Науковий доробок Дмитра Балики в системі професійних наукових комунікацій

Тези доповіді

УДК 02:929-052(477)
Масловська Світлана Миколаївна,
ORGID 0000-0002-3828-6732,
науковий співробітник,
відділ теорії та методології бібліотечної справи,
Інститут бібліотекознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: negretova34@gmail.com

НАУКОВИЙ ДОРОБОК ДМИТРА БАЛИКИ
В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНИХ НАУКОВИХ КОМУНІКАЦІЙ

Розглянуто науковий доробок Дмитра Балики в системі професійних наукових комунікацій, розкрито значення його теоретичних праць для розвитку сучасного вітчизняного бібліотекознавства.
Ключові слова: Дмитро Балика, Всенародна бібліотека України, бібліотекознавство, вивчення читача, бібліологічна педагогіка, бібліологічна соціологія, бібліологічна психологія.

Дмитро Андрійович Балика – один з яскравих представників української бібліотекознавчої школи 20-х років XX ст. Його науковий доробок охоплює широкий спектр питань – від удосконалення бібліотечної технології, розвитку основних напрямів книгознавства та бібліотекознавства до питань бібліографії – сьогодні посідає гідне місце в системі професійних наукових комунікацій. Свідченням актуальності наукових студій Д. А. Балики є повсякчасна увага дослідників до його спадку, вивчення у закладах вищої освіти різних напрямів (у контексті розвитку української культури, історії, краєзнавства, бібліотечної справи тощо).
Внесок Д. А. Балики у методологію, теорію та організацію бібліотечної справи – безперечний. Серед науковців, які досліджували його багату наукову спадщину варто назвати таких корифеїв вітчизняної бібліотечної науки, освіти і практики сфери, як: Л. М. Борисенко, В. С. Брюховецький, П. В. Голобуцький, Л. А. Дубровіна, Г. І. Ковальчук, І. І. Корнейчик, С. М. Косяк, В. І. Лутовинова, В. В. Матусевич, С. М. Масловська, Л. П. Одинока, З. І. Савіна, Г. І. Солоіденко та інші. Відомості про цю неординарну особистість можна отримати з ґрунтовного біобібліографічного словника, укладеного науковцями Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ) (Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець XIX ст. – 1941 р.). Київ, 2017) та скоритавшись електронною бібліотечною енциклопедією на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого. Для дослідників історії бібліотечної справи стане у нагоді унікальний фонд читальної зали бібліотекознавчої літератури НБУВ, де зберігаються прижиттєві праці Д. А. Балики, та їхні електронні копії на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Біографія знаного українського бібліотекознавця добре відома, але окремі факти проливають світло на формування його особистості. Так, ще в період навчання у Чернігівському реальному училищі Д. А. Балика захопився творами українських письменників, не раз зустрічався з М. Коцюбинським, Б. Грінченком та іншими українськими письменниками того часу. Бібліотечна та позашкільна робота Д. А. Балики в 1917–1920 рр. проходила у Белебії, Уфі і Томську. У Томську в 1919–1921 рр. Д. А. Балика створив Музей бібліотекознавства, який став центром великої творчої роботи з питань теорії бібліотекознавства і бібліографії, зокрема, музей об’єднав бібліотечний актив із місцевих працівників, в ньому організовувалися численні бібліотечні курси для підготовки кадрів та видавався часопис «Известия музея библиотековедения». У цей час Д. А. Балика закінчив педагогічне відділення Томського університету і був призначений викладачем кафедри педагогіки. В 1921 р. він переїздить до Києва. В період з 1921 до 1925 р. Балика працює бібліотекарем у показовій бібліотеці Військово-політичної школи Українського військового округу і лектором із бібліотекознавства і бібліографії на бібліотечних курсах. У лютому 1925 р. Дмитру Андрійовичу було запропоновано роботу у Всенародній бібліотеці України (далі ВБУ) Української Академії наук. У ВБУ Д. А. Балика розгорнув широку практичну бібліотечну, бібліографічну та педагогічну діяльність, керує аспірантами з питань книгознавства в організованій при Бібліотеці аспірантурі. Слід наголосити, що київський період діяльності (1921–1930) Д. А. Балики був надзвичайно результативним, адже саме в цей період він пише глибокі теоретичні праці, які не втратили свою наукову значущість і сьогодні.
