БІБЛІОГРАФІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ ВІДДІЛУ ФОНДУ ЮДАЇКИ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

Тези доповіді

УДК 025(477-25)ІРНБУВ:025.171]:94(477=411.16):025.4
Хамрай Олексій Олександрович,
ORCID 0000-0003-1343-5460,
доктор філологічних наук, старший науковий співробітник,
відділ фонду юдаїки,
Інститут рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;
завідувач,
відділ Близького і Середнього Сходу,
Інститут сходознавства імені А. Ю. Кримського НАН України,
Київ, Україна
e-mail: akhamray@yahoo.com
БІБЛІОГРАФІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ ВІДДІЛУ ФОНДУ ЮДАЇКИ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НАЦІОНАЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

У тезах йдеться про можливості доповнення наявних таблиць для систематизації та каталогізації матеріалів відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Ключові слова: бібліографічна класифікація, каталогізація, відділ фонду юдаїки, наукова бібліотека, юдаїка, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Завдання класифікації та каталогізації фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) постало з перших років його повернення зі спецсховищ після здобуття сучасною Україною незалежності у 1991 році. Україна успадкувала від СРСР значну кількість літератури у галузі юдаїки та дотичних напрямів знання, але через цілу низку причин, насамперед, через відповідне ставлення радянського керівництва до релігії взагалі й до юдаїзму зокрема, проблема систематизації та каталогізації відповідної літератури за предметним принципом залишається не до кінця вирішеною.

У межах універсальної десяткової класифікації (УДК), що використовується зараз в Україні, для мови іврит вказуються такі можливості класифікації у дужках наведені варіанти назв гебрайської мови, що зустрічаються в україномовних таблицях УДК: 811.41 Афразійські мови; 811.411 Семітські мови; 811.411.16 Гебрайська (іврит) мова; 811.411.16’02 Біблійна єврейська (давньоєврейська) мова; 811.411.16’03 Мішнаїтська; 811.411.16’04 Рабиністична (середньовічна давньоєврейська мова, середньовічний варіант давньоєврейської мови); 811.411.16’08 Сучасний іврит (сучасна єврейська мова, іврит). Навіть побіжного погляду досить, аби побачити обмеженість можливостей такої класифікації.

Не краще виглядає ситуація і з арабською літературною мовою: 81.411.21 Арабська мова; 81.411.21.02 Класична арабська мова; 81.411.21.06 Сучасна стандартна арабська мова.

Звісно, принцип десяткової класифікації передбачає можливість розширення таблиць, але, принаймні в україномовних таблицях для двох зазначених мов цього зроблено не було. Окрім не завжди точної термінології (наприклад, під визначення «єврейська мова» нині підпадає близько сотні мов, що належать до різних мовних сімей), у наведених прикладах відсутня більшість варіантів назв відповідних єврейських мов.

Сказане стосується й такої відомої єврейської мови, як їдиш, що належить до германської групи індоєвропейської сім’ї й склалася на основі діалектів середньоверхньонімецької мови, для якої відповідні таблиці містять таку можливість класифікації: 811.112.2 Німецька мова; 811.112.2’04 Середньовехньонімецька мова. Вочевидь, шляхом додавання відповідного індексу мову їдиш можна класифікувати цілком однозначно.
Щодо священних текстів юдаїзму, а саме вони складають переважну більшість івритомовної частини матеріалів відділу фонду юдаїки Інституту рукопису НБУВ, а також літератури, пов’язаної з юдаїзмом і з євреями взагалі, УДК, принаймні україномовна версія, значно поступається такій маловживаній у сучасній бібліотечній практиці класифікації, як Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК) у межах якої юдаїзму, зокрема, його текстам, приділяється доволі велика увага. Попри те, що сама система класифікації склалася у радянські часи й проблематика, пов’язана з релігійними текстами, розглядалася через призму атеїстичної радянської ідеології, таблиці ББК для наукових бібліотек мають достатній класифікаційний потенціал, що, після відповідного редагування й доповнення можливостями, наявними у системі УДК, а також відомостями, відсутніми в дійсних таблицях ББК, дозволяє створити систему класифікації літератури у галузі юдаїки, достатню для обробки фондів наукових бібліотек з метою систематизації, класифікації та каталогізації літератури відповідного профілю.

