ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ

Тези доповіді

УДК 004.056.5:342.72/.73:[004.77:316.77]
Закіров Марат Борисович,
доктор політичних наук, доцент,
завідувач відділу політологічного аналізу,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: marat65@ukr.net
https://orcid.org/0000-0003-4897-4325

ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ

Становлення інформаційного суспільства суттєво актуалізувало явище «інформаційної безпеки особистості». Інформація стає основою ефективного розвитку. Разом з тим пропорційно зростають і деструктивні можливості використання інформації.

Ключові слова: інформація, безпека, особистість, суспільство

Наукове осмислення процесів еволюції телекомунікаційних технологій, масової цифровізації і перетворення ІТ-індустрії у провідну галузь світової економіки спонукали дослідників до висновку щодо переходу людства на нову сходинку цивілізаційного розвитку, яка визначає інформаційні технології та інформацію в усіх її проявах як основний чинник суспільного розвитку. У підсумку теоретичних пошуків вчених багатьох країн світу у 60-х роках минулого століття викристалізувався термін «інформаційне суспільство».
Визнання факту і теоретичне осмислення чергового якісного переходу в цивілізаційному розвитку людства, а також всебічний аналіз процесів формування нового суспільства виводить дослідників на виявлення вірогідних викликів і небезпек, що знаходяться у діалектичному зв’язку з новими можливостями, які людство отримує внаслідок становлення інформаційного суспільства. Історичний досвід свідчить, що кожний технологічний прорив потребував суттєвого перегляду підходів до безпеки, нейтралізації негативних наслідків, що супроводжують забезпечення і застосування нових технологій.
Становлення інформаційного суспільства суттєво актуалізувало явище «інформаційної безпеки», оскільки у нових умовах саме інформація в усіх її видах і проявах стає основою ефективного економічного і соціально-політичного розвитку, але водночас пропорційно зростають і деструктивні можливості використання інформації.
Світовою наукою вже накопичений значний масив теоретичних знань щодо визначення поняття «інформаційна безпека», що розрізняються між собою галузевими підходами, критеріями аналізу тощо. Поряд з цим, зауважимо, що явище «інформаційна безпека особистості», з огляду на особливість об’єкту, має два взаємопов’язані і взаємозалежні аспекти. Перший аспект – це технологічна безпека, яку можна представити через визначення, що подає українська дослідниця Ю. Муравська, – інформаційна безпека це стан, вільний від загроз, що сприймаються в основному як надання інформації стороннім особам; шпигунство; саботаж та диверсійні заходи. «Інформаційна безпека являє собою також будь-яку дію, систему або метод, які спрямовані на захист інформаційних ресурсів, що передаються, зберігаються в пам’яті комп’ютерів і телекомункаційних мереж. Інформаційна безпека – це не тільки захист від несанкціонованого доступу, крадіжки даних або їх знищення. Варто її розуміти набагато ширше. Інформаційна безпека розуміється як компонент фізичної, особисто-організаційної та ІТ-безпеки господарюючого суб’єкта чи інституції».
Другий – гуманітарний або психологічний аспект інформаційної безпеки можна розглядати у формулюваннях, що подає І. Кукін, – «інформаційна безпека особистості … визначає захищеність людини від деструктивних інформаційних впливів, що призводять до неадекватного сприйняття дійсності. Внесення деструктивних змін у свідомість особистості може здійснюватися цілеспрямованим застосуванням інформаційних технологій. Їх негативними наслідками можуть бути руйнування цілісності особистості, системи її відносин з іншими людьми та державою».

Отже, перший аспект безпосередньо пов'язаний із сучасним рівнем технічного розвитку і передбачає захист особистого простору, конфіденційності інформації людини шляхом розробки і застосування технологічних інструментів, що мають захищати безпосередньо особисті технічні пристрої зберігання даних і обміну інформацією та включати також системи безпеки глобальних комунікаційних мереж.

На відміну від першого аспекту проблеми інформаційної безпеки особистості, що здебільшого є похідним технологічного розвитку і становлення інформаційного суспільства у наш час, другий аспект, який тісно пов’язаний із безпосереднім впливом на людську свідомість, сягає своїм корінням епохи античності. Вже тоді боротьба за ресурси і владу спонукала до винаходу і застосування все нових засобів, що мали забезпечити перевагу над противником, включно із психологічним впливом. Зокрема, С. Закірова зазначає: «Перші свідчення про проведення інформаційних операцій і дій, спрямованих на організацію інформаційного впливу на військових і цивільне населення, трапляються вже у роботах стародавніх авторів. Виходячи із завдань, які ставили перед собою полководці й стратеги минулого, за своєю суттю такі дії повністю відповідають сучасним поняттям інформаційних стратегій». Таким чином, протягом століть розуміння ролі інформаційних стратегій як ефективного засобу боротьби постійно розвивалися, а прийоми протидії деструктивному використанню інформації у подальшому лише удосконалювалося і розширювалося адекватно наявним можливостям і вимогам часу.
Відповідно до історичної логіки розвиток інформаційних технологій у ХХІ столітті відкрив нові перспективи організації інформаційних операцій і очікувано вивів прийоми порушення інформаційної безпеки особистості на новий рівень.
Зокрема, через застосування різного роду специфічних мобільних додатків, на кшталт, розробленого професором психології Кембриджського університету О. Коганом – This is your digital life («Твоє цифрове життя»), суттєво розширилися можливості контролю індивідуальної та суспільної свідомості. За допомогою подібних програм створюються психологічні портрети користувачів соціальних мереж, а потім саме через ці мережі розповсюджується цілеспрямовано підготовлений контент, створений з урахуванням вже зібраних даних про політичні уподобання й ціннісні орієнтири певної цільової аудиторії.

Особливу небезпеку застосування маніпулятивних технологій набуває в умовах гібридних і відкритих військових конфліктів. Основним завданням маніпуляторів є внесення «сенсаційної» інформації в середовище користувачів соціальних мереж з метою подальшої трансляції ними цієї інформації серед своїх друзів. У соціальних мережах широко використовують і прийом соціального доказу, розрахований на використання групового інстинкту «масової людини», яка переймає нав’язану їй ілюзорну поведінку більшості. Спрацьовує так званий «ефект натовпу» – «як більшість, так і я». Отже, маніпулятори в першу чергу орієнтуються на первинні інстинкти людей: цікавість до нового, прагнення до успіху, почуття єдності з іншими тощо.

Таким чином, одним з головних інструментів протидії маніпулятивним впливам є критичне мислення користувачів соціальних мереж, здатність до самостійної оцінки отриманої інформації і усвідомлена громадянська позиція. Не менш важливим шляхом покращення інформаційної безпеки особистості виступає підвищення загального рівня правової культури громадян у сфері Інтернет-комунікації, відповідального ставлення до персональних даних і системи їх захисту.

Мarat Zakirov,
Doctor of Political Sciences, Associate Professor,
Head of Department,
V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine,
3 Holosiivskyi Ave., Kyiv 03039, Ukraine
е-mail: zakirovmarat65@gmail.com
https://orcid.org/0000-0003-4897-4325

INFORMATION SECURITY OF PERSONALITY

The formation of the information society significantly actualized the phenomenon of "personal information security". Information becomes the basis of effective development. At the same time, the destructive possibilities of using information are growing proportionally.

Keywords: information, security, personality, society