НАУКОВІ ЗДОБУТКИ ЕМІГРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ДІЯЛЬНОСТІ СТЕПАНА СІРОПОЛКА (1920–1959)

Тези доповіді

УДК 821.161.2-3.09 Cірополко С.
Антонюк Тетяна Дмитрівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6446-2795,
доктор історичних наук, доцент,
провідний науковий співробітник,
відділ зарубіжної україніки,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: zabula_@ukr.net
Антонова Вікторія Дмитрівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0788-5505,
молодший науковий співробітник,
відділ зарубіжної україніки,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: anaisant196@gmail.com

НАУКОВІ ЗДОБУТКИ ЕМІГРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ДІЯЛЬНОСТІ СТЕПАНА СІРОПОЛКА (1920–1959)

Розглянуто наукові здобутки відомого вченого Степана Онисимовича Сірополка періоду еміграції в Польщі та Чехословаччині. З’ясовано напрямки діяльності та внесок ученого у розвиток української освіти, бібліотекознавства, книгознавства, журналістики.
Ключові слова: фонд відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Степан Онисимович Сірополко, еміграція, українська діаспора.

У доповіді йдеться про діяльність відомого українського вченого, державного діяча, журналіста С. О. Сірополка, котрий з листопада 1920 р. змушений був продовжувати свою наукову і громадську працю на еміграції. Найкраще розкривають еміграційний період діяльності вченого його власні праці, опубліковані в різних часописах та видані окремими виданнями. Слід зазначити, що ці видання до 1990 р. були недоступні широкому загалу читачів і зберігалися у відділі спеціального зберігання фондів. Нині вони зберігаються у відділі зарубіжної україніки Інституту книгознавства та в загальному фонді в колекції «Реабілітована література» Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Перебуваючи у Тарнові (Польща), С. Сірополко очолював Міністерство освіти УНР, відкривав нові навчальні заклади: середні школи в таборах, дві гімназії у Тарнові та Ченстохові, школу пластунів в таборі Щепіорно, в яких навчання проводилося за програмою єдиної школи, головні засади якої розробив С. Сірополко (автономія, активна участь громадянства у шкільній справі та визначення службового стану вчителя). Міністерство освіти розгорнуло і здійснювало цілий комплекс робіт, які не залишили українців в еміграції поза освітою, культурою, книгою. 27 липня 1923 р. наказом Голови Директорії С. Петлюри С. Сірополко був затверджений керуючим Міністерством внутрішніх справ, шляхів, пошти й телеграфу.
У 1925 р. С. Сірополко переїхав до Праги (Чехословаччина), де став професором педагогічних дисциплін Російського педагогічного інституту, а потім Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова. На той час у Чехословаччині існували найсприятливіші умови для емігрантів. З 1921 р. країна стала центром української наукової еміграції, що обумовлювалось заснуванням та переміщенням сюди з Відня українських наукових установ, матеріальною підтримкою української науки з боку першого президента нової Чехословацької Республіки Томаша Масарика. У Чехословаччині С. Сірополко віддався науковій праці. Колом його наукових зацікавлень були історія освіти, педагогіка, бібліотекознавство, книгознавство, бібліографознавство, журналістика та ін.
Серед наукових здобутків еміграційного періоду праці, присвячені питанням освіти, навчання і виховання: «Школознавство: конспект лекцій читаних в Українськім педагогічнім інституті ім. М. Драгоманова у Празі в 1925/6 шкільному році» (Прага, 1926); «Дальтон-плян в шкільному вихованню та навчанню» (Львів, 1928); «Підсумки педаґоґичної праці на еміґрації за десять років» (Тризуб. Париж, 1932. Ч. 18–19. Рік вид. VІІІ. С. 13–15); «Народня освіта на совєтській Україні» (Варшава, 1934); «Праця в галузі педагогіки» (2. Український науковий зїзд у Празі. Прага, 1934. С. 62–64); «Діяльність Культурно-освітньої Комісії Трудового Конґресу (На основі архівних матеріялів) (Калєндар-альманах «Дніпро» на звичайний рік 1939. Львів, 1938. Річник ХVІ. С. 59–63); «Народня освіта на українських землях і в колоніях» (Антонович Д. Українська культура. Мюнхен, 1988. С. 69–90) та інші.
Будучи блискучим публіцистом, працюючи в багатьох періодичних виданнях і часописах, С. Сірополко підготував і видав на правах рукопису курс лекцій «Основи журналізму. Ч. 2» (Подєбради, 1941; Реґенсбурґ, 1946).
