РЕЦЕНЗІЇ ЗБІРОК ПІСЕННОГО ФОЛЬКЛОРУ НА СТОРІНКАХ КРИТИЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНОГО ЧАСОПИСУ "КНИГАРЬ"

Тези доповіді

УДК 025.17:[002.1:398.8]] (043.2)
Хайло Альона Сергіївна,
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1216-7399
старший науковий співробітник,
відділ ретроспективної бібліографії
Книжкова палата України ім. І. Федорова,
Київ, Україна
e-mail: ria14@ukr.net

РЕЦЕНЗІЇ ЗБІРОК ПІСЕННОГО ФОЛЬКЛОРУ НА СТОРІНКАХ КРИТИЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНОГО ЧАСОПИСУ "КНИГАРЬ"

Здійснене комплексне дослідження рецензій збірок пісенного фольклору на шпальтах «Книгаря». Проаналізовані тексти рецензій та виявлені підходи до критичної оцінки видань.
Ключові слова: рецензія, збірки пісень, пісенний фольклор, «Книгарь».

Об’єктом дослідження є щомісячний критично-бібліографічний часопис «Книгарь».
Предметом дослідження ми обрали рецензії, присвячені збіркам пісенних фольклорних текстів, збіркам, до яких увійшла як авторська поезія так і народні тексти, окремим виданням текстів пісенного фольклору.
Постановка проблеми: комплексне дослідження рецензій, а саме: здійснити теоретичний розбір рецензії як жанру та коротко охарактеризувати рецензії «Книгаря» загалом; розглянути власне тексти рецензій за обраною нами темою, та здійснити їхній аналітичний огляд; виявити імена та особистості, сферу діяльності їхніх авторів; виявити та систематизувати підходи вчених-рецензентів до критичної оцінки видань та з’ясувати, які аспекти рецензованих видань цікавили дослідників.
Джерельна база дослідження складається, перш за все, з номерів «Книгаря», що містять досліджувані нами рецензії, а саме такі «числа» часопису: 1, 3, 4, 6, 8, 12—13, 16, 20, 21.
«Книгарь. Літопис українського письменства» — критично-бібліографічний часопис, виходив щомісяця у 1917—1920 рр. Видавався у Києві у видавництві товариства «Час», вважається першою спробою створення бібліографічного друкованого державного органу, що вміщав би інформацію про усю друковану продукцію, видану в Україні. Усього було видано 31 число журналу (деякі номери були здвоєні або навіть строєні, адже видавництво журналу ускладнювали буремні історичні події тих років). Першим редактором часопису виступав В. Королів-Старий (1917—1919 рр., за його редакцією вийшло 18 номерів часопису), другим — М. Зеров (1919—1920 рр., 13 номерів часопису). Оскільки засновники часопису мали на думці охопити якнайбільше видань, не обмежуючись певною тематикою, то до цієї роботи долучився цілий ряд спеціалістів з різних сфер. Загалом — понад 500 критиків.
Кількість рецензій, виявлених нами під час роботи з часописом в рубриці «Критика і бібліографія», в якій вони друкувалися — 716 (сюди входять як рецензії на книги, так і на періодику, які подавалися окремою рубрикою). З них 18 — присвячені збіркам пісенних фольклорних текстів або до яких увійшла як авторська поезія, так і народна, та окремим виданням текстів пісенного фольклору. Кількість рецензованих творів друку в цих рецензіях — 32 (деякі з цих 18 рецензій не на одне, а декілька схожих за тематикою видань). В нашій роботі ми розглядатимемо саме їх.
Можна розділити рецензії за обсягом за Т. Гринівським: короткі, на декілька рядків, в яких рецензент міг подавати лише опис змісту рецензованого видання та висловлювати власне враження від книги, до середніх (півсторінки-сторінка) та великих (від сторінки і більше), в яких автори подавали вже розгорнутий та докладний аналіз книги, її оцінку та актуальність, оцінку поліграфії, тобто оформлення та мови, могли висловлювати своє ставлення до теми та проводити цілі окремі наукові дослідження. Яку саме обрати форму рецензії, якою вона буде за обсягом та які питання щодо оцінюваного видання порушуватиме — кожен автор вирішував для себе самостійно. Виходили рецензії невдовзі після появи видань.