Бібліотекознавча теорія Д. А. Балики втілена в його актуальній і донині праці «Аналітичний та синтетичний метод вивчення читачівства» (1926; Бібліологічні вісті. 1926. № 1. С. 16–35; російською мовою: Библиотечное обозрение. 1927. Кн. 1–2. С. 39–69.). Виділяючи п’ять основних напрямів у вивченні читачівства, він глибоко проаналізував їхні позитивні та негативні сторони, детально спиняючись на бібліопсихології М. О. Рубакіна. Д. А. Балиці належить цінне визначення «загального інтересу» та «читацького інтересу». Учений був переконаний, що будь-яка бібліотека позитивно впливає на читача бепосередньо своїми, притаманними тільки їй засобами: книгами, виставками, каталогами, вечорами тощо. З часом, теоретично підсумовуючи, він обгрунтовує термін «бібліологічна педагогіка» в однойменній праці та в роботі «Библиотека в свете современной педагогики» (1926; Библиотека. Москва ; Ленинград, 1927. С. 54–62), де обстоює бібліотекознавство як педагогічну науку, на противагу школі М. А. Рубакіна, котрий дотримувався психологічного напряму в бібліотекознавстві, і концепціям тих спеціалістів, які вважали бібліотекознавство прикладною наукою. За Д. А. Баликою, всі проблеми бібліотечного будівництва треба розглядати з історичної точки зору, що унеможливлює повторення старих помилок та недоліків. У праці «Бібліотека в минулому» (1925, серія Українського наукового інституту книгознавства (далі УНІК) «Науково-популярна бібліотека книгознавства»), він глибоко аналізує розвиток книги, бібліотеки, зокрема бібліотечної справи в Україні.
У роботі «Бібліологічна соціологія» (російською мовою: Советский библиограф. 1933. № 1/3. С. 39–69), характеризуючи погляди авторитетних тогочасних книгознавців О. М. Ловягіна, М. М. Лісовського, М. М. Куфаєва та зарубіжних П. Отле, Л. Живного, Д. А. Балика аргументує власне бачення книгознавства як комплексу книгознавчих дисциплін, серед яких бібліологія – наука узагальнююча, вона є методологією книгознавства. Завдання бібліологічної соціології, зокрема, – вивчати закономірності в бутті книги, взаємодію факторів, які позначаються на її особливостях – художній, науковій, науково-популярній тощо, вивчати чинники кількісного й якісного змісту книги в різних обставинах.
Праці Д. А. Балики також друкуються в періодичних виданнях ВБУ, УНІКу, Книжкової палати РРФСР, Державної публічної бібліотеки в Ленінграді, в журналі «Красный библиотекарь», у збірнику «Предмет и методы современной психологии» (Москва, 1929), він виступає з доповідями на бібліотечних і бібліографічних з’їздах, конференціях, нарадах в Україні та Росії.
Отже, сьогодні у бібліотекознавстві, особливо вітчизняному, гостро відчувається потреба в пізнанні історичних витоків і інтерпретації їх місця в системі розвитку наук. Внесок науковців і практиків бібліотечної справи України минулого і кожного фахівця у становлення та подальший розвиток бібліотекознавства як науки про бібліотеку, місця їхніх розвідок у сучасній системі професійних наукових комунікацій ще не достатньо вивчений. Тому нагальна проблема – фундаментальне дослідження, якого і досі немає, наукової спадщини відомого українського бібліотекознавця Д. А. Балики.

UDC 02:929-052(477)
Svitlana Maslovska,
ORGID 0000-0002-3828-6732,
Research Associate,
Department of Theory and Methodology of Library Science,
Institute of Library Science,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: negretova34@gmail.com
SCIENTIFIC ACHIEVEMENTS OF DMYTRO BALYKA
IN THE SYSTEM OF PROFESSIONAL SCIENTIFIC COMMUNICATIONS
The life and scientific way of Dmytro Balyka is considered, the value of his theoretical works for the development of modern domestic library science is revealed.
Keywords: Dmytro Balyka, National Library of Ukraine, library science, research the reader, bibliopedagogy, bibliosociology, bibliophysiology.