РУКОПИСНІ ФОНДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ПОДІЇ ТА ОСОБИ (ДО 100-РІЧЧЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)

ЗаявникЗубкова Наталія Михайлівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Документальні історико-культурні фонди: традиції та новації місць зберігання, формування, використання
Назва доповідіРУКОПИСНІ ФОНДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ПОДІЇ ТА ОСОБИ (ДО 100-РІЧЧЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)
Інформація про співдоповідачівСтепченко Ольга Петрівна, в. о. директора Інституту рукопису НБУВ, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Степченко Ольга Петрівна
Olha Stepchenko
в. о. директора Інституту рукопису
Acting Director of the Institute of Manuscript
НБУВ
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine
кандидат історичних наук
Candidate of Historical Sciences

Зубкова Наталія Михайлівна
Nataliia Zubkova
старший науковий співробітник
Senior Research Fellow
НБУВ
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine
кандидат історичних наук
Candidate of Historical Sciences



РУКОПИСНІ ФОНДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ПОДІЇ ТА ОСОБИ
(ДО 100-РІЧЧЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО)

MANUSCRIPT FUNDS OF V. I. VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE IN THE PERIOD OF THE SECOND WORLD WAR: EVENTS AND PERSONALITIES
(TO THE 100TH ANNIVERSARY OF V. I. VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE)

Висвітлено події Другої світової війни в контексті евакуації рукописних фондів НБУВ (тоді Бібліотеки Академії наук УРСР) до Уфи; визначено роль М. В. Геппенера та О. А. Назаревського в збереженні рукописних фондів, що залишалися в Києві у 1941–1943 рр.
The events of the 2nd World War within the context of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine manuscript funds evacuation (then the Library of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR) to Ufa are covered; the role of M. V. Heppener and O. A. Nazarevskyi in the preservation of the manuscript funds, which remained in Kyiv in 1941–1943, is defined.

Ключові слова: Друга світова війна, рукописні фонди, М. В. Геппенер, О. А. Назаревського.
Key words: 2nd World War, manuscript funds, M. V. Heppener, O. A. Nazarevskyi.

