Життєвий і творчий шлях співачки О.М. Кропивницької (1888–1969) крізь призму документів Меморіального музею М.Л. Кропивницького в місті Кропивницькому

Тези доповіді

УДК 782.071.2(477.65)"19/20"(093.3)
Долгіх Марина Василівна
ORCID: 0000-0001-7290-2407
кандидатка мистецтвознавства
викладач-методист Кропивницького музичного фахового коледжу
науковий співробітник КЗ «Кропивницький музей музичної культури ім. К. Шимановського»
м. Кропивницький, Україна
E-mail: dolgih.marina.krop@gmail.com

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ СПІВАЧКИ ОЛЕКСАНДРИ КРОПИВНИЦЬКОЇ
КРІЗЬ ПРИЗМУ ДОКУМЕНТІВ МЕМОРІАЛЬНОГО МУЗЕЮ М.Л. КРОПИВНИЦЬКОГО

Розглянуто стадії формування й життєві віхи української співачки Олександри Кропивницької (1888–1969) на основі документів родинного архіву, переданого на зберігання до Меморіального музею М. Л. Кропивницького міста Кропивницького.
Ключові слова: співачка, Олександра Кропивницька, опера, театр, Меморіальний музей М.Л. Кропивницького.

У світлі сучасних військово-політичних подій актуалізуються питання пошуку, дослідження й оприлюднення джерел українського музичного мистецтва, що подають правдиву інформацію та розширюють уявлення про провідних музичних діячів. Постать Олександри Кропивницької – старшої дочки батька українського театру Марка Львовича Кропивницького та відомої співачки, акторки драми, опери й оперети – за часів радянщини не знайшла відображення у полі музикознавчої літератури. Працюючи по темі дослідження в реаліях сучасного музикознавчого простору, пощастило віднайти низку документів з особистого архіву брата співачки Володимира Марковича Кропивницького, переданих до Меморіального музею М. Л. Кропивницького в місті Кропивницькому, але не оприлюднених для широкого музикознавчого загалу.
Офіційне підтвердження про час народження співачки у документах Державного архіву Кіровоградської області відсутнє. Музейна копія запису № 61 з Метричної книги причту Різдва Богородичної церкви містечка Багачки Миргородського повіту Полтавської єпархії свідчить: «травня 20 дня народжена, липня 12 дня охрещена ОЛЕКСАНДРА. Батьки: Херсонської губ., м. Єлисаветграда дворянин Марко Лукич Кропивницький і його дружина Надія Василівна. Хрещені: граф Іполит Іполитович Капніст і графиня Єлизавета Василівна Капніст».
Ще одним, хоча й доволі лаконічним джерелом, стала біографія сестри, записана рукою В. М. Кропивницького й датована 03.01.1968 р. Її текст свідчить
про дебют Олександри-співачки 6 квітня 1905 р. в українському концерті на користь Харківської громадської бібліотеки. Згодом, навчаючись в імперській столиці, дівчина продовжила займатися академічним вокалом під керівництвом професорки консерваторії С. М. Гладкої-Кедрової, а згодом її учениці А. М. Томської.
Виявлено також оригінальну архівну довідку, видану Центральним Державним архівом Народного господарства Головного архівного Управління в Ленінграді від 26.05.1940 р., текст якої свідчить, що «в матеріалах фонду Петербурзького театрального училища у справі. № 5766, Кропивницька Олександра (по-батькові не вказано) рахується в 1909–1910 рр. ученицею ІІІ драматичного курсу імператорського Петербурзького театрального училища. Представлена в 1910 р. до атестату про закінчення вищеозначених курсів».
Найбільш загадковий період у житті Олександри – італійський. Головною метою мандрівки до Італії були уроки вокалу у видатного педагога Антоніо Котоньї. У фондах Музею наявна світлина співака з дарчим підписом «Alla gentile Signorina Shiura [нерозбірливо]. Ricordo А. Cotogni» («Люб’язній сеньорині Шурі <…>. На пам’ять від А. Котоньї»).
