Матеріали до стандартизації бібліотечної справи на сторінках «Бібліотечного вісника»

ЗаявникКлименко Оксана Зіновіївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 1. Наукова бібліотека у цифрову епоху: традиції та інновації
Назва доповідіМатеріали до стандартизації бібліотечної справи на сторінках «Бібліотечного вісника»
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027.625(477)
Клименко Оксана Зіновіївна
Klymenko Oksana
кандидит історичних наук, доцент
Candidate of Histopical Sciences. docent
старший науковий співробітник
senior scientific employee
НБУВ
V. I. Vernadsky`s National Library of Ukraine

МАТЕРІАЛИ ДО СТАНДАРТИЗАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ СПРАВИ НА СТОРІНКАХ «БІБЛІОТЕЧНОГО ВІСНИКА»

MATERIALS FOR STANDARDIZATION OF THE LIBRARY PROBLEM ON «BIBLIOTECHNYI VISNYK»

Розглянуто публікації «Бібліотечного вісника» щодо стандартизації вітчизняної бібліотечної справи в умовах модернізації та інтенсифікації вітчизняного інформаційно-комунікаційного простору.
The publication of the «Bibliotechnyi visnyk» on the standardization of domestic librarianship in the conditions of modernization and intensification of the national information and communication space is considered.

Ключові слова: стандартизація, бібліотечна справа, наукова бібліотека, «Бібліотечний вісник», Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
Key words: standardization, library business, scientific library, «Bibliotechnyi visnyk», V. I. Vernadsky`s National Library of Ukraine.

Сьогодні в світі налічується 2,5 млрд користувачів Інтернету, тому в упровадженні загальносвітової концепції вільного доступу до знань вітчизняні бібліотеки покликані максимально задовольнити все зростаючі інформаційні потреби суспільства з надання безкоштовно ресурсів, послуг, продуктів цілодобово. Формування нових концептуальних орієнтирів в умовах реформування і модернізації всієї вітчизняної бібліотечно-інформаційної сфери є нагальним питанням сьогодення.
Осягнення концептуальних засад розвитку нормативно-методичної бази бібліотечно-інформаційної діяльності вітчизняних наукових бібліотек (у рамках виконання відомчої науково-дослідної роботи «Розвиток нормативно-методичної бази діяльності наукових бібліотек відповідно до міжнародних стандартів» (2017–2019 рр.)) обумовило студіювання значної джерельної бази, зокрема публікацій науково-теоретичного і практичного журналу «Бібліотечний вісник».
Імплементація міжнародних стандартів у діяльність вітчизняних наукових бібліотек, як один із дієвих способів запобігання або подолання бар’єрів, зумовлених розбіжностями між стандартами, розробленими окремо кожною країною, забезпечує технічну й термінологічну єдність для нормативного впорядкування і вдосконалення бібліотечних та інформаційних технологічних процесів. Усі публікації щодо стандартизації бібліотечної справи варто згрупувати таким чином. До першої, найчисельнішої, групи належать фундаментальні, ґрунтовні дослідження, у яких автори покликаються на окремий міжнародний чи національний стандарт. До другої групи відносимо статті, мета яких – практика застосування стандартів. Найменше дописів з означеної тематики представляють зарубіжний досвід у використанні міжнародних стандартів. Враховуючи те, що Стратегією розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України», виокремлені такі завдання, як розробка на основі міжнародних і впровадження національних стандартів із бібліотечної статистики, каталогізації, бібліотечного обслуговування, злободенними є публікації Н. М. Стрішенець про особливості впровадження нового міжнародного стандарту каталогізації «Опис та доступ до ресурсу» (RDA, «Resource Description and Access») у бібліотеках Європи.
Автори «Бібліотечного вісника» – відомі вчені та практики, насамперед, Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, з перших номерів журналу у 1993 р. особливу увагу акцентували на важливому значенні не тільки для теоретичних узагальнень, але й для науково-практичної діяльності розробки зведеного визначення основних термінів, наголошували на відсутності чітких дефініцій, які б давали змогу з максимальною точністю дати як спеціальне (або видове), так і узагальнююче наповнення вживаному терміна; актуалізації досліджень нормативно-правової бази діяльності наукової бібліотеки, необхідності досягнення якісно нового рівня повноти і оперативності інформаційного забезпечення наукових досліджень від рукописної та стародрукованої спадщини, інформаційна цінність якої не підвладна часу, котра повинна бути доступною у вигляді е-інформації, необмеженою хронологічно чи географічно бібліотек задля успішної реалізації комунікативної функції НБ та пріоритетних напрямах стандартизації вітчизняної бібліотечної справи загалом (Л. А. Дубровіна «Опис рукописних книг: бібліографія, археографія, кодикографія?» 1993, № 1–2, с. 7–12; П. В. Голобуцький, Е. М. Желудько «Результат творчості українського народу (Національна бібліотека України: виникнення і перші роки існування)», 1993, № 3–4, с. 5–10; Л. Й. Костенко «Інформаційно-комунікативні ресурси бібліотек АН України», 1993, № 3–4, с. 55–58; Л. А. Дубровіна, Т. В. Боряк, С. М. Кіржаєв «Національна архівна інформаційна система (НАІС: актуальні проблеми «Архівної і рукописної Україніки» і шляхи створення зведеної бази даних на бібліотечні, музейні, архівні колекції, фонди)», 1993, № 3–4, с. 58–64; І. П. Антоненко, О. В. Баркова «Електронні ресурси як об’єкт каталогізації: історія питання, термінологія, форматне забезпечення», 2004, № 2, с. 11–22; Гальченко О. М. «Науковий каталог писемних пам’яток як джерело і різновид наукових досліджень», 2016, № 5, с. 7–14» та багато інших).
У мережі Інтернет журнал представлений на порталах Науково-видавничої ради НАН України та Наукової періодики НБУВ України, на сайті журналу (http://nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Bib_Visnyk/index.html), у Вікіпедії тощо. Зміст журналу розкривається у національній реферативній базі даних «Україніка наукова» та в Українському реферативному журналі «Джерело».
Нагромаджений потенціал науково обґрунтованих і практично апробованих підходів у напрямі створення цілісної системи нормативно-правового забезпечення діяльності українських наукових бібліотек відповідно до міжнародних стандартів є визначальною стратегією задля забезпечення прав людини на вільний доступ до інформації, знань, залучення до цінностей національної та світової культури, науки та освіти.