ПРИЖИТТЄВІ ВИДАННЯ СИГІЗМУНДА ЗАРЕМБИ У ВІДДІЛІ МУЗИЧНИХ ФОНДІВ НБУВ

Тези доповіді

УДК 78.074:655.4/.5(477)
Кожушко Євгенія Віталіївна,
ORCID 0000-0002-9115-4050,
молодший науковий співробітник,
Відділ музичних фондів,
Інститут книгознавства,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
e-mail: kozhushko@nbuv.gov.ua

ПРИЖИТТЄВІ ВИДАННЯ СИГІЗМУНДА ЗАРЕМБИ У ВІДДІЛІ МУЗИЧНИХ ФОНДІВ НБУВ

У тезах вперше подається інформація про прижиттєві нотні видання Сигізмунда Заремби, що зберігаються у фонді музичного відділу НБУВ. Розширено біографічні дані про композитора.
Ключові слова: Сигізмунд (Зіґмунт) Заремба, прижиттєві нотні видання, видавництва.

З широкого кола видатних імен музичної культури України кінця ХІХ початку ХХ століття привертає увагу постать композитора, диригента, музичного критика, віолончеліста, педагога і піаніста Сигізмунда Владиславовича Заремби (1861–1915; польськ. –– Sigismund / Zygmunt Zaremba, псевдонім: Не-Ларош). Родина Заремби походить з відомого польського дворянського роду, який дав світу декілька поколінь талановитих музикантів, зокрема його батько –– Владислав Заремба.
Народився Сигізмунд Заремба 11 червня 1861 р. у Житомирі, але дитячі роки пройшли у Києві, оскільки вже у 1862 році родина переїхала. Його батько Владислав Іванович Заремба на той час вже відомий композитор, піаніст та педагог працює викладачем фортепіано та хорового співу в Інституті шляхетних дівчат та приватних пансіонах (у творчій спадщині В. І. Заремби понад 30 пісень на слова Т. Г Шевченка, він є автором численних фортепіанних п’єс, романсів та пісень на слова українських і польських поетів). Першу та фундаментальну музичну освіту отримав у Києві: грі на фортепіано та композиції його навчав батько, теорію музики студіював з Андрієм Казбирюком –– автором одного з перших підручників з гармонії на українських землях; а грі на віолончелі –– у В. Ф. Алоїза, відомого композитора, віолончеліста, педагога. Паралельно Сигізмунд отримав освіту на юридичному факультеті Університету св. Володимира (закінчив у 1884 р).
У 1896 р. С. Заремба був запрошений на посаду диригента симфонічного оркестру у Воронеж. З 1896 по 1901 роки –– директор Воронезького відділення Російського Музичного Товариства (ИРМО). Активно займався концертною діяльністю, виступав як диригент та віолончеліст-виконавець в квартетах та камерних оркестрах. ‎Вперше у Воронежі було виконано 6-ю симфонію П. І. Чайковського під його керівництвом.
У 1901 р. переїхав до Санкт-Петербургу, де працював кореспондентом «Русской музыкальной газеты» (далі – РМГ), диригентом, акомпаніатором, займався композиторською діяльністю. Саме у цей період Сигізмунд Заремба написав свої найвідоміші твори: «Слов’янський танець» для симфонічного оркестру, «Полонез» для струнного оркестру, Сюїту для струнного квартету, симфонічну картину «Сфінкс», оперету «Жінка-студент» у 3-х діях на лібрето Г. Г. Ларіонова-Ларіна, фортепіанні п’єси, романси, цикл пісень «Ганя», обробки українських народних пісень, у т. ч. обробку мелодії відомого романсу М. Кропивницького «Соловейко», який в радянські роки кілька разів перевидався («Музгиз», 1952; «Мистецтв», 1965).
З композиторської спадщини Сигізмунда Заремби, що зберігається у відділі музичних фондів Інституту книгознавства НБУВ, надзвичайно цікавими і цінними є примірники прижиттєвих нотних видань, Найбільше представлено творів у жанрі романсу. Серед авторів текстів –– Олексій Апухтін, Михайло Балуцький, Марія Конопницька, Н. де Лазарі, Михайловський, Л. Монд, Олександр Пушкін, Люціан Ридль, Павло Тулуб, В. Якимов. Нотні видання С. Заремби були надруковані видавництвом «Л. Ідзіковський», Б. Корейва, І. Юргенсона, П. Юргенсона, В. Кастнера, відзначалися високою якістю друку і розповсюджувалися музичними магазинами у Києві, Варшаві, Одесі, Харкові, Москві, Санкт-Петербурзі, Воронежі, що давало змогу широким верствам населення знайомитися і виконувати твори композитора.
Особливий інтерес і викликають два видання циклу «Ганя» з 10 пісень на слова Люціана Ридля («Л. Ідзіковський», надруковані у І. Чоколова), одне –– з текстом українською, а інше –– польською мовою. Цей цикл композитор присвятив своїй дружині Емілії. У 1912 році про романси писалося у РМГ: «Прекрасная, идиллически пасторальная поэзия Рыдля – очень удачно выражена музыкой, в которой все просто, ясно…». Яскраво ілюстровано видання Болеслава Корейво 4-х танців С. Заремби з комічної оперети «Жінка-студент».
Не менший інтерес становлять видання окремих романсів і вокального циклу Заремби у серіях нотовидавничої фірми «Леон Ідзиковский»: «Романсы и песни для пения с аккомпаниментом фортепиано», «Русская лира. Выбор любимых романсов и песен русских композиторов» (цензурний дозвіл за 1904 р), а також видання 1898 р., здійснені В. Кастнером у Воронежі «Романсы для пения с аккомпаниментом фортепиано С. Зарембы». Фортепіанні твори С. Заремби друкувалися у серіях «Heures de loisir choix de pièces pour piano à quatre mains» у московського видавця П. Юргенсона, а також у А. Кастнера у Воронежі в серії «Педагогический сборник сочинений для фортепиано, распределенных по степеням трудности с обозначением апппликатуры и педали, изданных под редакцией В. Г. Растроповича».
Творча спадщина Сигізмунда Заремби потребує вивчення і дослідження, а призабуті твори, що несуть культурно-історичну цінність, після повного бібліографічного опису видань увійти до репертуару українських виконавців.

UDC УДК 78.074:655.4/.5(477)
Kozhushko Yevheniia,
ORCID 0000-0002-9115-4050,
Junior Research,
Department of Music Funds
Institute of Book Studies,
V. І. Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv, Ukraine
e-mail: kozhushko@nbuv.gov.ua

The abstracts for the first time provide information about the lifetime musical editions of Sigismund Zaremba, which are stored in the fund of the music department of the NBUV. Biographical data about the composer have been expanded.

Key words: Sigismund (Zygmunt) Zaremba, lifetime printed music, publishing/