Віртуалізація бібліотечних сервісів у сучасному суспільстві

ЗаявникЯсінська Олександра Андріївна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 5. Електронні інформаційні ресурси наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі
Назва доповідіВіртуалізація бібліотечних сервісів у сучасному суспільстві
Інформація про співдоповідачівСлюсар Майя Теодорівна
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Нові цифрові технології, що характеризуються успіхами у створенні інтелектуальних сервісів, зростаючими темпами інформаційної циркуляції інформації, змінюють ключові підходи до основних процесів пошуку, обробки, зберігання інформації, пропонують нові методи, форми і способи їх застосування. Цифрові технології, пов'язані з активним поширенням нових форм передачі та обробки даних, отримали назву “технології віртуалізації послуг”[1].
Сьогодні бібліотеки на практиці відчувають дію нових комунікаційних реалій, які спонукають їх до глобальної віртуалізації, щоб стати організованим інформаційним центром для користувачів, завжди доступним онлайн. Актуальність теми обумовлена важливістю потреби формування нового вектора розвитку бібліотечно-інформаційної сфери діяльності під впливом розвитку цифрових технологій.
Предметом дослідження є досвід впровадження віртуальних сервісів бібліотечно-інформаційного обслуговування.
Метою цієї роботи є вивчення досвіду практичного застосування нових технологій бібліотечних сервісів провідними бібліотеками світу.
Результатом віртуалізації стало переміщення у цифрове середовище пошуку ресурсів, каналів комунікації між бібліотекарем і користувачем, а також самого користувача. Світова практика показує, що за останні роки кількість онлайн відвідувань значно перевищує кількість користувачів, що фізично відвідують бібліотеку.
Реалізація процесу віртуалізації в бібліотеках відбувалася через розвиток інформаційних концепцій від Бібліотеки 1.0 до 3.0. Бібліотеки світу активно відгукуються на трансформацію технологічних концепцій всесвітньої мережі: Web 1.0 – Wеb 2.0 – Web 3.0: від взаємопов’язаних гіпертекстових документів, доступних через Інтернет, до технологічної концепції, що базується на принципах Семантичного вебу, призначеного для створення високоякісних інформаційних ресурсів і послуг, вироблених експертами на основі застосування сучасних веб-технологій.
Питанню впровадження в діяльність бібліотек Web 1.0 – Web 3.0, присвячено праці ряду вітчизняних та зарубіжних дослідників. Серед вітчизняних науковців, зокрема дослідниця Лобузіна К. В. зазначає, що Web 3.0 має спрямувати інтерес на бібліотечні технології, оскільки саме в них накопичений великий досвід упорядкування знань. Ідеї цієї моделі повністю збігаються з основною функцією бібліотеки – бути посередником між інформацією та користувачем [2].
Науковець Мар’їна О. Ю. вважає, що основні розбіжності між Web 1.0 та Web 2.0 полягають не тільки в технічній інфраструктурі, але і в користувацькій здатності взаємодіяти з інформацією у Web-просторі. Основна ідея Web 3.0 – це визначення структури даних та скріплення їх з метою більш ефективного подальшого виявлення, автоматизації процесів їх обробки, інтеграції і повторного використання в різних додатках. Концепція Web 4.0, яка ще не має точного усталеного визначення в науковому обігу, обґрунтовується в напрямку інтелектуального Web. Тобто основною її відмінністю стає використання технологій штучного інтелекту в процесах обробки цифрових масивів і організації взаємодії користувача з ними [3].
