ЗВУКОЗАПИСИ УКРАЇНСЬКИХ МУЗИЧНИХ КОЛЕКТИВІВ ВІД ПОЧАТКУ 20 СТ. ДО 1918 Р.

ЗаявникЦибульська Олена Анатоліївна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідСекція 6. Музична культура і музичні фонди бібліотек та архівів в умовах сьогодення.
Назва доповідіЗВУКОЗАПИСИ УКРАЇНСЬКИХ МУЗИЧНИХ КОЛЕКТИВІВ ВІД ПОЧАТКУ 20 СТ. ДО 1918 Р.
Інформація про співдоповідачівЦибульська Олена Анатоліївна, молодший науковий співробітник, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Київ, Україна
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 778.534.422(438)
Цибульська Олена Анатоліївна,
ORCID 0000-0002-3492-6368,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: tsybulska@nbuv.gov.ua

ЗВУКОЗАПИСИ УКРАЇНСЬКИХ МУЗИЧНИХ КОЛЕКТИВІВ ВІД ПОЧАТКУ 20 СТ. ДО 1918 Р.
Здійснено пошук аудіодокументів українських колективів до національного довідково-інформаційного та документального ресурсу «Україніка».
Ключові слова: ранній звукозапис, грамплатівки, Україніка, Полоніка.

Важливою складовою роботи з обліку та акумуляції документальної спадщини українського народу становить пошук відповідних аудіодокументів у фонотеках закордонних бібліотек. «Україніка» як національний довідково-інформаційний та документальний ресурс джерел, створених в Україні або інших державах, має на меті повернути історичні факти про українську науку, економіку, культуру.
Діяльність розпочато з пошуків звукозаписів у Польщі, що зумовлено історичними та географічними факторами. Розшукування звукозаписів для ресурсу «Україніка» на даний час нами ведеться у Центральному каталозі фонографічних полоників, в якому важливу роль відіграє «Dyskopedia poloników do roku 1918», наукове видання у трьох томах Катаржини Янчевської-Соломко. Поняття «Polonica» функціонує в сучасній бібліотечній практиці Польщі і є масштабним проектом Національної бібліотеки Польщі. У передмові до каталогу йдеться, що «Dyskopedia poloników…» містить реєстр звукозаписів, зроблених до 1918 року польськими артистами, записи творів польських композиторів, а також результати продукції фонографічних польських та іноземних фірм, які розміщувалися на польській землі. К. Янчевською-Соломко були досліджені періодичні видання початку 20 ст., національні бібліотеки, приватні колекції тощо. Роботи з пошуку українських фонодокументів та результати попереднього етапу пошуків опубліковані у публікації О. А. Цибульської «Звукозаписи українських виконавців у фондах національної бібліотеки Польщі (від початку 20 ст. до 1918 р.)». Було обрано виконавців вокального, фортепіанного і скрипкового мистецтва, їх число сягнуло більш трьох десятків, а кількість бібліографічних записів – понад вісімсот.
У дану частину дослідження увійшов результат пошуку українських творчих колективів: хорів і оркестрів. Принцип відбору матеріалів для української бібліографії грамзаписів відбувався за критеріями, що вказують на територіальну, національну, тематичну та мовну характеристику. На відбір колективів вплинув критерій назви колективу. Наприклад, «Український хор», «Хор і оркестр Київської опери», «Хор собору св. Володимира в Києві», «Хор Львівського співочого товариства «Ехо»», «Хор українських теологів», «Малоросійський хор під кер. Гірняка-Шама», «Духовий оркестр Київського оперного театру», «Оркестр Міського театру у Львові», «Оркестр лейб-гвардії Волинського полку», «Духовий оркестр Кременчуцького полку», «Оркестр 15-го Львівського піхотного полку».
Загалом кількість записів колективів, що підпадають до категорії «Україніки», становить 350 позицій. Серед них – 17 хорових колективів і 118 записів, що їм належать, 13 оркестрів, що мають 232 записи. Роки записів – з 1906 по 1914. Максимальне число записів належить польській грамофонній компанії «Сирена Рекорд» (Syrena Reсord), що була одним з найбільших постачальників грамофонних платівок у Російській імперії. Головне управління фірми знаходилося у Вільно (Вільнюс), фабрика для виготовлення платівок була збудована у Варшаві. Диски фірми «Сирена Рекорд» коштували недорого, але за якістю не поступалися платівкам інших фірм. Виробників грамплатівок представлено дванадцятьма фірмами звукозапису, серед них є як розповсюджені «Граммофон Ко» (Gramophone Record), «Пате» (Pathé), так і більш рідкісні «Сфінкс Рекорд» (Sphinx Record), «Юмбо Рекорд» (Jumbo-Record), «Фаворит Рекорд».
У процесі роботи виникали труднощі щодо вибору колективу до категорії «Україніка». Наприклад: оркестр лейб-гвардії Волинського полку п/к капельмейстера В. А. Павелка базувався у Варшаві, але відомо, що у ньому служили і військові з України (Київської губ.), до широкого репертуару оркестру включалися і українські твори (марші, танці), а територія Волині простягалася як сучасною Польщею, тодішньою Росією і сучасною Україною. До цілком певного відношення до «Україніки» має «Український хор», записи якого було здійснено бл. 1913-1914 у Варшаві, через що вони і потрапили до «Полоніки». Зареєстровано тільки два твори у виконанні цього хору – «Заповіт» та «Ще не вмерла Україна», але значимість цих записів важко переоцінити.

UDC 778.534.422(438)
Olena Tsybulska
ORCID 0000-0002-3492-6368
Junior Research Fellow,
Vernadsky National Lybrary of Ukraine
Kyiv, Ukraine
е-mail: tsybulska@nbuv.gov.ua

SOUND RECORDINGS OF UKRAINIAN MUSIC BANDS FROM THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY TO 1918

A search was made for audio documents to the national reference and information and documentary resource "Ukrainica".
Keywords: early sound recording, gramophone records, Ukrainica, Polonica.