ЗВУКОЗАПИСИ УКРАЇНСЬКИХ МУЗИЧНИХ КОЛЕКТИВІВ ВІД ПОЧАТКУ 20 СТ. ДО 1918 Р.

Тези доповіді

УДК 778.534.422(438)
Цибульська Олена Анатоліївна,
ORCID 0000-0002-3492-6368,
молодший науковий співробітник,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: tsybulska@nbuv.gov.ua

ЗВУКОЗАПИСИ УКРАЇНСЬКИХ МУЗИЧНИХ КОЛЕКТИВІВ ВІД ПОЧАТКУ 20 СТ. ДО 1918 Р.
Здійснено пошук аудіодокументів українських колективів до національного довідково-інформаційного та документального ресурсу «Україніка».
Ключові слова: ранній звукозапис, грамплатівки, Україніка, Полоніка.

Важливою складовою роботи з обліку та акумуляції документальної спадщини українського народу становить пошук відповідних аудіодокументів у фонотеках закордонних бібліотек. «Україніка» як національний довідково-інформаційний та документальний ресурс джерел, створених в Україні або інших державах, має на меті повернути історичні факти про українську науку, економіку, культуру.
Діяльність розпочато з пошуків звукозаписів у Польщі, що зумовлено історичними та географічними факторами. Розшукування звукозаписів для ресурсу «Україніка» на даний час нами ведеться у Центральному каталозі фонографічних полоників, в якому важливу роль відіграє «Dyskopedia poloników do roku 1918», наукове видання у трьох томах Катаржини Янчевської-Соломко. Поняття «Polonica» функціонує в сучасній бібліотечній практиці Польщі і є масштабним проектом Національної бібліотеки Польщі. У передмові до каталогу йдеться, що «Dyskopedia poloników…» містить реєстр звукозаписів, зроблених до 1918 року польськими артистами, записи творів польських композиторів, а також результати продукції фонографічних польських та іноземних фірм, які розміщувалися на польській землі. К. Янчевською-Соломко були досліджені періодичні видання початку 20 ст., національні бібліотеки, приватні колекції тощо. Роботи з пошуку українських фонодокументів та результати попереднього етапу пошуків опубліковані у публікації О. А. Цибульської «Звукозаписи українських виконавців у фондах національної бібліотеки Польщі (від початку 20 ст. до 1918 р.)». Було обрано виконавців вокального, фортепіанного і скрипкового мистецтва, їх число сягнуло більш трьох десятків, а кількість бібліографічних записів – понад вісімсот.
У дану частину дослідження увійшов результат пошуку українських творчих колективів: хорів і оркестрів. Принцип відбору матеріалів для української бібліографії грамзаписів відбувався за критеріями, що вказують на територіальну, національну, тематичну та мовну характеристику. На відбір колективів вплинув критерій назви колективу. Наприклад, «Український хор», «Хор і оркестр Київської опери», «Хор собору св. Володимира в Києві», «Хор Львівського співочого товариства «Ехо»», «Хор українських теологів», «Малоросійський хор під кер. Гірняка-Шама», «Духовий оркестр Київського оперного театру», «Оркестр Міського театру у Львові», «Оркестр лейб-гвардії Волинського полку», «Духовий оркестр Кременчуцького полку», «Оркестр 15-го Львівського піхотного полку».
Загалом кількість записів колективів, що підпадають до категорії «Україніки», становить 350 позицій. Серед них – 17 хорових колективів і 118 записів, що їм належать, 13 оркестрів, що мають 232 записи. Роки записів – з 1906 по 1914. Максимальне число записів належить польській грамофонній компанії «Сирена Рекорд» (Syrena Reсord), що була одним з найбільших постачальників грамофонних платівок у Російській імперії. Головне управління фірми знаходилося у Вільно (Вільнюс), фабрика для виготовлення платівок була збудована у Варшаві. Диски фірми «Сирена Рекорд» коштували недорого, але за якістю не поступалися платівкам інших фірм. Виробників грамплатівок представлено дванадцятьма фірмами звукозапису, серед них є як розповсюджені «Граммофон Ко» (Gramophone Record), «Пате» (Pathé), так і більш рідкісні «Сфінкс Рекорд» (Sphinx Record), «Юмбо Рекорд» (Jumbo-Record), «Фаворит Рекорд».
У процесі роботи виникали труднощі щодо вибору колективу до категорії «Україніка». Наприклад: оркестр лейб-гвардії Волинського полку п/к капельмейстера В. А. Павелка базувався у Варшаві, але відомо, що у ньому служили і військові з України (Київської губ.), до широкого репертуару оркестру включалися і українські твори (марші, танці), а територія Волині простягалася як сучасною Польщею, тодішньою Росією і сучасною Україною. До цілком певного відношення до «Україніки» має «Український хор», записи якого було здійснено бл. 1913-1914 у Варшаві, через що вони і потрапили до «Полоніки». Зареєстровано тільки два твори у виконанні цього хору – «Заповіт» та «Ще не вмерла Україна», але значимість цих записів важко переоцінити.

UDC 778.534.422(438)
Olena Tsybulska
ORCID 0000-0002-3492-6368
Junior Research Fellow,
Vernadsky National Lybrary of Ukraine
Kyiv, Ukraine
е-mail: tsybulska@nbuv.gov.ua

SOUND RECORDINGS OF UKRAINIAN MUSIC BANDS FROM THE BEGINNING OF THE 20TH CENTURY TO 1918

A search was made for audio documents to the national reference and information and documentary resource "Ukrainica".
Keywords: early sound recording, gramophone records, Ukrainica, Polonica.