ВІДРОДЖЕННЯ НАУКОВОЇ ЮДАЇКИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО (1990–2021)

Тези доповіді

УДК 027.54(477-25)ІРНБУВ:025.171]:94(477=411.16)]-048.35”1990/2021”
Батанова Тетяна Олександрівна,
ORCID 0000-0001-8407-9649,
науковий співробітник,
відділ фонду юдаїки Інституту рукопису,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: batanova@nbuv.gov.ua

ВІДРОДЖЕННЯ НАУКОВОЇ ЮДАЇКИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ УКРАЇНИ ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО (1990–2021)

У доповіді подано огляд відродження юдаїки в НБУВ. Після 40 років забуття і заборон (з 1950 по 1989 рр.), починаючи з 1990 р., бібліотечні співробітники й незалежні дослідники зробили значний внесок у введення до наукового обігу та вивчення історії рідкісних фондів із юдаїки в НБУВ.

Ключові слова: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, юдаїка, Інститут рукопису, Ірина Сергєєва, історія зібрання відділу фонду юдаїки, Юхим Меламед.

Я присвячую цей текст світлій пам’яті Ірини Анатоліївни Сергєєвої (1958–2019), Раїси Львівни (Рахілі Лейбівни) Бендерської (1924–1994), Наталії Михайлівни Ісаєвої (1923–2001) і Юхима Йосиповича Меламеда (1951–2021), а також висловлюю щиру вдячність усім працівникам Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і колегам, які долучалися й долучаються до збереження та дослідження рідкісних фондів із юдаїки в НБУВ.

Понад 30 років тому, 29 жовтня 1990 р., було створено сектор науково-технічної обробки літератури обмінно-резервного фонду Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Саме цей день можна вважати офіційною датою початку відродження наукової юдаїки в НБУВ. У 1992 р. бібліотечний підрозділ було перейменовано в сектор сходознавства (неформальна, але історична назва сектору – «орієнталія») й підпорядковано Інституту рукопису НБУВ, а з 2002 року він став відділом фонду юдаїки.

Тоді, у 1990 р., перед бібліотечними й науковими співробітниками постало надважке завдання. Адже в 1950 р., на хвилі пропагандистської боротьби з космополітизмом, репресій єврейських культурних діячів і закриття громадських і наукових інституцій (Єврейського антифашистського комітету, Кабінету єврейської радянської літератури, мови та фольклору при АН УРСР), за розпорядженням радянської влади, відділ єврейської літератури закрили й вилучили з основних фондів стародруковані й сучасні книги, пресу та рукописи, а каталоги й картотеки знищили.

У 1990 р., після транспортування й перенесення зі спецсховищ (фонду концентрації відділу обмінно-резервних фондів), багатотисячне й багатомовне зібрання з юдаїки (їдишем, івритом, англійською, німецькою, польською тощо) потрібно було не лише знепилювати, але й наново інвентаризувати, каталогізувати, вводити до наукового обігу й повертати для читачів і дослідників унікальну історико-культурну спадщину України та світу. Новостворений підрозділ очолила й була його завідувачкою до 26 жовтня 2019 р. Ірина Сергєєва. Вона не лише підібрала фаховий колектив працівників, але й змогла організувати серйозну наукову й бібліотечну роботу з опису та вивчення рідкісних зібрань відділу.

Цікавими й зворушливими є неформальні спогади про відродження юдаїки в НБУВ, які можна прочитати в останньому інтерв’ю Ірини Сергєєвої (Туровский, Иосиф. Ирина Сергеева: «Директор библиотеки сказал мне – ты археолог, вот иди и раскапывай» // Еврейский обозреватель: информационно-аналитическое издание Еврейской конфедерации Украины. № 8/320. Серпень 2019. С. 1–3.). Зокрема, спогад про маму, яка, добре володіючи їдишем із дитинства, могла теж допомогти з щойно вийнятими зі спецсховищ неописаними фондами. Дійсно, у 1990 р. за короткий офіційний період роботи в Бібліотеці мама Ірини Анатоліївни, професійна перекладачка Раїса Львівна (Рахіль Лейбівна) Бендерська виконала систематизацію й описування рукописів їдишем з фонду 190 (Кабінет єврейської культури АН УРСР (1926–1949), уклала історичну довідку на ф. 190 (див.: Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1918–2018 / відп. ред. Л. А. Дубровіна. Київ, 2018. С. 417), допомагала й із інвентаризацією друкованих видань їдишем.

У 1993 р. на розгляд наукової спільноти було представлено програму роботи й огляд історії зібрання з юдаїки у спільній статті директора НБУВ О. С. Онищенка та І. А. Сергєєвої «Програма наукового освоєння і введення в культурний обіг зібрання колекцій єврейських рукописів та друкованих видань ЦНБ» (Бібліотечний вісник. 1993. № 5–6. С. 26–29. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_1993_5-6_13). А вже в серпні 1994 р. відбулося урочисте відкриття читальної зали сектору сходознавства для дослідників і відвідувачів Бібліотеки (див. детальніше про цю подію у статті: Сергєєва, Ірина Анатоліївна. Будні Сектора сходознавства. // Бібліотечний вісник. 1994. № 5–6. С. 57–58. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bv_1994_5-6_30).