Нижче мною наведено орієнтовний перелік розділів для роботи з літературою, пов’язаною з юдаїзмом у широкому контексті: Э36 Юдаїзм; Э36 г Історія вивчення Юдаїзму; Э36-11 Юдаїзм і суспільство; Э36-113.1 Юдаїзм і національне питання; Э36-113.11 Юдаїзм і антисемітизм. Юдейська апологетика та полеміка. Напади на юдаїзм та його захист. Релігійний антисемітизм; Ритуальні процеси проти євреїв (див.ТЗ(9 Е)); Э36-114.8 Юдаїзм і політичні партії й організації; Э36-2 Священні книги. Джерела юдаїзму; Э36-21 Танах (Старий завіт); Э36-210 Тексти Танаху. Дослідження текстів Танаху; Э36-210.91 Тора (П’ятикнижжя. Закон); Э36-210.94 Невіім (Пророчі книги); Э36-210.95 Кетувім (Писання); Масоретский текст (див. Э37-210.111.12); Апокрифи Старого Завіту див. Э37-210.93; Э36-25 Талмуд; Э36-250 Тексти Талмуду. Дослідження, критика й тлумачення Талмуду; Э36-250.90 Мішна.
Розташування в послідовності найменувань трактатів Мішни: Э36-250.91 Тосефта; Э36-250.92 Берайта; Э36-250.97 Гемара палестинська (Талмуд Єрусалимський); Э36-250.98 Гемара вавилонська (Талмуд Вавилонський).

Розташування в послідовності найменувань трактатів Гемари вавилонської; Мідраші; Галахічні мідраші; Галаха; Агадичні мідраші; Агада.

Розташування за алфавітом творів, що становлять мідраші: Э36-251 Історія Талмуду; Академії палестинська й вавилонська. Танаїм, амораїм, савураїм; Э36-26 Література гаонів (VII-XI ст.) – логічно має містити підрозділ за алфавітом імен гаонів.

Інші розділи для роботи з літературою, пов’язаною х юдаїзмом: Э36-27 Кабалістична література Сефер Єцира (IX в.), Зогар (XIII в.) тощо; Э36-28 Рабиністична література (XI-XIX ст.); Э36-3 Історія юдаїзму; Э36-33 Юдаїзм у прадавній період ( до III в.); Кумранські пам’ятки див. ТЗ(0)313.43,019.23; Э36-331 Юдаїзм у найдавніший період до завоювання Палестини ( до X в. до н.е.); Э36-331-011 Виникнення юдаїзму; Э36-322 Юдаїзм від завоювання Палестини до Вавилонського полону (X-VI вв. до н.е.); Э36-322-024.210.1 Політеїзм; Э36-322-024.211 Тетраграмматон; Э36-322-025.032.4 Жертвоприношення; Э36-322-025.05 Храм; Э36-322-025.74 Пророки й пророцтва; Э36-333 Юдаїзм періоду Другого Храму (VI в. до н.е. — 1в.) – під індексом Э36-333 зібрано також літературу про централізацію культу ( про Єрусалимський храм); Э36-333-024.210.1 Політеизм і монотеїзм у культі Ягве; Э36-333-026.37 Єрократія. Жрецтво; Э36-333-026.38 Книгарі; Э36-334 Релігія Юдеї під римським пануванням II ст.); Э36-334-024.223 Месіанство і есхатологія; Э36-334.09 Юдаїзм у діаспорі. Синагога; Э36-338 Течії й секти Саддукеї, фарисеї, єссеї (эссени), юдео-елліністи кумраніти, зелоти, сиккарії, самаритяни та ін.; Юдео-християни (див. Э371.1); Э36-34 Юдаїзм у середні століття (III -сер. XVII в.); Э36-34-015.1 Месіанські рухи; Э36-34-015.11 Саббатіанство; Э36-34-015.12 Франкісти; Э36-34-020 Поширення юдейських громад у Європі й на Близькому Сході – під індексом Э36-34-020 зібрано також літературу про юдейські громади в Хазарському каганаті; Э36-34-024.7 Середньовічна містика. Виникнення й розвиток каббалістичного навчання; Теоретична каббала. Практична каббала. Каббала й суфізм. Каббала й християнство; Э36-35 Юдаїзм у новий час (сер. XVII в. — 1917 р.); Э36-35-016 Реформи в юдаїзмі Реформа Мендельсона та ін.; Э36-36 Юдаїзм у новітній час (1917- ).

Окрім розділу Э36-4 Віровчення юдаїзму повинні бути ще такі розділи, як: Релігійні тенденції в сучасному юдаїзмі; Ліберальний юдаїзм; Ортодоксальний юдаїзм; Маррани.
Література про юдейські вірування у прадавній період і середні віки зібрана у відповідних підрозділах індексів Э36-33 Юдаїзм у прадавній період ( до III в. н.е.) і Э36-34 Юдаїзм в III — середині XVII в.

