Роль маркетингових досліджень для розвитку інновацій наукових бібліотек

ЗаявникВенідиктова Анна Вікторівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 1. Наукова бібліотека у цифрову епоху: традиції та інновації
Назва доповідіРоль маркетингових досліджень для розвитку інновацій наукових бібліотек
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027.021:001.895]:339.138
Венідиктова Анна Вікторівна
Venidyktova Anna
молодший науковий співробітник
Junior Research Fellow
НБУВ
V. Vernadsky National Library of Ukraine

РОЛЬ МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙ НАУКОВИХ БІБЛІОТЕК

THE ROLE OF MARKETING RESEARCHES FOR THE DEVELOPMENT OF SCIENTIFIC LIBRARIES INNOVATIONS

Розглянуто значення маркетингових досліджень для розвитку інновацій наукових бібліотек у контексті міжнародних стандартів. Акцентовано увагу на визначенні ключових показників ефективності функціонування для різних типів бібліотек на основі маркетингових підходу.
The importance of marketing research for the development of innovations in scientific libraries in the context of international standards is considered. The emphasis is on identifying key performance indicators for different types of libraries based on a marketing approach

Ключові слова: маркетингові дослідження бібліотек, інноваційний розвиток, стандарт ISO, показник ефективності функціонування бібліотек.
Key words: marketing researches of libraries, innovation development, ISO standard, indicator of the functioning of libraries

