Pідкісні власницькі штампи на книгах з колекції «ОПЕ».

ЗаявникЩеколдіна Наталія Олексіївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 2. Історія книжкової культури України: здобутки і перспективи
Назва доповідіPідкісні власницькі штампи на книгах з колекції «ОПЕ».
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

Щеколдіна Наталія Олексіївна
Nataliia Shchekoldina
молодший науковий співробітник
Junior Research Fellow
НБУВ
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

PІДКІСНІ ВЛАСНИЦЬКІ ШТАМПИ НА КНИГАХ
З КОЛЕКЦІЇ «ОПЕ»

RARE OWNER’S STAMPS ON THE BOOKS FROM THE “OPE” COLLECTION

Розглядається низка екслібрисів, що рідко зустрічаються на книгах з колекції «ОПЕ», які нині зберігаються в відділі фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Ключові слова: екслібрис, власники, бібліофіли.
Several exlibrises rarely found on books from the “OPE” collection currently deposited in the Jewish Studies Department of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine are described.
Key words: exlibris, owners, bibliophilists.

Книжкова збірка відділу фонду юдаїки НБУВ базується на колекції бібліотеки Товариства для поширення освіти між євреями в Росії (рос. ОПЕ). Більшість цих книг позначено бібліотечними та власницькими штампами, серед яких штампи знаних бібліофілів А. Гаркаві, Я. Ізраельсона, Б. Лур’є, М. Каміонського, Г. Бараца, М. Вінавера та ін. Серед власницьких штампів є й таки, що рідко зустрічаються в нашому зібранні.
Екслібрис барона Д.Г. Гінцбурга на книзі з інв. № 111036. Паперовий ярлик цинкографія. Кін. XIX ст. Герб, увінчаний баронською короною, з наметом і щитотримачами – оленем і левом, що стоять на кронштейні, в овальній рамці з написом давньоєврейською мовою: [З книг Б. Д. Г. «Уся ти гарна, моя люба, і вади нема в тобі! »]. Під рамкою тою ж мовою напис: «Шафа _ Полиця _ № _».
Барон Давид Гораційович Гінцбург (1857–1910) – гірничий промисловець, банкір, орієнталіст, історик і мистецтвознавець, знавець багатьох семітських мов, письменник і громадський діяч, кандидат Петербурзького університету. Його бібліотека нараховувала близько 35 000 томів, серед яких були видання класичними, східними й сучасними мовами з історії, філософії, мовознавства та мистецтва. Були рідкісні видання та рукописи єврейською й арабською мовами. Після 1918 р. частина бібліотеки Д.Г. Гінwбурга надійшла до Державної бібліотеки ім. В.І. Леніна, частина потрапила до Петроградського державного книжкового фонду, а з нього – до інших книгозбірень.
Екслібрис Міхаеля Лілієнталя на книзі з інв. № 112138(1–10). Герб с надписом: Mich Lilienthal – паперовий ярлик на звороті верхньої кришки. На титулі напис чорнилом: Ex Bibliotheca/ M. Lilienthalji [Prus]/Jena 1707.
Міхаель Лілієнталь (Michael Lilienthal, 1686–1750) – німецький лютеранський теолог, історик, блискучий бібліограф і захоплений бібліофіл, нумізмат. Навчався в Кенігсбергському університеті, магістр філософії, з 1727 р. – куратор Кенігсбергської міської бібліотеки. Почесний член Санкт-Петербурзької академії наук і член Прусської академії наук. Автор численних праць з теології та історії Кенігсберга і Пруссії. Лілієнталь зібрав велику особисту бібліотеку, яка стала основою для декількох складених і виданих ним бібліографій з теології і церковної історії, а також велику нумізматичну колекцію. Він був одним з перших, хто почав вивчати нумізматику з наукової (історичної) точки зору.
Ex libris Elisabeth Lvzzatto – екслібрис, кольорова гравюра на дереві на книзі з інв. № 112217. Елізабет Луццатто (ур. Grünbaum 1873–?) – публіцист, автор книг та статей з розвитку та характеру соціалізму і соціалістичних рухів, активістка жіночого руху, член Генеральної австрійської жіночої асоціації, голова Дискусійного клубу жіночої асоціації, співзасновник та член правління Комісії з прав жінок Австрії, член Соціал-демократичної робочої партії Австрії. Була заарештована в Мілані в 1938 р. Дата смерті невідома.
«Ex Libris M. Wenawer» – паперовий ярлик, цинкографія. Кін. XIX ст. на книзі з інв. № 41465. Суперекслібрис: M. W. ;“Ex Libris M. Wenawer” – наліпка, цинкографія. Екслібрис із зображенням голови вождя афінської демократії Перикла з написом грецькою мовою та латиною «Ex libris M. Winawer».
Максим (Менахем) Мойсейович Вінавер (1863–1926) – один із кращих у Росії адвокатів, член Ради Всесвітнього єврейського союзу, очолював Єврейське історико-етнографічне товариство і Товариство заохочення мистецтв, брав активну участь у підготовці видання «Російсько-єврейський архів». У травні 1919 р. емігрував до Франції. Мав велику бібліотеку, яка після його від’їзду за кордон не в повному складі надійшла до Наукової бібліотеки Московського університету.
«Библіотека Гидрогр. Депо / № Волюма 4259 / Сочиненія 2315» – паперовий ярлик на звороті титула, офорт (сучасна «Центральная военно-морская библиотека») (ЦВМБ).
