Особливості формування та шляхи наповнення особових фондів у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України

ЗаявникЛисенко Наталія Іванівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Документальні історико-культурні фонди: традиції та новації місць зберігання, формування, використання
Назва доповідіОсобливості формування та шляхи наповнення особових фондів у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Лисенко Наталія Іванівна,
Natalya Lysenko
старший науковий співробітник, вчений хранитель фондів Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
senior research fellow, Curator of Repository of Manuscripts T. Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine
кандидат філологічних наук,
PhD (Candidate of Philology)

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТА ШЛЯХИ НАПОВНЕННЯ ОСОБОВИХ ФОНДІВ У ВІДДІЛІ РУКОПИСНИХ ФОНДІВ І ТЕКСТОЛОГІЇ ІНСТИТУТУ ЛІТЕРАТУРИ ІМ. Т.Г.ШЕВЧЕНКА НАН УКРАЇНИ
WAYS OF FORMING PERSONAL ARCHIVAL FUNDS AND PECULIARITIES OF THEIR CONTENT IN MANUSCRIPTS AND TEXTUAL STUDIES DEPARTMENT OF T. SHEVCHENKO INSTITUTE OF LITERATURE OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE

Відділ рукописних фондів і текстології працює від 1926 року, утворений одночасно з Інститутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України. Наукова діяльність у відділі безпосередньо пов'язана з роботою рукописів і провадиться за такими напрямками: робота з фондами (збір рукописів та архівів українських письменників, науковий опис та систематизація цих матеріалів); створення цифрових фотокопій рукописів; науково-дослідницька діяльність у галузі текстології. У доповіді висвітлюється діяльність відділу у напрямках формування особових фондів українських письменників у різні роки, зокрема особливості та шляхи наповнення фондового зібрання за часів незалежної України.

The Department of Manuscripts and Textual Studies was founded in 1926, at the time when T. Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine was established. The department conducts its activity in directions: work with funds (collecting the manuscripts and archives of Ukrainian writers, detailed description and organization of these materials); making and providing digital photo-copies of the manuscripts that are kept in the Repository of Manuscripts; research work in the sphere of textual studies and literary source criticism. The report focuses on the activity of the department in the area of forming personal funds of Ukrainian writers in different years, in particular it covers the ways and peculiarities of stocking the collection in the time since Ukraine became independent.

Ключові слова: особові фонди, систематизація, комплектування, науковий опис.
Keywords: personal funds, systematization, stocking, description of manuscript

У 1926 році в системі Народного комісаріату освіти (пізніше – Академії наук України) як базової науково-дослідної установи створено Інститут Тараса Шевченка, правонаступником якого сьогодні є Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка. Відразу ж після утворення, у 1920-і роки, Інститут Тараса Шевченка став центром збирання і систематизації рукописної спадщини письменників української літератури, передусім Тараса Шевченка. Головними напрямками діяльності науково-дослідної установи було: збирання рукописів, наукове описання, класифікація документів, на основі яких видавали зібрання творів письменників, здійснювали літературознавчі дослідження тощо. Основним пріоритетом у роботі відділу рукописних фондів і текстології і сьогодні залишається завдання комплектування фондів, науковий опис та систематизація джерельної бази для академічних та повних зібрань творів українських класиків. Крім того, в останні роки активізувалася робота з наповнення страхового фонду, тобто створення цифрових фотокопій рукописів, що є важливим завданням саме зараз, в епоху комп’ютеризації та архівування рукописних документів на електронні носії. Наукова діяльність відділу також передбачає дослідження у галузі текстології. Йдеться про упорядкування та написання наукових коментарів до історії створення та публікації літературних творів, встановлення редакцій та варіантів, основного тексту, уточнення датування, композиції тощо, без чого неможливо уявити високофахову підготовку науково-критичних та академічних видань української літературної спадщини.
На сьогодні фонди відділу є найбільшим в Україні спеціалізованим зібранням матеріалів з історії української літератури: тут зберігається 258 фондів загальною кількістю понад 120 000 одиниць зберігання. Основний масив документів – це особові фонди класиків української літератури (від Сковороди, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Панаса Мирного, Максима Рильського, Миколи Бажана, Володимира Сосюри до Василя Стуса, Василя Барки, Леоніда Полтави та інших), відомих літературознавців (Олександра Білецького, Сергія Зубкова, Михайлини Коцюбинської, Миколи Сиваченка, Зіни Геник-Березовської), які містять автографи творів та їхніх чорнових варіантів, листи, офіційні документи, іконографію фондоутворювачів. Однак є і архіви редакцій різних літературних періодичних видань, видавництв товариств, зокрема: Канцелярії Київського окремого цензора, «Українсько-руської видавничої спілки», товариства «Руська бесіда», журналів «Плуг», «Дзвінок», «Літературно-науковий вістник», «Рідний край», «Червоний шлях». Кілька тематичних фондів об’єднують матеріали діячів культури і мистецтв України, західноєвропейських письменників, письменників народів колишнього СРСР, письменників-учасників Другової світової війни та української новітньої літератури тощо. А найдавніші рукописи та першодруки об’єднані у фонд № 20 «Давні рукописи». За роки незалежності України фонди відділу рукописних фондів і текстології активно поповнюються документами українських письменників та літературознавців з еміграції.
У доповіді висвітлюються зокрема такі питання:
– шляхи наповнення фондів у перші роки створення Інституту Тараса Шевченка;
– принципи формування фондів до 1991 року;
– особливості та шляхи наповнення фондів за часів незалежності України;
– проблеми та перспективи сучасного стану комплектування фондів.