Також варто перелічити й інші наявні підрозділи й запропонувати їх доповнення: Э36-42 Догматика юдаїзму; Бог і його атрибути, ангелологія, демонологія, душа, одкровення, пророцтва, заповіді, тарьяґ міцвот (613 заповідей), месія, загробне життя, рай і пекло, воскресіння мертвих, есхатологія. Обраний народ; Э36-43 Етичне вчення юдаїзму – під індексом Э36-43 збирається також повчальна література; Э36-438 Аскетизм. (юродство); Э36-462 Проповідництво. Проповіді. Магіди (проповідники). Гомілетика; Э36-5 Юдейський культ. Література про юдейський культ у прадавній період збирається у відповідних підрозділах індексу Э36-33 Юдаїзм у прадавній період ( до III в.).

Підрозділи для літератури щодо ритуального, літургійного та обрядового циклу: Э36-50 Богослужіння. Ритуал. Відправлення культу . Особливі юдейські обряди та літургії (наприклад обряди ашкеназів та сефардів). Мінгаґім (релігійні практики). Календарі (Лухот); Э36-503 Окремі форми відправлення культу; Э36-503.11 Молитви Кол-Нідре, Кадіш та ін.; Э36-503.117 Синагогальний спів. Синагогальна поезія Кантори та ін.; Э36-503.32 Обряди в час народження й вікові обряди. Обрізання, бар-міцва (повноліття) та ін.; Э36-52 Юдейські свята. Йом-Кіпур (судний день), песах (паска), пурім, рош-га-шана (новий рік), субота, суккот, шавуот та ін.
Також підрозділи для літератури щодо єврейської громади, її устрою, структури, товариств і закладів: Э36-6 Організація юдейської громади, Синагога; Кагал (громада) – див. ТЗ (9 = Е) 0-2 Соціально-економічний лад; Э36-62 Талмудичне право, Галаха (юдейський закон); Э36-63 Рабинат. Духовні рабини, казенні рабини, рабинські комісії та ін.; Э36-65 Синагоги, молитовні; Э36-66 Релігійні громади Похоронні братства та ін.; Э36-67 Духовний устрій; Э36-677 Духовні навчальні заклади. Рабинські семінарії, рабинські училища, єшиви, хедери, талмуд-тори та ін.
Підрозділи для літератури щодо історії юдаїзму в різних країнах, а також його територіальних, етнічно-релігійних і духовних особливостей: Э360.9 Юдаїзм в окремих країнах; Э360.9(2) Юдаїзм у СРСР; Э360.9(2)-3 Історія юдаїзму в СРСР; Э360.9(2)-31 Історія юдаїзму до 1917 р.; Э360.9(2)-37 Історія юдаїзму з 1917 р.; Э360.9(2)-6 Організація юдаїзму в СРСР; Э360.9(2)-65 Синагоги, молитовні; Э360.9(2 = А/Я) Юдаїзм етнічних груп євреїв. Юдаїзм горських, грузинських, кримських, середньоазіатських євреїв та ін.; Э360.9(4/8) Юдаїзм у закордонних країнах – розділи по Таблиці II; Э361/368 Течії й секти в юдаїзмі; Э364 Самаритяни; Самаритяни в прадавній період – див.Э36-338 Течії й секти; Э365 Караїми; Э366 Хасидизм; Э366 -574 Твори й життєпису цадиків; Э368 Інші течії й секти в юдаїзмі.

Як можна помітити, у наведених прикладах із метою запобігання плутанині збережено літерні індекси, притаманні оригінальній класифікації ББК, що їх у подальшому, після узгодження з таблицями, розробленими для класифікації літератури з інших напрямів знань, таких як, наприклад, 28.71(=Е) – Антропологія євреїв, 60.581(=Е) – Соціальна історія євреїв, 63.З(9=Е) – історія єврейського народу та ін., можна трансформувати у відповідні цифрові індекси універсальної десяткової класифікації.

UDC 025(477-25)ІРНБУВ:025.171]:94(477=411.16):025.4
Oleksiy Khamray,
ORCID 0000-0003-1343-5460,
Doctor of Philologra, Senior Research Associate,
Judaica Department,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine;
Head of the Near and Middle East Department,
A. Krymskyi Institute of Oriental Studies,
National Academy of Sciences of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: akhamray@yahoo.com
BIBLIOGRAPHICAL CLASSIFICATION OF THE MATERIALS FROM THE JUDAICA DEPARTMENT OF INSTITUTE OF MANUSCRIPT AT V. I. VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE
The paper considers possibilities to elaborate the present tables for systematization and cataloguing of the materials from the Judaica Department of Institute of Manuscript at V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.
Key words: bibliographical classification, cataloguing, Judaica Department, academic library, Judaica, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.