Книгознавчий аналіз як передумова поповнення фондів публічних бібліотек в Україні

ЗаявникЗубко Надія Несторівна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022)
ЗахідСекція 4. Трансформація українського книгознавства: до 100-річчя Українського наукового інституту книгознавства
Назва доповідіКнигознавчий аналіз як передумова поповнення фондів публічних бібліотек в Україні
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Визначено критерії, на підставі яких експерти оцінюють змістовне наповнення й художньо-поліграфічне виконання друкованих видань, репрезентованих в автоматизованій системі Українського інституту книги для поповнення фондів публічних бібліотек.
Ключові слова: книгознавчий аналіз, відбір друкованих видань, експертне оцінювання видань, бібліотечний фонд, Український інститут книги, «Програма поповнення фондів публічних бібліотек»

Друкована книжка продовжує посідати вагоме місце у бібліотечних фондах, які після заснування Українського інституту книги (далі — УІК) оновлюються у межах «Програми поповнення фондів публічних бібліотек» (2018–2021) за участі широкого кола експертів. Однак щороку і процедуру закупівлі, і книжки, придбані за кошти платників податків, жорстко критикують, покладаючи відповідальність за недбалий відбір на інституцію, як організатора, та експертів, покликаних «виміряти» художню, пізнавальну, практичну та іншу цінність кожного з видань. Це спонукало нас розглянути критерії, покладені в основу експертного книгознавчого аналізу, тобто ті параметри, які беруть до уваги фахівці, щоб комплексно оцінити видання і сформувати його рейтинг.
Очевидно, що якість відібраних друків зумовлена пропозицією, яку формують видавці. Згідно з програмними вимогами, до відбору допускають книжки, випущені державною мовою упродовж двох останніх років накладом не менше 500 прим. Йдеться про текстові видання літературно-художнього, популярного, науково-популярного, довідкового та суспільно-політичного характеру. Водночас не закуповують картографічні, нотні й образотворчі (крім коміксів та вімельбухів) друки, що не цілком виправдано, адже серед них чимало тих, які задовольняють непрофесійні запити широкого кола читачів. Серед користувачів публічних бібліотек можуть бути затребуваними й ужиткові видання, присвячені кулінарії, фотографуванню, туризму чи іншим формам організації дозвілля. Відповідно до вимог, поза закупівлями залишаються і ті класичні художні тексти, які стали частиною суспільного надбання. Прикро, адже для читачів їхній пізнавально-естетичний потенціал не поступається творам сучасної української літератури. Варто наголосити, що деякі видавці помилково свідомо або несвідомо зараховують видання до іншого виду. Це уможливлює участь їхньої продукції у відборі, але призводить до дискваліфікації на етапі експертизи.
Задіяні до експертизи фахівці повинні переглянути кілька сотень книжок, зробити висновок про їхню відповідність вимогам «Порядку відбору, придбання та розподілу книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів» (2020) і запитам потенційних читачів, виставити оцінку за трибальною шкалою (від 0 до 2), співвіднести якісні характеристики видань і цін на них. Процес всебічного розгляду й оцінювання книжки передбачає передусім зосередження на змісті, його актуальності, новизні, корисності, на логіці й стилі викладу, їхній відповідності цільовому призначенню та читацькій адресі. Важливою передумовою підсилення функціональності й ергономічності видання є добре продумані примітки, коментарі, покажчики та інші елементи апарату.
Експерти мали змогу безпосередньо переглянути книжку (у читальній залі Національної історичної бібліотеки України), або ознайомитися з нею опосередковано на основі онлайнових відомостей, наведених у віртуальному персональному кабінеті (опція виявилася особливо актуальною в умовах епідеміологічних обмежень). Тут репрезентовано основні «паспортні» дані видання: імена та прізвища авторів і перекладачів, назва, видавництво, рік видання (друку першого запуску), відомості про мову, порядковий номер видання (перше, повторне, у новому перекладі), його головні розмірні (формат, обсяг) та кількісні параметри (наклад), а також Міжнародний стандартний номер (ISBN) і ціни: роздрібна і знижена (запропонована видавцем для закупівлі книг за згаданою програмою).
В автоматизованій системі видавці зобов’язані удоступнити зміст видання, розкрити структуру збірників чи зібрань творів, подати анотацію. Щоб підсилити шанси видання бути обраним, додатково подають відомості про автора; розкривають унікальність, корисність, суспільну значущість контенту; називають здобуті премії або відзнаки, цитують відгуки авторитетних осіб тощо. З цією ж метою відсилають експертів до фото-, відео- чи інших презентаційних матеріалів на вебсайтах видавничих, книготорговельних чи інших організацій,
У персональному кабінеті визначають вид книжки, беручи до уваги цільове призначення, читацьку адресу (для дітей та юнацтва або для дорослих) і спосіб відображення об’єктивної реальності (художня або понятійна). Експертам доступні копії титульних та прикінцевих сторінок з вихідними відомостями, а також інші книжкові розвороти, що дають уявлення про композицію шпальти, складальне оформлення заголовків, тексту й ілюстрацій, демонструють мистецьку цінність художнього рішення. Окрім внутрішнього і зовнішнього дизайну експерт оцінює поліграфічне виконання книжки, переглядаючи її de visu або вивчаючи відомості про вид оправи, тип та щільність паперу, спосіб скріплення зшитків, колірність. Від таких параметрів залежить естетична привабливість та довговічність видання.
Отже, «Програма поповнення фондів публічних бібліотек» актуалізує книгознавчі компетенції працівників видавничої сфери, які презентують видання в автоматизованій системі, і експертного середовища, яке, зважаючи на дуалістичну природу книжки, повинно фахово оцінити і зміст опублікованих творів, і матеріально-конструктивні особливості їх художньо-поліграфічного втілення. На нашу думку, роботі експертних рад має передувати тренінг з покроковим інструктажем, як зважено і всебічно оцінити кожен з параметрів книжки, зважаючи на її вид. Доречно опублікувати ґрунтовні методичні настанови до комплексного книгознавчого аналізу. Очевидно, що експерт має не побіжно, а ретельно вивчати видання. На нашу думку, саме професіоналізм й відповідальне ставлення до справи дасть змогу відібрати кращі з друків. Водночас гідна оплата праці краще мотивуватиме фахівців і підсилюватиме рівень їхньої відповідальності і перед УІК, і перед українським суспільством.

UDC 0.25.21:027.5(477)
Nadiia Zubko,
ORCID https://orcid.org/0000-0001-7394-8490,
Candidate of Historical Sciences,
Research Officer,
Department of Rare Book,
Vasyl Stefanyk National Scientific Library of Ukraine in Lviv,
Lviv, Ukraine
e-mail: nadiannazubko@gmail.com
BIBLIOLOGICAL ANALYSIS AS A PREREQUISITE FOR SUPPLEMENTATION OF PUBLIC LIBRARIES IN UKRAINE
The criteria on the basis of which experts evaluate content and artistic and polygraphic execution of printed editions represented in the automated system of the Ukrainian Institute of Books for replenishing the funds of public libraries have been defined.
Keywords: biblioscientific analysis, selection of printed editions, library fund, Ukrainian Institute of Books, “Program of replenishment of funds of public libraries”, expert evaluation of publications