Історія формування книжкових збірок Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

ЗаявникКоваль Тетяна Володимирівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Документальні історико-культурні фонди: традиції та новації місць зберігання, формування, використання
Назва доповідіІсторія формування книжкових збірок Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК
Коваль Тетяна Володимирівна
завідувач відділу
Національна бібліотека України
імені В. І. Вернадського
кандидат історичних наук

Koval Tetiana Volodymyrivna
Head of Department
Vernadsky National Library of Ukraine
Candidate of Historical Science

ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ КНИЖКОВИХ ЗБІРОК ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

FORMATION HISTORY OF BOOK COLLECTIONS OF THE INSTITUTE OF MANUSCRIPT
OF VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE

Висвітлено історію формування, організації та опрацювання друкованих книжкових фондів Інституту рукопису. Надано загальну характеристику складу та змісту фондів.
Ключові слова: бібліотека, Інститут рукопису, підручний фонд, довідкова бібліотека, дари, автографи.

The paper covers the history of formation, arrangement and processing of printed book funds of the Institute of Manuscript. It gives general characteristics of the funds contents and composition.
Key words: library, Institute of Manuscript, fund of reference books, reference library, gifts, autographs.

100-річний ювілей НБУВ спонукає багатьох науковців звернутися до першоджерел, дослідивши історію бібліотеки та окремих її підрозділів від початку заснування до сьогодення.
Осягнути діяльність Інституту рукопису (далі – ІР) тривалістю в сто років можливо тільки після ретельного перегляду та аналізу архівних документів, дослідження всіх аспектів формування, організації та наукового опрацювання як фондів в цілому, так і окремих його частин.
Історія книжкових збірок ІР нерозривно пов’язана з формуванням, упорядкуванням та описом рукописного фонду. Діяльність рукописного відділу (тогочасна назва ІР) у перші роки свого існування, як і бібліотеки в цілому була сконцентрована на комплектуванні фондів. Протягом кількох років було накопичено різноманітні за змістом, хронологією, характером та походженням рукописні документи. Окрім великого масиву як рукописних збірок так і поодиноких рукописних матеріалів було зібрано книжки з автографами визначних діячів та письменників. Накопичений матеріал, згідно з інструкцією, яку розробив Г. П. Житецький, тогочасний завідувач відділу, за формальними ознаками поділявся на чотири підвідділи: І – рукописні книжки, ІІ – документи, ІІІ – листування, ІV – автографи на друкованих книжках. Матеріали кожного підвідділу підлягали спрощеній системі обліку. Збірка автографів обліковувалася як звичайні книжки із зазначенням автора автографу, часу написання, мови і характеру автографа та інших специфічних рис. Сформований унікальний рукописний фонд вимагав ґрунтовного опрацювання та дослідження. Саме тому у 1928 р. Г. П. Житецький, розробляючи основні положення про відділ та принципи його діяльності, одним із перших пунктів програми опрацювання рукописних фондів поставив питання створення підручної довідкової бібліотеки. Саме цей документ дав поштовх до створення підручної бібліотеки. Згідно з архівними документами ІР, у планах відділу рукописів на 1929–1930 рр. було передбачено розробку схематичного плану організації підручного фонду, складання списків необхідної літератури та започаткування процесу комплектування підручно-довідкової бібліотеки. Зразком запропонованого проекту побудови підручного фонду були підручні бібліотеки при рукописних відділах бібліотек Австрії та Ватикану. Запропонована «Схема складу підручної бібліотеки при рукописному відділі ВБУ» включала 5 основних розділів: І – Палеографія; ІІ – Бібліографія, бібліотекознавство, архівознавство; ІІІ – Історичні дисципліни; ІV – Наукові дослідження та видання текстів; V – Довідкова бібліотека. Кожен розділ включав схематичний перелік основних категорій праць з детальними поясненнями в контексті завдань, які постають перед відділом рукописів. В обґрунтуванні до другого розділу, наприклад, зазначалося, що «цей розділ підручної бібліотеки набуває особливого значення в зв’язку з великою методологічною роботою, що її має провести відділ: складання правил інвентаризації, а в подальшому і наукового опису матеріалів відділу, розроблення статуту відділу… Друге завдання відділу, центрального українського сховища рукописних матеріалів, полягає в створенні повного списку всіх рукописних збірок України та їхніх описів, списку збірок українських рукописів поза межами України, нарешті повного репертуару українських рукописів.
Протягом 30-х років фонд автографів та підручна бібліотека щорічно поповнювалися новими надходженнями. У 1931 р. до підручного фонду надійшло 168 од. зб., 1933 р. – 550 од. зб., з них частина з автографами видатних письменників та вчених, 1934 р. – 882 од. зб. (вітчизняна та зарубіжна література з бібліографії рукописів, палеографії), 1935 р. – 1942 од. зб. (комплекти журналів «Київська старовина», «Труды Киевской духовной академии», «Киевские университетские известия» та інші), 1936 р. – 454 од. зб. до підручного фонду та 40 од. зб. до фонду автографів . Загалом, на кінець 1940 р. фонд ІР нараховував 149 258 од. зб. рукописів та 8090 книг.
У 1948 р. для покращення обслуговування читачів відділу рукописів була розроблена «Схема систематичного розташування літератури підручної бібліотеки рукописного відділу», яка з незначними змінами та доповненнями і досі використовується в Інституті рукопису.
У 70-х роках ХХ ст. була започаткована ще одна книжкова збірка – Колекція дарів Інституту рукопису. Фонд, який поповнюється виключно шляхом дарунків науковців, видавців, читачів бібліотеки, співробітників бібліотеки. До колекції надходять всі типи і види документів: монографії, збірники матеріалів, наукові журнали, відбитки, газетні статті та ін., в яких повністю чи частково були використані матеріали ІР. Більша частина видань містить автографи, дарчі написи дарувальників, що створює своєрідну колекцію автографів сучасників.
Фонди Інституту рукопису НБУВ сьогодні – це не тільки зібрання різнопланових за складом документів, але й потужний бібліотечно-інформаційний ресурс для різних категорій користувачів.