БІБЛІОТЕКА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ КОМПЛЕКТУВАННЯ
Заявник | Вакула Ірина Яківна (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021) |
Захід | Секція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: управління в умовах трансформації наукових комунікацій. |
Назва доповіді | БІБЛІОТЕКА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ КОМПЛЕКТУВАННЯ |
Інформація про співдоповідачів | |
Презентація | не завантажено |
Стаття | Завантажити статтю |
Тези доповіді
УДК 026:069
Вакула Ірина Яківна,
ORCID 0000-0002-5549-2343,
Завідувач бібліотечно-інформаційним відділом,
Шевченківський національний заповідник,
Канів, Україна
e-mail: vakula_irina@ukr.net
БІБЛІОТЕКА ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА: ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ КОМПЛЕКТУВАННЯ
Розглянуто питання створення бібліотеки на Тарасовій горі, шляхи формування книгозбірні, перспективи розвитку закладу як мультикультурного осередку.
Ключові слова: історія створення бібліотеки, книжкове зібрання.
Бібліотека Шевченківського національного заповідника – навчально-допоміжний, інформаційний, культурний, освітній структурний підрозділ, головним завданням якого є забезпечення науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб широкого кола користувачів. Бібліотечна збірка налічує більше 55 тисяч книг. Серед них – раритетні видання 19 ст., твори Тараса Шевченка від прижиттєвих до сучасних видань, зібрання відомого колекціонера, професора Івана Саркізова-Серазіні, твори класиків української та зарубіжної літератури, сучасних письменників, дитяча література. Відділ щорічно надає послуги понад 2500 користувачам.
Історія створення бібліотеки на Тарасовій горі бере свій початок 1918 року, коли на сторінках тижневика «Народня справа», від 27 квітня-11 травня було опубліковано звернення до всіх урядових та громадських установ Української народної республіки з метою якнайшвидшого упорядкування шевченкової могили. Документ що набув широкого розголосу, містив 15 пунктів, серед яких 10 пунктом значиться: «Причепурити хату на горі біля могили, влаштувати в ній бібліотеку, читальний зал і кабінет для праці письменників та художників». На заклик, з-поміж інших, відгукнулося київське видавниче товариство «Час» та призначило зі своїх прибутків 1000 карбованців на упорядкування могили Тараса Шевченка. Директор видавництва Віктор Петрушевський виступив з ініціативою надати благодійний внесок книгами. Збережений у справі список переданих видань – це твори Тараса Шевченка, зокрема і «Кобзар», Бориса Глібова, Миколи Гоголя, Михайла Коцюбинського, Бориса Грінченка, Володимира Винниченка, Михайла Драгоманова, Михайла Грушевського, Сергія Єфремова та інших письменників. Уперше на Тарасову гору потрапила ціла бібліотека.
У процесі створення проекту сучасного музею Тараса Шевченка в Каневі авторами Василем Кричевським та Петром Костирком було враховано кінолекційний зал та бібліотеку, не зважаючи на те що сума виділена на остаточну вартість будівництва постійно зменшувалася, що вимагало переробки проекту та внесення змін.
У роки війни музей Тараса Шевченка та розташована в ньому бібліотека зазнали пошкоджень. За спогадами наукових співробітників, територія заповідника після звільнення Канева була засмічена, протікав черепичний дах, брудними були стіни та зіпсута паркетна підлога, зіпсоване центральне опалення. Всюди були розкидані бібліотечні книги та музейні експонати.
Згодом 3 лютого 1948 року в місцевій газеті «Дніпрова зірка» директор заповідника «Могила та музей Т.Г. Шевченка» Михайло Омельченко у статті на «Чернечій горі» інформує про те що проведено ряд робіт з упорядкування території та відновлення колекції, зокрема: «придбано та зібрано 3200 експонатів, відновлено 34 скульптури, придбано 28 картин, 295 копій малюнків. Закладено фондову бібліотеку в якій є біля 6500 книг, серед яких рідкісні видання творів Тараса Шевченка, повні академічні видання українською та російською мовами».
В той же час, 1 лютого 1948 року, за ініціативи друзів письменника, в місті Каневі було відкрито районну дитячу бібліотеку імені Аркадія Гайдара. Це була невелика одноповерхова будівля з книжковим фондом у 400 примірників. Із розвитком міста розвивалась і бібліотека. З часом, невелике приміщення вже не мало змоги розмістити ані книги, якими постійно поповнювався фонд, ані усіх прихильників письменника. Таким чином 25 червня 1966 року в місті було урочисто відкрито «Бібліотеку-музей А.П. Гайдара» у новому, просторому, значно більшому приміщенні. Бібліотека розташувалася на першому поверсі, на другому – музейна експозиція.
2008 року розпорядженням Кабінету Міністрів України «Бібліотеку-музей А.П. Гайдара» було передано до складу Шевченківського національного заповідника. Відтоді розпочалась новітня історія книгозбірні Шевченківського меморіалу. Проведено ретельний аналіз обох бібліотечних фондів, розроблено концепцію комплектування та стратегію розвитку бібліотеки.
У світі, впродовж останніх десяти років, бібліотекарями та дизайнерами бібліотек широко застосовується модель чотирьох просторів. Оскільки мета заповідника – це перетворення його на мультифункціональний осередок надання культурних послуг та популяризації постаті Тараса Шевченка, саме таку модель обрано як орієнтир для розвитку.
В той же час задля зміцнення ролі бібліотеки Шевченківського національного заповідника як партнера у дослідницькому, науковому, навчальному процесі слід вдосконалити клієнтоорієнтовану модель обслуговування користувачів, постійно формувати власну колекцію сучасних інформаційних ресурсів, створити електронний каталог, оцифрувати рідкісні книги бібліотечного зібрання, збільшити активність в мережі Інтернет – відгуки на події дають можливість зрозуміти на скільки цікава користувачу та чи інша послуга, тож важливо забезпечувати постійний зворотній зв'язок з читачами.
На жаль сьогодні бібліотека не входить до державних програм комплектування фонду обов’язковим примірником, тому комплектування відбувається шляхом дарування. Надзвичайно важливо спрямувати роботу з комплектування бібліотеки на залучення нових видань, наразі це питання лишається відкритим. Попри несприятливі обставини, завдяки проведеним акціям «Подаруй бібліотеці книгу», книжковий фонд істотно поповнився літературою з історії, краєзнавства, художньою, дитячою літературою, довідковими виданнями.
Шляхом поетапного вирішення окреслених цілей і поставлених завдань Заповідник отримає мультикультурний заклад для громади та гостей міста.
UDC 026:069
Iryna Vakula,
ORCID 0000-0002-5549-2343,
Head of the library and information department,
Shevchenko National reserve,
Kaniv, Ukraine
e-mail: vakula_irina@ukr.net
LIBRARY OF SHEVCHENKO NATIONAL RESERVE: HISTORY OF CREATION, FEATURES OF ACQUISITION
The issues of creating a library on Tarasova Hill, ways of forming a book collection, prospects for the development of the institution as a multicultural center are considered.
Key words: history of creating of the library, book collection.
Ми в соціальних мережах