У еміграції вчений велику увагу приділяв питанням розвитку освіти, книгознавства, бібліотекознавства в материковій Україні, де панував тоталітарний режим. Він критично ставився до політики культурної революції в СРСР, переслідування і нищення української книги, освіти, культури в цілому. У своїй статті «Прорив» на книгознавчому фронті совєцької України (Книголюб. Прага, 1931. Кн. ІІІ–ІV. Річник V. С. 124–129), вчений зазначає, що вже з 1929 р. почався відвертий наступ на Український науковий інститут книгознавства (УНІК) в Києві «за його відхилення від завдань марксо-ленінського книгознавства, як знаряддя класової боротьби». Великим злом уважав С. Сірополко реорганізацію УНІКу та заборону «Бібліологічних вістей» у червні 1931 р., які були «в СРСР єдиним <…> часописом в галузі книгознавства <…>, що обмірковує на своїх сторінках різноманітні проблеми книговивчення і прокладає шлях до раціональної конструкції справи пізнання книги».
Надзвичайно плідним є публіцистичний доробок С. Сірополка. Опублікував значну кількість рецензій, зокрема: «Рецензії: Tobolka Z. V. Dějiny československěho knihtisku v době nejstarší» (Nakladem “Československé společnosti knihovědné”. Praha, 1930. 106 str., s. 39 vyobrazeními); «Рецензії: Фомин А. Г. Книговедение как наука. Ленинград, 1931. 115 с.» (Книголюб. Прага, 1931. Кн. 2. Річник V. C. 102–104); «Ian Thon. O městsné khnihovne, knihách a faké lidech. – Praha, 1938. – 143 – нпґ. с*ор. Ц. 10 кц. : рецензія на книгознавче вид.» (Українська книга. Львів, 1939. Ч. 1. Рік видання ІІІ. С. 34–35) та інші.
Серед публікацій також некрологи, біографічні статті, а саме: «Аполінарій Маршинський : некролог» (Календар «Дніпро» на 1930 рік. Львів, 1929. С. 95–100); «Jіří Melantrich» (Книголюб. Прага, 1930. Кн. IV. Річник IV. С. 209–215); «Петро Стебницький як книголюб» (Українська книга. Львів, 1937. Ч. 7–8. С. 177–180); «Василь Анастасевич як бібліограф і книголюб» (Українська книга. Львів, 1937. Ч. 2. С. 46–49); «Швайпольт Фіоль – перший друкар слов’янських кирилівських книг» (Українська книга. Краків ; Львів, 1941. Річник V. C. 11–19) та інші.
Велику увагу приділяв учений дослідженням проблем бібліотекознавства, книгознавства, книжкової культури, бібліографознавства, бібліології. Серед видань з цієї тематики, зокрема такі: «Короткий курс бібліотекознавства : історія, теорія та практика бібліотечної справи». (Львів, 1924); «Книгознавство на В. Україні» (Книголюб. Прага, 1927. Кн. 1. С. 11–19); «Список українських бібліографічних покажчиків за останнє десятиліття» (Книголюб. Прага,1931. Кн. 1. Річник V. C. 38–41); «Бібліотечна справа на В. Україні від 1917 р.» (Книголюб. Прага, 1931. Кн. 2. Річник V. С. 77–83); «Українські часописи в каталозі «Soupis cizozemských periodik v knihovnách ČSR»» ( Книголюб. Прага. 1929. Кн. 3–4. С. 31–42); «Систематичний і предметовий каталог як засіб наблизити книжку до читача» (Українська книга. Львів, 1939. Ч. 1. Рік видання ІІІ. С. 9–12) та багато інших.
Вагомі наукові здобутки С. Сірополка еміграційного періоду забезпечували інтеграцію української наукової думки в європейський і світовий інформаційний простір.

UDC 821.161.2-3.09 Siropolko S.
Tetyana Antonyuk,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-6446-2795,
Doctor of Historical Sciences, Associate Professor,
Leading Researcher,
Department of Foreign Ukrainica,
Institute of book studies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: zabula_@ukr.net
Victoria Antonova,
ORCID https://orcid.org/0000-0002-0788-5505
Junior Researcher,
Department of Foreign Ukrainica,
Institute of book studies,
Vernadsky National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: anaisant196@gmail.com
SCIENTIFIC ACHIEVEMENTS OF THE EMIGRATION PERIOD OF STEPAN SIROPOLK (1920–1959)
The scientific achievements of the famous scientist Stepan Onisymovych Siropolk during his emigration in Poland and Czechoslovakia are considered. The areas of activity and the scientist's contribution to the development of Ukrainian education, library science, bibliography, and journalism are clarified.
Key words: fond of the Department of Foreign Ukrainian Studies of the National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky, Stepan Onisymovych Siropolko, emigration, Ukrainian diaspora.