Діяльність О.М. Апанович у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (за документами Інституту рукопису НБУВ)

ЗаявникБодак Ольга Петрівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Документальні історико-культурні фонди: традиції та новації місць зберігання, формування, використання
Назва доповідіДіяльність О.М. Апанович у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського (за документами Інституту рукопису НБУВ)
Інформація про співдоповідачівОльга Петрівна Степченко, канд. іст. наук, в.о. директора Інституту рукопису НБУВ; Людмила Сергіївна Щерба, м.н.с. відділу фондів рукописної спадщини Інституту рукопису НБУВ
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 930:025 (477) (О.М. Апанович)

Ольга Петрівна Степченко, канд. іст. наук,
в.о. директора Інституту рукопису НБУВ,
Ольга Петрівна Бодак, канд. іст. наук,
с.н.с. відділу фондів рукописної спадщини
Інституту рукопису НБУВ,
Людмила Сергіївна Щерба,
м.н.с. відділу фондів рукописної спадщини
Інституту рукопису НБУВ

Olga Stepchenko, PhD,
Institute of Manuscript of the Vernadsky National Library of Ukraine
Olga Bodak, PhD,
Institute of Manuscript of the Vernadsky National Library of Ukraine
Lyudmila Shcherba,
Institute of Manuscript of the Vernadsky National Library of Ukraine

ДІЯЛЬНІСТЬ О.М. АПАНОВИЧ У НАЦІОНАЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ УКРАЇНИ ІМЕНІ В.І. ВЕРНАДСЬКОГО (ЗА ДОКУМЕНТАМИ ІНСТИТУТУ РУКОПИСУ НБУВ)

ACTIVITY O.M. APANOVICH IN THE VERNADSKY
NATIONAL LIBRARY OF UKRAINE
(BY DOCUMENTS OF THE INSTITUTE OF MANUSCRIPT OF VNLU)

На основі документів особового архівного фонду О.М. Апанович розглянуто її діяльність у відділі рукописів ЦНБ АН УРСР (нині ІР НБУВ). Висвітлено її роботу з упорядкування і опису архівних фондів та рукописних книг, дослідження життя та діяльності В.І. Вернадського.
Ключові слова: О.М. Апанович, історія, Інститут рукопису НБУВ, архівні документи, рукописна книга, В.І. Вернадський.

On the basis of documents of the personal archival fond O.M. Apanovich considered her activities in the department of manuscripts of the Central Scientific Library of the Academy of Sciences of the USSR (now is the Institute of Manuscript of the VLNU). Her work on organizing and describing archival funds and manuscripts, researching the life and activity of V.I. Vernadsky.
Key words: O.M. Apanovich, history, Institute of Manuscript of the VLNU, archival documents, manuscript, V.I. Vernadsky.


