Експертиза цінності та науково-технічне опрацювання архівних документів Чорнобильської зони відчуження

ЗаявникБерезовська Ольга Василівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Документальні історико-культурні фонди: традиції та новації місць зберігання, формування, використання
Назва доповідіЕкспертиза цінності та науково-технічне опрацювання архівних документів Чорнобильської зони відчуження
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 930.253(477)(Чорнобиль)
Березовська О. В.,
Berezovska Olha,
старший науковий співробітник,
Senior Research Fellow,
Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф
State Scientific Centre for Cultural Heritage Protection from Technogenic Catastrophes

Експертиза цінності та науково-технічне опрацювання архівних документів Чорнобильської зони відчуження
The appraisal and scientific and technical processing of the archival documents of the Chornobyl Exclusion Zone
Проаналізовано питання проведення експертизи цінності та науково-технічного упорядкування документів, зібраних під час Історико-культурологічних експедицій до населених пунктів Чорнобильської зони відчуження. Охарактеризовано особливості описування архівного фонду документів юридичних та фізичних осіб, виявлених у покинутих будівлях на території ураженого радіацією Українського Полісся.
The issues of carrying out the appraisal and scientific and technical processing of the documents collected during the historical and culturological expeditions to the settlements of Chornobyl Exclusion Zone were analyzed. The peculiarities of describing the archive of documents of legal and physical persons found in the abandoned buildings within the territory of the affected by the radiation Ukrainian Polissia were described.
Ключові слова: експертиза цінності, науково-технічне опрацювання, архівні документи, Історико-культурологічна експедиція, Чорнобильська зона відчуження.
Keywords: the appraisal, scientific and technical processing, archival documents, Historical and Culturological Expedition, Chornobyl Exclusion Zone.

Останнім часом в українському суспільстві все більшої актуальності набувають питання збереження та захисту культурної спадщини, серед якої культурна спадщина Чорнобильської зони відчуження (далі – ЧЗВ) займає особливе місце, адже це чи не єдина акумуляція пам’яті про населення Українського Полісся – тих територій, які постраждали від аварії на ЧАЕС і були частково або повністю відселені. Даними питаннями опікується Державний науковий центр захисту культурної спадщини від техногенних катастроф (далі – ДНЦЗКСТК) під керівництвом його директора – заслуженого працівника культури України Р. А. Омеляшка – організатора з 1990-х рр. історико-культурологічних експедицій, завдяки яким було врятовано значну частину культурних, історичних та архівних цінностей з покинутих населених пунктів, уражених радіацією. Зокрема, протягом 1994-2017 рр. під час експедицій науковцями було виявлено та зібрано близько 20 тисяч архівних документів юридичних та фізичних осіб, які відклалися у фондах Музею-архіву народної культури Українського Полісся (далі – МАНКУП) – структурному підрозділі ДНЦЗКСТК. Дані документи були піддані дозиметричному контролю на стадії відбору в польових умовах експедицій та не є радіаційно небезпечними. За спогадами відомої української письменниці та поетеси Ліни Костенко, яка протягом 1990–2000-х рр. брала активну участь у виявленні та евакуації архівних документів в рамках роботи експедицій в Чорнобильській зоні відчуження, дозиметричний контроль був суворо регламентований та контрольований: «Але коли принесла зошити у машину, з нами був дозиметрист, і він звелів їх викинути. Каже: «Я за вас отвечаю». Я не дозволяла їх викидати, а він їх вихопив і викинув у дощ. В експедиції є справжній, за освітою, архівіст, і я також займаюся архівами» [1]. Поміж тим, оскільки документи вилучалися із покинутих будівель, часто пограбованих мародерами чи зруйнованих під впливом часу та природніх умов, вони знаходилися в не найкращому стані, мали значні фізичні пошкодження та забруднення. В таких випадках науковцям доводилося здійснювати первинне очищення документації від пилу та забруднення ще у польових умовах експедицій. У той же час архівістами проводилася первинна експертиза цінності документів, основними засадами якої слугували показники фізичного стану відібраних документів, їх інформативної змістовності, історичної значимості, географічної, юридичної чи особової приналежності тощо, що в комплексі дозволяло визначити культурну цінність порятованого документного масиву. Особливістю експертизи цінності при відборі більшості груп документів було унеможливлення їх ідентифікації за термінами зберігання згідно з нормативно-правовими положеннями «Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів» [2]. В такому випадку Державною архівною службою України у 2011 р. було здійснено експертний висновок про необхідність включення до Національного архівного фонду сформованого у МАНКУП документаційного масиву як такого, що має беззаперечну історико-культурну цінність.
Науково-технічне опрацювання архівних документів Чорнобильської зони відчуження має певні особливості та дещо виходить за межі загальноприйнятих норм архівного описування. Документний масив структурується за експедиціями, обстеженими населеними пунктами та адресами набуття. Справи в описі формуються за географічно-структурною ознакою (район – населений пункт – будівля, приміщення) в алфавітному порядку. Розділом опису є назва районного центру як адміністративно-територіальної одиниці, підрозділом опису – назва населеного пункту, на території якого зібрані документи. Назвою справи є ідентифіковане місце (адреса) проживання фізичних осіб чи місце розміщення установ – органів місцевого самоврядування (селищних, сільських рад), навчально-освітніх закладів (школи, дитячі садочки, заклади дитячого дозвілля, оздоровлення і відпочинку, бібліотеки), медичних закладів (фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, медпункти), сільськогосподарських підприємств (радгоспи, колгоспи). В рамках географічного структурування опису першочергово розміщені справи з документацією офіційного походження, зібраною в установах, сільрадах, навчальних, медичних, сільськогосподарських закладах тощо, далі розміщуються справи з документами, виявленими в покинутих будівлях та господарствах фізичних осіб. При описуванні та ідентифікації документів встановлюються точні назви документів та їх датування. Оскільки заголовки справ можуть недостатньо повно розкривати їх зміст, з метою забезпечення доступу до документної інформації створюється внутрішній опис документів у справі, який полегшує користування ними, забезпечує пошук необхідної інформації та буде використаний при створенні науково-довідкового апарату Чорнобильського науково-інформаційного фонду, спрямованого на вирішення проблем збереження культурної спадщини населення Українського Полісся, постраждалого від Чорнобильської катастрофи [3].

Список використаної літератури:
1. Махун С. Ліна Костенко: «Поїдьте туди, де вмерла Україна» / С. Махун // Дзеркало тижня. 2005. 11 листопада [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dt.ua/SOCIETY/lina_kostenko_poyidte_tudi,_de_vmerla_ukrayina.html/ (дата звернення 08.08.2018). – Назва з екрана.
2. Перелік типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів – К. 2012. 480 с.
3. Боровик В., Омеляшко Р. Информационные технологии в сохранении культурного наследия населения, пострадавшего от Чернобыльской катастрофы / В. Боровик, Р. Омеляшко // TRADICIJA IR DABARTIS. 2017. № 11. р. 199–209.