Конкурентоспроможність бібліотеки пов’язана з її системним розвитком та вмінням використовувати інформаційно-технологічний та кадровий потенціал. Маркетингова складова враховується при розробці концепції розвитку будь-якої бібліотеки, яка обирає вектор інноваційного розвитку. З метою максимального задоволення потреб реальних та потенційних користувачів, покращення їх обслуговування бібліотека повинна проводити дослідження з вивчення попиту на послуги та інформаційні продукти. Сьогодні, коли скорочується державне фінансування на розвиток бібліотек, вони самі повинні оптимально використовувати наявні ресурси і постійно доводити свою соціальну ефективність.
Маркетингові дослідження визнано ефективним базисом для оцінювання впливу бібліотек. Про це свідчать публікації як учених, так і практиків бібліотечної справи у тому числі зарубіжних: Ф. Котлера, В. Клюєва, О. Яструбової, С. Матліної, О. Башун, О. Василенко, Т. Коваль, Л. Туровської, О. Ісаєнко. Серед українських науковців, у дисертаціях яких висвітлені аспекти впровадження маркетингових досліджень, слід назвати Г. Саприкіна (маркетинговий підхід в управлінні діяльністю бібліотеки) (1997) та Н. Ніколаєнко (інноваційні технології управління) (2016). Проте, незважаючи на актуальність, питання значення маркетингових досліджень для розвитку інновацій наукових бібліотек комплексно не розглядалося, особливо в контексті міжнародних стандартів.
Маркетингові дослідження розглядають як систематичний збір, упорядкування та аналіз даних про стан бібліотечно-інформаційного ринку, про потреби фізичних та юридичних осіб у бібліотечно-інформаційній продукції та послугах, про попит на них і рівні збуту з метою маркетингового планування виробництва і збуту послуг [1, с. 332].
Про необхідність застосування маркетингових досліджень та їх значущість наголошується в стандартах з бібліотечної справи. Одним із таких стандартів є ДСТУ ISO 16439:2016 (ISO 16439:2014, IDT) «Information and documentation – Methods and procedures for assessing the impact of libraries: Інформація та документація. Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек» [2]. Маркетинговий підхід, орієнтований на користувача, передбачає всебічне вивчення «ніші ринку» – моніторинг реальних та потенційних користувачів можливих послуг бібліотеки завдяки використанню багатьох форм і методів з метою визначення номенклатури послуг бібліотеки. Щоб вивчити «нішу ринку», проводять сегментацію ринку. Сегментація – це вивчення мотивації користування бібліотекою в цілому та її окремих послуг. Таким чином, на основі маркетингових досліджень і сегментації ринку бібліотеки можуть визначити пріоритетні види бібліотечних послуг, виходячи з запитів читачів, ґрунтуючись на яких проводити прогнозування і розвиток послуг бібліотеки. Залежно від визначених завдань обирається комплекс методів, за допомогою яких передбачається збір, обробка і аналіз даних. Для цього використовуються такі методи: обстеження, опис, спостереження, опитування та інші. Новий міжнародний стандарт ДСТУ ISO 16439:2016 детально описує ці методи та процедури.
Згідно положень стандарту ДСТУ ISO 11620:2016 (ISO 11620:2014, IDT) «Показники функціонування бібліотек. Інформація та документація. Library performance indicators. Information and documentation» бібліотеки повинні визначити, які показники функціонування бібліотек є найбільш релеванті для конкретної бібліотеки, для збору і аналізу даних, і, відповідно, інтерпретації результатів у стратегію управління розвитком бібліотек [3]. У нормативному документі підкреслюється, що існує багато типів бібліотек, із різними призначеннями, які обслуговують різні групи користувачів, мають унікальні характеристики (структура, фінансування, управління тощо), а також вони залежать від ситуативних чинників, що впливають на послуги та ресурси, які бібліотеки можуть забезпечити. Відповідно до своїх стратегічних програм бібліотеки можуть визначити найважливіші для себе показники ефективності функціонування, запропонованих цим стандартом, або розробити власні.
Показники, запропоновані стандартом ISO 11620:2016, які вимірюють внесок бібліотеки в нові сервіси і ресурси, її інноваційний потенціал, а також здатність отримати достатнє фінансування для розвитку [3]:
- відсоток витрат на інформаційне забезпечення, спрямованих на електронну колекцію ¬– оцінити ступінь використання бібліотеки для створення електронної колекції;
- відсоток співробітників бібліотеки, які надають електронні послуги – оцінити, наскільки бібліотека інвестує людські ресурси в забезпечення технічної підтримки електронних послуг;
- відсоток витрат часу співробітників бібліотеки на навчальну підготовку – для того, щоб оцінити відсоток витрат часу співробітників бібліотеки, що виділяється на офіційні заходи з підготовки кадрів задля підвищення кваліфікації персоналу;
- частка участі співробітників у корпоративних партнерствах та проектах – для оцінки співробітництва бібліотеки на місцевому, регіональному, національному та міжнародному рівні і тим самим значення бібліотеки та її вплив на бібліотечний світ;
- відсоток бібліотечних засобів, отриманих за допомогою спеціальних грантів або доходу від бібліотечної діяльності – для оцінки успішності роботи бібліотеки в отриманні додаткових фінансових ресурсів;
- відсоток інституційних засобів, виділених бібліотеці – для вимірювання важливості бібліотеки (виражається в грошових одиницях), фінансування установи.
Для визначення ключових показників ефективності функціонування, які відносять до групи В.4 «Потенціал та розвиток» ДСТУ ISO 11620:2016 [3] необхідно проводити маркетинговий аудит (зовнішній та внутрішньоорганізаційний). Внутрішній аудит проводиться з метою виявлення можливостей і оцінки ресурсної забезпеченості бібліотеки, наявних усередині бібліотеки обмежень і перешкод, потенційних загроз для розвитку, задля запровадження подальших заходів з удосконалення діяльності, включаючи корегування процедур: нормативів (стандартів), документації, програм навчання та ін. У процесі аудиту збирається і структурується доступна інформація про ситуації усередині бібліотеки з таких доступних джерел, як статистичний облік, опитування, анкетування та ін. Аудит, як правило, зачіпає комплекс взаємозв’язаних напрямів і груп чинників (технологічних, економічних управлінських та ін.). Як інструментарій використовується система показників, які в сукупності забезпечують повніше уявлення про місце і роль бібліотеки, відповідність її діяльності громадським потребам, науковій діяльності та соціокультурній ефективності. Результати оцінки діяльності і розвитку залежать від вибору показників, тобто від прийнятих бібліотекою пріоритетів.
Науковцями НБУВ були запропоновані такі ключові показники ефективності, що характеризують інноваційні аспекти бібліотечної діяльності, і відносять до групи показників «формування та використання електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів» [4] :
• частка документів цифрової колекції в загальній структурі бібліотечно-інформаційного фонду;
• частка документів, які не мають друкованого аналогу у фонді бібліотеки;
• кількість завантажених документів на душу населення;
• частка завантажених документів зарубіжними користувачами;
• коефіцієнт звернення користувачів до електронних та друкованих документів.
Маркетингова орієнтація бібліотечно-інформаційної діяльності характеризується тим, що робота бібліотек оцінюється не по кількості і асортименту виконаних робіт, а по кількості затребуваних (використаних) користувачами послуг і продуктів бібліотечно-бібліографічної роботи.
Інноваційна діяльність бібліотеки, яка не спирається на маркетингові дослідження може бути малоефективною. Так без ґрунтовного вивчення запитів користувачів, стану ринку та своїх новацій неможливо залишатись лідером у науково-інформаційному просторі. Маркетингові дослідження є тим інструментом, який дає можливість проаналізувати ситуацію і визначити, які перетворення потрібні бібліотеці. Аналіз висновків маркетингових досліджень буде слугувати визначенню пріоритетів у розвитку бібліотеки та ключових показників ефективності її функціонування, впровадженню реінжинірингу виробничих процесів, який розглядається як сукупність техніко-технологічних, інноваційних методів і засобів, орієнтованих на кардинальне поліпшення основних показників діяльності бібліотек. Таким чином, для створення конкурентоспроможної установи, керівникам необхідно переосмислити роль і масштаби маркетингу в формуванні інноваційного потенціалу бібліотеки, а реалізацію висновків маркетингових досліджень враховувати при стратегічному і тактичному плануванні діяльності бібліотеки.

Список використаних джерел
1. Справочник библиотекаря / кол. авт. : А. Н. Ванеев, И. Г. Васильев, О. М. Зусьман [и др.]. – 3-е изд., испр. и доп. – Санкт-Петербург : Профессия, 2007. – 496 с.
2. Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек. Інформація та документація. Methods and procedures for assessing the impact of libraries. Information and documentation. (ISO 16439:2014, IDT) ДСТУ ISO 16439:2016. – Чинний від 2016-09-01. – Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. – 82 с.
3. Показники функціонування бібліотек. Інформація та документація. Library performance indicators. Information and documentation. (ISO 11620:2014, IDT) ДСТУ ISO 11620:2016. – Чинний від 2016-09-01. – Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. – 100 с.
4. Василенко О. М. Вопросы социальной эффективности библиотечно-информационной деятельности: проблемы формирования сбалансированной системы показателей библиотечной статистики / О. М. Василенко // Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития : науч.-практ. и теорет. сб. / НАН Украины, Нац. б-ка Украины им. В. И. Вернадского, МААН, Совет директоров науч. б-к и информ. центров : редкол. : А.С. Онищенко (пред.) [и др.]. – Киев, 2012. – Вып. 10. – С.116–129.