Книжкова спадщина українських медиків XVIII – ПОЧАТКУ XIX ст. За виданнями Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

ЗаявникШпаргало Альона Вікторівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 2. Історія книжкової культури України: здобутки і перспективи
Назва доповідіКнижкова спадщина українських медиків XVIII – ПОЧАТКУ XIX ст. За виданнями Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК
Альона Вікторівна Шпаргало
Alyona Shpargalo
молодший науковий співробітник
unior researcher
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Vernadsky National Library of Ukraine

Книжкова спадщина українських медиків XVIII – ПОЧАТКУ XIX ст. За виданнями Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

THE BOOK HERITAGE OF UKRAINIAN MEDICINES OF THE XVIIIth –BEGINNING OF THE XIXth CENTURY BY MATERIALS OF VERNADSKY NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE

У статті проаналізовано окремі праці з фонду відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського написані українськими медиками XVIII – початку ХІХ ст., що були видані у Петербурзі та Москві.
Analyzed publications from the Old–Printed books and rare editions Department Vernadsky National Library of Ukraine written by Ukrainian physicians from the 18th and early 19th centuries, published in St. Petersburg and Moscow.
Ключові слова: медична наука, українські медики, історія медицини, книжкова спадщина, видання гражданського друку.
Key words: medical science, Ukrainian doctors, history of medicine, book heritage, publication of a civil font.
Історія української медицини активно досліджується в наш час, зокрема, в українську науку повертаються імена відомих представників медицини, які свого часу позиціонувалися як російські, у зв’язку із тодішньою політичною ситуацією. Вагомий внесок у розвиток історії медичної науки зробив український науковець, фізіолог, історик медицини Я. Ганіткевич, автор першої в Україні монографії з історії медицини. У праці В. Плюща «Нариси з історії української медичної науки та освіти» комплексно досліджено історію української медицини, висвітлено внесок українських вчених в світову медичну науку.
Серед праць медиків українського походження, що видавалися у Москві і Петербурзі в XVIII – на початку ХІХ ст. цікавими для українського дослідника є роботи вченого енциклопедиста, акушера Нестора Максимовича-Амбодика, відомого епідеміолога Данила Самойловича, натурфілософа, доктора медицини і хірургії Данила Велланського, хірурга, анатома, фізіолога Єфрема Мухіна. Ці праці, представлені у фонді відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ (далі ВСРВ НБУВ), є унікальними джерелами з історії медицини.
Нестор Амбодик-Максимович (1744-1812) – відомий український науковець, медик, ботанік та педагог, один із засновників акушерства і фітотерапії, уродженець Полтавщини. Він навчався в Києво-Могилянській Академії (1757–1768), медико-хірургічній школі в Санкт-Петербурзі, а із 1770 р. студіював медицину у Страсбурзі, де захистив докторську дисертацію. Повернувшись на батьківщину, вчений у 1782 р. став першим у Російській імперії професором акушерства. Він активно популяризував медицину серед широких верств населення, читав лекції з акушерства студентам петербурзьких медичних закладів, підготував курс ботаніки та працював над створенням медичних словників та перших у Росії підручників з медицини. Н. Амбодик-Максимович був почесним членом Державної Медичної колегії (1793), довгий час працював консультантом у родовому відділені. Помер у Петербурзі у 1812 р. У фондах ВСРВ НБУВ представлені основні праці вченого, а саме: «Анатомико-физиологический словарь» 1783 р., «Врачебне вещесловие, или описание целительных растений» 1783-1785 р., «Искусство повивания или наука о бабичьем деле» у 6-ти частинах 1784-1786 років. Ці праці принесли йому славу «батька російської медицини». Окрім того, Н. Амбодик- Максимович активно займався перекладацькою діяльністю – серед перекладених і доповнених ним видань праці Ж. Вальмона, І. Шрейбера та ін. На деяких примірниках його видань містяться написи та печатки, що дають змогу дослідникам прослідкувати історію їх побутування. На декількох книгах є печатки бібліотеки доктора медицини і суспільного діяча Г. Рейна, також печатки приватної бібліотеки відомого дерматовенеролога С. Томашевського та Подільської фундаментальної бібліотеки.
Вагомий вплив на розвиток медичної науки мали праці хірурга, анатома, засновника вітчизняної травматології Єфрема Мухіна (1766–1850). Він здобув освіту у Єлисаветградській медико-хірургічній школі, отримав ступінь доктора медицини та хірургії, був професором Московського університету та Московської медико-хірургічної академії. У фондах представлені його основні праці, видані в Москві, а саме восьмитомний курс анатомії 1818 р., «Основание о мокротных сумочках тела человеческаго» 1815 р. та «Разсуждение о средствах и способах оживлять утопших, удавленных и задохшихся» 1805 р.
Медичну тематику презентують й праці українського медика, натурфілософа, уродженця Чернігівщини Данила Веланського (1774–1847). Він навчався в Києві та Петербурзі, продовжувив студіювання медицини у Відні, Берліні і Парижі. В зібріці гражданського друку представлені його: «Биологическое исследование природы в творящем и творимом ее качестве, содержащее основные начертания всеобщей физиологии» 1812 р. та «Пролюзия к медецине как основательной науке» 1805 р. Д. Велланський, як багато інших учених медиків того періоду займався перекладацькою діяльністю, ним були перекладені з німецької праці Ф. Гартмана, Х. Гуфеланда, І. Прохазки, Х. Селе. На одному із примірників праць медика є його дарчий напис: «Его преосвященству Епископу Иренею, от автора Велланскаго, в знак благодарности и глубочайшаго почтения. В Санктпетербурге. XXIII.V.1814», тобто відомому церковному діячеві, вченому, просвітнику Іринею Фальковському. Декілька видань містять печатки збірки Університету святого Володимира, на одній книзі є власницький запис українського філософа, історика філософії, богослова Ореста Новицкого.
У ВСРВ НБУВ представлені основні праці Данила Самоловича (Данила Самойловича Сушковського) (1774–1805) – відомого українського епідеміолога, уродженця Чернігівщини. Він здобув освіту у Києво-Могилянській академії, згодом навчався у Шпитальній школі в Санкт-Петербурзі, працював полковим лікарем під час російсько-турецької війни. У 1776 році Д. Самойлович власним коштом студіював медицину в Страсбурзі та Лейдені, де захистив докторську дисертацію, яка двічі перевидавалася. Він був членом 13 европейських хірургічних академій. Після повернення на батьківщину Д. Самойлович успішно боровся зі спалахами чуми у Кременчуці, Єлисаветграді, Одесі, Криму та Херсоні. У фондах відділу представлені дві праці Д. Самойловича, видані у Санкт-Петербурзі, а саме «Краткое описание микроскопических иследований о существе яду язвеннаго» 1792 р. та «Начертание для изображения в живописи пресеченной в Москве 1771 года моровой язвы» та три, надруковані в Миколаєві. До доробку Д. Самойловича належить й фундаментальна праця із акушерства Ж. Бодлока «Городская и деревенская повивальная бабка», перекладена і доповнена ним 1780 р. На двох примірниках праць Д. Самойловича містяться власницькі записи бібліотеки Києво-Михайлівского монастиря.
Подальше дослідження спадщини українських медиків, праці яких друкувалися переважно в Санкт-Петербурзі та Москві на основі примірників збірки НБУВ дасть змогу ще детальніше окреслити їхній суттєвий внесок у тогочасну медичну науку, а також прослідкувати історію побутування їхніх книг переважно на українських теренах.