Крім аналізу та оцінки твору, поліграфічного оформлення, в рецензіях «Книгаря» деякі автори також висловлюють суб’єктивні враження, визнають чи заперечують думки автора, виражають свої погляди на тему, яку піднімав автор рецензованого видання, заглиблюються в неї більше, висловлюють своє власне ставлення до книги чи теми, подають додаткову інформацію (не зазначену в самому виданні). Заголовки усіх представлених у часописі рецензій типові — це бібліографічні описи рецензованих видань, що було характерною рисою для даного критичного жанру на початку ХХ ст., як зазначає Н. Яценко у статті «Жанрово-стильова специфіка наукової рецензії». Такі заголовки спрощували пошукову роботу для читача, адже зразу ставало відомо, про яке видання йтиметься в рецензії.
До числа тих 18 рецензій, які ми відібрали за тематикою для нашої роботи, увійшли дійсно різні рецензії — і за структурою, і за обсягом (представлені усі три розміри, виділені Т. Гринівським: короткі, середні та великі), і за тим, що саме та як аналізував рецензент, які аспекти видань його цікавили. Оцінки рецензованих творів друку також різняться, наявні як об’єктивні оцінки, так і суб’єктивні думки рецензентів стосовно теми.
Щодо авторів рецензій, то тут ми маємо 13 імен: живописець та мистецтвознавець М. Бурачек, фольклорист та музикознавець Мик. Грінченко, редактор «Книгаря», письменник та громадський діяч В. Королів-Старий (під псевдонімом В. Д—кий), письменник, мовознавець і педагог О. Діхтяр, музикознавиця та літературознавиця Н. Трикулевська-Дубровська, композитор та етнограф О. Кошиць, педагог та літературознавець М. Марковський, музикознавець і фольклорист Д. Ревуцький, композитор, педагог та музикознавець Л. Ревуцький, видавець та суспільний діяч Ю. Тищенко (під псевдонімом Ю. Сірий), композитор і хоровий диригент К. Стеценко. Як ми бачимо, в основному збірки пісенного фольклору рецензували фахівці у сфері музикознавства, фольклористики та літературознавства (з даного списку найбільше вибивається М. Бурачек, проте він був одним з авторів рецензії, й розглядав саме художнє оформлення книги, в той час як текстове наповнення оцінював О. Діхтяр). Можна окремо виділити також педагогіку (що не дивно — частина рецензованих видань призначена для дітей).
Висновки. Ми виявили імена та сферу діяльності рецензентів, які долучалися до критичного огляду та оцінки збірок пісенного фольклору, і можемо зробити висновок, що, головним чином, це були фахівці у сфері музикознавства, фольклористики, літературознавства та педагогіки. Підходи до оцінки рецензованого видання різняться та залежать від його спрямованості, а також від поля зацікавлень рецензента. Часом рецензент звертав увагу лише на певні аспекти твору друку, оминаючи інші (які теж варто було б оцінити). Часто зміст видання могли розглянути лише описово, не поглиблюючись в його аналіз.
Найбільше та найчастіше при рецензуванні збірок пісенного фольклору звертали увагу на: зміст (якість текстів, як змістовно так і мовно); особистість та роботу укладача; музику і ноти (аранжування та друк нот); структуру збірки; наявність чи відсутність передмови або інших наукових коментарів; функціональне призначення; якість друку та поліграфічне оформлення.





UDC 025.17:[002.1:398.8]] (043.2)
Khailo Alona
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1216-7399
Senior Research Officer
Retrospective bibliography department
The Book Chamber of Ukraine named after Ivan Fedoriv
Kyiv, Ukraine
e-mail: ria14@ukr.net
REVIEWS OF COLLECTIONS OF FOLKLORE SONGS ON THE PAGES OF THE CRITICAL-BIBLIOGRAPHICAL MAGAZINE «KNYHAR»
A comprehensive study of reviews of published collections of folklore songs on the pages of «Knyhar». The texts of reviews are analyzed and approaches to critical evaluation of publications are revealed.
Keywords: review, collections of songs, folklore song, Knyhar