«Інформаційна цінність книжкової колекції Юрія Яновського у ЦДАМЛМ України»

Тези доповіді

«Інформаційна цінність книжкової колекції Юрія Яновського у ЦДАМЛМ України»
Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (далі – ЦДАМЛМ України, Архів-музей) – найбільша в Україні скарбниця документів особового походження літературно-мистецького профілю, які характеризують історію розвитку українського мистецтва від кінця XVIII ст. і до сьогодні. Унікальність і складність Архіву-музею полягає в тому, що він поєднує 3 напрямки діяльності, які регламентуються трьома самостійними блоками законодавчої бази – архівної, музейної та бібліотечної. Станом 1 січня 2021 р. ЦДАМЛМ України зберігає майже 315 тисяч справ на паперовій основі у складі 1430 фондів (1305 особових фондів діячів української культури та 125 фондів установ та організацій національного значення). Музейний фонд установи налічує понад 12 тис. експонатів. Разом з тим, ми маємо значний фонд друкованих видань, який налічує понад 200 тис. книг та 111 тис. номерів газет та журналів, виданих з середини ХІХ ст. до початку ХХІ ст.
Однією з 32-х книжкових колекцій, що зберігаються в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, є колекція книг видатного українського письменника Юрія Івановича Яновського (1902–1954), що має №VIII і є складовою частиною його особового фонду №17. Вона налічує 2958 книг з його особистої бібліотеки, 888 з яких зберігаються в його меморіальному кабінеті.
Це перший з меморіальних кабінетів, відкритих у ЦДАМЛМ України. Він є своєрідною «машиною часу», що відтворює неповторну атмосферу літературно-мистецького життя України 1930–1950-х років та дозволяє сучасним шанувальникам української літератури зазирнути на 80-90 років у минуле – в роки розквіту життя і творчості письменника.
З березня 1925 р. по серпень 1927 р. Юрій Яновський працював художнім редактором на Одеській кінофабриці. Входив до складу ВАПЛІТЕ (1925–1928 рр.). У 1927 р. переїхав до Харкова, де у 1928 р. одружився з акторкою театру «Березіль» Тамарою Жевченко. Харківський період життя письменника відзначився виходом роману «Майстер корабля» (1928), новели «Поворот» (1927), романів «Чотири шаблі» (1930) і «Вершники» (1935), драматичних творів «Завойовники» (1932), «Дума про Британку» (1937). З 1939 р. Юрій Яновський жив і творив у другому корпусі київського будинку письменників «РОЛІТ» (кооператив «Робітник літератури») за адресою вул. Б. Хмельницького, 68, квартира №66. У цій семиповерховій будівлі на 14 великих квартир з просторими робочими кабінетами мешкали провідні українські письменники.
У родині Юрія Яновського і Тамари Жевченко-Яновської не було дітей. Дружина митця пішла у вічність досить скоро після нього – у 1958 р. Багата колекція книг з помешкання Юрія Яновського надходила до Архіву-музею від письменника Микити Михейовича Шумила – секретаря комісії з його літературної спадщини. Він проживав у цій квартирі впродовж 1958–1982 рр. Робота зі створення літературно-меморіального кабінету-музею Юрія Яновського розпочалася ще у 1967 р. за ініціативою першого директора ЦДАМЛМ УРСР, видатного історика-некрополіста Людмили Андріївни Проценко (1927–2000), що очолювала установу у 1967–1973 рр. Книги передавалися на постійне державне зберігання до архіву-музею з вересня 1967 р. по жовтень 1968 р.
Меморіальний кабінет Юрія Яновського було відкрито у 1975 р. директором ЦДАМЛМ УРСР Валерією Петрівною Кобою. Він став першим із відкритих в установі меморіальних кабінетів. У ньому все розташовано, як за життя письменника: фотографії рідних, макет вітрильника, чудові картини, дерев’яні меблі, сувенірна кераміка, раритетні видання. Про це свідчить фото, на якому він разом з дружиною перебувають у його робочому кабінеті (ЦДАМЛМ України, ф. 17, оп. 1, од. зб. 237, арк. 1).
