Електронна база даних «Усна історія» та фонд усноісторичних досліджень як складові історичної пам’яті України

ЗаявникАнтонюк Оксана Юріївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 3. Електронні ресурси бібліотек як складова інформаційної основи сучасного національного розвитку
Назва доповідіЕлектронна база даних «Усна історія» та фонд усноісторичних досліджень як складові історичної пам’яті України
Інформація про співдоповідачівНауковий керівник Добко Тетяна Василівна, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник, завідувачка відділу науково-бібліографічної інформації, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ, Україна e-mail: dobko@bigmir.net
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027.53:004.65]:930.2-02.16(477.44)
Антонюк Оксана Юріївна,
ORCID 0000-0003-0964-4980,
аспірантка,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: sanavinkray@gmail.com

Науковий керівник
Добко Тетяна Василівна,
доктор наук із соціальних комунікацій,
старший науковий співробітник,
завідувачка відділу науково-бібліографічної інформації,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: dobko@bigmir.net

Електронна база даних «Усна історія» та фонд усноісторичних досліджень як складові історичної пам’яті України

Висвітлено діяльність Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки з організації усноісторичних досліджень зокрема електронну базу даних «Усна історія» та фонд усноісторичних досліджень.

Ключові слова: усна історія, електронна база даних, Вінницька ОУНБ.

