СТАБІЛІЗАЦІЯ НАЙБІЛЬШ ЦІННИХ ДОКУМЕНТІВ НБУВ: МІКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Тези доповіді

УДК 027.54(477–25)НБУВ:025.7/.9–043.92–047.86 ]:561.28
Волосатих Людмила Михайлівна,
ORCID 0000-0002-9862-8626,
молодший науковий співробітник,
відділ наукових технологій збереження фондів
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна
е-mail: volluda7@gmail.com

СТАБІЛІЗАЦІЯ НАЙБІЛЬШ ЦІННИХ ДОКУМЕНТІВ НБУВ: МІКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Розглянуто питання старіння та руйнування бібліотечних документів у процесі зберігання. Проаналізовано фактори ризику, які впливають на погіршення стану цінних фондів. Надано рекомендації щодо їх усунення.
Ключові слова: документи, стабілізація, дезінфекція, мікологічне ураження, цінні фонди.

Основну частину фондів бібліотек становлять документи на традиційних носіях. Це – книги, газети, журнали, карти, плакати тощо. Матеріали, з яких вони виготовлені – переважно органічного походження: папір, картон, шкіра, деревина, пергамент, зрідка папірус.
Документи у процесі зберігання й використання змінюються, іноді стають непридатними для використання. Фактори, які впливають на руйнування документів, можна розподілити на зовнішні та внутрішні. Їх поєднання призводить до значного пошкодження, а інколи й до повної втрати документів. Причин пошкодження документів декілька: хімічна нестабільність матеріалів, з яких вони виготовлені, несприятливі умови навколишнього середовища, неналежне зберігання і поводження з ними, надзвичайні ситуації.
Основним нормативним документом, яким регламентуються дії зі збереження фондів на паперовій основі, шкірі та пергаменті є чинній стандарт з консервації документів (ДСТУ ГОСТ 7.50:2006. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Консервація документів. Загальні вимоги. ГОСТ 7.50:2002 IDT).
Усі матеріали, з яких виготовлені документи, як природного, так і штучного походження, з часом змінюють первинні властивості. Відбувається природний процес зміни властивостей матеріалів – старіння. Зазвичай, він є результатом дії сукупності різних факторів: складних фізико-хімічних процесів, залежних від властивостей вихідних матеріалів та умов, в яких вони зберігаються й використовуються.
Матеріали оправи (деревина, картон, шкіра, пергамен тощо), сторінки книг та документів (пергамент, папір, папірус) з роками втрачають механічну міцність, стають крихкими та ламкими, змінюють колір, темніють, жовтіють. Тексти вицвітають, згасають, можуть осипатися (особливо фарби та позолота).
Папір є матеріалом, який утворюється з шарів спеціально оброблених рослинних волокон. Основною сировиною для виготовлення паперу й картону є целюлоза, деревинна маса, волокна хлопку, льону, коноплі у вигляді хімічних відходів та паперова макулатура. Хімічне оброблення, якого зазнає сировина у процесі виготовлення паперу, хоча і поліпшує деякі її властивості, водночас зменшує природну міцність целюлозних волокон. Тому, папір виготовлений з целюлозних волокон є значно менш довговічним ніж старовинний ганчір’яний папір. До теперішнього часу зустрічаються рукописні пам’ятники далекого минулого на ганчір’яному папері, які значною мірою зберегли свої первинні властивості завдяки природним особливостям рослинних волокон та відсутності сторонніх домішок у складі паперу.
У фондах бібліотек та архівів зберігається велика кількість книг та документів у шкіряних оправах. Це традиційний і дуже популярний матеріал оправ XVI–XVIII ст. Шкіру використовували як для покриття всієї оправи так і для окремих елементів у поєднанні з іншими матеріалами. Загалом шкіряні оправи належать до дорогих і потенційно тривких. Вони мають естетичний вигляд та є зручними у користуванні, а іноді самі по собі є самостійним культурно-історичним пам’ятником. Однак шкіра, як і будь-який матеріал, є схильною до процесів старіння: втрачається блиск, руйнується лицевий шар, іноді змінюється колір, шкіра стає ламкою та жорсткою. За несприятливих умов зберігання процеси старіння значно прискорюються. Дуже важливим, особливо у художньому виробництві, є малюнок шкіри. Під час виготовлення пергаменту шкіра не підлягає дубленню. Білий пергамент виготовляють зі знекровлених шкур телят, кіз, вівців та молодих ослів. Для надання пергаменту високої якості й білого кольору його обробляють з використанням різноманітних мінеральних та органічних матеріалів: крейди, каніфолі, тальку тощо. Показовою ознакою пергаменту є його висока гігроскопічність. За надмірної вологості пергамент зморщується і починає жолобитися. Загалом пергамент є потенційно тривким матеріалом.
