КНИГА-АРХІВ КИЇВСЬКОГО МИКІЛЬСЬКОГО ПУСТИННОГО МОНАСТИРЯ XVIII СТ.: КОДИКОЛОГІЧНИЙ ОПИС ТА АРХЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ

ЗаявникСохань Світлана Валентинівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 5. Архівна та рукописна наукова спадщина: традиції та перспективи формування, дослідження, цифровізаційні виклики
Назва доповідіКНИГА-АРХІВ КИЇВСЬКОГО МИКІЛЬСЬКОГО ПУСТИННОГО МОНАСТИРЯ XVIII СТ.: КОДИКОЛОГІЧНИЙ ОПИС ТА АРХЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 930.272:003(091)«18»
Сохань Світлана Валентинівна,
ORCID 0000-0002-4352-5996,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
відділ кодикології та кодикографії,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: sv.sokhan@gmail.com

КНИГА-АРХІВ КИЇВСЬКОГО МИКІЛЬСЬКОГО ПУСТИННОГО МОНАСТИРЯ XVIII СТ.: КОДИКОЛОГІЧНИЙ ОПИС ТА АРХЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ

Здійснено аналіз рукописної книги-архіву Київського Микільського Пустинного монастиря XVIII ст., яка зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, подано кодикологічні та археографічні характеристики рукопису.
Ключові слова: книга-архів, рукопис, Київський Микільський Пустинний монастир.

