Збереження дисертацій у наукових бібліотеках: екологічні та технологічні ризики

ЗаявникОмельченко Микола Митрофанович (Україна)
ФорумМіжнародна наукова конференція "Бібліотека.Наука.Комунікація"
ЗахідСемінар: Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи
Назва доповідіЗбереження дисертацій у наукових бібліотеках: екологічні та технологічні ризики
Інформація про співдоповідачів
Презентаціяне завантажено
Статтяне завантажено


Тези доповіді

УДК 027.021 : 025.7/.9](477)
Омельченко Микола Митрофанович,
Omelchenko Mykola,
завідувач відділу НБУВ
Head of Department
НБУВ
V. Vernadsky National Library of Ukraine
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник
Candidate of Technical Sciences, Senior Research Fellow

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙ У НАУКОВИХ БІБЛІОТЕКАХ: ЕКОЛОГІЧНІ ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ РИЗИКИ
PRESERVATION OF DISSERTATIONS IN SCIENTIFIC LIBRARIES: ECOLOGICAL AND TECHNOLOGICAL RISKS
Акцентовано увагу на екологічних та технологічних ризиках під час збереження дисертацій у наукових бібліотеках. Підкреслено про необхідність виготовлення твердої оправи для подальшого зберігання дисертацій.
The attention is paid to ecological and technological risks in the preservation of dissertations in scientific libraries. The importance of hard cover production for further storage of dissertations is stressed.
Ключові слова: бібліотека, збереження, дисертації, екологічні та технологічні ризики, оправа дисертацій.
Keywords: library, preservation, dissertations, ecological and technological risks, binding of dissertations.

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського поповнюються новими надходженнями із різних джерел і одним з найбільш значних за обсягом є надходження дисертацій. Дисертації, які надходять на постійне зберігання до НБУВ, є джерелом інформації з різних галузей науки і техніки, тому становлять велику цінність і потребують уваги на всіх стадіях бібліотечної роботи, зокрема для забезпечення довготривалого зберігання. Зазвичай дисертації мають великий формат, тож потребують певних превентивних консерваційних заходів при їх зберіганні на бібліотечній полиці та під час використання.
Вид оправи, правильність і добротність її виготовлення має важливе значення для збереження дисертацій. Часто палітурні майстерні виготовляють оправи таким чином, що не забезпечує умови їх довготривалого зберігання. На цей процес бібліотека не може впливати і повинна зберігати дисертації у тому вигляді, у якому вони надходять до книгосховищ, що створює певні складнощі у процесі подальшого зберігання.
Дисертації, що зберігаються у НБУВ, знаходяться під постійним наглядом фахівців відділу наукових технологій збереження фондів. На підґрунті багаторічних досліджень їх фізичного стану були зроблені певні висновки відносно технологічних ризиків, що створюють проблеми під час їх довготривалого зберігання.
Наявність цих ризиків зумовлена невідповідністю матеріалів для оправ дисертацій вимогам бібліотеки, відхиленням від технології їх виготовлення. Часто зустрічається таке пошкодження оправи, як надрив корінця, що стається при зніманні документа, потягнувши його за корінець зі щільно уставленої полиці. Це стосується, насамперед, оправ з бумвінілу, який має меншу міцність, ніж коленкор та ледерин. Також зустрічається відрив блоку від оправи внаслідок порушення технології її виготовлення (малий відстав, відсутність деяких складових).
Інший вид технологічного ризику при збереженні дисертацій – це
вид паперу, на якому вони надруковані. Якщо для дисертацій після 1990 р. використано офсетний папір з низкою кислотністю, то це сприяє довговічності матеріального носія. Документи з кінця 40-х і до початку
70-х рр. минулого сторіччя представлені на друкарському папері (недовговічному), який виявляє ознаки природного старіння.
Дослідження фізичного стану матеріальної основи зазначених нових надходжень (після 2010 р.) показує, що технологічні операції з оформлення оправи, необхідні для забезпечення довготривалого зберігання документів, теж не завжди дотримуються. Це стосується, насамперед, клейового способу скріплення блоку та особливо способу скріплення блоку «на скобу». Тоді як класичне правило зі скріплення блоку дисертацій передбачає виконання операції «на прокол» у трьох місцях з лівої сторони блоку, далі відбувається виготовлення картонної палітурки із виклейкою та проводиться процес скріплення палітурки і блоку.
Практика вивчення фізичного стану дисертацій та їх вигляду показує невелику, але суттєву частку відхилень за такими показниками, які й можна віднести до технологічних ризиків під час їх використання:
- товщина книжкового блоку більше 6 см – створюються труднощі під час копіювання;
- клейове скріплення книжкового блоку – створюються труднощі під час копіювання;
- виклейка палітурок бумвінілом – сприяє швидкому розлому корінця під час використанні;
- скріплення книжкового блоку «на скобу» – розвал блоку, іноді після першого використання.
Це основні видимі відхилення у виготовлені оправ дисертаційних робіт, що поступають на зберігання до бібліотеки, хоча зустрічається і ряд прихованих недоліків, як то використання замість офсетного іншого виду паперу, чутливого до теплового старіння або використання кислотного паперу для внутрішніх виклейок палітурки дисертації. Показники цього матеріалу з часом становляться гіршими, ніж показники паперу документа. Вказані відхилення під час довготривалого зберігання можуть привести до негативних наслідків.
До екологічних ризиків під час зберігання дисертацій відносяться ті, що пов’язані з параметрами навколишнього середовища (підвищення або різке коливання температури та вологості повітря, наявність шкідливих домішок, дія біологічних чинників тощо), що можуть суттєво впливати на фізичний стан документів. Вони можуть бути раптовими внаслідок виникнення аварійних ситуацій чи довготривалими (нестача достатніх площ для розміщення згідно з правилами зберігання у пристосованих приміщеннях та ін.). У кожному випадку дуже важливим є обізнаність співробітників бібліотеки щодо заходів з подолання наслідків аварійної ситуації, особливо у перші години. У сховищах, де складається несприятлива екологічна ситуація, необхідно ретельно стежити за фізичним станом документів, аби уникнути їх пошкодження.
Питання екології бібліотечних фондів завжди були актуальними у бібліотеках. Слід додати, що в рамках постійного моніторингу приміщень та фондів змінювались навіть назви заходів: профілактичні розширилися до превентивних. У 1991 році Американська бібліотечна асоціація створює комітет вироблення стратегії у галузі збереження бібліотечних фондів і в тому ж році цей комітет приймає документ «Політика збереження фондів бібліотек» [1]. Цим документом передбачається підтримання у сховищах умов, які мають стабілізувати стан матеріальної основи документів та створення спеціальної служби (дирекції) зі збереження бібліотечних фондів.
Важливе значення для виконання даного завдання має забезпечення бібліотеки матеріальними та людськими ресурсами, дотримання режимів зберігання, стабільності або сталості параметрів внутрішнього середовища бібліотечної будівлі згідно з відповідними стандартами зі збереження та консервації бібліотечних фондів, а також запобігання екологічним та технологічним ризикам під час зберігання бібліотечних документів.
Практика збереження і консервації дисертацій, що надходять на постійне зберігання до наукової бібліотеки, потребує більшої уваги до вивчення фізичного стану складових матеріальної основи кожного документа. Зберігання дисертацій, як великоформатних документів, потребує значних площ для розміщення та більших витрат часу на проведення робіт з дотримання санітарно-гігієнічного стану цього фонду.
Список використаних джерел:
1.Столяров Ю. Н. Как сохранить библиотечный фонд. Учебно-мето-дическое пособие. 2001, С. 35.