Біографічна проблематика публікацій закордонної наукової періодики: сучасні ракурси відтворення особистості музиканта

ЗаявникБугаєва Олена Валентинівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідСекція 4. Біографіка та біобібліографія – знаннєвий ресурс інтелектуального і духовного розвитку українського суспільства.
Назва доповідіБіографічна проблематика публікацій закордонної наукової періодики: сучасні ракурси відтворення особистості музиканта
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК [929:477]+78.072(092)"ХХІ"
Бугаєва Олена Валентинівна,
ORCID 0000-0002-7945-4405,
кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
відділ теорії та методики біобібліографії,
Інститут біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: Olena14757@gmail.com

БІОГРАФІЧНА ПРОБЛЕМАТИКА ПУБЛІКАЦІЙ ЗАКОРДОННОЇ НАУКОВОЇ ПЕРІОДИКИ: СУЧАСНІ РАКУРСИ ВІДТВОРЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МУЗИКАНТА

На широкому ґрунті сучасних наукових публікацій, що репрезентують різні авторські концепти дослідників із Австралії, Австрії, Англії, Венесуели, Канади, Китаю, Німеччини, Нової Зеландії, Франції, Таїланду, Чилі та ін. здійснено спробу відтворення новітніх світових тенденцій, методик і практик моделювання персональних / колективних біографій музикантів у множинності їх форматів у контенті суспільного явища (доби, етносу, соціальної групи, суб’єкта культури).
Ключові слова: образ музиканта, біографія, суспільна біографія, життєва історія суб’єкта, дослідник як створювач біографії.

