Трансформація системи обслуговування користувачів іноземними науковими часописами в умовах формування цифрового суспільства

Тези доповіді

УДК 024:050]: 027.54 (477-25) НБУВ
Лопата Олена Михайлівна,
ORCID 0000-0002-1386-3409,
молодший науковий співробітник,
Відділ комплексного бібліотечного обслуговування,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського,
Київ, Україна,
e-mail: lopata@nbuv.gov.ua

ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ
ІНОЗЕМНИМИ НАУКОВИМИ ЧАСОПИСАМИ
В УМОВАХ ФОРМУВАННЯ ЦИФРОВОГО СУСПІЛЬСТВА

Висвітлено історію формування системи обслуговування користувачів іноземними ліцензованими часописами, які є одним із визначальних електронних ресурсів НБУВ.
Ключові слова: часопис, електронні ресурси, цифрове суспільство, інформаційні потреби.

Сьогодні бібліотеки функціонують в умовах стрімкого розвитку ринку інформаційних продуктів та послуг. За кінцевими даними, щорічно оновлюється близько 5% теоретичних і 20% прикладних знань. Якісна інформація почала бути дороговартісним товаром, купівлю якого може собі дозволити не кожна книгозбірня. Як постачальники інформації, поряд із бібліотеками, діють конкуренти – центри-розподільники інформації та центри-генератори баз даних (далі БД), такі «інформаційні гіганти» як Information Access Company, EBSCO, Dun&Bradstreet, AgenceFrance-Presse тощо.
Розширення інтернет-простору, перехід від друкованої до цифрової культури істотно вплинув і на становище бібліотеки як інституції, що забезпечує управління інформаційними ресурсами й докорінно змінив форми і методи(або продукти та послуги) бібліотечної роботи. Зважаючи на публікації, ця тема почала бути досить помітною з кінця XX століття та відображена у роботах Л. А. Дубровіної, О. С. Онищенко, Т. М. Коваль, В. І. Попика, В. М. Горового, О. В. Василенко, М. Є. Кальонова, Ю. М. Столярова й врегульована нормативно-правовими документами UN, IFLA, AALL,LIBER та WSIS.
На Всесвітньому конгресі з бібліотечної та інформаційної діяльності «Бібліотеки, громадяни, суспільство: об’єднання для знання» (Ліон, 16–22 серпня 2014 р.) наголошувалось на тому, що загострення конкуренції спонукає бібліотеки на пошук інноваційних підходів до обслуговування, що виявляється не тільки у посиленні технічної бази та розширенні спектра послуг, але й у проведенні структурно-функціональних перетворень із метою підвищення ефективності взаємодії з користувачем. До того ж, окреслено функції сучасної національної книгозбірні, поміж них – розвиток фондів як на основі обов'язкового примірника, так і на основі обов'язкового екземпляра електронних документів. Комплектування фондів національних бібліотек іноземною літературою визначається пріоритетами у наукових дослідженнях, що проводяться конкретною країною.
До найважливіших факторів, що мають істотний вплив на бібліотечну діяльність та управління науковими ресурсами, віднесено: зміни в інформаційній поведінці споживачів наукової інформації; організаційні зміни у бібліотечних мережах; модерні тенденції та досвід підтримки наукових досліджень і зміцнення іміджу бібліотеки як «відкритого простору».
Роль традиційної книгозбірні (з її друкованими фондами, особливо журналами) дещо нівельовано. Бібліотеки необхідні як посередники для пошуку ліцензованих електронних ресурсів, доступ до яких у більшості країн залишається прерогативою наукових книгозбірень.
Якщо звернутися до історії обслуговування читачів іноземними ліцензованими часописами у НБУВ, то тут ймовірно визначити декілька основних етапів. До початку XXI ст. читачі могли користатися журнальними документами (далі: ЖД) та каталогами лише в друкованому форматі.
2000–2009 рр. – доречно охарактеризувати як перший період обслуговування користувачів іноземними електронними журнальними документами (далі: ІЕЖД). Тоді, зали періодичних видань (далі: ЗПВ) НБУВ було підключено до загальнобібліотечного електронного каталогу (далі: ЕК); передплачено ліцензійні ресурси славетного нідерландського видавництва “ELSEVIER”, зокрема й наукову бібліотекою Science Direct та реферативну БД Scopus; фонд ЗПВ почав комплектуватися іноземними виданнями на носіях CD-ROM. Паралельно, у підрозділі було організовано зону з автоматизовано обслуговування читачів журнальними документами на компакт-дисках.
Комплексне дослідження з використання ІЕЖД провадиться з 2006 р., а саме – з початку обслуговування користувачів ЗПВ рецензованими науковими часописами (далі: РНЧ). Читацькі запити на предметні колекції ScienceDirect було диференційовано згідно базових тематичних розділів та розподіленого галузевого покриття видавництва. За результатами дослідження: 2006 – 2009 рр. періодичні видання блоку медико-біологічних наук становили – 20,1%; фізичних наук – 52,7%; суспільних наук – 26,3% тематичних запитів користувачів. Тоді,серед користувачів ресурсу істотно збільшився відсоток читачів, що мають учений ступінь (на 26,1%.). Наукова бібліотека на платформі Science Direct складала – 16,5%, EBSCO Publishing – 5,7% , реферативна база даних Scopus – 3,0%, від сукупного числа звернень користувачів до мережевих ресурсів, інші електронні продукти – 5,2%.
