ОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО БІБЛІОТЕКИ 4.0

ЗаявникГранчак Тетяна Юріївна (Україна)
КонференціяМіжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Від управління ресурсами – до управління знаннями» (2021)
ЗахідСекція 1. Бібліотечно-інформаційний комплекс: управління в умовах трансформації наукових комунікацій.
Назва доповідіОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО БІБЛІОТЕКИ 4.0
Інформація про співдоповідачівБондаренко Вікторія Іванівна, старший науковий співробітник аналітико-прогностичного відділу Національної юридичної бібліотеки НБУВ, кандидат наук із соціальних комунікацій
Презентаціяне завантажено
СтаттяЗавантажити статтю


Тези доповіді

Ефективне управління бібліотечно-інформаційним комплексом передбачає визначення стратегічних орієнтирів розвитку бібліотеки і окреслення проміжних завдань із досягнення перспективних цілей. В умовах становлення Бібліотеки 4.0, основними характеристиками якої визначаються повсюдність, повсякчасність, персоніфікація і залучення (зв'язок з іншими людьми і сервісами), актуальним завданням є визначення комплексної сервісно-технологічної основи функціонування бібліотечно-інформаційного сервісу, адаптованого до потреб інформаційного суспільства.
Еволюція бібліотечного інституту тісно пов'язана і перебуває в прямій залежності від еволюції інформаційних технологій, які прямо впливають на розвиток бібліотечних фондів, обриси бібліотечного сервісу і навіть функції бібліотек. Сьогодні інтернет-середовище розвивається в напрямі формування симбіотичного вебу, який розглядається як відкрита, пов’язана та інтелектуальна мережа, призначена для забезпечення узгодженої та коректної взаємодії між людьми та машинами. Перші ознаки такої взаємодії – чат-боти, віртуальні помічники або асистенти, які за рахунок персоналізації розмивають межу між користувачем і пристроєм. Прогнозується, що основним принципом функціонування Веб 4.0 стане принцип «завжди увімкнено», а взаємодія мережі з користувачами відбуватиметься за зразком міжособистісного спілкування.
Сервісно-технологічну основу функціонування Веб 4.0 забезпечують мобільні технології. У бібліотечному обслуговуванні така тенденція проявляється зростанням популярності бібліотечних послуг на основі мобільних технологій, які уможливлюють доступ користувача до потрібних саме йому (на основі персоналізації через смартфон) інформації та комунікації з будь-якого місця і в будь-який час, і формуванням комплексного бібліотечного мобільного сервісу (мобільної бібліотеки – М-бібліотеки).
Фактично «бібліотека у смартфоні» створює техніко-технологічне підґрунтя для переходу до SMART-бібліотеки («розумної» бібліотеки за аналогією із «розумним» містом) як вищого рівня розвитку мобільного бібліотечного сервісу. Після «СМС-бібліотеки», створення мобільних версій (WAP) веб-сайтів та етапу обслуговування користувачів через мобільні застосунки мобільна бібліотека розширює номенклатуру послуг і урізноманітнюється. СМС, WAP, APP та інші послуги не замінюють одна одну, а виявляють тенденцію інтегруватися та інтегрувати відповідні переваги окремих послуг. Найбільшою перевагою мобільних бібліотек є можливість надавати повсюдні та повсякчасні бібліотечні послуги. Ідеальна мета бібліотечного обслуговування полягає в тому, що будь-який читач у будь-який час і будь-якому місці зможе отримати доступ до будь-яких бібліотечних ресурсів та інформації.
У цьому контексті промовистим є факт, що бібліотеками починають розроблятися спеціальні стратегії розвитку бібліотечного мобільного сервісу, покликані забезпечити рух бібліотеки від організації дискретних бібліотечних послуг на основі мобільних технологій до моделі зі всебічним мобільним доступом до інтернет-послуг.
Важливо при цьому зазначити, що функціонування ефективного бібліотечного мобільного сервісу вимагатиме здатності бібліотеки налагоджувати партнерські зв'язки, реалізовувати проєкти, залучати волонтерів. Побудована на основі мобільних технологій Бібліотека 4.0 узгоджується з концептом моделі гнучкої бібліотеки як відкритої системи, складовими якої є такі елементи як «бібліотечний простір», «бібліотечний сервіс», «кадровий потенціал» і «клієнтське середовище», які розглядаються з урахуванням ключових характеристик інформаційного суспільства – мережевості, софтизації, персоналізації, кооперації, «віртуалізації», залучення.
Гнучкість «бібліотечного простору», в якому відбувається безпосередня і опосередкована комунікація бібліотечного працівника і користувача, досягається через поєднання реального і віртуального середовищ, як в приміщенні бібліотеки, так і поза ним. У цьому аспекті бібліотечний мобільний сервіс вже сьогодні забезпечує перебування користувача в бібліотечному просторі повсюдно і повсякчасно (через створені продукти і ресурси, через розроблені сервіси). «Бібліотечний сервіс» розглядається як взаємодія користувача з бібліотекою, що вибудовується навколо бібліотечних ресурсів і продуктів. Зміни номенклатури бібліотечних продуктів і послуг, їх розширення за рахунок додавання широкого переліку бібліотечних мобільних послуг визначають гнучкість бібліотечного сервісу. Формування при цьому як в користувачів, так і серед бібліотекарів мобільної грамотності, яка є необхідною передумовою функціонування М-бібліотеки, відображатиме гнучкість елементу моделі гнучкої бібліотеки «кадровий потенціал». Зміна за рахунок залучення статусу частини суб'єктів «клієнтського середовища» з користувачів бібліотеки на її партнерів своєю чергою впливає на гнучкість самого клієнтського середовища.
Отже, бібліотечний мобільний сервіс є закономірним етапом розвитку бібліотечного інтернет-обслуговування, яке еволюціонує в напрямі відповідності ключовим принципам розвитку Всесвітньої мережі і спрямоване на забезпечення зв'язку людини з інформацією, зв'язку людини з іншими людьми, зв'язку між пристроями і програмами, зв'язку між пристроями і програмами, з одного боку, і людьми – з іншого. Становлення бібліотечного мобільного сервісу починається з розрізнених поодиноких послуг на основі СМС-повідомлень і консультування по телефону і ускладнюється з початком ери мобільного інтернету. Поява смартфонів і сенсорних екранів забезпечила техніко-технологічне підґрунтя для формування «бібліотеки у смартфоні» і переходу до SMART-бібліотеки як вищого рівня сучасного розвитку мобільного бібліотечного сервісу.
Відповідно, для бібліотек України актуалізується завдання з розробки стратегій формування і розвитку комплексного бібліотечного мобільного сервісу, який з'єднає бібліотеку і користувача і стане запорукою успішного переходу вітчизняних бібліотечних інституцій на рівень функціонування бібліотеки інформаційного суспільства – Бібліотеки 4.0.