Біографія творчої особистості, зокрема музиканта, на початку ХХІ ст. активно і плідно вивчається представниками різних наукових дисциплін, що досліджують людину в соціумі. Даний факт наявно засвідчують публікації зарубіжної наукової періодики, що репрезентують біографічний підхід в якості інструменту дослідження людини, дотримуючись етичних, антропологічних, онтологічних, гносеологічних та інших покладених в основу дослідження аспектів розкриття авторських біографічних наративів. Біографічний підхід сприяє не просто висвітленню історії життя людини як суб’єкта, а що важливіше – розумінню цього суб’єкта в його особистих і особистісних реаліях та інтерпретаціях. Просуваючись шляхом синергетичної індивідуалізації досліджень історії людства, світова наука серед інших пропонує сьогодні спосіб трактування подій в житті індивіда i не як суто випадкові, i не як результат втілення суто суб’єктивних задумів (Фукс-Хайнритц), де біографічний жанр допомагає розкрити особливе розуміння виробництва самості внаслідок динамічної взаємодії між соціальною структурою та індивідуальним життям (Барбара Меррілл, Лінден Вест).
У колі сучасних дослідників життєписів в останні роки формується думка про те, що біографія є здебільшого літературним конструктом, ніж фактичним підприємством, адже біографії та музика (як об’єкти творчої діяльності) керуються наративними структурами біографа та допомагають створити відчуття індивідуальної та колективної / національної ідентичності [11]. Музиканта і читача / слухача часто розділяють кілька фільтрів, що маскують об’єктивне бачення музиканта, як правило, заради самого біографічного оповідання, переповненого анекдотами та драмою. Для донесення «правдивої інформації» важлива роль належить тут жанру інтерв’ю [9].
Загальне зростання рівня суб’єктності, характерне сьогодні для гуманітарних студій країн Європи, Америки та Азії, значною мірою реалізується у поліфонії стосунків дослідника і досліджуваного. Ключова роль у цьому процесі відводиться постаті біографа, його праву визначати своє оригінальне бачення твору-сповіді, надаючи перевагу тому, як розповідається, над тим, що розповідається, адже змістовність біографії відкривається у процесі самої розповіді і значною мірою визначається манерою та технікою оповідача. Наприклад, у праці, присвяченій трьом поколінням чілійських музикантів [3], біографічний підхід автора спрямований на розуміння життєвої історії суб’єкта (ів) та його особистих інтерпретацій, що відбувається на підставі таких релевантних моментів, як: 1) дослідник у взаємодії різних («близьких», «далеких») поколінь; 2) як ця взаємодія впливає на побудову оповіді (техніка, жанри й сюжети, виведені з формального аналізу, визначення елементів, яким належить первинна роль, тимчасова тощо).
Зарубіжна соціо-гуманітарна наука працює сьогодні в таких біографічних жанрах, як критична [5], інтерактивна [4], колективна [1; 8], порівняльна біографії [11]. Кожна із представлених у публікації праць містить нетривіальні ідейні, методичні, інформаційні знахідки. До слова, дослідження С. Каца про «…музику, пам’ять та бумерну біографію» [1] – один із варіантів колективної біографії молодого покоління, створеної з позицій суспільної біографії (у цьому документі досліджується значення рок-музики для визначення покоління дитячих бумерів у Північній Америці). Автором запропоновано нові підходи і форми подання біографічної інформації для такого об’єкту опису, котрий існує, діє, мислить в іншому ціннісному вимірі. Тут є відмова від умовно традиційних фактів і довідкових даних, притаманних життєпису, які відходять на другий план. На авансцені ж з’являється збірний образ героя, який ототожнює тип молоді – покоління бумерів (оформлений типаж), крізь характеристичність якого відбувається визначення досліджуваної доби з акцентом на психологію стосунків, комунікацію, правила, норми спілкування, спосіб життя, організацію дозвілля, інтелектуальні запити тощо. По-суті – це відображення філософії часу через біографію покоління.
Група дослідників із Таїланду в своїй публікації «Інтерактивна біографія» [4] демонструє біографічну діаграму Джозефа Прістлі, що є шедевром візуалізації даних, зроблених вручну. Автори пропонують одну із новітніх технологій біографічного дослідження, що відкриває можливості: ф) для візуалізації інформації; б) заохочення / залучення до процесу укладання біографій певних груп громадянського суспільства; в) вибору спеціалізації за тематикою; г) інтелектуалізації соціального контенту, розвитку його комунікативних здібностей; д) для виховного і освітнього значення щодо юнацтва, шкільництва, студентства.
Серед інших споглядаємо тенденцію перегляду «сталих» біографій відомих діячів музичного мистецтва, що відбувається в руслі їх сучасного перепрочитання. Йдеться про публікацію А. Кіджас щодо життєпису венесуельської піаністки Терези Каррено [2]. Це попереднє знайомство з ґрунтовним дослідженням авторки, котре називають посібником для написання життєписів представників творчих професій, багатих на професійні і людські, випадкові й заплановані контакти та зустрічі, що розгортаються на тлі активного її концертного життя (зокрема тут наведено списки пасажирів суден, що прибули до Пенсільванії на виступи дев’ятирічної піаністки до Філадельфії у 1862 р., отримані із фондів митної служби США з Національного архіву, Вашингтон, округ Колумбія). Персональна біографія стає хроносом життя як окремої мисткині, так і певного культурно-історичного соціуму, її «розростання» відбувається за рахунок охоплення дуже широкого кола ситуацій, людей, різновеликих подій і фактів. Дослідниця пропонує щільне введення / нанизування нових даних, з яких народжується біографія майбутнього музиканта ніби на перетині часу і простору, котра розгортається у повільному русі та з великою кількістю деталей, вірогідно з метою допомоги читачеві вжитися в он-лайн режимі у реальне життя персонажа. Як зазначає авторка, такий підхід реставрації життєпису мотивований історичною потребою до встановлення правди.