Під час вивчення питання оновлення бібліотечних сервісів у сучасному суспільстві у зарубіжних дослідженнях, загальновизнаним стало поняття “віртуалізація читача”, яке вивчалося багатьма науковцями. Серед них дослідники бібліотеки Сан-Дієго Каліфорнійського університету A. Hutt, M. Stuart, D. Suchy та B. D. Westbrook. За останні роки спостерігається тенденція від фізичного до ”онлайн” - відвідування користувачами бібліотек. Основним чинником цього є розвиток сервісів дистанційного обслуговування (електронні каталоги, бази даних, оцифровані раритети, електронні версії видань тощо) [4]. Серед найпопулярніших засобів, якими користуються сучасні відвідувачі бібліотек, можна виділити мобільні пристрої. Саме вони покладені в основу створення послуг, які розглядають американські дослідники Y. Q. Liu та S. Briggs, порівнюючи послуги в різних академічних бібліотеках США [5]. QR-коди також стали популярними в бібліотеках, які пропонують послуги мобільного зв’язку. Дослідниця бібліотеки Тартуського університету Естонії - O. Einasto [7] розглядає якість обслуговування і нові електронні послуги в академічних бібліотеках Естонії. Е-обслуговування визначається нею як надання послуг в електронних мережах, таких як Інтернет, керовані клієнтом і інтегровані з відповідними організаційними процесами обслуговування клієнтів і технологій. Італійський науковець R. Raieli детально розглядає вплив інноваційних технологій в бібліотечній діяльності, їхню взаємодію з користувачами шляхом розвитку і поширення через Інтернет. На його думку, інформаційно-пошукова система, що забезпечує аналіз і пошук інформації в основному текстових документів може бути застосована для обробки у форматі аудіо- та відео документів [8].
Наслідком на процеси віртуалізації та інформатизації є електронне навчання (e-learning). E-learning – навчання, побудоване на основі використання віртуального контенту й інформаційно-комунікаційних технологій. Останнім часом з’являється дедалі більше публікацій, присвячених проблемам використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі. Бібліотекар в системі E-learning виступає в ролі консультанта, тьютора, який забезпечує ефективність процесу навчання та викладання.
Процес віртуалізації вимагає підвищення ефективності прогресивних видів обслуговування. Необхідною умовою для цього є система безперервного навчання бібліотечного персоналу навичок оперування цифровими документами та вміння синтезувати інформацію. У бібліотечній сфері такий технологічний процес отримав назву “цифрове кураторство” (“digital curation”), що включає відбір, збереження, підтримку, збирання та архівування цифрових об’єктів .
Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та віртуалізація бібліотечних послуг зумовлюють нові вимоги суспільства до бібліотекаря, який має бути інформаційним експертом і професійно надавати допомогу у навігації науковим електронним середовищем.
Керуючись світовими тенденціями, Національна бібліотека України імені В. Вернадського активно працює у напрямку розширення доступу до цифрових ресурсів та створення і розвитку власних електронних продуктів. На сьогодні основними електронними інформаційними джерелами є: електронний каталог; наукова електронна бібліотека; інформаційно-бібліографічний сервіс ”Віртуальна довідка”; інформаційні ресурси “Тематичний Інтернет-навігатор”, “Джерела наукової інформації”, “Наукові реферативні огляди”; інформаційний портал “Наука України: доступ до знань”.
Співробітники Відділу технологій електронного науково-інформаційного обслуговування надають інформаційно-консультативну допомогу користувачам НБУВ з питань пошуку інформації у масиві електронних локальних та корпоративних інформаційних ресурсів, зовнішніх мережевих ресурсів, сервісів НБУВ. Надання консультаційних послуг, виконання усних бібліографічних та бібліотечно-інформаційних довідок за запитами користувачів у залі електронних ресурсів та виконання онлайнових довідок на запити віддалених користувачів з використанням можливостей АБІС “ІРБІС-64” через електронну пошту, інформаційні сервіси “Зворотній зв’язок” та “Запитай бібліотекаря” є реалізацією сучасних світових тенденцій віртуалізації бібліотечних сервісів
Сучасна світова практика сприяє поширенню та неабиякій популярності інформаційних технологій у бібліотечному середовищі. Вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду дає підстави стверджувати, що перехід на нові форми віртуального обслуговування та їх опанування дає можливість створити якісно нову комунікацію з користувачами. Ефективні програмно-технологічні рішення дозволяють реалізувати роботу сервісів на єдиній платформі, що дає можливість користувачам отримувати інформацію з усіх інформаційних ресурсів.