Олена Михайлівна Апанович (1919–2000) – відомий учений-історик, письменниця, невтомний дослідник козацької слави, лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка, лауреат наукової нагороди Фундації Антоновичів (США), кандидат історичних наук.
Для широкого читацького загалу ім’я О.М. Апанович відоме, насамперед, як автора численних наукових та науково-популярних праць з історії українського козацтва. У творчому доробку вченої понад 400 публікацій різноманітного характеру і призначення, зокрема, індивідуальні та колективні монографії і науково-популярні книги, збірники документів і статей у тематичних та періодичних виданнях, рецензії та виступи на конференціях, участь у теле- та радіопередачах, значна частина яких зберігається у її особовому фонді.
Особовий фонд О.М. Апанович зберігається в Інституті рукопису НБУВ (ІР НБУВ). Він сформований з її архівних документів, що були передані на постійне місце зберігання до ІР НБУВ у 2000 р. її сином С.Ю. Мережинським [1].
У 1973–1986 рр. О.М. Апанович працювала старшим науковим співробітником відділу рукописів ЦНБ АН УРСР (нині ІР НБУВ).
У відділі рукописів вона майже чотирнадцять років займалася упорядкуванням та описом архівних фондів і рукописних книг, вивчала списки козацького літопису Григорія Граб’янки, відшуковувала матеріали, пов’язані з життям та діяльністю В.І. Вернадського, особливо тих періодів, що пов’язані з Україною. За час роботи у відділі рукописів нею були опрацьовані особові архівні фонди мистецтвознавця О.П. Новицького та етнографа і археолога Я.П. Новицького, істориків А.І. Степовича та М.І. Лілеєва, математиків Г.Ф. Вороного та М.В. Остроградського, київського митрополита Платона; документи фамільних та родових архівів, зокрема, Болсуновських, Дорошенків, Капністів, Радзивілів, Шодуарів.
У одному зі своїх інтерв’ю О.М. Апанович сказала: «Під час опрацювання рукописних документів проймаєшся дивним почуттям – ти ніби крихітна зв’язуюча ланка між тим часом, що був, і тим, що буде. Доводилось освоювати складну технологію обробки й опису особових фондів діячів культури. Вивчати чернетки, розбирати різні почерки, скоропис, а це виснажлива праця» [2].
О.М. Апанович звернулася до нового напряму наукової діяльності – книгознавства, розглядаючи рукописну книгу як об’єкт вивчення і одночасно як джерело дослідження. Почали з’являтися її статті, присвячені проблемам української рукописної книги, до складу якої входили козацькі літописи. Результатом більш як десятирічного дослідження української рукописної книжності стало видання ґрунтовної монографії «Рукописная светская книга ХVІІІ в. на Украине. Исторические сборники») [3].
Сама монографія в архіві О.М. Апанович не збереглася. Збереглися тільки план-проспект монографії та підготовчі матеріали до неї. Також в особовому фонді зберігається витяг з протоколу засідання відділу рукописів від 20 січня 1977 р. щодо обговорення проспекту монографії. Протокол свідчить, що спочатку монографія мала назву «Рукописная книга XVI–XVIII ст. в фондах ЦНБ АН УРСР (историко-литературные сборники)». Потім дослідження було обмежене XVIII ст., і назва змінена на «Социальная направленность рукописных литературно-исторических сборников XVIII века на Украине».
У монографії О.М. Апанович вперше розповідає про історичні збірники, які створювалися і розповсюджувалися в Україні у ХVІІІ ст. самими книголюбами, створюючи таким чином своєрідні «бібліотеки в одному томі». Найбільшою популярністю користувалися літописи Григорія Граб’янки і Самовидця. Вона дослідила сім рукописних книг літопису Самовидця і сорок шість – козацького старшини Григорія Граб’янки, які зберігаються в бібліотеках і музеях не тільки України, а й Росії, атрибутувала 30 раніше невідомих списків і редакцій [4].
О.М. Апанович відкрила чимало нових пам’яток літописання або їхніх списків та редакцій, імен українських культурних діячів-авторів, редакторів, копіїстів – серед яких значне місце належить представникам козацької інтелігенції. Було розвіяно міф про дикість і некультурність козаків, а навпаки, науково обґрунтована любов козаків до книги, продовження ними, навіть у тяжких умовах ліквідації решток Української держави, культурних та освітніх традицій попереднього етапу української історії.
Це перша спроба дослідження історії українського читача. О.М. Апанович доводить, що списки складали самі читачі, які не мали змоги купити друковані видання. Порівнюючи тексти, вона встановила доповнення, скорочення тексту, внесені переписувачем зміни. У своїй праці автор відтворила духовний світ читачів ХVІІІ ст., їхні естетичні смаки, літературні та історичні вподобання, соціальну спрямованість і навіть громадсько-політичні та класові інтереси. Апанович зробила важливий висновок щодо репертуару і поширення української рукописної книги, розробила низку її теоретичних проблем. Вона доводила, що читачі-переписувачі зробили свій внесок у розвиток культури України ХVІІІ століття.
Крім того, О.М. Апанович проявила пильну увагу до інформації такого маловивченого джерела як маргіналії – замітки на полях рукописних книг. Статті вченої про маргінальні записи дали поштовх розвитку досліджень у галузі окремої історичної дисципліни – маргіналістики, яка перебувала ще у фазі становлення [5]. Цій темі вона присвятила значну кількість статей, зокрема, «Вкладные, владельческие, дарственные записи и приписки переписчиков ХVІ–ХVІІІ вв. на рукописных книгах ЦНБ АН УССР» [6], «Исторические записи на старопечатных и рукописных древних книгах» [7] та ін.
Під час роботи в бібліотеці О.М. Апанович брала участь у підготовці колективної монографії «История Центральной научной библиотеки Академии наук Украинской ССР» [8]. Зокрема, нею були написані розділи «Заснування Всенародної бібліотеки України та її діяльність у роки громадянської війни» та «Фонди і каталоги бібліотеки».
Поряд з дослідженнями з історії українського козацтва та студіями з української рукописної книги дещо несподіваним здається третій напрям у науковій діяльності О.М. Апанович. Це праці, присвячені всесвітньовідомому вченому, одному з найвидатніших природознавців і мислителів ХХ ст., першому президенту Української академії наук – Володимиру Івановичу Вернадському. Олена Михайлівна з властивою їй пристрастю поринула у вивчення й популяризацію того періоду його життя, що пов’язаний з Україною. Протягом п’яти років її монографія «В.И. Вернадский: Жизнь и деятельность на Украине» [9], написана у співавторстві з К.М. Ситником та С.М. Стойком, витримала два перевидання (1984 та 1988 рр.) і здобула прихильність великої читацької аудиторії. Необхідно відзначити її колосальний внесок у дослідження теми «В.І. Вернадський і Україна». Адже саме українські сторінки у біографії В.І. Вернадського найбільше замовчувалися і приховувалися. Офіційне табу було накладене на його козацьке походження, вболівання за долю України, історію створення Української академії наук і Національної бібліотеки.
Вивчивши все про діяльність в Україні видатного природознавця ХХ ст., нащадка запорозьких козаків, вона дійшла висновку, що йому було притаманне відчуття творчого, емоційного натхнення, яке властиве поетам, акторам, музикантам, виступала з доповідями про вченого на конференціях у багатьох містах України та Росії. О.М. Апанович написала понад 20 наукових та науково-популярних статей, в яких висвітлюються питання і проблеми, що вперше ставилися в науці, зокрема, «Бібліотека першого президента» [10], «В.І. Вернадський на Полтавщині» [11], «Искусство в духовной и научной деятельности Вернадского» [12], «Вернадский – читатель» [13] та ін.
Ґрунтовні дослідження О.М. Апанович життя та діяльності першого президента Академії наук України, одного з фундаторів НБУВ стали підставою для клопотання перед Урядом про присвоєння Бібліотеці його імені. З 1988 р. Бібліотека носить ім’я В.І. Вернадського. В архіві О.М. Апанович збереглася чернетка листа ЦНБ АН УРСР до віце-президента АН УРСР К.М. Ситника, написана рукою О.М. Апанович, з проханням включити в Постанову Президії АН УРСР про заходи у зв’язку з 125-річчям від дня народження В.І. Вернадського пункт про присвоєння його імені ЦНБ АН УРСР.
О.М. Апанович вважала, що «бібліотека – це невід’ємна складова культури будь-якого народу. Тільки держава повинна розвивати бібліотечну мережу й піклуватися нею. Серце ятриться від жалюгідного стану української культури. Багато книгозбірень в Україні закриваються через нестачу коштів на утримання приміщень, на купівлю книг та злиденну зарплату бібліотекарям» [2].
У наступному році буде відзначатися 100-річчя від дня народження О.М. Апанович. ІР НБУВ до цієї ювілейної дати планує опублікувати науковий каталог архіву О.М. Апанович та провести його презентацію, на яку запросити представників установ і організацій, з якими вона підтримувала зв’язки. Також заплановано підготувати виставку її документів, що зберігаються в ІР НБУВ.