Дослідник Лам із США, студіюючи питання історії етномузикології [12] у фокусі перепрочитання життєпису унікального китайського поета-композитора-дослідника ХІІ ст., ретранслює зразки започаткованих ним жанрів «соціальної», «літературної», «музичної» біографій та автобіографії. Крізь призму поглинання в історію людського життя і діяльності окремої персони часто-густо відбувається реконструкція соціальних, культурних явищ, мистецьких подій. На прикладі біографії незрівнянного рапануйського музиканта Луїса Авака (Кіко Пате) з острова Пасхи автор паралельно відтворює історію звукозапису цієї етнокультури [10].
Презентовані авторські публікації висвітлюють проблеми, котрі а-priori заслуговують на увагу представників будь-якої читацької аудиторії, адже в них віддзеркалюється реальність певного історичного часу, формулюються актуальні питання, важливі для культури того чи іншого суспільства. Тут мова навіть не про авторитетність досліджень. У наукових розвідках авторові надається право «вільного» розкриття своєї дослідницької сутності, власного бачення предмету, можливість використання необхідних методів та інструментарію для втілення особистого задуму, котрий сам по собі є унікальним в мозаїці світового біографічного знання.
Список використаної літератури:
1. Katz, S. (Katz, Stephen). The Greatest Band That Never Was: Music, Memory, and Boomer Biography [Найбільший гурт, якого ніколи не було: музика, пам'ять та бумерна біографія]. POPULAR MUSIC AND SOCIATY, 2019. Vol. 42. Issue 5. P. 576–591.
2. Kijas, AE (Kijas, Anna E.) The Life of Teresa Carreno (1853–1917), a Venezuelan prodigy and acclaimed Artist [Життя Терези Каррено (1853–1917), венесуельське диво і визнана артистка]. NOTES, 2019. Vol. 76, Issue 1, P. 38–83 (USA).
3. Dávila, Camila Moyano; Ruiz, Ortiz Francisca. Subjects analysing subjects in the biographical approach: a generational study of Chilean musicians [Предмет аналізу тематики в біографічному підході: покоління дослідження чилійських музика]. CONTEMPORARY SOCIAL SCIENCE, 2019. Vol. 14. Nos. 3–4. P. 463–474 (Chili).
4. Khulusi, R. (Khulusi, Richard); Kusnick, J. (Kusnick, Jakob); Focht, J. (Focht, Josef); Jeinicke, S. (Jeinicke, Stefan) An Interactive Chart of Biography [Інтерактивна біографія]. 2019 IEEE PACIFIC VISUALIZATION SYMPOSIUM (PACIFICVIS 2019). P. 257–266 (THAILAND).
5. Martines, FJC (Cervero Martinez, Francisco Javier). Huan Aranes Sallen (*ZARAGOZA?, 1580a; dagger LA SEU D'URGELL?, 1649p). Towards a new Critical Biography of a Relevant Spanish Musician from the Seventeenth Century[До нової критичної біографії відповідного іспанського музиканта 17 сторіччя]. ANUARIO MUSICAL, 2018. Issue 73. P. 63–80 (Spain).
6. Kruscay, M. (Krucsay, Michaela). Persona(e) of Interest: The Many Faces of Catharina Cibbini-Kozeluch [Персона(u), що цікавить: Багато обличч Катаріни Циббіні-Козелух]. ACTA MUSICOLOGICA, 2017. Vol. 89. Issue 1. P. 66–87 (Austria).
7. Fairchild, C. (Fairchild, Charles). Revealing What We Can Never Know: The Problem of Real Life in Gus Van Sant's Last Days [Розкриття того, що ми ніколи не можемо знати: Проблема реального життя в останні дні Гаса Ван Санта]. POPULAR MUSIC AND SOCIETY, 2013. Vol. 36. Issue 4. P. 523–539 (Australia).
8. Branch, A. (Branch, Andrew). All the young dudes: educational capital, masculinity and the uses of popular music [Всі юні хлопці: освітній капітал, маскулінність та використання популярної музики]. POPULAR MUSIC, 2012. Vol. 31. Issue 1. P. 25–44 (England).
9. Imbert, R. (Imbert, Raphael). Jazz in Lives: On the Exemplariness of Spiritual, Freemasonic "Facts" Among Jazz Musicians [Джаз у живостях: про чудову духовність, масонство "Факти" серед джазових музикантів]. HOMME, 2011. Issue 200. P. 141–+. (France).
10. Bendrups, D. (Bendrups, Dan). Easter Island music and the voice of Kiko Pate: A biographical history of sound recording [Музика острова Пасхи та голос Кіко Пате: біографічна історія звукозапису]. WORLD OF MUSIC, 2007. Vol. 49. Issue 1. P. 125–141 (New Zealand ).
11. Elliot, R. (Elliott, R). Constructions of identity in the life stories of Emma Albani and Glenn Gould [Історія ідентичності в життєвих історіях Емми Альбані та Глена Гулда]. JOURNAL OF CANADIAN STUDIES-REVUE D ETUDES CANADIENNES, 2005. Vol. 39. Issue 2. P. 105–126 (Canada).
12. Lam, JSC (Lam, JSC). Writing music biographies of historical East Asian musicians: The case of Jiang Kui (AD 1155–1221) [Написання музичних біографій східноазиатських музикантів: випадок Цзян Куй (1155–1221 рр. Н. е.)]. WORLD OF MUSIC, 2001. Vol. 43. Issue 1. P. 69–95 (USA).


UDC [929:477]+78.072(092)"ХХІ"
Olena Bugaeva,
ORCID 0000-0002-7945-4405,
Candidate of Historical Sciencees, Senior Research Associate,
Department of Theory and Methods of Biobibliography,
Institute of Biographical Research,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine,
e-mail: Olena14757@gmail.com
BIOGRAPHICAL PROBLEMS OF PUBLICATIONS OF FOREIGN SCIENTIFIC PERIODICS: MODERN PERSPECTIVES
OF MUSICIAN'S PERSONALITY REPRODUCTION

An attempt to reproduce the latest world trends, methods and practices modeling of personal / collective biographies of musicians in the plurality of their formats in the content of a social phenomenon (era, ethnic group, social group, subject of culture) has been made on the basis of modern scientific publications representing various authorial concepts of researchers from Australia, Austria, England, Venezuela, Canada, China, Germany, New Zealand, France, Thailand, Chile, others. Keywords: image of a musician, biography, social biography, life history of the subject, researcher as a creator of a biography.