Досвід забезпечення та обслуговування користувачів НБУВ друкованими й електронними ЖД показав, що вже на ту пору управління фондом іноземних періодичних видань вимагало комплексного підходу. Це було одним із мотивів, реорганізації Відділу обслуговування читачів літературою гуманітарного профілю, до структури якого уходять ЗПВ, у Відділу комплексного бібліотечного обслуговування (далі: ВКБО) 2010 р.
Характерно, що під зовнішнім впливом (увесь 2012 р. тривав один із наймасовіших бойкотів в історії науки: вчені виступали проти компанії Elsevier), відбувалась і перебудова роботи самого видавництва. Як наслідок, компанією було оприлюднено відкритого листа із заявою щодо поступового зниження вартості передплати та викладення у відкритий доступ архівів деяких журналів. Що безумовно, позитивно відобразилося і на забезпеченні користувачів НБУВ зарубіжними РНЧ.
2010–2019 р., визначаємо як другий етап обслуговування читачів ІЕЖД. Тоді, БД електронного каталогу НБУВ було переведено у систему «ІРБІС-64», у підрозділі – підготовлено та взято за основу комплекс документів, що регламентує основні засади організації та використання електронних інформаційних ресурсів, почали продукуватися електронні виставки іноземних ЖД. Визначальною категорією користувачів РНЧ стали читачі з ученим ступенем та науковці – 64,0% (від сукупного числа користувачів РНЧ). Читацькі запити на предметні колекції ScienceDirect проаналізовані та типізовані, згідно базових тематичних рубрик та галузевого поділу, взятого за основу видавництвом на ту пору, диференціювалися таким чином: фізичні і технічні науки – 65,0%; природничі науки – 15,0%; медичні науки – 3,75%; соціальні і гуманітарні науки – 15,0%.
Початок 2020 р. ознаменовано зусиллями міжнародної спільноти стримати поширення пандемії COVID–19. ООН закликала всі країни починати прискорений перехід до цифрової економіки, щодо якого Конференцією ООНіз торгівлі та розвитку (UNCTAD) виокремлено три (всього їх шість) основних трендів, а саме: дистанційну роботу та використання технологій зв’язку; вплив на окремі цифрові платформи; зміну звичок споживачів.
2020 р., встановлюємо як початок третього періоду, обслуговування читачів ІЕЖД, що характеризується різким зрозтанням онлайн-переглядів документів на тлі істотно «просівшого» відвідування книгозбірень у всьому світі. За даними опрацювання, проведеного Відділом наукового формування національних реферативних ресурсів НБУВ (С.Гарагуля), кількість пошукових запитів до передплаченої БД Web of Science – 2020 р. зросла більш ніж у 4 рази. проти того ж періоду 2019 р. (червень – січень).
Узагальнюючи досвід роботи ЗПВ, висновуємо, що сучасну систему обслуговування читачів іноземними періодичними виданнями НБУВ визначають наступні характеристики: комплексність обслуговування, розширення асортименту сервісних послуг, використання методів персоналізації. Мається на увазі що, пропозиція послуг повинна відповідати уподобанням користувача (друкований або електронний ресурс), вважаючи його освітній статус, пошукові звички, вікові, національні та, навіть, регіональні особливості – при одночасній неприпустимість обмеження прав на вільний доступ до бібліотечних ресурсів, програм та засобів обслуговування.
Прогнозуючи перспективи розвитку обслуговування читачів іноземними ЖД, можливо передбачити, що якість та комфортність обслуговування суттєво покращаться завдяки зростання ресурсної бази ЗПВ, дисципліни обслуговування, надання читачам додаткових послуг, навіть і платних (форматування текстів, оформлення бібліографічних посилань, переклад публікацій тощо). Перспективу подальших досліджень становлять диференційовані інформаційні потреби віддалених користувачів НБУВ на іноземні періодичні видання.

UDK 024:050]: 027.54 (477-25) НБУВ
Olena Lopata,
ORCID 0000-0002-1386-3409,
Junior Research Associate,
Department of the Complex Library Services,
V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine,
Kyiv, Ukraine
e-mail: lopata@nbuv.gov.ua

TRANSFORMATION OF THE SYSTEM OF CUSTOMER SERVICE BY FOREIGN SCIENTIFIC JOURNALS IN THE CONDITIONS OF FORMATION OF DIGITAL SOCIETY

The history of creation of readers’ service system by foreign licensed magazines which is one of the important and significant electronic resources of NBUV, is covered.
Keywords:magazine, electronic resources, digital society, information needs.