Багатофункціональність бібліотечного простору як фактор реалізації бібліотекою комунікативної функції

ЗаявникТарасенко Наталія Віталіївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 4. Оптимізація бібліотечної діяльності у розвитку національного інформаційного простору
Назва доповідіБагатофункціональність бібліотечного простору як фактор реалізації бібліотекою комунікативної функції
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

УДК 021:379.8
Наталія Тарасенко
Nataliya Tarasenko

молодший науковий співробітник Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
Junior Research Associate, V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

Багатофункціональність бібліотечного простору як фактор реалізації бібліотекою комунікативної функції
Multifunctionality of the library space as a factor in the implementation of the library of communicative functions

Обґрунтовано необхідність трансформації бібліотечного простору у бік створення максимально сприятливого середовища, здатного позитивно впливати на вибір користувачем саме бібліотеки як місця для пізнавальної діяльності, міжособистісного спілкування, відпочинку тощо. Розглянуто багатофункціональність бібліотечного простору як фактор реалізації бібліотекою комунікативної функції.

The necessity of transformation of library space in the direction of creation of the most favorable environment that can positively influence the choice of the user of the library as places of study cognitive activity, interpersonal communication, rest, etc. is substantiated. The multifunctionality of the library space as a factor for the implementation of the library of the communicative function is considered.

Ключові слова: комунікативна функція бібліотеки, бібліотечний простір, культурно-інформаційні центри
Keywords: communicative function of the library, library space, cultural and information centers

