УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА ПІСНЯ У ЦИФРОВОМУ ФОРМАТІ

Тези доповіді

УДК 930.25:783.65 (477)
Зосім Ольга Леонідівна,
ORCID 0000-0001-7546-094X,
доктор мистецтвознавства, професор,
Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв,
Київ, Україна
е-mail: olgazosim70@gmail.com

УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА ПІСНЯ У ЦИФРОВОМУ ФОРМАТІ

Серед оцифрованих джерел української духовної музики найменша увага приділяється жанру духовної пісні через її паралітургічний або позалітургічний статус. Подано інформацію про Інтернет-ресусрси, що містять співаники з духовно-пісенним репертуаром. Вказано на необхідність збільшення кількості оцифрованих українських рукописних співаників для надання дослідникам можливості більш глибокого вивчення жанру духовної пісні як репрезентативного для української музичної культури.
Ключові слова: українська музична культура, духовна пісня, співаники духовних пісень, бібліотечні ресурси.

Жанр духовної пісні серед усіх видів сакральної музики найменше представлений в цифровому форматі. На відміну від хорових партитур українських композиторів доби бароко, класицизму, романтизму та сучасності, що репрезентують різні види богослужбових жанрів і доступні в Інтернет-просторі, у тому числі на сайтах українських бібліотек, духовна пісня, вочевидь у силу свого «проміжного» статусу між сакральним і світським, випадає з поля зору не лише дослідників, а й упорядників цифрових ресурсів бібліотек. Так, серед усього розмаїття рукописних та друкованих співаників духовних пісень XVIII ст., значна частина яких міститься у ф. 33 (ф. Маслова) Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (ІР НБУВ), жоден з них, у тому числі й унікальні співаники 1730–1740-х рр., відомі як Тилицький пісенник (ф. 33, № 48), пісенник Даміяна Левицького (ф. 33, № 54 б), Нижньо-Тварозький пісенник (ф. 33, № 45), не були оцифровані та розміщені на сайті бібліотеки у відкритому доступі. Наразі є оцифрованими лише друковані видання з українськими духовними піснями, і серед них – знаменитий Почаївський богогласник (1790–1791) (примірник з фонду стародруків НБУВ), який розміщено на сайті бібліотеки (http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000002).
Кількість оцифрованих джерел з українськими духовними піснями є украй малою. Якщо брати сусідню Польщу, то там знаходяться у вільному доступі найбільш поширені друковані пісенники ХІХ – ХХ ст., зокрема сіпваники М. Мьодушевського та Я. Седлецького. Щодо рукописних джерел з польським духовно-пісенним репертуаром, то у 2011 р. було розпочато проєкт «Muzyka Benedyktynek Polskich» (http://staniatki.studiokropka.pl), який надає доступ усім бажаючим до музичних рукописів XVI – XІХ ст. з монастирів польських бенедиктинок, у тому числі й духовних пісень. На жаль, аналогічного проєкту в Україні немає. Якщо брати оцифровані джерела з бібліотек Росії (для нас вони є важливими, оскільки в російському духовно-пісенному репертуарі є багато українських духовних пісень), то там також більша увага приділяється богослужбовим творам, а не духовно-пісенному жанру. Втім, сьогодні ми спостерігаємо певні зрушення, і на сайті «Собрание рукописей и старопечатных книг» (https://lib-fond.ru/) розміщено оцифровані рукописи з Російської державної бібліотеки (РДБ), де можна ознайомитися з кількома співаниками, що містять духовні пісні. Так, важливими для дослідника є кілька рукописних співаників XVIІ – XVIІ ст. з ф. 310 (ф. Ундольського) РДБ, з якими може ознайомитися кожен з будь-якої точки земної кулі.
Друковані збірники з духовними піснями, виданими в українській діаспорі у ХХ ст., містить електронний ресурс «Diasporiana. Електронна бібліотека» (https://diasporiana.org.ua/). Оскільки цей ресурс не є музичним, а має загально-гуманітарне спрямування, книги, присвячені музичному мистецтву, у тому числі й співаники, містяться у різних його частинах. Найбільша кількість пісенників знаходиться у розділі «Фольклор», хоча духовна пісня до фольклору має лише опосередковане відношення.
Звернемо увагу на американський ресурс, частина якого присвячена духовно-пісенному жанру. На сайті Митрополичого Інституту церковного співу (The Metropolitan Cantor Institute) Візантійської католицької митрополичої церкви Піттсбурга (Byzantine Catholic Metropolitan Church of Pittsburgh), де центральне місце посідає вивчення літургії візантійського обряду, є окремий розділ, присвячений паралітургічному співу, який має назву «The Hymnal Project» (https://mci.archpitt.org/songs/Hymnal_project.html). Основна мета цієї частина сайту – ознайомити з репертуаром українських духовних пісень для українців діаспори, які вже є англомовними, але зберігають культурні традиції батьківщини. Для них було підготовлено збірку духовних пісень «A Proposed Hymnal for the Byzantine Catholic Metropolitan Church of Pittsburgh» (2020), яку розміщено на сайті. Важливою частиною цього проєкту є ознайомлення церковної спільноти з історією кожної з пісень, а тому сайт містить посилання на першодруки, у тому числі й рідкісні.
У підсумку зазначимо, що оскільки духовна пісня є репрезентативним жанром для української музичної культури, необхідно збільшити кількість оцифрованих українських співаників з рукописних фондів та стародруків для більш глибокого вивчення історії духовно-пісенного жанру.

UDC 930.25:783.65 (477)
Zosim Olga,
ORCID 0000-0001-7546-094X,
Doctor in Arts, Professor,
National Academy of Culture and Art Management,
Kyiv, Ukraine
е-mail: olgazosim70@gmail.com

UKRAINIAN SPIRITUAL SONG IN DIGITAL FORMAT

Among the digitized sources of Ukrainian sacred music, the least attention is paid to the genre of spiritual song because of its paraliturgical or extraliturgical status. Information about Internet resources containing songbooks with a spiritual song repertoire is presented. The need to increase the number of digitized Ukrainian handwritten songbooks is pointed out in order to provide researchers with the possibility of a deeper study of the genre of spiritual song as representative of the Ukrainian musical culture.
Keywords: Ukrainian musical culture, spiritual song, songbooks with spiritual songs, library resources.