культури. Листи дають змогу об’єктивно вивчати роль учених у науковій діяльності й громадському житті. Аналізується листування Н.Д. Борисяка, К.М. Феофілактова, Л.Л. Іванова та інших.
Ключові слова: епістолярна спадщина, листування, учені-геологи, Н.Д. Борисяк, Л.Л. Іванов.

Вагомий внесок у культурну спадщину України з геології в ХІХ – на початку ХХ ст. зробили вчені-геологи вищих навчальних закладів Києва, Харкова, Катеринослава (тепер Дніпро), Одеси.
Сьогодні важливою частиною наукової спадщини вчених-геологів є їх епістолярій, історико-пізнавальна цінність якого набула актуальності. На сучасному етапі дослідження всього спектру різноманітної епістолярної спадщини вчених-геологів немає. Отже, аналіз листування вчених-геологів дозволив визначити певні позиції.
За соціально-практичними функціями епістолярій учених-геологів – це комплекс листів наукового, службового й особистого характеру (на останній припадає найбільший відсоток). Адресанти дотримувалися усталених традицій епістолярного жанру: дата; привітання; розповідь про події або прохання про участь, допомогу, сприяння; прощання, побажання зустрічі. Листи істотно різняться за обсягом.
Тематика епістолярної спадщини вчених-геологів багата й різноманітна. Написання листа – творчий процес з виробленим індивідуальним стилем, а кожну епістолу можна розглядати як завершений акт комунікації, синтез оригінальних думок, зразок високої інформаційної культури.
Учені-геологи були фахівцями широкого наукового діапазону й різносторонніх дослідницьких інтересів, інтелектуальне коло спілкування яких пов’язано не тільки з іменами професорів, колег, учнів і послідовників, які працювали в напрямі розбудови української геологічної науки середини XIX–початку XX ст., а й з відомими діячами й просвітителями цієї епохи. Аналіз їх повідомлень надає багато цікавих фактів біографії, відображає наукове життя університетів, існування різних кафедр геологічного профілю, різноманітну науково-громадську й просвітницьку діяльність викладачів, а також суспільно-культурне життя в Україні.
Цінну епістолярну спадщину залишили професори Харківського університету Н. Д. Борисяк і О. В. Гуров. Значний інтерес представляє листування засновника харківської школи геологів, видатного геолога, ґрунтознавця й гідролога Н. Д. Борисяка. Це були перші листи, що характеризували взаємини геологічної науки із промисловістю – учений подавав поради й консультації вуглепромисловцям і власникам заводів; вони навіть містять угоди щодо сумісних досліджень. Науково-технічне значення має і листування відомого геолога й палеонтолога О. В. Гурова.
Засновник київської школи геологів і петрографів, видатний геолог і мінералог, професор Київського університету Святого Володимира К. М. Феофілактов був широко відомим ученим і комунікабельною людиною, підтримував епістолярні контакти з багатьма відомими сучасниками. Його респондентами та постійними адресатами стала наукова еліта того часу. Листування К. М. Феофілактова з Е. І. Ейхвальдом, окрім цінної фактичної інформації, демонструє ще й високий рівень взаємної підтримки учених.
Активна наукова, громадська й просвітницька діяльність М. І. Андрусова спонукала його до листування з відомими вченими того часу, серед яких були В. І. Вернадський, І. В. Мушкетов, Ф. Ю. Левінсон-Лессинг, І. Ф. Синцов та ін. Епістолярна спадщина видатного геолога засвідчує масштабність ученого й надає можливість проникнути в психологічний клімат його оточення.
Значна кількість листів видатного геолога й географа П. А. Тутковського вказує на діапазон його наукових досліджень і різноманітних інтересів, на його творчу й самобутню натуру, людські й професійні якості. Яскравим прикладом може слугувати його кореспонденція з відомим академіком, знаним професором О. П. Карпинським, а також з українським визначним краєзнавцем, етнографом, мистецтвознавцем й археологом М. Ф. Біляшівським.
Відомий геолог, палеонтолог і геоморфолог, професор Новоросійського університету В. Д. Ласкарев листувався з колегами, рідними, друзями, шанувальниками природи. Він був людиною душевної щедрості й доброти, відповідав на всі листи, і жодне, навіть найменше прохання не залишалося без відповіді. Його епістолярій – приклад великої відповідальності, акуратності й дисциплінованості.
Цікавими й тривалими в часовому вимірі слід вважати листи відомого геолога й мінералога, професора Катеринославського гірничого інституту Л. Л. Іванова до великого українського вченого В. І. Вернадського – природознавця, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології, учення про біосферу, ноосферу, космізм. У їхній переписці крізь канву фактичного матеріалу, безлічі прохань і планів можна відчути не тільки ділові контакти, а й рідкісні за делікатністю теплі взаємини. Це фактично були листи-одкровення, листи-сповіді.
Отже, епістолярна спадщина українських учених-геологів, яка має високий ступінь інформаційного потенціалу, займає почесне місце серед епістолярію видатних науковців України й заслуговує на подальше дослідження.

UDC 55.001.5: 01
Nataliia Osіnnia,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-5620-5369,
Junior Research Associate,
M. S. Polyakov Institute of Geotechnical Mechanics,
NAS of Ukraine,
Dnipro, Ukraine
e-mail: osennjaja@ukr.net
EPISTOLARY HERITAGE OF SCIENTISTS-GEOLOGISTS
OF UKRAINE AS A METHOD OF SCIENTIFIC COMMUNICATION
AND INFORMATION CULTURE
The epistolary heritage of geologists has great information potential and is an example of a high information culture. Letters make it possible to objectively study the role of scientists in scientific activity and public life. The correspondence is analyzed of N.D. Borysyak, K.M. Feofilaktov, L.L. Ivanov and others.
Keywords: epistolary heritage, correspondence, geological scientists, N.D. Borysiak, L.L. Ivanov.