РОМАНС С. В. РАХМАНІНОВА НА СЛОВА ТАРАСА ШЕВЧЕНКА «ПОЛЮБИЛА Я НА ПЕЧАЛЬ СВОЮ» : ДО ПИТАННЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ВЕРБАЛЬНОГО ТЕКСТУ

Тези доповіді

У статті досліджується питання розмаїття прочитання віршованого
тексту в вокальній музиці на прикладі вірша Тараса Шевченка в романсі
Сергія Рахманінова.

Ключові слова: Шевченко, Рахманінов, Плещєєв, інтерпретація, романс

Творче надбання видатного митця Тараса Шевченка неодноразово
ставало натхненним поштовхом для створення творів мистецтва. Вже стало
традицією використовувати його віршований доробок як вербальну основу
музичних вокальних творів.
В світовій музичній практиці поширена традиція написання вокальних
творів на слова авторів в перекладі, при цьому важливо прослідкувати
автентичність змістовного збереження першоджерела в перекладеному
зразку. В цьому контексті актуальним стає вивчення відомого романсу співця
минулого століття Сергія Рахманінова, чия творчість беззаперечно є
надзвичайним світовим здобутком. Звернення до його романсу обумовила
необхідність співставлення змісту першоджерела, та його видозмінення і
перенесення домінантних точок у тексті перекладу, котрий став основою
вказаного музичного зразка.
Романс «Полюбила я на печаль свою» входить до циклу з 6 романсів
ор.№8 на вірші Тараса Шевченка в перекладі Олександра Плещеєва. Вірш
Тараса Шевченка «Полюбилася» носить скорботний характер, сповнений
трагічною приреченістю. Та в перекладі на російську мову цей ліричний
монолог повністю втратив національний колорит поезії, ба навіть докорінно
трансформував його зміст.
Порівняймо оригінал з перекладом [Тарас Шевченко. Зібрання творів:
У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 372-373; 760-761.]

Полюбилася я,
Одружилася я
З безталанним сиротою —
Така доля моя!
Люде гордії, злі
Розрізнили, взяли
Та повезли до прийому —
Оддали в москалі!
І московкою я,
Одинокою я
Старіюся в чужій хаті —
Така доля моя!

Полюбила я,
На печаль свою,
Сиротинушку
Бесталанного.
Уж такая мне
Доля выпала!
Разлучили нас
Люди сильные;
Увезли его,
Сдали в рекруты...
И солдаткой я,
Одинокой я,
Знать, в чужой избе
И состареюсь...
Уж такая мне
Доля выпала.

Вірш Тараса Шевченка сповнений мотивів народних пісень з сирітсько-
вдовиного та рекрутського циклів. Також неважко помітити змалювання
митцем сумних настроїв знівеченого життя молодих дівчат, нещасливої долі
жіноцтва того часу, що було характерно для його творчості.
Музична мова романсу Рахманінова емпатійно відображає загальний
настрій вірша в його перекладі. Та важливо підкреслити, що національній
сум та гніт жіночої долі переосмисляється та навіть трансформується в ніби
ліричну замальовку локального суму, нівелюючи глобальність проблеми.
Така інтерпретація віршованого зразка типова для творів, що
використовуються митцями в перекладі з рідної мови. Адже окрім зміни
національного забарвлення та колориту вірша, змінюється вага та
змістовність тих чи інших слів.
Підкреслю, що в звичному мовленні зміст передається через значення
слів мовлення, в той час як в музиці він (зміст) втілюється в звукових
образах. Відомий всім факт, що домінантною функцією мови є функція
визначення, а в музиці – виразу, допомагає відчути закладені емоції в романс
Рахманінова, незважаючи на інакшість інтерпретації перекладачем
першоджерела – поезії Тараса Шевченка.

UDC 784
Kurkova Iryna Sergiivna
ORCID 0000-0001-5536-175X
Candidate of Art History
Junior Research
Fellow Department of Music Funds
V. Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
kravsi87@gmail.com

S. RAKHMANINOV'S ROMANCE ON THE WORDS OF TARAS
SHEVCHENKO’S POEM "I LOVED MY SADNESS": BY THE QUESTION

OF INTERPRETATION OF VERBAL TEXT
Abstract. The article considers the issue of diversity of verbal text
reading, inherent in the problem of creating a vocal work on a poem in translation
points on the example of a poem by Taras Shevchenko in Sergei Rachmaninoff”s
romance.

Keywords: Shevchenko, Rachmaninov, Plesheev, interpretation, romance.