З 1990 до 2021 рр. у секторі (а пізніше відділі) працювали такі фахівці: Наталія Ісаєва (1923–2001), Світлана Русинова, Світлана Маркус, Іван Петровський, Микола Владимиров, Ірина Мусатова, Ксенія Кошелєва, Людмила Шолохова. Нинішній колектив наукових і бібліотечних працівників відділу фонду юдаїки – Ольга Горшихіна, Ганна Ривкіна, Наталія Щеколдіна, Олександра Веселко, Олена Онищенко, Олексій Хамрай, Костянтин Чернухін, Ганна Калініч, Тамара Коростельова, Тетяна Батанова й Віталій Черноіваненко. Науково-професійну і дружню підтримку відділу фонду юдаїки багато років надає керівництво Інституту рукопису НБУВ – Ольга Петрівна Степченко (директор Інституту) та Любов Андріївна Дубровіна (директор Інституту рукопису до 2018 р., а зараз – генеральний директор НБУВ), а також Олена Гальченко, старший науковий співробітник відділу кодикології та кодикографії Інституту рукопису, яка здійснила обліковий опис матеріалів із нотними розшифровками до фонотеки Кабінету єврейського культури фонду 322 «Єврейський музичний фольклор». Детальніше з історією відділу та біографічними довідками його працівників можна ознайомитися у виданні «Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 1918–2018» (Київ, 2018. 472 с.).

Завдяки копіткій праці й відкритості до наукового спілкування Ірини Сергєєвої та всього колективу відділу унікальне зібрання з юдаїки стало відомим і потрібним для науковців. Усіх читачів-дослідників з України, Ізраїлю, США, Росії немає можливості назвати в цій короткій доповіді. Проте хочу все-таки окремо згадати Юхима Йосиповича Меламеда (1951–2021), постійного читача НБУВ, історика-архівіста й дослідника, який також стояв біля витоків відновлення академічної юдаїки в незалежній Україні та пострадянських країнах. Він відомий цілою серією путівників документами з історії та культури євреїв в архівах Києва й України. Крім того, у своїх останніх статтях, уважно вивчивши архівні документи (зокрема й фонди архіву Інституту рукопису), Юхим Меламед зміг пролити світло на деякі прогалини в історії зібрання відділу фонду юдаїки Інституту рукопису НБУВ, які раніше могли викликати багато міфів: показав, що більшу частину теперішнього зібрання з юдаїки НБУВ було евакуйовано в Уфу під час Другої світової війни, а не вивезено за кордон нацистською адміністрацією чи ж просто втрачено у воєнному Києві (див. детальніше у статті Е. И. Меламед. Судьба архива Киевского института еврейской пролетарской культуры: продолжение поиска // Архив еврейской истории. Том 11. Москва, 2020. С. 197–237). Свій власний архів (рукописи, чернетки дослідницьких праць) в останні роки частинами передавав до Інституту рукопису НБУВ. У травні 2021 р. його вдова Галина Павлівна Чабан подарувала відділу фонду юдаїки близько 200 сучасних книг і періодичних видань з юдаїки різними мовами.

Я з вдячністю згадую своє університетське навчання, аспірантуру й подальшу мою роботу в Бібліотеці під керівництвом Ірини Анатоліївни. Ірина Сергєєва гуртувала колектив відділу не навколо себе, а навколо спільної праці. Була дипломатом у спілкуванні і завжди своїм поважним і добрим ставленням до колег, дослідників, студентів демонструвала, що спільна справа важливіша за особисті вподобання чи антипатії. Досліджувала, викладала й пропагувала юдаїку як частину історичної, культурної та академічної спадщини України. У своїх наукових статтях, науково-практичних експедиціях, університетських лекціях переконливо й захопливо показувала, що без юдаїки ми не матимемо цілісного уявлення про історію України. Маю надію, що ми разом зможемо продовжити розпочату працю з повернення, вивчення та достойного збереження унікального зібрання з юдаїки, що є частиною національного надбання України.

UDC 027.54(477-25)ІРНБУВ:025.171]:94(477=411.16)]-048.35”1990/2021”
Tetyana Batanova,
ORCID 0000-0001-8407-9649,
Research Associate,
Judaica Department,
Institute of Manuscript,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: batanova@nbuv.gov.ua
THE REVIVAL OF JUDAICA AT THE V. I. VERNADSKYI NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE (1990–2021)
The paper reviews the revival of Judaica at the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. After 40 years of oblivion and prohibition (since 1950 to 1989) and starting from 1990, the librarian fellows and independent researchers have made significant contribution both to introduction into academic circulation and to research the rare Judaica collections at the VNLU.
Keywords: V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, Judaica, Institute of Manuscript, Iryna Serheyeva, history of Judaica Department collection, Efim Melamed.