“Збірник присвят та передмов з українських друкованих видань XVI–XVIII ст.” – забутий проєкт С. Маслова
Заявник | Курганова Олена Юріївна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022) |
Захід | Секція 4. Трансформація українського книгознавства: до 100-річчя Українського наукового інституту книгознавства |
Назва доповіді | “Збірник присвят та передмов з українських друкованих видань XVI–XVIII ст.” – забутий проєкт С. Маслова |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
Розглянуто проєкт С. Маслова, викладений в архівному документі «Інструкція до складання «Збірника присвят та передмов з українських друкованих видань XVI–XVIII ст.».
Ключові слова: українське книгознавство, українські стародруки, присвяти, передмови, С. Маслов
Сторічний ювілей українського книгознавства спонукає не лише відзначити здобутки та згадати перервані репресіями книгознавчі проєкти 1920–х, але й розглянути їхню перспективність для сучасних книгознавчих студій. В архіві С. І. Маслова зберігається документ з промовистою назвою «Інструкція до складання «Збірника присвят та передмов з українських друкованих видань XVI–XVIII ст.» (Інститут рукопису НБУВ, фонд 33, од. зб. 2480), що свідчить про підготовку до наукового перевидання великого масиву цінних джерел з історії книжкової культури ранньомодерної доби. Високий дослідницький інтерес до текстів присвят і передмов з українських стародруків підтверджує актуальність цього забутого проєкту С. Маслова.
Текст «Інструкції» С. Маслов готував протягом січня-березня 1928 р., а в кінці квітня презентував її на засіданні Археографічної комісії. Збережені в архіві чернетки документа вказують точні дати його написання (15 січня 1928 р.), редагування (1 березня 1928 р. і 15 березня 1928 р.) та затвердження (27 квітня 1928 р.).
Остаточний варіант документа складався з шести пунктів, у яких було визначено жанрові різновиди, хронологічні та географічні рамки для текстів, що мали увійти до складу збірки. Також вирішувалися питання варіантності текстів присвят та передмов у різних примірниках тиражу, передачі орфографічних особливостей давніх текстів, послідовності подання матеріалу, бібліографічних джерел.
Редакційні правки в рукописному тексті «Інструкції» вказують на ті дискусійні питання, які вирішував С. Маслов при її укладанні. В остаточній версії документа хронологічні рамки майбутньої збірки встановлено в діапазоні 1574–1800 рр., хоча в одній із редакцій нижньою межею було вказано 1525 р. Перший варіант заголовка збірки виділяв у її складі українські та білоруські видання. Однак в кінцевій версії заголовка зазначено лише українські видання.
За проєктом С. Маслова до складу збірки мали увійти всі, включно з варіантами, тексти епіграм на герб, присвят, передмов та післямов з усіх видань, надрукованих кириличним шрифтом на етнографічних теренах України. Ці тексти в межах збірника мали розподілятися за регіонами, серед яких С. Маслов виділив Галичину, Підкарпатську Україну, Волинь, Київщину та Чернігівщину. В межах кожного з названих регіонів тексти мали групуватися за друкарнями, а потім – хронологічно. Цікаво, що амбіції укладача не обмежувався кириличними виданнями українських друкарень. Окремим томом до складу збірки С. Маслов планував ввести тексти присвят, передмов та післямов до видань латинською, польською та іншими мовами, а також до кириличних та не кириличних видань, надрукованих поза межами України (в Білорусі, Росії та Польщі). Умовою залучення тексту до збірки визначено його безпосередній стосунок до України.
Для зменшення обсягу видання в «Інструкції» запропоновано не передруковувати повторно вже перевидані твори, а лише подавати посилання на них. У якості прикладу С. Маслов наводить тексти присвят і передмов до видань друкарні Києво-Печерської лаври 1617–1721 рр., що вийшли у «Приложеніях» проф. Ф. І. Титова). Усі тексти в збірці мали відтворюватися в транскрибованому вигляді, без відтворення шрифтових та орфографічних особливостей оригіналу.
При укладанні списку бібліографічних джерел для збірки С. Маслов рекомендує користуватися покажчиками, перерахованими в Інструкції, ухваленій для Комітету по опису україномовних стародруків XVI–XVIII ст. при Археографічній комісії Української Академії Наук.
Актуальність наукового перевидання текстів присвят, передмов та післямов до українських стародруків наразі не викликає жодних сумнівів. Ці тексти неодноразово ставали джерельною базою досліджень не лише з історії книгодрукування, але найрізноманітніших студій книжкової культури, освіти, мови та літератури ранньомодерної доби. Високу цитованість у сучасних наукових публікаціях демонструє як першодрук «Приложеній» Ф. Титова до праці з історії друкарні Києво-Печерської лаври (1918 р.), так і його перевидання під назвою «Всезбірка передмов до українських стародруків» (1924 р.). Надання доступу читачів до першодруків текстів присвят, передмов та післямов із видань різних українських друкарень сприятиме розширенню дослідницьких горизонтів та поверненню в науковий дискурс забутих історичних джерел.
Практичне втілення проєкту С. Маслова, принаймні в тому обсязі, який було заявлено в тексті розглянутої вище «Інструкції», видається настільки ж складним, наскільки це було 100 років тому. Об’єднання в межах однієї збірки сотень різнорідних текстів, сукупний обсяг яких в поєднанні з необхідним науковим коментарем та довідково-пошуковим апаратом становитиме тисячі сторінок, можливе лише у вигляді багатотомного видання. Спрощений спосіб передання графічних та орфографічних особливостей оригіналу полегшить видавничий процес, але ускладнить наукову підготовку видання і при цьому знизить його наукову вартість. Значні труднощі становитиме збір матеріалу для збірника, оскільки примірники видань із повними текстами передмов, присвят та післямов знаходяться у фондах різних книгозбірень України і світу.
Сучасний рівень розвитку інформаційних технологій дозволяє створення міжбібліотечних ресурсів, складна архітектура яких поєднує цифрові копії документів із текстами науково-бібліографічних коментарів та пропонує можливість пошуку за різними параметрами. Важливою перевагою цифрових знаннєвих ресурсів є також можливість поступового наповнення даними, оновлення та редагування вже опублікованого в мережі тексту. У складі такого ресурсу забутий проєкт С. Маслова отримує обнадійливі перспективи реалізації.
UDС 01:09(477)"15/17"]:[930.253Маслов
Kurhanova Olena,
ORCID: 0000-0003-1609-231X,
Candidat of Philological Sciences,
Senior Research Associate,
Department of Ancient and rare books,
Institute of Book Science,
V. I. Vernadskyi National library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: olena.kurganova@gmail.com
“THE COLLECTION OF DEDICATIONS AND FOREWORDS TO UKRAINIAN PRINTED EDITIONS FROM THE 16–18th CC.” – FORGOTTEN S. MASLOV`S PROJECT
The article revises S. Maslov's project, outlined in the archive document "Instruction to Compliance of ‘The collection of forewords and dedications to Ukrainian printed editions from the 16th to the 18th centuries.”
Key words: Ukrainian book science, Ukrainian early printed books, dedications, forewords, S. Maslov
Ми в соціальних мережах