Сьогодні є актуальним залучення до наукового обігу книг-архівів монастирів для заповнення прогалин документальних комплексів церковних архівів, які протягом XVI–XVII ст. зазнали значних втрат на українських теренах. Нестача значної частини оригіналів документів юридичного характеру стимулювало діяльність монастирів зі створення книг-архівів, які містили копії цих документів.
Книга-архів Київського Микільського Пустинного монастиря складається зі 112 аркушів розміром 195х320 мм, пронумерованих чорнилом з правого краю у верхньому кутку. Наприкінці книги виявлені окремо розташовані два аркуші, які мають розміри – 185х300 мм (арк. 111), 210х350 мм (арк. 112). З правого краю внизу аркуші залиті чорним чорнилом. Чисті аркуші 1а, 35а, 35б, 76а, 76б, 76в, 90а, 90б, 90в, 90г, 96а, 96б, 104а. Оправа первинна, шкіряна з тисненням, на верхній кришці ромбоподібний середник «розп’яття з двома пристоячими», датується кінцем XVII – початком XVIII ст., вірогідно, виготовлена в Києві. Стан збереження оправи незадовільний – відпадає від книжкового блоку, відсутній шкіряний верхній правий кут, частини корінця зверху та внизу обтріпані. На звороті верхньої кришки запис олівцем: «Принадлежая монастиру Пустыннаго Николая». У книзі є відомості про старі шифри: 1) «Р. 63» – номер за загальним каталогом бібліотеки Київської духовної академії; 2) «№ 82» – номер за описом рукописів, які передавалися у 1934 р. з Лаврського музейного містечка в складі експозиції Церковно-археологічного музею. На корінці книги наклеєна марка з шифром за каталогом колекції музею М. І. Петрова – «Д.А., П 219».
Папір рукопису різнорідний і датується кінцем XVII ст. Виявлені три варіанти філігрань із зображенням «герба з двоголовим орлом», два з яких подібні до зображень в альбомі І. Каманіна, О. Вітвіцької «Водяні знаки на папері українських документів XVI–XVII ст.» (Київ, 1923). Перший варіант «двоголового орла» на арк. 1а, 35а, 42а, 90б, 90г, 96а, 96б, 104, 104а, під № 734 з датою 1696 р. Другий варіант на арк. 27, 29, 31, тотожне знакові № 741 з датами 1629 і 1638 рр. Третій варіант водяного знаку «герба з двоголовим орлом», який розташований у корінці зшитка зошита арк. 15–25, тотожний знак виявити не вдалося.
Документи написані скорописом першої половини XVIII cт. українською, польською та російською мовами. Загалом тексти написано звичайним письмом, характерним для актових документів, окрім арк. 48–96, де письмо виконане з певними декоративними елементами, зокрема використанням ініціалів для художнього оздоблення тексту. Чорнило коричневе і чорне. На полях є помітки олівцем синього (основний) та червоного кольору дат документів, які можливо зроблені дослідником рукопису, який брав участь у підготовці видання «Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные археографической комиссией» (СПб., 1846–1853). Ілюстрацією цього є запис на арк. 35: «Акты ЮЗР, т. 1, стр. 36. 1508. Напеч.». Аналогічні записи є на арк. 44, 46. Інші записи стосуються відомостей про наявність оригіналу документа в рукописних фондах бібліотеки Київської духовної академії. Наприклад: «Подл. в Дух. Акад.» – арк. 46, 91, 93.
У книзі-архіві умовно можна виділити чотири розділи за тематичним угрупуванням документів. Хронологія в них не дотримується. За видами це привілеї, грамоти, універсали, судові позови, декрети, дарчі, духівниці тощо. Представлені документи пов’язані з іменами відомих історичних, політичних та державних діячів того часу. Перший розділ «Копії фундушів і універсалів справ Кононецьких, Шепелицьких та інших» містить 34 акти 1506–1702 рр. (арк. 1–47). Підтвердженням володінням маєтністю Кононче князями Корецькими є привілей Сигізмунда І від 17 вересня 1513 р. про надання княгині Ганні Федоровій Корецькій селищ Сущани, Кононче і Безрадичі. (арк. 5 зв.). Другий розділ «Копії фундушів та універсалів справ Шепелицьких на річці Прип’ять» містить 22 акти 1507–1645 рр. (арк. 48–76), які пов’язані з історією володіння селом Шепеличі у Чорнобильському повіті. Маєтність Шепеличі монастир отримав за духівницею Семена Романовича від 1 вересня 1507 р. (арк. 48) та за дарчою Івана Михайловича Волчковича від 15 березня 1518 р. (арк. 59). Третій розділ «Фундуші, універсали, інтромісії та розмежування Тростянки (Чумелівщина)» складається із 9 актів 1468–1630 рр., які висвітлюють історію села Тростинки Київського повіту. (арк. 77–90). Документи розділу інформують про судові справи між ченцями монастиря з Філоном Котельницьким від 27 грудня 1614 р. (арк. 80–81), воєводиною віленською Анною Ходкевич Корецькою з Острога та воєводиною волинською Анною Острозькою з Штембарку від 26 липня 1624 р. (арк. 78 зв.–80) та від 26 травня 1626 р. ( арк. 81–84). Четвертий розділ «Копії фундушів і універсалів справ Ковалинських і Дівицьких» містить 8 актів 1511–1706 рр., в яких подано інформацію про монастирські села Ковалин і Дівички під Переяславом (арк. 91–96 зв.). До складу розділу входять універсали Богдана Хмельницького від 30 травня 1652 р. (арк. 94 зв.), Павла Тетері від 1 квітня 1663 р. (арк. 95), Івана Мазепи від 17 жовтня 1706 р. (арк. 96–96 зв.). Окремо подані чотири грамоти російських царів 1654–1694 рр. про підтвердження права на Гатне, Гвоздів, Борщовка, Максимовець, Городище, Клим’ятин та ін. (арк. 97–104). Наприкінці книги-архіву наведено записи фінансово-економічної документації монастиря за 1723–1735 рр. (арк. 105–111).
Дослідження проблем вивчення структури та інформаційної наповненості книг-архівів монастирів дозволило зробити висновки щодо необхідності висвітлення аналізу історичних джерел, пов’язаних з реконструкцією документальної монастирської спадщини.

UDC 930.272:003(091)«18»
Svitlana Sokhan,
ORCID 0000-0002-4352-5996,
Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate,
Department of Codicology and Codicography,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: sv.sokhan@gmail.com
BOOK-ARCHIVES OF KYIV MYKILSKYI PUSTYNNYI
MONASTERY OF THE 18th CENTURY: CODICOLOGICAL DESCRIPTION AND ARCHAEOGRAPHICAL ANALYSIS
An analysis of the manuscript book-archive of the 18th-century Mykylskyi Pustynnyi monastery of Kyiv, which is preserved at the funds of the Institute of Manuscripts at the V. I. Vernadskyі National Library of Ukraine, codicological and archаeographic characteristics of the manuscript are given.
Keywords: book-archive, manuscript, Mykylskyi Pustynnyi monastery of Kyiv.