Вітчизняна біографіка у роки незалежності України: здобутий досвід та невирішені проблеми

Тези доповіді

УДК 929+930.1
Попик Володимир Іванович
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8746-1026
доктор історичних наук, професор,
член-кореспондент НАН України,
директор Інституту біографічних досліджень,
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
(Київ, Україна)

ВІТЧИЗНЯНА БІОГРАФІКА У РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ:
ЗДОБУТИЙ ДОСВІД ТА НЕВИРІШЕНІ ПРОБЛЕМИ

Проаналізовано розвиток біографіки у роки незалежності. Наголошено на важливості досягнення відповідності дослідницьких завдань вимогам сучасної гуманітаристики.
Ключові слова: українська біографіка, етапи розвитку біографічних досліджень, інтелектуальна і духовна атмосфера суспільства.

Здобутки вітчизняної біографіки впродовж десятиліть незалежності перевершують все, зроблене українськими біографами – науковцями і літераторами у попередні часи. Проте, усвідомлення цього не мусить обмежувати критичний аналіз складного і доволі суперечливого шляху її розвитку, багатьох кризових явищ і невирішених проблем, оскільки це є вкрай важливим для осмислення сучасного стану і тенденцій еволюції української біографіки, її чергових завдань і подальших перспектив поступу. Нашою метою є окреслення деяких ключових підходів до розуміння зазначених проблем.
Помилкою було б розглядати завершене тридцятиріччя як єдний, цілісний за своїм змістом і спрямуванням «новітній» або «сучасний» етап, позначений невпинним піднесенням вітчизняної біографіки. Таке розуміння є припустимим в певних межах лише з погляду загального протиславлення його попередній, радянській добі. Так само, не можна залишати поза увагою суттєві якісні відмінності у загальному світоглядному, теоретико-методологічному, проблемно-тематичному спрямуванні розвитку вітчизняної біографіки впродовж окремих десятиліть. Недостатнє осмислення і, як наслідок, неврахування кардинальних змін, які нині відбуваються у біографіці і її сприйнятті суспільством, в багатьох випадках обумовлює консервацію серед частини дослідників застарілих уявлень, тематики, творчих підходів.
Розвиток української біографіки впродовж трьох десятиліть незалежності можна поділити на три виразно відмінні між собою за внутрішнім змістом і наповненням етапи, хоча й з досить умовно визначеними межами. Це є зрозумілим: нові тенденції визрівали і набували «критичної маси» поступово, старі стереотипи зберігають певну інерцію існування і у нових умовах.
Перший етап відродження й розвитку біографіки у незалежній Україні, пов´язаний з атмосферою її національно-державницького самоствердження, окреслення національної ідентичності, розбудови національного пантеону знакових імен. Важливими рисами його стали прагнення відновити в історичній пам´яті народу забуті, замовчувані і заборонені раніше імена співвітчизників, повернути Батьківщині постаті визначних її діячів, «привласнені» дискурсом «спільної», тобто – імперської історії. Загальна героїко-романтична спрямованість біографіки першого десятиліття незалежності обумовила визначення значимості особи насамперед в світлі її участі в боротьбі за національне визволення, утвердження української державності, в розвиткові національної культури. У цей час, значною мірою на основі напрацювань старої історико-біографічної школи ХІХ – початку ХХ ст. та вчених діаспори, було опубліковано чимало праць, покликаних вперше широко ознайомити читаючий загал з основними постатями українського минулого. Було розпочато підготовку великих енциклопедичних і словникових зводів. Важливим здобутком стало і започаткування з середини 90-х років розробки сучасних теоретико-методологічних засад біографічних досліджень, спрямованих на осмислення шляхів репрезентації людського потенціалу України в усій цілісності і багатоманітності проявів її суспільно-політичного та етнонаціонального розвитку, у звязках з народами Центрально-Східної Європи. У той же час, біографіка першого десятиліття незалежності була відчутно позначена використанням застарілих «лінійних» форм біографічного письма, схематизмом і спрощенням трактування образів співвітчизників.
