ІНТЕГРАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ВИДАНЬ ДО СВІТОВОГО НАУКОВОГО ПРОСТОРУ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ

ЗаявникКудименко Лілія Григорівна (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСекція 5. Електронні інформаційні ресурси наукової бібліотеки в сучасному веб-середовищі
Назва доповідіІНТЕГРАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ВИДАНЬ ДО СВІТОВОГО НАУКОВОГО ПРОСТОРУ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Кудименко Лілія Григорівна,
Kudymenko Liliya,
молодший науковий співробітник,
Junior Researcher,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine

ІНТЕГРАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ВИДАНЬ ДО СВІТОВОГО НАУКОВОГО ПРОСТОРУ: ОСНОВНІ АСПЕКТИ

INTEGRATION OF LIBRARY EDITIONS TO THE WORLD SCIENTIFIC SPACE: MAIN ASPECTS

У статті визначено основні аспекти успішної інтеграції фахових бібліотечних видань до світового наукового простору. Названі головні критерії оцінювання наукових журналів провідними наукометричними системами. Доведена важливість представлення здобутків українських вчених у міжнародних базах даних.
The article outlines the main aspects of successful integration of professional library editions to the world scientific space. The main criteria for the evaluation of scientific journals by leading scientometric systems are named. The importance of presenting the achievements of Ukrainian scientists in the international databases is proved.

Ключові слова: фахові видання, сайт наукового журналу, наукометричні системи
Key words: professional editions, website of the scientific journal, scientometric systems

Впровадження новітніх технологій у всі сфери людської діяльності та значні зміни в електронній науковій комунікації спонукають фахівців бібліотечної справи також до пошуку сучасних методів популяризації досягнень галузі.
Одним із таких способів можна вважати видавничу діяльність наукової бібліотеки, зокрема – видавництво фахових періодичних видань.
У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського цей процес започатковано в 90-х роках минулого століття. На сторінках наукових збірників українські та зарубіжні вчені знайомлять з результатами своїх досліджень та запозичують досвід інших. Та у сучасному світі розвинених інформаційних технологій цього недостатньо, адже друковані видання обмежені в доступі.
Тому, назріла необхідність у створенні нових форм представлення здобутків вітчизняних дослідників світовій науковій спільності. Цю функцію успішно виконують електронні версії періодичних видань, і переваги – очевидні: за наявності мережі Інтернет потрібну інформацію можливо знайти у короткі терміни з будь-якого куточку світу. Однак, важливо, щоб публікації знаходилися у відкритому доступі. Але і це тільки перші кроки на шляху залучення до глобального наукового інформаційного простору.
Враховуючи високі вимоги сьогодення, науковці НБУВ постійно опановують нові підходи до вирішення цього питання. Серед основних заходів, спрямованих на зміцнення позицій української науки у світі, директор Інституту інформаційних технологій, доктор наук із соціальних комунікацій К. В. Лобузіна називає і такі:
- створення та підтримка сайтів фахових періодичних видань ;
- представлення інформації у науково-інформаційних і наукометричних системах [1].
Адже на сьогодні основним показником значущості журналу є саме розміщення та індексування його у всесвітньовідомих електронних бібліотеках та базах даних. Тому і вимоги до фахових видань потрібно розглядати у цьому контексті. І в першу чергу це:
- наявність ISSN
- якісний сайт з англомовною версією
- переклад англійською: автор, назва, метадані статей
Щодо ISSN – все зрозуміло: після процедури реєстрації Міжнародним центром ISSN надається унікальний номер та посилання, за яким можна його перевірити.
А ось без належно оформленого сайту заявка на включення видання до певної бази може бути відхилена ще на початковому етапі. То ж яким він має бути? Перш за все – простим та зрозумілим, де без зусиль можна знайти будь- яку інформацію, що цікавить. Якісний сайт – актуальний сайт, тобто, інформація оновлюється постійно, при найменших змінах: чи то в складі редколегії, чи в принципах редакційної політики.
Інститутом інформаційних технологій НБУВ на базі основних рекомендацій видавничого дому НАН України «Академперіодика» розроблено модель сайту бібліотечного періодичного видання, інтегрованого з рішеннями АБІС, що відповідає сучасним світовим стандартам, де обов’язковими розділами є:
- Головна сторінка: описано тематику журналу;
- Про видання: висвітлено проблематику, редакційну політику, процес рецензування, тощо;
- Архів: можливість знайти будь-який випуск з моменту виходу журналу;
- Пошук: система пошуку за назвою публікації та автором;
- Редколегія: склад редакційної колегії та афіліація її членів;
- Для авторів: правила оформлення та подання статей;
- Контакти [2].
Крім того, на сайті потрібно розмістити Ліцензійну угоду з авторами статей; зазначити, чи доступні повні тексти у відкритому доступі та на яких умовах згідно ліцензії Creative Commons. Відповідно до рекомендацій, розроблених НАН України, для фахових періодичних видань НБУВ було обрано BY-NC-ND (Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Без Похідних 4.0 Міжнародна) [3].
Також детально має бути описаний процес рецензування та вказано його тип, основними з яких є:
- Editorial review (редакційне рецензування);
- Peer review (зовнішнє рецензування);
- Blind peer review (сліпе рецензування);
- Double blind peer review (подвійне сліпе рецензування);
- Open peer review (Відкрите рецензування).
Варто зупинитися і на такому важливому пункті, як Етика публікацій, без якої, наприклад, в Scopus, навіть заявки не приймаються. Опубліковане на сайті Положення про видавничу етику та недобросовісну видавничу практику, що керується принципами, встановленими Міжнародним Комітетом з етики публікацій (Committee on Publication Ethics – COPE) – невід’ємна складова успішного включення до найпрестижніших наукометричних баз.
Те ж саме можна сказати і про обов’язкове наведення англійських атрибутів (метаданих) статей. Англійська – мова міжнародного спілкування, тому є основною і в наукових комунікаціях та універсальною для аналізу публікацій з різних країн. Автоматична обробка контенту та індексування здійснюється саме на основі англійської.
Адаптація можливостей платформи традиційної АБІС дозволила створити сайти фахових періодичних видань НБУВ з автоматичним постачанням метаданих до професійних наукометричних систем за допомогою спеціальних XML- файлів у стандарті протоколу OAI-PMH [4].
Ефективність даної моделі доведена на практиці:
Серія наукових праць «Рукописна та книжкова спадщина України» Інституту рукопису НБУВ проіндексована в одній з авторитетніших баз – DOAJ. Видання також індексується і в інших відомих наукометричних системах: ResearchBib (Японія), SIS (США), BASE (Німеччина) та інших. Наразі подано заявку до Scopus та Web of Science – найпрестижніших світових ресурсів.
Збірник наукових праць Інституту біографічних досліджень «Українська біографістика = Biographistica Ukrainica» також має сайт зі всеохопною інформацією, що дало можливість і його проіндексувати в ResearchBib (Японія), SIS (США), BASE (Німеччина), інших. Також відправлена заявка в DOAJ.
З метою ознайомлення якнайширшого кола наукової спільноти з доробком українських вчених співробітники Інституту інформаційних технологій постійно проводять моніторинг найвідоміших бібліографічних, реферативних, пошукових систем, що займаються статистичними дослідженнями наукової інформації та мають різноманітні інструменти для відстеження цитованості статей і визначення індексів впливу. Представлення фахових бібліотечних періодичних видань у таких системах – один із основних аспектів їх інтеграції до світового наукового простору, що в свою чергу підвищує рейтинг вченого, установи та держави в цілому[5], адже публікації в них – оперативне джерело інноваційних ідей і наукових розробок [6], яке сприяє встановленню комунікації між ученими різних країн. А це вихід української науки на принципово новий рівень та можливість зробити свій внесок у розвиток бібліотечної та суміжних галузей.