Сьогодні усна історія не є самостійною дисципліною, це метод дослідження, який використовується для вивчення конкретного історичного явища, учасники та свідки якого ще живі та дозволяє вивчати різноманітні аспекти соціального буття людини та суспільства. Усна історія є одним із найпоширеніших методів у різних гуманітарних науках.
Темі становлення та розвитку усної історії, теоретичним, методологічним, прикладним питанням, проблемі пам’яті в дослідженнях істориків, усноісторичних проєктів, напрацювань різних інституцій в Україні присвячено багато праць науковців і практиків України. Дослідниця Тетяна Привалко вказує на те, що зібрані в Україні усні свідчення зберігаються переважно у своїх утворювачів: закладах освіти, наукових інститутах, меморіальних установах, бібліотеках, гуртках, громадських та приватних зібраннях. За невеликим винятком усні свідчення не входять до фондів центральних державних архівів України й лише почасти вони відклалися в державних архівах областей.
У регіональному аспекті досвід усноісторичних досліджень з практики роботи Вінницької ОУНБ відображена у статтях О. Ю. Антонюк, Н. І. Морозової, Г. М. Слотюк. Основні тенденції та перспективи вивчення мови повсякдення у контексті усноісторичних досліджень в результаті здійснення проєкту «Голоси живої історії» з використанням вибіркового контент-аналізу висвітлила у своєму дослідженні Н. М. Крисько. Натомість у цих публікаціях частково розкрито електронну базу даних «Усна історія».
Метою дослідження є особливості досвіду створення електронної бази даних «Усна історія» та фонду усноісторичних досліджень представленої на сайті Вінницької ОУНБ та її інтеграції в подальшому в інформаційний ресурс – вебсайт «Голоси живої історії» в електронній формі та надання до нього багатоаспектного доступу, визначення шляхів розширення спектру тем зі збору усних свідчень та їх фіксацій.
Поряд із проведенням представницьких наукових форумів вагоме наукове та суспільне значення усної історії засвідчує процес її інституалізації, позначений появою відповідних фахових осередків. Однією з перших інституцій на Вінниччині, що визначила усну історію, усноісторичні дослідження як пріоритетний напрям своєї наукової діяльності, стала Вінницька ОУНБ. Починаючи із 2014 р. на базі Вінницької ОУНБ було проведено чотири міжнародних науково-практичних конференції – «Усна історія як важлива складова краєзнавчої діяльності» (2014 р.), «Усноісторичні дослідження: сучасні тенденції, напрямки та перспективи» (2016 р.), «Усна історія: теорія, метод, джерело» (2018 р.), «Усна історія: теорія і практика досліджень на сучасному етапі» (2020). За ці роки проведення наукових форумів, розуміючи важливість та доцільність обраного напряму Вінницька ОУНБ продемонструвала можливість здійснення регіональних усноісторичних досліджень як теоретичних та методичних розробок галузі, роботи із джерелами, збереження, аналізу й оприлюднення результатів дослідження.
Впродовж останніх років теми Революції Гідності та російсько-української війни залишаються найактуальнішими та найзатребуванішими в українському публічному просторі. Впродовж 2018–2019 рр. співробітниками Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки реалізовано проєкт «Голоси живої історії». Метою проєкту було опрацювання усноісторичних свідчень місцевих учасників і очевидців Революції Гідності, подій, що відбуваються у зоні АТО (ООС), та історій внутрішньо переміщених осіб. До роботи долучилися працівники бібліотек Вінниччини, науковці, фахівці освітніх установ, архівів, музеїв. Під час роботи над проєктом записано більше сотні свідчень, які враховували вік, освіту та соціальний статус респондентів, тому записані свідчення були цінним матеріалом. Згодом тематика записів розширилася. Своїми спогадами поділилися свідки Другої світової війни, остарбайтери, свідки Голодомору 1946–1947 років та післявоєнного радянського повсякдення.
Для формування масиву усних свідчень максимального відображення в них інформацій необхідно врахувати деякі загальні підходи, питання методики та техніки роботи. Слід звернути увагу та ознайомитися з досвідом, який дослідники власне презентують у цій сфері: методика та техніка фіксації розповіді, розшифрування інтерв’ю, інтерпретації здобутої інформації, збереження та доступ.
На базі відділу краєзнавства було створено фонд усноісторичних досліджень, що має наукову та історико-культурну цінність та є джерельною базою для наукових, історико-біографічних, краєзнавчих досліджень. Документи із фонду підлягають науковій обробці: систематизації, бібліографічному опису та відображенню у довідково-бібліографічному апараті бібліотеки – електронній базі даних «Усна історія».
Метою створення бази є збереження та відкритий доступ для дослідників, усіх зацікавлених в усноісторичних свідченнях. Матеріали можуть використовуватися у меморіальних заходах, просвітницькій діяльності, наукових дослідженнях та історичній документалістиці. Розширене використання цього типу джерел стане вкрай важливим у вивченні регіональної історії як Вінниччини, так і інших міст.
База даних включає цифровий запис усіх інтерв’ю, транскрипції та скановані зображення документів і світлин. Ці взаємопов’язані файли відкриті для доступу та миттєвого пошуку користувачам Інтернет-простору. Існує можливість здійснювати пошук за ключовим словом чи прізвищем.
Для забезпечення якісних пошукових потреб користувачів у ресурсі було створено авторитетний файл предметних рубрик, що передбачає широкий спектр можливостей як для каталогізаторів у процесі предметизації документів так і для користувачів під час тематичного пошуку. Наявність повноцінного списку предметних рубрик і надання до нього доступу полегшує користувачам пошук у базі, робить її більш організованою, спрямовану та ефективну.
Наразі електронна база «Усна історія» вміщує 115 записів: інтерв’ю, спогадів, розповідей.
Фокусування науковців, дослідників на трагічних подіях сучасної української історії є актуальним та водночас ризикованими, адже в даному випадку ми не дотримуємося терміну давності, не можемо бути нейтральними емоційно, не маємо часу на те, щоб дочекатися суспільного осмислення подій. Реалізуючи усноісторичні проєкти, ми записуємо спогади учасників або очевидців подій безпосередньо після події або через невеликий проміжок часу. З одного боку, це дає можливість зафіксувати життєві історії, з яких час ще не стер болісні спогади, ще не встигли сформуватися суспільно-політичні стереотипи сприйняття подій, з іншого – свіжі травми іноді ускладнюють розмову інтерв’юера та оповідача, наголошує науковець Тетяна Цимбал.

Сьогодення наше нині затьмарене війною. З вторгненням Росії в Україну вкрай важливий голос кожного щоби поширити правду про російські військові злочини щодо українців та його фіксації.
Зважаючи на вище викладене, пропонуємо й надалі вдосконалювати процес формування електронної бази даних «Усна історія», розширюючи спектр усноісторичних досліджень; ділитися досвідом серед споживачів інформації на наукових форумах, конференціях, семінарах, круглих столах тощо.

UDC 027.53:004.65]:930.2-02.16(477.44)
Oksana Antonyuk,
ORCID 0000-0003-0964-4980,
PhD student,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: sanavinkray@gmail.com

Scientific adviser:
Tetiana Dobko,
Doctor of Science in Social Communications,
Senior Research Associate,
Head of the Department of Scientific and Bibliographic Information,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: dobko@bigmir.net

Electronic database «Oral History» and oral history research fund
as parts of electronic memory of Ukraine

The Vinnytsia Regional Universal Scientific Library take an active part on the organization of oral history research in particular electronic database «Oral History», oral history research fund.

Keywords: oral history, electronic database, Vinnytsia Regional Universal Scientific Library.