СУПРАСЛЬСЬКІ КАНТИКИ ЯК ЗРАЗОК РУКОПИСНОЇ ЗБІРКИ ПАРТЕСНИХ КОНЦЕРТІВ КІНЦЯ XVII СТОЛІТТЯ
Заявник | Шуміліна Ольга Анатоліївна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг» (2022) |
Захід | Секція 6. Музична культура і музичні фонди бібліотек та архівів в умовах сьогодення |
Назва доповіді | СУПРАСЛЬСЬКІ КАНТИКИ ЯК ЗРАЗОК РУКОПИСНОЇ ЗБІРКИ ПАРТЕСНИХ КОНЦЕРТІВ КІНЦЯ XVII СТОЛІТТЯ |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 783.2 (477)
Шуміліна Ольга Анатоліївна,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-2615-1208
докторка мистецтвознавства, професорка,
професорка кафедри теорії музики,
Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка
Львів, Україна
e-mail: shumili2016@gmail.com
СУПРАСЛЬСЬКІ КАНТИКИ ЯК ЗРАЗОК РУКОПИСНОЇ ЗБІРКИ ПАРТЕСНИХ КОНЦЕРТІВ КІНЦЯ XVII СТОЛІТТЯ
Досліджено супрасльські кантики – неповний комплект шестиголосих партесних творів, що походить з Супрасльського монастиря, зберігається у фондах бібліотеки Литовської академії наук імені Врублевських, складається з трьох рукописних книжок (дискант І – бас І – бас ІІ) і вміщує 49 партесних концертів та одну літургію.
Ключові слова: Супрасльський монастир, супрасльські кантики, партесний концерт, рукописна збірка, хорова партитура.
Супрасльські кантики є неповним рукописним комплектом шестиголосих партесних творів. Цей комплект походить з Супрасльського монастиря, відомого своїми співацькими традиціями. Монастир було засновано наприкінці XV століття на живописному березі річки Супрасль україно-білоруського Підляшшя, що тоді входило до складу Великого князівства Литовського (зараз це територія Польщі). Монастир став крупним центром чернечого життя Київської православної митрополії, а після укладення Берестейської церковної унії перейшов на василіанський статут. У той час у монастирі було впроваджено багатоголосий церковний спів, відомий під назвою партесний, і саме за часів монахів-василіан, у кінці ХVІІ століття, у монастирі була укладена рукописна збірка кантиків, написаних спеціально для монастирського хору.
Свого часу комплект складався із шести книжок і кожна книжка містила твори для певного співацького голосу. До нашого часу збереглися лише три пам’ятки, і зараз вони перебувають у Вільнюсі, у рукописному відділі бібліотеки Литовської академії наук імені Врублевських. Збережені книжки утворюють неповний комплект співацьких партій (дискант І – бас І – бас ІІ), у якому вміщено 50 шестиголосих творів – 49 партесних концертів (№№ 1–49) та одну літургію (№ 50). Визначення «кантики», зафіксоване на обкладинках кожної з книжок, вказувало те, що ці книжки та їхні твори були призначені саме для співу.
Поява супрасльських кантиків припадає на етап розквіту традиції багатоголосого церковного співу на теренах Київської митрополії, функціонування якої в той час було пов’язане із діяльністю українських та білоруських митців, в тому числі знаменитого регента греко-католицьких митрополитів Фоми Шеверовського, літанія якого наявна в рукописних кантиках, а також одного з найвідоміших діячів тогочасної української музичної культури Миколи Дилецького, автора теоретичного трактату «Граматика музикальна» і великої кількості партесних творів, написаних із надзвичайною майстерністю. Після здобуття освіти у крупних навчальних осередках, в тому числі тих, що знаходилися у столиці Великого князівства Литовського місті Вільні, наші співвітчизники роз’їзжалися по храмах і монастирях Київської митрополії, де розвивали багатоголосий спів і підносили це мистецтво до європейського рівня.
З того часу збереглося не так багато музично-рукописних матеріалів, тому кожна виявлена пам’ятка потребувала пильної уваги з боку дослідників. Не став винятком і рукописний комплект супрасльських кантиків, наукове опрацювання якого складалося з кількох етапів.