Автоматизація бібліотек та розвиток дистантних форм обслуговування користувачів значно розширює реалізацію бібліотекою комунікативної функції, зумовленої сутністю бібліотеки як соціального інституту. Зростає інтерес користувачів до комунікації з бібліотекою у віртуальному просторі – через сайти, електронні каталоги, сторінки у соціальних мережах, які надають зручний і широкий доступ до інформаційних ресурсів бібліотеки незалежно від часу та місця знаходження користувача. Бібліотеки перетворюються на інформаційні центри, які при цьому продовжують виконувати також соціальну, освітню та культурну функцію. Тож окрім книг та електронних ресурсів бібліотека має зацікавлювати користувачів пропозиціями, які стимулюватимуть їх відвідувати будівлю бібліотеки. Одним з факторів заохочення відвідуваності може стати оновлений, трансформований у відповідності до потреб різних груп населення та видів діяльності бібліотечний простір.
У вітчизняній бібліотекознавчій літературі склалося декілька концепцій соціокультурного поняття бібліотека: «бібліотека-храм», «бібліотека-дім» та ін. Важливого значення набуває ідеологічна концепція «третього місця», запропонована американським соціологом Р. Ольденбургом у 80-х роках ХХ ст. [1]. Він вважає, що життя людини в суспільстві концентрується навколо трьох найважливіших осередків: дому (місця, в якому ми живемо), роботи (місця, де ми працюємо) і «третього місця» − в якому точиться наше громадське життя (місця активного відпочинку). Саме таким «третім місцем» у сучасному інформаційному суспільстві може стати бібліотека, за умови, якщо вона трансформується у максимально сприятливе для людини середовище, «здатне позитивно впливати на вибір користувачем саме бібліотеки як місця занять пізнавальною діяльністю, а також місця міжособистісного спілкування» [2].
Міжнародний досвід засвідчує, що майбутнє бібліотек за їхнім перетворенням в культурно-інформаційні центри, які надають широкий спектр послуг для різних цільових груп. Серед українських бібліотек дедалі більше стає таких, які, адаптуючись до змін у суспільстві, перестають бути сакральним сховищем книг і перетворюються у багатофункціональний простір. Зокрема, у рамках проекту «Трансформація бібліотек в сучасні центри розвитку громад», який впроваджував Благодійний фонд «Бібліотечна країна» у пілотних громадах Тернопільської області за підтримки Посольства Великобританії, було реформовано бібліотечну мережу Теребовлянської громади і створено Центри культури та дозвілля у чотирьох селах. Вони повністю відремонтовані та модернізовані, мають сучасну інформаційну техніку, нові книги, зручний графік роботи для відвідувачів. Як результат, з початку роботи центрів кількість відвідувачів збільшилася на 85%.
Аналітик CEDOS у сфері міського розвитку М. Грищенко за результатами дослідження трансформації бібліотек у Литві та Україні визначила перелік ознак, які мають бути притаманні простору сучасної бібліотеки, аби вона перетворилася на багатофункціональний центр спільноти [3].
1. Мультифункціональність. Бібліотеки мають стати суспільним простором. Тут мають відбуватися заходи для різної аудиторії, починаючи від звичних освітніх подій до вечірок і виставок сучасного мистецтва. Бібліотеки можуть надавати приміщення для проведення освітніх заходів, тренінгів, громадських обговорень, дискусій, зустрічей з цікавими людьми, показу фільмів. Корисною практикою є проведення подій у міському просторі поза бібліотекою. Хорошим прикладом «виходу» бібліотеки в міській простір є ініціатива бібліотеки Дарницького району Києва створити бібліотеку просто неба в парку «Позняки». В нагоді стануть партнерства з іншими організаціями, освітніми центрами, громадськими організаціями або спільнотами мешканців.
2. Простір має бути відкритим і доступним. Відвідувачам має бути зручно. Це стосується освітлення, меблів, робочих годин і, особливо, неформальності атмосфери. Необхідно відштовхуватися від того, що люди мають різні потреби для роботи – одним приємніше працювати в тиші, інших надихає жвава дискусія навколо. Особливо доступними бібліотеки мають бути для вразливих категорій – людей з інвалідністю, маломобільних.
3. Менше контролю – більше свободи самовираження. Зміна стилів життя і цінностей відвідувачів потребує зміни правил. Наприклад, можна дозволити приходити зі своїми напоями чи розширити можливості брати книги додому. Позитивно вплине на діяльність бібліотеки і можливість користуватися читальною залою без офіційних процедур. Запропонувати зареєструватись відвідувачам можна і потім – дайте їм можливість «призвичаїтися до місця». Розуміння потреб аудиторії та відповідь на них.
4. Моніторинг потреб наявної, а також потенційної аудиторії дасть можливість зрозуміти, чого хочуть відвідувачі. Однак, важливо зберігати баланс між бажанням привабити нову аудиторію через створенням привабливого, сучасного, «молодіжного» дизайну і можливістю втратити наявну. Простір бібліотеки має «не відлякати» звичних відвідувачів – їм теж має бути тут затишно.
5. Зонування простору. Багатофункціональність простору має відповідати і його зонуванню. Для різних сценаріїв використання мають бути облаштовані відповідні простори. Наприклад, можливість зарезервувати кімнату для самостійної чи колективної роботи або організувати меблі так, щоб була можливість і для роботи поодинці (для тих, хто потребує індивідуального простору), для роботи в групі. Окремо варто мати і простір для дозвілля, відпочинку, спілкування, перекусу чи кави.
Сьогодні частими відвідувачами бібліотек є літні люди. Для них мають бути створені зручні умови як для читання періодики, так і для спілкування. Можливо, варто запропонувати простір для гуртків для них. Відвідувачами бібліотек потенційно є і молоді батьки, тому треба створювати умови не лише для батьків, а й для дітей, навіть тих, хто ще не читає.
Бібліотечний простір має бути не лише багатофункціональним, а й таким, що уможливлює зустрічі в одному просторі різних соціальних груп. Наприклад, представників різних вікових груп. У цьому полягає важлива функція соціалізації. Як приклад, можна організувати події, де молодь буде навчати людей літнього віку комп’ютерній грамотності.
Потрібно враховувати також той факт, що сьогодні є велика потреба в спілкуванні у безпечних, комфортних місцях. Бібліотека може і має стати «третім місцем» в громадському просторі, де гарантована безпека, навчання проходить поруч із цікавим дозвіллям, є рівний доступ до інформації, зручні та сучасні сервіси.
6. Мережевість. Передбачає розбудову зв’язків та налагодження дистанційного доступу до ресурсів бібліотеки. Важливим є і створення єдиного реєстру користувачів, щоби реєстрація в одній бібліотеці давала можливість доступу та роботи і в інших бібліотеках мережі без реєстрації.
Бібліотека повинна пропонувати більше, ніж очікують користувачі, та викликати у них приємні емоції і захоплення. Для цього треба провести системні зміни в бібліотечній галузі, які включатимуть перегляд застарілих законодавчих актів і нормативів, інформатизацію бібліотек та оновлення матеріально-технічної бази, оновлення книжкових фондів, перенавчання бібліотечних працівників з фокусом на сучасні компетенції. Необхідно працювати з користувачами, реагувати інноваційними і суспільно значимими пропозиціями, орієнтованими на потреби читачів. Дуже важливо налагоджувати ефективну комунікацію, вивчати громадську думку про роботу бібліотеки і спільно з користувачами обговорювати, як трансформувати бібліотеку, щоб вона стала частиною їхнього життя.

Література
1. «Тrzecie miejscе» według Raja Oldenburga [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://blog.biblioteka20.pl/?p=149. – Назва з екрану.
2. Амлінський Л. Бібліотечний комфорт: розкіш чи веління часу / Л. Амлінський // Бібліотечний вісник. – 2010. – № 3. – С. 39–44.
3. Сховище книг чи центр спільнот: куди рухаються українські бібліотеки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://mistosite.org.ua/uk/articles/skhovyshche-knyh-chy-tsentr-spilnot-kudy-rukhaiutsia-ukrainski-biblioteky. – Назва з екрану.