ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАУКОМЕТРІЇ В ПРОЦЕСАХ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ

ЗаявникЖабін Олександр Іванович (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідСекція 2. Технології управління знаннями в науковій бібліотеці.
Назва доповідіІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАУКОМЕТРІЇ В ПРОЦЕСАХ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Процес збору, поширення та ефективного використання знань - це одне з перших (понад три десятиліття тому) трактувань терміну - управління знаннями (менеджменту знань). Трохи пізніше, а саме з початком глобального поширення комп’ютерних технологій, трактування цього терміну стало трохи інакше, а саме - це систематичні процеси щодо створення, збирання, накопичення, оцінки, збереження, розподілу і ефективного застосування знань. Саме процеси оцінки наукового документообороту, або краще треба уточнити - наукометричні дослідження, стали однією з головних складових, що сприяє ефективності застосування знань.
Управління знаннями для підвищення ефективності організаційних і наукових процесів відповідно до сучасних вимог, наприклад у наукових установах, в умовах політичних негараздів, посилення катаклізмів зовнішнього середовища, зростаючої конкуренції, обмежених ресурсів вимагає від працівників глибоких і різнобічних знань та наявності доступу установи до потужностей провідних міжнародних інформаційно-аналітичних баз даних.
Так склалося, що сьогодні в Україні при оцінці наукової діяльності перевага надається установі над іншими подібними, яка більше представлена у двох провідних та авторитетних міжнародних комерційних наукометричних базах даних Web of Science і Scopus, які надають статистичні дані для проведення оціночного аналізу наукової діяльності, застосовуючи інформаційні технології засновані на обробці статистичних результатів цитування публікацій, що дозволяє всебічно досліджувати різні аспекти наукових досліджень та їх вплив на розвиток суспільства, порівнюючи їх з аналогічними показниками інших організацій країни та світу.
Однак при використанні, вище згаданих баз даних, присутня низка проблем, пов'язаних з коректністю роботи оціночних технологій наукометричних досліджень, де кількісні показники превалюють над намаганням виявлення якості публікацій, що не дозволяє ефективно визначити важливість результатів окремої наукової роботи у процесах поширення та ефективного застосування знань.
Звісно, частково ці проблеми нівелюються коли наукові установи додатково можуть працювати з подібними аналітичними додатками InSite від Web of Science та SciVal від Scopus. Загалом це інструменти для підвищення конкурентоспроможності організації в науково-дослідній діяльності, які допомагають науковим інституціям ідентифікувати та оцінити свій дослідницький потенціал з можливістю порівняння своїх досягнень з результатами діяльності будь-яких інших подібних наукових груп або організацій з відстеженням свого прогресу за плином часу.