Частина колекції книг Юрія Яновського розміщена у його меморіальному кабінеті на трьох книжкових стелажах і на полицях серванту. Вона налічує 888 книг XIX – середини ХХ ст. Серед них такі раритетні видання як «Кобзар» Т. Шевченка (1860, 1907), «История Малороссии. Миколи Маркевича» (Томи 2, 4. М., Издательство Хрусталева, 1842), «Евгений Онегин» О. Пушкіна (1829), «История Новой Сечи» А. Скальковського (1846), «Народные южнорусские сказки» (1869), «Украинский народ в его прошлом и настоящем» Ф. Волкова (в 2 Т., Спб., 1916), «Декамерон» Дж. Бокаччо (1928), «Історія культури давньої Русі», «Народные южнорусские сказки. (К., Издательство Рудченко, 1869), історичні праці «Очерки по истории запорожских казаков» (СПб, 1889) і «Вольности запорожских казаков» (Спб, 1890) Д. Яворницького та «Сборник материалов для исторической топографии Киева» (виданий Комісією для розбору давніх актів у 1874 р.).
Також варто виділити багатотомні видання творів українських та іноземних письменників: І. Франка (1950–1955), Т. Шевченка (1939 і 4-томник 1949-1953), Лесі Українки (1927–1930), Л. Мартовича (1943), 8-томник творів В. Шекспіра (1871), М. Твена (1911), М. Гоголя (1915), І. Буніна (1915), Є. Золя, Л. Толстого (1947–1953), А. Чехова (1944–1951), М. Лермонтова (1948), І. Тургенєва (12 томник 1898), М. Горького (1950-1955), М. Островського (16 томник 1950-1953), 9-томник М. Салтико-Щедріна (1951), В. Гюго (1952), О. Бальзака (1951–1953), Ж. Мольєра (1936–1939), Ч. Діккенса (1893–1912), Т. Драйзера (1951–1953), Т. Манна (1934-1935), Рене Декарта (1950) та ін.
У книжковій колекції Юрія Яновського, як і в бібліотеках інших іменитих українських письменників, міститься значна кількість науково-довідкової літератури з різних галузей знань, енциклопедій та словників. Зокрема, варто згадати 51 том Великої Радянської енциклопедії, «Словник української літератури» Л. Хінкулова (1948), академічні тлумачні словники української мови, російсько-польський словник військових термінів (1941) та інші довідкові видання.
Привертають увагу дослідників також такі цікаві видання українських авторів як «Літературно-критичні статті» І. Франка (1941), Історія Української літератури (Т.1, 1950, Т.2 1956), праці історика Г. Ющенка «Рим» (1930) та «Греція» (1930), а також видання творів самого Юрія Яновського українською, російською, польською, чеською, сербською мовою 1936–1953 років.
Серед найбільш цінних і цікавих творів іноземних авторів з бібліотеки Юрія Яновського – твори «Вибрані біографії» Плутарха (1941), «Витязь в тигровій шкурі» Ш. Руставеллі (1936), «Макс Хавелар, или Кофейные аукционы нидерландского торгового общества» Мультатули (Е. Дауес-Деккера) (1927), «Записные книжки» О. Блока (1930), «Сунь – Изы. Трактат о военном искусстве» М. Конрада (1950) та 8-томник «Тисяча і одна ніч» (1929–1939).
У книжковому сховищі ЦДАМЛМ України зберігається ще 2070 примірників книг, що належали Юрію Яновському, більшість з яких містить дарчі написи йому від авторів чи власників книг. Серед них варто виділити видання творів М. Бажана 1930-х рр., книги М. Гумільова «Чужое небо» (1912), Майка Йогансена «Оповідання» і «Як будується оповідання» (1928), І. Щеглова «Жизнь вверх ногами» (1911), «Пікова дама» П. Чайковського (1930), 13 книг Максима Рильського з дарчими написами (1940-х рр.), 9 збірок Ю. Смолича 1930-1940-х рр., твори І. Франка в 20 томах (1955), Вибрані оповідання Марка Черемшини (1945), «Антологію німецької поезії» (1926), 5-томник вторів Гі де Мопассана (1928-1929), 10-томник творів О. Пушкіна (1936-1949) та казку Г. Х. Андерсена «Мати», (1894). Є в колекції і численні зібрання творів Т. Шевченка першої третини ХХ ст.
Отже, книжкова колекція Юрія Яновського є доволі цінною з літературної та наукової точки зору та містить книги на різну тематику українських та іноземних авторів, видані з 1860 по 1953 роки, значна частина яких має рукописні дарчі написи авторів. Вони можуть стати для дослідників історії України та історії українського мистецтва цінним та інформативним доповненням до архівних документів.