Огляд російсько-єврейських періодичних видань 1918 року з колекції «Періодика» відділу фонду юдаїки НБУВ.

ЗаявникГоршихіна Ольга Юліївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Інтеграція друкованих і електронних бібліографічних ресурсів у формуванні репертуару періодики
Назва доповідіОгляд російсько-єврейських періодичних видань 1918 року з колекції «Періодика» відділу фонду юдаїки НБУВ.
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Горшихіна Ольга Юліївна
Gorshihina Olga

Молодший науковий співробітник
Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
Researcher

Огляд російсько-єврейських періодичних видань 1918 року з колекції «Періодика» відділу фонду юдаїки НБУВ.
Review of Russian-Jewish periodicals 1918 from the collection of the «Periodicals» of the Jewish Foundation NBUV.


Історико-хронологічний огляд російсько-єврейської преси 1918 року в колишній Російській Імперії.
Historical and chronological review of the Russian-Jewish press of 1918 in the former Russian Empire.
Ключові слова: історія, періодика
Key words: history, periodicals


Період свободи для єврейського друку закінчився вже до осені 1918 р., коли комуністична влада взяла в свої руки контроль практично над всією прессою в колишній Російській Імперії. З 1918 р. з ініціативи євсекцій почалося поступове згортання відомих єврейських періодичних видань російською мовою: «Рассвет» (вересень 1918), «Хроника еврейской жизни» (липень 1919), в серпні вийшов останній номер «Еврейской недели». У Петрограді з травня 1918 р. видавався «Обществом экономического возрождения Эрец-Исраэля» щомісячний журнал " Эрец-Исраэль", присвячений питанням економічного розвитку Палестини (статті з питань сільського господарства та економіки Палестини, новини з Палестини, хроніка Товариства. Серед авторів відомі сіоністи, історики, публіцисти того часу: Б. Бруцкус, З. Бунін, С. Гепштейн, Б. Гольдберг, М. Гордон, І. Кассель, І. Кулишер, С. Меерсон, Е. Рабинович, А. Робінзон, С. Егіз та ін. Редактор журналу один з лідерів сіоністського руху в Росії, економіст - Борис Гольдберг. Журнал був закритий у [березні] 1919 р. радянською владою, як буржуазний.
Відносна свобода друку існувала до 1920 р. в Україні та Білорусії. В Києві у 1918 р. видавався мільдмайскою місією для євреїв щотижневик «Вестник мира». Заснував Мільдмейску місію (Mildmay mission to the jews) пастор Джон Вількінсон у 1876 р. в Лондоні. Мета Місії передати Євангліє (Благу звістку) Ізраїлю. З часом керівником Місії став син Джона Вількінсона- Рев. Самуїл Гіндс Вількінсон. Він відкрив відділення організації в Англії, Марокко, Німеччини та багатьох містах Росії. Окрім Києва Місія працювала в Одесі, Катеринославі, Варшаві, Ризі. З 1914 р. Місія допомагала біженцям з Польщі, Литви, Галичини. Вількінсон часто бував у Росії, надавав благодійну та фінансову допомогу постраждалим від військових дій в Гомелі, Мінську та Одесі. Востаннє Вількінсон перебуваючи в Росії в жовтні 1917 р. провів з місіонерами в Петрограді нараду по подальшим планам організації. Головним координатором серед російських місіонерів був П.М. Городищ, він редагував щотижневик "Вестник мира", що видавала Мільдмейска місія. Журнал був "духовно-морального характеру в євангельському дусі", виходив у Києві р. з березня по грудень 1918 р. Серед авторів: керівник Місії С. Вількінсон, редактор щотижневика П. Городищ, також К. Дорн, Ф. Тростянецький та ін.
У 1917-20 рр. Одеса стала центром друкарства єврейської літератури та періодики (109 різних видань російською мовою, на івриті та їдиш). З 1917 р. знову почало діяти видавництво «Морія», було відкрито видавництво «Оманут».
У 1918 р. в Одесі проходили вибори правління громади. Найбільше число голосів отримали сіоністи (35) і Бунд (26). Сіоністи видавали російською мовою щотижневу газету «Еврейская мысль» яка була офіційним органом Сіоністської організації Одеського району. Видавець- сіоністський комітет Одеського району в особі Н.Д. Цалюка, з грудня 1918 р. Г.Л. Бродівського, редактор-І.А. Трівус, з серпня 1918 р. редактор- С.Б Шварц. Газета виходила щотижня по п'ятницях з грудня 1917 р. по січень 1920 р. Гаслом для видання стали слова з Базельскої програми: "Сіонізм прагне створити для єврейського народу правоохороний притулок у Палестині" . Публікувалися статі з історії євреїв, новини єврейського життя в громадах, міжнародні сіоністські новини, сіоністські новини Одеського району. Серед авторів Д. Моргуліс, Л. Фітермахер, І. Ротенберг, І. Левіатов, І. Фомін.
Першим сіоністським товариством в Росії було "Общество вспомоществования евреям-земледельцам и ремесленникам в Сирии и Палестине", більш відоме як " Одесский палестинский комитет ". Перші збори товариства відбулися в Одесі в квітні 1890 року за участю представників руху Ховевей Ціон з різних міст Росії. Першим головою Комітету був юрист і медик, автор знакової для палестінофільского руху брошури «Автоемансіпація» Лев Пінскер. Після його смерті, всього через рік, Комітет очолив А. Грінберг, а в 1906 році - відомий громадський діяч, учасник сіоністського конгресу, інженер-технолог Авраам Усишкін. Комітет збирав кошти на допомогу єврейським поселенцям в Ерец-Ісраель, надавав допомогу палестинським бібліотекам, народним будинкам, лікарням, вечірнім курсам, просвітницьким організаціям і цілому ряду літературних видань (журналам: "Ha-Chinuch", "Moledet", видавництву "Kohelet" та ін.). На теріторіі Росії 1908-09 рр. Комітет видавав інформаційний щомісячний листок "Jediot ha-Waad" і ряд брошур про Палестину (у видавництвах "Палестина" і "Библиотека-Копейка"). У серпні 1917 р. Комітет розпочав видання журналу "Палестина" присвяченого питанням палестинської колонізації. Редактор журналу Абрам Олександрович Зусман, вчений агроном, автор підручника з природознавства, викладач в єшиві і комерційному училищі Х.И. Гохмана. Більшу частину статей в журнал писав сам А.О. Зусман. Крім нього в журналі друкувалися А. Гаусман, А. Левонтін, І. Файнгольд, Т. Фішель. Матеріал журналу готувався в умовах воєнного часу, у відриві від "рідної країни" (Палестини). Відсутність іноземної літератури не давало можливість знайомити читачів з новітніми розробками в галузі сходознавства та палестинознавства. Всього вийшло 6 номерів журналу (з серпня 1917 р. по лютий 1918 р.). Діяльність "Одесского палестинского комитета" тривала до листопада 1919 р.
В кінці XIX століття зародився рух єврейських спортивних клубів, які об'єдналися в 1912 році в Палестині в Макавеївську федерацію. Слідом за ними виникли гімнастичні клуби у Софії, Бухаресті, Бєльцях, Варшаві, Кракові, Львові, Познані, Лейпцигу та інших містах Центральної та Східної Європи. Шостий з'їзд руху Хе-Хавер, що відбувся в Петрограді в квітні 1917 року, закликав створити по всій країні мережу єврейських спортивних клубів «Маккабі». До серпня 1917 року їх налічувалося 125, в основному в районі колишньої смуги осілості, але були організовані клуби «Маккабі» і в Москві, Петрограді, в Сибіру, на Уралі і на Кавказі. У квітні 1917 був відкритий спортивний клуб «Маккабі» в Одесі, місті, що стало штаб-квартирою центрального комітету Всеросійського союзу єврейських спортивних клубів «Маккабі». Головою центрального комітету став Яків Мойсейович Грановский (1894–1918). З листопада 1917 р. організація почала видавати щомісячний ілюстрований журнал "Маккаби", присвячений питанням фізичного відродження єврейства. Застовник журналу Я. Грановський, видавець - І.Д. Фудим, редактор - С.Б. Шварц, з червня 1918 р. - Б.Г. Вигородский. Публікувалися огляди про історію маккабізму, про питання фізичного оздоровлення в громадських, муніципальних та державних установах, статті по паталогии і санітаріі євреїв.
Серед авторів видатні діячі: М. Усишкін, С. Дубнов, І. Клаузнер, Я. Грановський, Г. Бродовський, Макс Нордау, І. Тислер, Я. Вассерман, А. Дробінський, Р. Кармі, Б. Вигодський, Мілан Жераіч, Л. Коган, В. Балк. Журнал видавався нерегулярно з листопада 1917 р. по квітень 1919 р. З остаточним встановленням радянської влади діяльність «Маккабі» стали обмежувати, а в 1923 р. вона була повністю припинена.