З початком війни ЦК ВКП(б) та Рада Народних Комісарів СРСР 27 червня 1941 р. прийняли постанову про перебазування на Схід Радянського Союзу промислових та сільськогосподарських підприємств, запасів сировини, продовольства, евакуацію установ та населення. Згідно з цією постановою директивні органи УРСР приймають рішення про евакуацію Академії наук у тил.
Для вирішення проблеми евакуації фондів Бібліотеки Президія АН УРСР створює спеціальну комісію у складі членів-кореспондентів АН УРСР С.І. Маслова та П.М. Попова, директора Бібліотеки (на той час ним був В.М. Іванушкін), провідних фахівців відділів. Наприкінці червня ВБУ починає підготовку до евакуації і визначає пріоритети стосовно відбирання найцінніших фондів, що становили наукове та культурне надбання не лише України, але й усього світу. Передусім було вирішено вивезти рукописи класиків української літератури та мистецтва, а також стародруки.
Фонди відправлялися в кілька етапів. Перший транспорт (8 скринь) з рукописними колекціями дореволюційних установ, колекцією «гоголіана» та найціннішими манускриптами, що зберігалися у відділі рукописів, був відправлений у 10-х числах липня баржею до Дніпропетровська, а потім у відкритому товарному вагоні залізницею через Північний Кавказ та Сталінград до Уфи [1]. Другий транспорт (53 скрині) з рукописами українських класиків, музичними матеріалами з колекції Розумовських, стародруками, газетними фондами та матеріалами кабінету революційної преси відходив до Уфи 19 липня 1941 р. Третій (252 скрині) – з рукописними колекційними книгами з бібліотеки Києво-Печерської лаври, Ніжинського ліцею, Церковно-археологічного музею Київської духовної академії та особистими архівами П.Г. Житецького і О.М. Лазаревського було вивезено 26 липня 1941 р. в супроводі тодішнього завідувача відділу рукописів М.М. Городкова.
В евакуації відділ не функціонував. Від 15 серпня 1941 р. розпочалася перша перевірка рукописного фонду Бібліотеки, що прибув до Уфи, яка продовжувалася до 15 жовтня і показала, що до евакуації надійшло 320 скринь з відділу рукописів.
Проте загальну кількість вивезених фондів так і не було точно підраховано. Повну перевірку планувалося провести до кінця 1943 р., проте на той час Бібліотека вже готувалася до реевакуації. Загалом вважалося, що було вивезено понад 300 тис. од. рукописів, книжок та інших видів друкованої продукції.
9 травня 1943 р. Рада Народних Комісарів СРСР прийняла постанову про переведення установ АН УРСР до Москви [2], і 28 серпня 1943 р. перші вагони з обладнанням АН УРСР та фондами Бібліотеки були відправлені до столиці СРСР. І лише в травні 1944 р. евакуйовані фонди та співробітники Бібліотеки повернулися до Києва.
Проте не всі фонди НБУВ (на той час – Бібліотеки Академії наук УРСР), як й інших бібліотечних, архівних та музейних установ Києва, влада мала змогу вивезти в евакуацію. Отож не можемо не згадати тих осіб, завдяки яким вдалося зберегти та повернути народові України його культурну спадщину. В першу чергу, йдеться про Миколу Васильовича Геппенера та Олександра Адріановича Назаревського [3].
У 1941 р. М.В. Геппенер був мобілізований на фронт як військовий перекладач (володів вісьмома іноземними мовами) У вересні 1941 р. потрапив у полон, проте через гострий туберкульозний напад був відпущений окупантами додому. В Києві знову влаштувався в Бібліотеку Академії наук (у 1941–1943 рр. – Крайова бібліотека при міській управі). З 1942 р. М.В. Геппенер – директор Крайової бібліотеки.
Важко переоцінити самовіддану роботу працівників Крайової бібліотеки (їх було не більше сорока), які власними силами збирали в зруйнованих будинках книжкові та рукописні зібрання, покинуті їхніми власниками під час евакуації. Не менш складним було втаємничити справжню цінність рукописів та книжок від окупантів і зберегти те, що було призначене ними для знищення. Згідно зі звітом Крайової бібліотеки періоду окупації (від 1 листопада 1941 до 25 жовтня 1943 p.), «було виявлено та завезено до приміщень Бібліотеки … 472 пачки рукописних матеріалів» [4].
Наприкінці вересня 1943 p., як М.В. Геппенер зазначав в автобіографії, «…німецьке управління архівів, бібліотек та музеїв примусило мене з родиною виїхати як супроводжуючого та охоронника і вантажника з цілим транспортом найцінніших київських архівних матеріалів XVI–XVIII ст. (+10 ящиків з фондами Крайової бібліотеки, серед них: 2 ящики з рукописами…) до Кам’янця-Подільського, далі, в січні 1944 p., до Троппау (Східна Чехія) і, нарешті, в лютому 1945 p., до села Триїсти (Західна Чехія), де німці сконцентрували найціннішу частину київських архівів…» [5]. Насамперед, він турбувався про архівні та рукописні фонди, що перекидалися з місця на місце і не завжди зберігались у належних умовах, складав охоронні описів. Завдяки М.В. Геппенерові вдалося зв’язатися з радянським командуванням у Празі, і, врешті-решт, усі вивезені нацистами з Києва архіви були в повній збереженості повернуті законним власникам.
Після повернення з Чехії М.В. Геппенер був висланий з Києва як такий, що залишався на окупованій території та працював на нацистів.
Під час німецької окупації Києва у 1942–1943 рр. власне рукописним фондом Крайової бібліотеки опікувався О.А. Назаревський. Під його керівництвом проводилася значна робота з розшукування та зберігання не лише академічних архівів і збірок, а й рукописів видатних українських діячів культури, що залишилися в окупованому Києві. Після звільнення Києва О.А. Назаревський відновив свою педагогічну діяльність у Київському державному університеті.

Список використаних джерел
1. Архів НБУВ. Оп. 1. Спр. 616. Спр. 1.
2. Там само. Спр. 638. Арк. 12; Спр. 633. Арк. 10, 11.
3. Грімстед Кеннеді П., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час Другої світової війни: нищення архівів, бібліотек, музеїв. Київ; Львів, 1991. С. 25–26, 87–108.
4. Архів НБУВ. Oп. 1. Спр. 635. Арк. 1–5.
5. ІР НБУВ. Ф. 169. № 166. Арк. 2.