Факт участі Олександри у 384-му заході Концертної фундації Академії Санта-Чечіліа 8 квітня 1914 р. підтверджено фотокопією афіши концерту. Витончене соло сопрано Олександри прикрасило унікальною тембровою фарбою виконання ораторії «Дочка Ієвфая» Джакомо Каріссімі (Giacomo Carissimi) під батутою видатного диригента Бернардіно Молінарі (Bernardino Molinari).
Після кількох тріумфальних виступів О. Кропивницька підписала контракт-запрошення до офіційного складу трупи оперного театру «Constanza» в Римі, але виконати умови домовленості не змогла через початок Першої світової війни. З вересня 1915 р. артистка долучилася до трупи Санкт-Петербурзької Музичної драми, де виступала до весни 1916 р.
У добу визвольних змагань Олександрі довелося повернутися в Україну, на Харківщину, щоб заробляти кошти для життя. Знаходимо звіт про її виступ у Катеринославі 6 червня 1918 р. в партнерстві зі співаком К. Запорожцем і піаністом Є. Макухіним, в якому кореспондент вказав на «голос красивого тембру, прекрасну дикцію й надзвичайну передачу <образів>». До програми увійшли арії з «Іоланти» й «Чародійки» П. Чайковського, романси «Пролісок» О. Гречанінова і «Пастушок» Ц. Кюї.
Далі, очевидно, на співачку чекала типова для творчих працівників у 1919–1920 рр. примусова трудова мобілізація для обслуговування фронту. В. Кропивницький назвав сестру «акторкою трупи Політвідділу 14-ї [Майкопської. – М.Д.] кавалерійської дивізії І-ї Кінної армії». Серед документів, які збиралися мисткинею в період оформлення пенсії, присутні дві довідки, що свідчать про спробу підтвердити її «службу в театрі при Політвідділі І Кінної Армії 1920–1921 рр.». Перша підписана начальником відділу архівів Штабу Донського військового округу (датована 19.09.1953 р.), друга – видана Центральним Державним архівом Червоної армії у Москві (датована 12.10.1953 р.). Обидві – негативні, оскільки документи цього періоду гострих військових колізій не збереглися.
Наступний період життя співачки відбувався переважно «на колесах»: праця в трупі Харківської опери (весна 1923 рр., осінь 1924 р.), Ростовської опери (осінь 1923 р., весна 1924 р.?), антрепризі Сухаренка й Нільського в Гомелі та Бобруйську (зима-весна 1925 р.). Згодом чотири роки Кропивницька працювала у пересувному колективі оперети під керівництвом Ю.Л. Сагайдачного – здійснювала обслуговування населення Уралу, Сибіру, Поволжя, Далекого Сходу. Підтвердити свої виступи на підмостках театрів цих міст актрисі також не вдалося, на що вказують ще дві довідки негативного змісту – з Держархівів Челябінської (від 25.03.1954 р.) та Амурської (від 25.03.1953 р.) областей.
Залучаючи до наукового обігу невідомі джерела з фондів Меморіального музею М.Л. Кропивницького, дотичні до творчої біографії співачки, актриси і вокального педагога О.М. Кропивницької, сподіваємося на зацікавленість досягненнями мисткині та появу подальших досліджень за тематикою її творчості.

УДК 782.071.2(477.65)"19/20"(093.3)
Dolhikh Marina
ORCID: 0000-0001-7290-2407
Ph.D. in history of arts,
teacher methodologist (musicology), Kropyvnytskyi Music Applied College,
researcher The Shymanovskyi Music Culture Museum of Kropyvnytskyi,
Kropyvnytskyi, Ukraine
E-mail: dolgih.marina.krop@gmail.com

LIFE AND CREATIVE WAY
OF THE SINGER OLEXANDRA KROPYVNYTSKA
IN DOCUMENTS OF THE KROPYVNYTSKYI MEMORIAL MUSEUM

The stages of formation and life of the Ukrainian singer Olexandra Kropyvnytska (1888–1969) in the documents of the family archive transferred to the Kropyvnytskyi Memorial Museum in Kropyvnytskyi, Ukraine.
Keywords: singer, Olexandra Kropyvnytska, opera, theatre, Memorial Museum of M.L. Kropyvnytskyi.