ВПЛИВ НАУКОМЕТРИЧНИХ ПРАКТИК НА РОЛЬ БІБЛІОТЕКИ

Тези доповіді

УДК 002.2:51
Симоненко Тетяна Василівна,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-4188-8280,
кандидатка наук із соціальних комунікацій, завідувачка відділу,
відділ бібліометрії і наукометрії,
Інститут інформаційних технологій,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: simonenkotv@nbuv.gov.ua

ВПЛИВ НАУКОМЕТРИЧНИХ ПРАКТИК НА РОЛЬ БІБЛІОТЕКИ

Розглянуто питання інноваційних форм діяльності наукових бібліотек. Аналізується застосування в практиці організації наукової діяльності бібліометричних показників. Акцентовано увагу на досвіді роботи НБУВ з впровадження наукометричних практик.
Ключові слова: наукометрія, бібліометричні показники, консолідація, аналітико-синтетична обробка, ресурси відкритого доступу

Розвиток мережевих технологій і соціальних комунікацій став викликом для наукових бібліотек і змушує їх шукати нові способи взаємодії з дослідницькими спільнотами. Сьогодні в науковому процесі домінують електронні моделі організації знань, експерименти та обчислення з розширеним управлінням науковими даними, побудова комп’ютерних статистичних моделей та прогнозів. Публікації в журналах відкритого доступу, відкриті платформи для самоархівування результатів наукових досліджень роблять наукову інформацію доступною в режимі реального часу негайно і водночас збільшують показники видимості. Бібліотеки активно залучаються в усі фази наукового виробництва, починаючи від надання інформації до її контролю і оцінки, здійснюючи дослідження статистики продуктивності та впливу наукових праць, вивчення цитування та використання у процесі прийняття рішень. Таким чином, бібліотеки стають частиною процесу політики управління науковими дослідженнями, а саме: освоюють новий напрям діяльності – наукометричний.
Наукометрія – потужний інформаційний інструмент для підтримки розвитку науки. І як «будь-який інструмент – від ядерної енергії до молотка – повинна бути правильно використана». До сьогодні ведуться дискусії щодо розробки теоретичних питань наукометрії, її методології, підстав застосовування кількісних методів наукометрії – бібліометричних показників.
Так, в практиці організації наукової діяльності бібліометричні показники виявилися не стільки методами, скільки технічними прийомами для маніпуляцій як самих вчених, так і адміністраторів від науки. Однак, бібліометричний показник набуває сенсу тільки в контексті тієї чи іншої гіпотези про способи буття наукового знання. Завдання бібліотек в цьому контексті – взяти на себе відповідальність за відбір і ґрунтовний аналіз потоків знань навколо вченого, а суспільству надати цілісну картину про потенціал науки в Україні.
Функціонал багатьох популярних серед дослідників пошукових систем та баз даних наукової літератури містить інструмент для відстеження наукових цитувань – бібліометричний профіль автора. Профіль також дозволяє забезпечити оперативне інформування про нові публікації – достатньо тільки бути підписаним на авторів, дослідження яких вивчаються. Консолідація таких профілів дає можливість використати синергетичний підхід для отримання достовірної інформації про діяльність учених і наукових колективів, що передбачає безпосередню участь самих авторів публікацій у формуванні бібліометричної бази моніторингу дослідницької діяльності.
Значну роль у цьому процесі відіграють фахівці нової генерації – бібліотекарі-аналітики. Вони повинні взяти на себе їх аналітико-синтетичну обробку, забезпечивши створення єдиної системи консолідованої інформації з різних бібліометричних платформ, проведення в бібліометричних ресурсах наукометричних досліджень для виявлення прихованих закономірностей і отримання нових знань, моніторинг та відслідковування тенденцій наукових досліджень та підготовку профільних аналітичних матеріалів.
Реалізація Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського загальнодержавного бібліометричного проекту «Бібліометрика української науки», що надає суспільству цілісну картину стану наукової та науково-педагогічної сфери держави, є прикладом освоєння бібліотекою наукометричного напряму діяльності. Статистика відвідувань ресурсу і зворотного зв’язку свідчать про актуальність і затребуваність даної практики. Розвиток аналітичного інструментарію системи на основі поєднання інтелектуальних здібностей людини з можливостями сучасних ІТ-систем сприятиме перетворенню «бібліотечного» джерела інформаційної підтримки прийняття рішень в одне з провідних у системі інформування управлінських ланок. А відтак це призведе до зміцнення ролі бібліотеки в сучасному цифровому просторі.

UDC 002.2:51
Tetiana Symonenko,
ORCID https://orcid.org/0000-0003-4188-8280,
PhD, Head of Department,
Department of Bibliometrics and Scientometrics,
Institute of Information Technologies,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: simonenkotv@nbuv.gov.ua
THE IMPACT OF SCIENTOMETRIC PRACTICES ON THE ROLE OF A LIBRARY
The issues of innovative forms of activity of scientific libraries are considered. The application of bibliometric characteristics in the practice of organization of scientific activity is analyzed. The attention is focused on the experience of Vernadsky National Library of Ukraine on the implementation of scientometric practices.
Keywords: scientometrics, bibliometric characteristics, consolidation, analytico-synthetic processing.