Гідрографічне депо (1827–1837 рр.) – за наказом Миколи I 13 жовтня 1827 р. було засновано Управління генерал-гідрографа, на яке покладалося керівництво заходами щодо навігаційно-гідрографічного забезпечення військово-морського флоту Російської імперії. На посаду генерал-гідрографа було призначено віце-адмірала Г.А. Саричева, який мав на той час великий досвід керівництва гідрографічними і картографічними роботами. Посаду помічника Г.А. Саричева і директора гідрографічного депо зайняв видатний вчений-геодезист генерал-майор Ф.Ф. Шуберт. Перше відділення гідрографічного депо мало бібліотеку, музей і архів для зберігання описових і шканцевих (вахтових) журналів, мап, атласів, лоцій та інших посібників.
Ex libris Федора Федоровича Шуберта. 1840–1860 рр., паперовий ярлик, літографія. Герб з написом : “Bibliotheca Schubert” на книзі з інв. № 111964.
Федір Федорович (Theodor Friedrich) Шуберт (1789–1865), генерал-лейтенант (з 1831 р.), засновник і керівник картографічної служби Генерального штабу – Корпусу військових топографів (пізніше Військово-топографічного депо Головного штабу), начальник Гідрографічного депо Головного Морського штабу, зарахований до лицарських матрикул Ліфляндії та Естляндії. Був знаним бібліофілом, крім книг мав зібрання російських монет, медалей і гравюр.
«ИЗЪ КНИГЪ / ГРАФИНИ / ЕКАТЕРИНЫ ПАВЛОВНЫ / ШЕРЕМЕТЕВОЙ. / №... П.» – паперовий ярлик в книзі з інв. № 111756.
Графиня Катерина Павлівна Шереметєва (уроджена княжна В’яземська 1849–1929) – фрейліна, статс-дама. Засновниця і член Товариства любителів давньої писемності. Засновниця природно-історичного музею в садибі Михайлівське. У Михайлівському зберігався величезний сімейний архів Шереметєвих-Вяземських, а також фамільна бібліотека. При музеї була створена спеціалізована бібліотека. У 1903 р в ній налічувалося понад 2 000 томів. Сюди надходило багато наукових періодичних видань. Катерина Павлівна планувала безоплатно передати свій музей Московському університету і заснувати при ньому біологічну станцію. Після 1917 р. музей і ботанічний сад припинили своє існування. Садиба Михайлівське була націоналізована. Доля колекцій невідома.
«Пансионъ графини Левашовой» – невеликий овальний штамп на книзі з інв. № 112692. Штампи: «Пансионъ графини Левашовой»; «Книжный Магазинъ съ 1830 г. / Н. Я. Оглоблина въ Кіевъ / Бывшій С. И. Литова». Пансіон графині Левашової розміщувався в двоповерховому будинку в стилі ампір, побудованому в 1850-х роках за проектом О.В. Беретті на місці військових «провіантських крамниць» (складів). Училище заснувала в 1838 р. графиня Є.В. Левашова, дружина колишнього київського генерал-губернатора графа В.В. Левашова. У 1891–1892 рр. було надбудовано третій поверх (арх. К. Тарасов). З 1919 р. тут працював відділ Всеукраїнської академії наук, нині – Президія Національної академії наук України.
“Biblioteca / Terzi” – паперовий ярлик: герб маркізів Терці, екслібрис і шифр розміщення, на книзі з інв. № 112870.
Маркізи Терці – шляхетна сім’я з м. Бергамо. Вся бібліотека сім’ї маркіза Терці під назвою: Catalogue des livres rares et précieux provenant de la bibliothèque de feu M. le Marquis De Terzi de Bergame була продана в Парижі у 1862 р.
Ex libris сера Джона Еванса – паперовий ярлик: герб с написом: “A Libris Iohannis Avans / D.A.L., LL.D. SOA. R.A.G.S. / I Desire to Deserve”, гравюра на дереві, на книзі з інв. № 111651.
Сер Джон Еванс (Sir John Evans, KCB, FRS (1823–1908) – англійський археолог і геолог, антиквар, археолог та нумізмат, колекціонер старовинних предметів і монет. Його бібліотека була передана до Бодліанської бібліотеки.
“Ex Libris Maks Erik” (їдиш) – паперовий ярлик, гравюра на дереві. Гравер: J. Klembocki (Wilno).
Макс Ерік (псевдонім; справжнє ім’я Залман Меркін (1898–1937, Ветлошанський табір, Сибір) – літературний критик і літературознавець. Писав на їдиші. Працював з рукописами та книгами в різних бібліотеках, вивчав староєврейські пам’ятки в книгозбірнях Парижа, Оксфордського університету, Британського музею. У вересні 1929 р. приїхав до Радянського Союзу, мешкав у Мінську, згодом у Києві. На посаді професора викладав історію єврейської літератури в вишах, виступав на наукових семінарах. Завідував секцією літературознавства і критики в Інституті єврейської пролетарської культури АН України, співпрацював з численними радянськими єврейськими журналами та науковими збірниками. Загинув у Сибіру.
«Даръ графа М.М. Толстого» – чорний штамп на книзі з інв. № 112438.
Граф Михайло Михайлович Толстой (молодший) (1862–1927) – юрист за освітою, гласний Одеської міської думи, член семи думських комісій, мав вплив на розвиток в Одесі освіти, охорони здоров’я та культури. Протягом 22-х років обіймав посаду попечителя міської публічної бібліотеки, побудованої на його гроші, завершив будівництво картинної галереї, розпочатої батьком. За свої діяння був обраний Почесним громадянином Одеси. У 1919 р. переїхав за кордон, передав міській публічній бібліотеці всю свою особисту колекцію – унікальну збірку книг, яку він довгі роки збирав в Росії та за кордоном.
Ми розглянули лише невеличку частка бібліофільських знаків, що зберігаються в колекції «ОПЕ» відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Бібліофіли зіграли величезну роль у справі збереження унікальних рукописів і книг – книги, зібрані ними в результаті багаторічних кропітких пошуків, були таким чином врятовані від забуття.