Список використаних джерел
1. Лобузіна К. В. Авторський профіль на порталі Національної наукової бібліотеки як інструмент презентації здобутків вченого та наукової установи / К. В. Лобузіна // Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек»: матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 03-05 жовтня 2017 р.) – Київ, 2017. – С. 289 – 293.
2. Вакаренко О. Г. Академічні періодичні видання: сучасний формат / О. Г. Вакаренко // Вісник НАН України. – 2015. – № 4. – С. 114–118.
3. Питання охорони авторського права у наукових виданнях (методичні рекомендації) / Ю. М. Капіца, К. С. Шахбазян, Д. С. Махновський, О. Г. Вакаренко, А. І. Радченко, З. А. Болкотун. – Київ : Академперіодика, 2017. – 110 с.
4. Лобузіна К. В. Електронна наукова періодика відкритого доступу: семантичні веб-технології для бібліотек / К. В. Лобузіна // Бібліотечний вісник. – 2015. – № 3. – С. 18 – 23.
5. Кудименко Л. Г. Інформаційні інструменти для підвищення рейтингу наукових видань / Л. Г. Кудименко // Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек»: матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 03-05 жовтня 2017 р.) – Київ, 2017. – С. 360 – 363
6. Самохіна Н. Ф. Функціональні можливості інформаційного ресурсу «Наукова періодика України» / Н. Ф. Самохіна // Бібліотека. Наука. Комунікація. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек»: матеріали міжнар. наук. конф. (Київ, 03-05 жовтня 2017 р.) – Київ, 2017. – С. 294 – 297