Ще одним із унікальних стародавніх писальних матеріалів є папірус, його здатність до тривалого зберігання від виготовлення до нашого часу не перевершив жоден з видів паперу.
Стабілізація – це оброблення, яке уповільнює процеси старіння і запобігає пошкодженню матеріалів документа. Вона є складовою частиною комплексу заходів щодо забезпечення збереження бібліотечних фондів. Стабілізація застосовується щодо фізико-хімічних, біологічних і механічних факторів, здійснюється індивідуальними або масовими методами.
Серед багатьох факторів зовнішнього середовища особливо значної шкоди матеріальній основі документів завдають мікроорганізми, особливо мікроскопічні гриби. Папір – небіостійкий та дуже гігроскопічний матеріал, тому всі види паперу за несприятливих умов пошкоджуються пліснявою за тиждень. Незважаючи на те, що шкіра і пергамент є досить стійкими до пошкодження грибами матеріалами (через наявність колагену та високої лужності), однак за певних умов вони також стають доступними для мікологічного ураження. Жири зі шкіри – чудове живильне середовище для мікроорганізмів. Таким чином, результатом діяльності мікроскопічних грибів є зміна хімічного складу, структури та властивостей матеріалів. На усі ці особливості необхідно звертати увагу у процесі обстеження бібліотечних документів.
У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ) для практичного впровадження технологій стабілізації матеріальної основи документів постійно виконуються обстеження унікальних фондів: стародруків, рукописних документів та колекційних видань.
Лише за останні роки фахівцями відділу наукових технологій збереження фондів (ВНТЗФ) НБУВ було здійснено обстеження фактичного фізичного стану декількох рукописних фондів. У процесі обстеження виявлено, що документи виготовлені на папері різного виду (ганчір’яний папір ручного та машинного способу виготовлення), трапляються документи на пергаменті та папірусі. Аркуші з папірусу взагалі мають значні механічні пошкодження, тому зберігаються у індивідуальних засобах захисту: картонних коробках, папках, конвертах. За типом оправи переважають документи у твердий оправі, матеріал кришок – це деревина або картон, покриття – переважно шкіра, зустрічаються також тканина та пергамент. Незважаючи на те, що документи зберігаються у відносно стабільних умовах, у процесі науково-прикладних обстежень виявлено документи з ознаками різного виду та ступеню біологічного ураження. Основна кількість – це ентомологічні пошкодження шкіряних та пергаментних оправ, мікробіологічні ураження книжкових блоків іноді зі значною деструкцією, для яких терміново необхідно проведення різноманітних стабілізаційних заходів: індивідуальної санітарно-гігієнічної обробки або дезінфекції. У НБУВ для обробки документів на папері, заражених мікобіотою, застосовується 1%-ний розчин ніпагіну в 70%-ому етиловому спирті.
Незважаючи на те, що шкіра та пергамент є більш стійкими до дії мікроскопічних грибів, однак і вони інколи потребують дезінфекційного оброблення. Більшість антисептиків, що застосовуються для дезінфекції шкіри, є похідними фенолу, наприклад, тимол. До теперішнього часу в бібліотеках застосовується тимол, хоча є дані, що тимол є недостатньо ефективним для дезінфекції шкіри. Ніпагін відноситься до сильних антисептиків, він не є токсичним, про що свідчить його застосування в харчовій і косметичній промисловості. Дезінфікуючі речовини використовуються у вигляді водних, спиртових і водно-спиртових розчинів.
Таким чином, своєчасно проведений комплекс стабілізаційних заходів поліпшує фізичній стан документів, запобігає пошкодженню матеріалів та сприяє подальшому зберіганню особливо цінних бібліотечних фондів.

UDC 027.54(477–25)VNLU:025.7/.9–043.92–047.86 ]:561.28
Lіudmyla Volosatykh,
ORCID 0000-0002-9862-8626,
Junior Research Associate,
Department of Scientific Technologies for Preservation of Funds,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
е-mail: volluda7@gmail.com
STABILIZATION OF THE MOST VALUABLE DOCUMENTS OF VNLU: MYCOLOGICAL ASPECT
The paper reviews the problem of aging and destruction of library documents in the process of storage, analyzes the risk factors affecting the deterioration of the rare funds condition, and gives recommendations for the elimination of such factors.
Keywords: documents, stabilization, disinfection, mycological damage, valuable funds.