Організація та шляхи комплектування газетного відділу Всенародної (Національної) бібліотеки Української Держави (1918–1921)

ЗаявникМалюк Станіслав Михайлович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Інтеграція друкованих і електронних бібліографічних ресурсів у формуванні репертуару періодики
Назва доповідіОрганізація та шляхи комплектування газетного відділу Всенародної (Національної) бібліотеки Української Держави (1918–1921)
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 025.22 (477) “1918–1921”
Малюк Станіслав,
провідний бібліотекар
НБУВ
Malyuk Stanislaw,
Leading Librarian
V. Vernadsky National Library of Ukraine

Організація та шляхи комплектування газетного відділу
Всенародної (Національної) бібліотеки Української Держави
(1918–1921)
Organization and way of compilation department of newspaper Nationwide (National) Library of Ukrainian State (1918–1921).

Статтю присвячено актуальній, але мало вивченій проблемі організації та шляхів комплектування газетно-графічного відділу (пізніше – підвідділу газет відділу періодики) Національної бібліотеки Української Держави (пізніше – Всенародної бібліотеки України) у 1918–1921 рр.
This article dedicate organization and way of compilation department of newspaper and graphic arts (later – subdivision of newspaper periodicals division) National Library of Ukrainian State (later – Nationwide Library of Ukraine) in 1918–1921 years.
Ключові слова: відділ газетних фондів, комплектування, газети, колекції, газетний фонд.
Key words: department of newspaper funds, manning, newspapers, collection, newspaper fund.

У 2018 році виповнилося 100 років з дня заснування Державної духовної скарбниці України – Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Газетний відділ був заснований 5 жовтня 1918 року. Про це свідчать архівні документи. «Інструкції Тимчасовому комітету з заснування Національної бібліотеки Української Держави» передбачають у структурі бібліотеки газетно-графічний відділ. В Примітці 1 цієї «Інструкції» зазначалося, що до нього відносяться всі газети, не виключаючи українських та східних, мапи, ноти, гравюри, листівки. В середині 1920 р. з його складу виділено журнали й створено відділ «Періодика», а у вересні 1921 р. – виділено відділ графіки.
Проаналізувавши архівні документи про діяльність відділу, можна виділити такі шляхи його комплектування в той час:
1) обов’язкові примірники, що надходили від видавництв та через «Агітвидав» (згідно «Закону про друковані видання» Директорії УНР (січень 1919 р.) та вже радянського закону «Про обов’язкову реєстрацію та збереження зразків творів друку», що був підписаний В. Затонським (березень 1921 р.);
2) колекції газет та їх окремі назви й номери, які почали надходити після звернення співробітників бібліотеки до вчених, музейних та архівних працівників з проханням допомогти зібрати матеріали, що виходили в регіонах. Таких звернень від Тимчасового комітету зі створення Національної бібліотеки Української держави на адреси видатних українських та російських вчених були сотні. Зокрема, Комітет звертався з таким проханням до В. М. Щербаківського і Д. І. Яворницького. У зверненнях він просив «не відмовити, по можливості, набувати для Національної бібліотеки усі газети, відозви, об’яви, накази, плакати та інше, що видавалося та видається за часи сучасного Уряду, а може й попередні часи» [1]. Зверталися також до редакцій окремих газет («Боротьба» [2], «Киевский коммунист» [3], «Комашня» [4]) та офіційних організацій;
3) передані Всенародній бібліотеці фонди ліквідованих установ. Таким чином до фондів Національної бібліотеки Української держави потрапляли цілі бібліотеки організацій, наукових товариств та приватних осіб – «Старої громади» [5], Державної канцелярії у м. Києві [6] (у її фондах у великій кількості були комплекти різних газет та журналів), «іноземна бібліотека на Прорізній, 26» [7], архів колишнього «Русского для внешней торговли Банка» [8] (комплекти газет «Киевлянин» и «Правительственный вестник»). Так до Національної бібліотеки України потрапила колекція Колегії імені Павла Галагана, яку хотіли забрати «Вищі командні курси», але було прийнято рішення, що «зміст цієї бібліотеки суто-науковий і для командних курсів вона не є придатна» [9]. У складі цієї колекції була значна частина дореволюційних газетних видань, зокрема – «Губернских ведомостей»;
4) подарунки приватних осіб, які боялися втратити свої колекції під час революційних подій і тому передавали Національній бібліотеці Української Держави.
Двома останніми шляхами до фондів газетного відділу потрапили редакційні примірники газет та колекції видатних діячів української науки. Зокрема, колекція «Губернских ведомостей» з особистими автографами Бориса Грінченка, помітками та зауваженнями стосовно тієї чи іншої статті, бібліографією статей історичного та етнографічного характеру.
5) передплата;
6) співробітництво з Російською публічною бібліотекою в Санкт-Петербурзі.
Протягом 1918–1921 рр. газетний фонд знаходився у стані опрацювання, значна його кількість ще не була розібрана, систематизована й описана. Відсутність співробітників (до червня 1919 р. – одна співробітниця, з червня 1919 р. – дві, які також виділяли з фондів листівки, афіші, ноти тощо) та окремого приміщення негативно впливала на організацію комплектування відділу (після кожного переїзду доводилося все перевіряти).
З вищенаведених матеріалів можна зробити такі висновки:
1. Комплектувалися в той час фонди здебільшого за допомогою отримання приватних колекцій та окремих газет від приватних осіб й обов’язкового примірника, а також через співробітництво з Російською Публічною бібліотекою у Санкт-Петербурзі;
2. У цей період звертає на себе увагу значне ретроспективне комплектування, зокрема, й газетами за рахунок подарунків приватних осіб, набуття за рахунок концентрації у Національній (Всенародній) бібліотеці України фондів установ, котрі ліквідовувалися тощо. У той час воно було значне за обсягом. І саме воно спричинило ситуацію, що фонди газетного відділу та всієї бібліотеки значно старіші, ніж сама бібліотека.

Список використаних джерел:
1. Архів НБУВ. – Оп. 1, спр. 13. Переписка Временного Комитета по основанию библиотеки с частными лицами о приобретении частных коллекций (30 января 1919–29 декабря 1919). – Арк. 26–27.
2. Архів НБУВ. – Оп. 1, спр. 11. Переписка Временного Комитета по основанию библиотеки с партийными, общественными организациями, Книжной палатой, редакциями, издательствами и др. по вопросам комплектования библиотеки (5 января 1919–29 декабря 1919). – Арк. 3.
3. Там само. – Арк. 5.
4. Там само. – Арк. 26.
5. Там само. – Арк. 30.
6. Там само. – Арк. 31.
7. Там само. – Арк. 113.
8. Там само. – Арк. 135.
9. Там само. – Арк. 207.