Перший етап був пов’язаний із вивченням збережених рукописних пам’яток комплекту, з’ясуванням їхнього походження, датуванням, визначенням змісту, структури, особливостей фіксації співацьких партій і богослужбових текстів тощо. З’ясувалося, що:
1) збірка була укладена у Супрасльському монастирі у кінці ХVІІ століття і містила твори для всього річного кола церковних відправ, з акцентом на богородичній тематиці;
2) рукописні книжки збірки було названо кантиками (на обкладинках), а твори – концертами (у реєстрі);
3) для фіксації співацьких партій було застосовано п’ятилінійні нотні стани та київська квадратна нотація;
4) церковнослов’янські тексти писано українським скорописом середини і другої половини ХVІІ століття, вони мають стару редакцію, яка в той час була поширена у Київській митрополії.
Наступним етапом роботи із пам’ятками стала розчитка усіх музичних і вербальних текстів та укладання триголосих (неповних) партитур кожного з 50 творів. Укладання партитур надало можливість з’ясувати суто музичні питання, передусім особливості формотворення кожної багатоголосої композиції. Укладені партитури були непридатними для музичного виконання, тому що мали тільки половину потрібного матеріалу.
Наступним етапом роботи із кантиками став пошук відсутніх партій. Ця робота ускладнювалася тим, що київська партесна колекція не мала шестиголосих комплектів і рукописи з потрібними партіями довелося шукати за межами України. Один з них було виявлено в Сербії (бібліотека Матице Серпска, м. Нови Сад), у ньому вдалося віднайти партії 10 музичних композицій з супрасльських кантиків. Також за сербськими матеріалами було уточнено склад супрасльського комплекту – два дисканта, два альта, два баса.
Завершальним етапом роботи з музично-рукописними пам’ятками Супрасльського монастиря стала реставрація повнотекстових шестиголосих хорових партитур. Робота полягала:
1) в укладанні партитур на основі наявних супрасльських (вільнюських) та віднайдених сербських рукописних матеріалів кнця ХVІІ – першої половини ХVІІІ століть;
2) у відновленні втрачених співацьких партій методом гіпотетичної реконструкції, що було зроблено у переважній більшості творів.
Реставрація втрачених партій (дискант ІІ – альт І – альт ІІ) відбувалася на основі наявного рукописного матеріалу, із використанням музично-інтонаційних зворотів узагальненого характеру, типових для партесних творів концертного стилю. За реставрованими партитурами ці старовинні твори можна співати.
Усі наявні та реставровані матеріали супрасльських кантиків (факсиміле, розчитка, повні партитури) разом із науковими статтями були підготовлені до видання та опубліковані у двох книгах ХХVІІ тому видавничої серії «Київське християнство» (Львів, УКУ, 2022), в рамках проєкту «Спільна історія – те саме майбутнє. Супрасль – Синьковичі – Львів», реалізованого Супрасльським муніципалітетом (головний бенефіціар) за фінансової підтримки Європейського союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна 2014–2020». Частину реставрованих творів записано на компакт-диск.
Опрацювання збірки супрасльських кантиків має важливе значення для розуміння церковно-співацьких традицій Київської митрополії кінця ХVІІ століття:
1) збірка віддзеркалює рівень розвитку багатоголосого церковного співу і може слугувати маркером тогочасного церковно-музичного життя;
2) укладання рукописної збірки у резиденції греко-католицьких митрополитів, якою був Супрасльський монастир, позначилося на якості творів;
3) збірка кантиків проливає світло на особливості комплектації тогочасних партесних збірників і вказує на надзвичайно широкий спектр застосованих текстів, що охоплюють різні богослужбові жанри річного кола церковних відіправ – це ірмоси, стихири, кондаки, псалми, причасні та багато іншого;
4) матеріали збірки збагачують наше уявлення про особливості музичної стилістики українського партесного багатоголосся концертного стилю, у якій поєдналися тенденції розвитку європейського музичного бароко із ознаками національного мистецтва.
UDC 783.2 (477)
Olha Shumilina,
ORCID https://orcid.org/ 0000-0002-2615-1208
doctor of art history (Dr. Hab.), professor
professor from the Department of Music Theory
Mykola Lysenko Lviv National Music Academy
Lviv, Ukraine
e-mail: shumili2016@gmail.com
SUPRASL KANTYKY AS AN EXAMPLE OF A MANUSCRIPT COLLECTION OF PARTES CONCERTS OF THE END 17tn CENTURY
Suprasl kantyky were studied – an incomplete collection of six-voice partes works originating from the Suprasl monastery, kept in the library of the Vrublevsky Lithuanian Academy of Sciences, consisting of three handwritten books (dyskant I – bass I – bass II) and containing 49 partes concerts and one liturgy.
Keywords: Suprasl monastery, Suprasl kantyky, partes concert, manuscript collection, choral score.
Ми в соціальних мережах