ПЕРЕМІЩЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ ДРУКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ І АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
Заявник | Колеко Михайло Миколайович (Україна) |
---|---|
Конференція | Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021) |
Захід | Секція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: управління в умовах трансформації наукових комунікацій. |
Назва доповіді | ПЕРЕМІЩЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ ДРУКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ І АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ |
Інформація про співдоповідачів | немає |
Презентація | не завантажено |
Стаття | не завантажено |
Тези доповіді
УДК 002.2+655.4/.5(477)"2011/2020"
Колеко Михайло Миколайович,
ORCID 0000-0001-8468-1082,
аспірант кафедри інформаційних технологій,
Київський національний університет культури і мистецтв,
Київ, Україна
e-mail: ronreall7@gmail.com
ПЕРЕМІЩЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ ДРУКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ НА УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК:
СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
Визначено актуальні проблеми та сучасні виклики щодо переміщення іноземної друкованої продукції на український книжковий ринок.
Ключові слова: друкована продукція, книжковий ринок , бібліотека.
Сучасні державотворчі процеси, реформування життєдіяльності суспільства та виклики сьогодення актуалізували питання організаційного нормативно-правового забезпечення переміщення іноземної друкованої продукції на український ринок, потенційним споживачем якого є фонди бібліотек.
Теоретико-методологічну базу дослідження сформували праці, присвячені розвитку української видавничої справи та книгорозповсюдження, бібліотечної справи: О. Афоніна, О. Воскобойнікової-Гузєвої, В. Горового, Т. Гранчак, Л. Дубровіної, Н. Зелінської, Т. Ківшар, Г. Ковальчук, В. Медведєвої, Т. Новальської, О. Онищенка, Ю. Половинчак, В. Попика, М. Сенченка, І. Тимошенко, М. Тимошика, В. Шпака та інших. Питання переміщення іноземної друкованої продукції на український книжковий ринок розглядалося побіжно у контексті суспільно-політичних процесів, еволюції вітчизняного книговидання, ґенези бібліотечної науки та практики, тому обрана тема дослідження є надзвичайно актуальною і давно назрілою.
Конститутивними чинниками, які впливають на вітчизняну державну політику у цій царині, на наше переконання, є:
глобалізація та одночасна регіоналізація світу, тобто стратегічний курс нашої держави на євроінтеграцію вимагає імплементації нормативно-правових документів Європейського Союзу;
утвердження суверенної і незалежної України як повноправного суб’єкта міжнародного права, що результується у радикальному оновленні національного законодавства, насамперед, в економічній, соціальній і гуманітарній сферах;
динамічний розвиток і впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій у всіх галузях суспільного буття;
функціонування фактично в умовах війни та специфіка соціально-економічної ситуації в Україні актуалізували питання інформаційної безпеки, щоб завадити пропаганді держави-агресора та захистити національний інформаційний простір.
Виробленню патріотичного мислення та формуванню національної свідомості сприяє саме українська книга, яка є основою подальшого економічного, інтелектуального й духовного прогресу вітчизняного соціуму. Стабільне падіння імпорту російських книжок в Україну зафіксовано з 2011 р. (26 млн доларів) по 2020 р. (2,3 млн доларів), тобто в 11 разів (https://www.epravda.com.ua/rus/publications/2021/03/25/672283/),
З огляду на гібридну агресію, яку здійснює Російська Федерація проти незалежної України, базовим став Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського зміст» (від 08.12.2016 р., далі Закон), яким передбачено запровадження дозвільної процедури ввезення до України видань з країни-агресора та тимчасово окупованої території України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1780-19#Text).
«Порядок видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України» (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 р. № 262) «визначає процедуру видачі (відмови у видачі, анулювання) дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжуваному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/262-2017-%D0%BF#Text).
Наказом Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 17.10.2017 № 384 «Про затвердження Порядку накладання Державним комітетом телебачення і радіомовлення України адміністративно-господарських штрафів» завершено створення правового механізму реалізації повноважень Держкомтелерадіо, визначених Законом» (https://khoda.gov.ua/z-ukra%D1%97nskih-rink%D1%96v-viluchatimetsja-%D1%96nozemna-drukovana-produkc%D1%96ja-antiukra%D1%97nskogo-zm%D1%96stu----derzhkomtelerad%D1%96o). Так, Держкомтелерадіо видав у 2017 р. 221 відмову, у 2018 р. 97 відмов на ввезення видавничої продукції до України з території Російської Федерації (http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=153406&cat_id…). «За даними Державної фіскальної служби, ввезення видавничої продукції з Російської Федерації до України в другій половині 2017 року порівняно з аналогічним періодом 2016 року за товарною масою та вартістю зменшилась майже на половину» (https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2392553-za-rik-v-ukrainu-ne-pustili-ponad-200-knizok-z-rf.html).
Запровадження дозвільної системи та реалізація положень цих документів, з одного боку, фактично запустили механізм контролю за виданнями, які ввозяться на територію України з Російської Федерації, а з іншого, створили нові можливості для розвитку вітчизняного книжкового ринку як чинника гуманітарної безпеки країни в умовах війни на Сході та окупації РФ частини нашої території. Варто наголосити, що запроваджені санкції проти низки російських видавництв РФ (2019) спонукали до значної активізації українського книжкового ринку: у 2019 р. було видано українською 2700 перекладів у 9 млн прим. (для прикладу у 2015 р. ‒ 1500 перекладів у 5 млн прим.). І сьогодні україномовну книгу гостро потребують на Сході українська армія, бібліотеки та книгарні (http://chytomo.com/vijna-i-knyhovydannia-iak-zminiuietsia-knyzhkovyj-rynok-ukrainy/).
Отже, враховуючи все вищевикладене, варто констатувати, що як невід’ємна частина демократичного цивілізованого світу державна політика щодо переміщення іноземної друкованої продукції на український ринок зорієнтована на забезпечення національних інтересів України та захист національного інформаційного простору, а метою новосформованої цілісної системи вітчизняних нормативно-правих актів є вдосконалення механізму обмеження іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту, яка розпалює міжнаціональну ворожнечу.
UDC 002.2+655.4/.5(477)"2011/2020"
Mykhailo Koleko,
ORCID 0000-0001-8468-1082,
PhD student,
Kyiv National University of Culture and Arts
Kyiv, Ukraine
e-mail: ronreall7@gmail.com
MOVEMENT OF FOREIGN PRINTED PRODUCTS ON THE UKRAINIAN MARKET:
CURRENT CHALLENGES AND CURRENT PROBLEMS
Current problems and current challenges in moving foreign printed products to the Ukrainian book market are identified.
Keywords: printed materials, book market, library.
Ми в соціальних мережах