Література:


Абрамсон Г. Молитва за владу. Українці та євреї в революційну добу (1917−1920).− К.: Дух і літера, 2017.− С. 79−122
Боровой С. Еврейские газеты перед судом "ученых евреев" //Еврейская мысль.− Л., 1926.− С. 282-293
Доценко В. Об'єднатися щоб вижити: єврейський громадський рух в Україні (60-ті рр. XIX ст.− 30-ті рр. XX ст.): монографія.− Вінниця: ТОВ "Нілан-ЛТД"− С. 202−217
Иваск У.Г. Еврейская периодическая печать в России: Материалы для истории еврейской журналистики.−Таллин, 1935.− С. 67−83
Книга о русском еврействе: 1917−1967 /ред. Я. Фрумкина.−Иерусалим: Гешарим, 2002.−С. 11−30
Копыл А., Тригуб А. Деятельность сионистских политических партий на юге Украины в 1920-х годах // Проблемы еврейской истории: материалы науч. конф. Центра "Сефер" по иудаике.− М., 2009.− С. 277−283
Литература о евреях на русском языке 1890−1947: Книги , брошюры, оттиски статей: Библиогр. указ. / Сост. В.Е. Кельнер, Д.А. Эльяшевич; Петербург. Евр. ун-т, Рос. нац. б-ка. − СПб. : Гуманит. Агенство "Академический проект", 1995.− С. 537−572
Хонигсман Я. К истории еврейской периодической печати // Доля єврейської духовної та матеріальної спадщини в XX столітті: зб. наук. пр. та матеріали конф. 28−30 серп. 2001 р.− К., 2002.− С. 57−69
Чудновский А. Общая история еврейского просвещения в Одессе.− Иерусалим, 2010. − С. 285−290