Початок другого етапу розвитку української біографіки років незалежності, за багатьма параметрами якісно відмінного від першопочаткового періоду. можна віднести до першого п´ятиріччя ХХІ ст. Його розгортання було обумовлене впливом на вітчизняну гуманітаристику цілого комплексу доволі різнорідних чинників. Йдеться як про згасання «романтичної хвилі» суспільних настроїв, так і про суто «внутрішні» процеси в розвитку української соціогуманітаристики, що обумовили суттєве піднесення її теоретико-методологічного рівня, а також про прихід в Україну перших хвиль інформаційної революції і, відповідно, початок все більш широкого застосування у біографіці новітніх інформаційних технологій. У ці роки розгорнулося формування різноманітних за своїм рівнем і призначенням ресурсів біографічної та біобібліографічної інформації, було реалізовано чимало грунтовних історико-біографічних видавничих проєктів. У той же час, суттєво змінилася дослідницька проблематика, іншим став центральний герой української біографіки. Швидко відбувся процес, який у ХІХ ст. зайняв кілька десятиліть – на зміну героям Козацької доби в центрі дослідницьких і читацьких зацікавлень опинилися діячі культури, науки, мистецтва, а їх постаті, замість поверховості схематизму відображення почали набувати справжньої глибини і переконливості.
Цей час знаменувався й стрімким поширенням в електронних мережах біографічної інформації, піднісенням значення історико-біографічних знань, постанням нового духовного феномену – віртуального, за допомогою мережевої інформації, діалогу наших сучасників з минулими поколіннями.
Третій, власне – сучасний етап розвитку української біографіки, започаткований кардинальними зрушеннями, що розгорнулися у суспільному, інтелектуальному й духовному житті України від 2014 року і набувають нині, зусиллями українського громадянства, все нових якісних характеристик. На біографіці – сфері надзвичайно чутливій до зміни суспільних настроїв, нових поглядів та читацьких інтересів, позначилося стрімке розширення простору інтелектуальної і духовної свободи, реальна інтеграція України до європейського і світового наукового, видавничо-інформаційного простору. Визначальними ознаками сучасного етапу стали завершення пострадянської доби з її болючими посттоталітарними, посттравматичними синдромами, успадкованими від радянської доби стереотипами міфологічної свідомості; а з іншого боку – зростання інтересу до особистості у її «вічних», надчасових проявах, пошук у досвіді та ідеалах попередніх поколінь нових духовних орієнтирів, життєво важливих для людини в умовах сучасного кризового розвитку; широке і вільне звернення вітчизняних дослідників-біографістів до здобутків європейської і світової біографіки, їх творче засвоєння, розвиток нових форм і засобів біографічного письма, впровадження новітніх медійних засобів поширення біографічних знань.
Водночас, нова інтелектуальна і духовна атмосфера в поєднанні з сучасними тенденціями у реорганізації науково-дослідної справи, доволі гостро ставлять питання щодо подальшої долі тих традиційних за своїм характером біографічних досліджень, які здійснюються у багатьох наукових установах, розраховані лише на вузьке середовище професіоналів. Біографіка non fiction, художня біографіка, life writing, автобіографія, гендерна біографіка та інші спрямування біографічної творчості, що набувають все більшого поширення й визнання в Україні, вкупі з різноманітними медійними формами, стрімко розширюють діапазон уявлень про біографіку, зовсім по-новому ставлять питання про її роль і місце у суспільному житті, в духовному світі наших співгромадян.
Зазначене обумовлює висновок, що невпинна зміна загальної ситуації навколо біографічних досліджень та їх сприйняття суспільством, вдосконалення теоретичних і методичних засад вітчизняної біографіки, розвиток нових тематичних та жанрових спрямувань, форм біографічного письма, інтенсивне освоєння новітніх досягнень світової та європейської гуманітаристики настійно висувають перед дослідниками, видавцями, фахівцями бібліотечної та інформаційної сфери вимоги щодо забезпечення відповідності здійснюваних ними проектів духові часу.

UDC 929+930.1
Volodymyr Popyk
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8746-1026
Doctor of Histoical Sciences, Professor
Corresponding Member of the NAS of Ukraine,
Director of Institute of Biographical Research
of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, Kyiv
e-mail: popyk@nbuv.gov.ua

DOMESTIC BIOGRAPHY IN THE YEARS OF INDEPENDENCE OF UKRAINE: GAINED EXPERIENCE AND UNSOLVED PROBLEMS

The development of biography in the years of independence is analyzed. The importance of achieving compliance of research tasks with the requirements of modern humanities is emphasized.
Key words: Ukrainian biography, stages of development of biographical researches, intellectual and spiritual atmosphere of society.