Список використаних джерел

1. ІР НБУВ, ф. 374.
2. Солонська Н. Олена Апанович // Бібліотечний вісник. 1994. № 4. С. 26.
3. Апанович Е.М. Рукописная светская книга XVIII в. на Украине. Исторические сборники. Киев: Наукова думка, 1983. 222 с.
4. Сергійчук В. Захоплююча історія рукописів // Прапор комунізму. 1983. 17 груд.; Сергійчук В. Жива історія народу // Наука і суспільство. 1984. № 2.
5. Дмитрієнко М.Ф. 80-річчя від дня народження О.М. Апанович // Український історичний журнал. 1999. № 5. С. 71–86.
6. Апанович Е.М. Вкладные, владельческие, дарственные записи и приписки переписчиков ХVІ–ХVІІІ вв. на рукописных книгах ЦНБ АН УССР // История книги и издательской деятельности. Ленинград : БАН СССР, 1977. С. 22–52.
7. Апанович Е.М. Исторические записи на старопечатных и рукописных древних книгах // История СССР. 1979. № 2. С. 151–161.
8. Гутянский С.К., Апанович Е.М., Кравец Е.М. и др. История Центральной научной библиотеки Академии наук Украинской ССР. Киев: Наукова думка, 1979. 227 с.
9. Сытник К.М., Стойко С.М., Апанович Е.М. В.И. Вернадский: Жизнь и деятельность на Украине. Киев : Наукова думка, 1984. 235 с.; 2-е изд., испр. и доп. Киев : Наукова думка, 1988. 366 с.
10. Апанович О.М. Бібліотека першого президента // Культура і життя. 1984. 15 лют.
11. Апанович О.М. В.І. Вернадський на Полтавщині // Радянська освіта. 1988. 15 берез.
12. Апанович О.М. Искусство в духовной и научной деятельности Вернадского // Научное и социальное значение деятельности В.И. Вернадского. Л.: Наука, 1989. С. 247–275.
13. Апанович О.М. Вернадский – читатель // Прометей. Москва, 1988. Т. 15. С. 257–270.